Рішення

від 24.09.2008 по справі 46/108

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

46/108

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2008 р.   Справа 46/108

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “БМБ Маргарин”  

доТовариства з обмеженою відповідальністю “Нові технології та інгредієнти”

простягнення 14 289,50 грн.

                                                                                                               Суддя Шабунін С.В.

Представники:

від позивачаСухоярська Л.М. —представник за довіреністю від 18.07.2008 р. № 288

від відповідача Бердзенішвілі Т.Т. —директор (протокол № 14 від 21.11.2005 р.)

У судовому засіданні, яке відбулося 24.09.2008 р., за згодою присутніх представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариством з обмеженою відповідальністю “БМБ Маргарин” заявлено до суду позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Нові технології та інгредієнти” 14 289,50 грн. заборгованості за товар, переданий в рамках усного договору купівлі-продажу оформленого видатковим накладними.     

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/108 від 28.07.2008 р., яку призначено до розгляду на 27.08.2008 р.  

У судове засідання, призначене на 27.08.2008 р. представник позивача не прибув, про причини свого неприбуття суд не повідомив. Станом на час розгляду справи документів на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі від позивача не надійшло.    

Представник відповідача, який з'явився в судове засідання, надав суду платіжні доручення про часткове погашення боргу.  

Ухвалою від 27.08.2008 р. розгляд справи було відкладено на 24.09.2008 р.

24.09.2008 р. представник позивача в ході розгляду спору по суті заявлені вимоги підтримав та просив стягнути з відповідача заборгованість, що у зв'язку з частковим її перерахуванням становить 8 197,00 грн., відповідно до довідки № 362/1 від 22.09.2008 р.

На підтвердження заявлених вимог позивачем приєднано до позовної заяви копії накладних, вимоги про сплату боргу, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей та витягу з банківського рахунку про часткове погашення заборгованості за переданий товар.

Представник відповідача не заперечував наявність заборгованості перед позивачем та підтвердив часткову проплату заявлених до стягнення сум.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до видаткових накладних № РН-0000174 від 28.03.2007 р. на суму 5 160,00 грн., № РН-0000353 від 19.06.2007 р. на суму 6 251,00 грн., № РН-0000348 від 19.06.2008 р. на суму 3 325,00 грн., № РН-0000364 від 22.06.2007 р. на суму 133,00 грн., № РН-0000409 від 11.07.2007 р. на суму 1 012,50 грн. позивачем передано, а відповідачем отримано товар загальною вартістю 15 881,50 грн., а саме: 4 робочих колеса СВМ –5М, 2 вентилятори СВМ-5М та 4 електродвигуна.  

На підтвердженням факту отримання відповідачем спірного товару до позовної заяви приєднано копію довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей ЯНП № 112714 від 11.07.2007 р.

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Вимогами ст. 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі видаткових накладних № РН-0000174 від 28.03.2007 р., № РН-0000353 від 19.06.2007 р., № РН-0000348 від 19.06.2008 р., № РН-0000364 від 22.06.2007 р., № РН-0000409 від 11.07.2007 р. позивач передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 15 881,50 грн. Отже, такими накладними сторонами досягнуто згоди щодо виду товару, його кількості, одиниці виміру та ціни.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини купівлі-продажу, оскільки у  позивача  виникли зобов'язання передати відповідачу визначений товар на суму 15 881,50 грн., а у відповідача — прийняти та сплатити грошові кошти (оплатити) його.

За твердженнями позивача, станом на день складання позову від 14.07.2008 р.  відповідач перерахував за поставлений товар 1 591,00 грн.

Разом з тим, матеріалами справи, а саме: випискою з банківського рахунку та відповідним платіжним дорученням стверджується, що 23.05.2007 р. відповідачем перераховано позивачу 500,00 грн. в якості оплати за передані товари.  

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач свої зобов'язання  щодо передачі відповідачу товару виконав належним чином, а саме: ним було здійснено передачу вищезазначеного товару у визначеній кількості за вищевказаною видатковою накладною, а відповідачем прийнято товар.

Разом з тим, всупереч прийнятому зобов'язанню з оплати переданої позивачем продукції, відповідач не виконав його повністю, оскільки до моменту звернення позивача до суду з даним позовом та порушення провадження у справі № 46/108 не здійснив оплату за товар в сумі 15 381,50 грн.

25.06.2008 р. позивачем направлено відповідачу лист-вимогу № 2/6 від 23.06.2008 р. щодо сплати заборгованості в сумі 14 829,50. Вказаний лист залишено відповідачем без відповіді.

Надалі, 23.07.2008 р., для захисту своїх порушених прав позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 14 829,50 грн.

Після цього, відповідач перерахував на користь позивача 6 222,50 грн., а саме: 540,00 грн. 04.06.2008 р., 1 012,50 грн. 24.07.2008 р., 900,00 грн. 07.08.2008 р., 600,00 грн. 18.08.2008 р., 870,00 грн. 22.08.2008 р., 900,00 грн. 27.08.2008 р. та 840,00 грн. і 520,00 грн. 10.09.2008 р., що підтверджується приєднаними до матеріалів справи платіжними дорученнями  відповідача та витягом з банківського рахунку позивача.   

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач, представник якого з'явився в судове засідання, не заперечив наявності боргу перед позивачем та проплати вищевказаних сум.   

Таким чином, дослідивши надані сторонами письмові докази, суд встановив, що заборгованість відповідача перед позивачем, станом на час вирішення спору, становить 9 159,00 грн. (15 881,50 грн. –500,00 грн. –6 222,50 грн. = 9 159,00 грн.).

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття.

З огляду на наведені норми законодавства та враховуючи вимоги чинного Господарського процесуального кодексу України, яким встановлено, що суд не вправі виходити за межі позовних вимог, позов Товариства з обмеженою відповідальністю “БМБ Маргарин” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Нові технології та інгредієнти” підлягає задоволенню в межах суми, визначеної позивачем у довідці від 22.09.2008 р. № 362/1 в розмірі 8 197,00 грн.   

Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, покладаються на відповідача (ст. 49 Господарського процесуального кодексу України).

Сплачені позивачем суми в якості державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки їх понесення було зумовлене необхідністю звернення до суду для захисту порушених відповідачем  прав на отримання вартості переданого йому у власність товару.  

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Нові технології та інгредієнти” (04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 3, ідентифікаційний код 31629282) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “БМБ Маргарин” (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 173/1, ідентифікаційний код 32606706) 8 197 (вісім тисяч сто дев'яносто сім) грн. боргу, 143 (сто сорок три) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня   підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                   С.В. Шабунін

Дата підписання: 27.10.2008 р.

справа №  46/108

24.09.08