Рішення

від 17.11.2008 по справі 36/380

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

36/380

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  36/380

17.11.08

За позовом          Малого приватного підприємства «Євгеній плюс»

До                   Севастопольської міської ради

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача          Управління з питань земельних, водних відносин та містобудування

                    Севастопольської міської ради

Про                      визнання недійсним рішення  № 4517 від 08.07.2008р.

Суддя   Т.Ю.Трофименко

Представники:

Від позивача             Шевченко К.О., по довіреності б/н від 08.06.2008р.

Від відповідача         Близнюк О.А., по довіреності № 03-15/1 від 08.01.2008р.

Від третьої особи             не з'явився

В засіданні приймали участь

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Малого приватного підприємства «Євгеній плюс»до Севастопольської міської ради про визнання недійсним рішення Севастопольської міської ради  5-го скликання № 4517 від 08.07.2008р. «Про протест прокуратури Ленінського району міста Севастополя в порядку нагляду № 07/1-1-1358 від 23.04.2008р. на рішення Севастопольської міської ради від 13.09.2006р. № 691 «Про передачу до оренди Малого приватного підприємства «Євгеній плюс» земельної ділянки для будівництва та обслуговування магазину «Хліб»по пр. Генерала Острякова ( в районі будинків № 128 та № 132)».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2008р. розгляд справи призначено на 10.09.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2008р., на підставі ст. ст. 27, 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, строк вирішення спору у справі № 36/380 продовжено, залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської ради, розгляд справи відкладено на 06.10.2008р.

В засіданні суду 06.10.2008р. представник відповідача надав суду письмовий відзив на позов, в якому проти позову заперечує, посилаючись на те, що при прийнятті рішення від 13.09.2006р. № 691 Севастопольська міська рада не мала правових підстав для передачі в оренду земельної ділянки для забудови, яка знаходиться в межах «червоних ліній»дороги місцевого значення.

Через канцелярію суду 06.10.2008р. надійшли письмові пояснення третьої особи - Управління з питань земельних, водних відносин та містобудування Севастопольської міської ради, в яких вона проти позову заперечує та просить суд розглядати справу без участі представника третьої особи.   

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2008р. в задоволенні клопотання прокуратури міста Севастополя про допуск, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відмовлено, розгляд справи відкладено на 17.11.2008р.

До початку розгляду справи 05.11.2008р. через канцелярію суду надійшло клопотання прокуратури міста Севастополя про допуск, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Представники позивача та відповідача в судовому засіданні 17.11.2008р. питання щодо задоволення зазначеного клопотання поклали на розсуд суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає, що клопотання прокуратури міста Севастополя про допуск, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача є безпідставним та необґрунтованим, а тому в його задоволенні слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

Питання участі прокурора у розгляді справ регламентовані ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до ч. 1 якої прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційне, касаційне подання, подання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. Про свою участь у вже порушеній справі прокурор, згідно з ч. 3 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, повідомляє господарський суд письмово, а в судовому засіданні - також і усно.

Отже, Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості допуску прокурора до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Правом вступу у справу, передбаченим ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, Прокуратура міста Севастополя не скористалася.

В засіданні суду 17.11.2008р. представник позивача позовні вимоги повністю підтримав. Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Представник третьої особи в засідання суду, призначене на 17.11.2008р., не з'явився.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Згідно статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них  нормативно-правовими актами.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об"єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Статтею 9 Земельного кодексу України визначені повноваження Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин, до яких належить: розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності, вирішення інших питань у галузі земельних відносин.

На підставі п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Відповідно до п. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Судом встановлено, що рішенням Севастопольської міської ради (далі відповідач) від 13.09.2006р. № 691 «Про передачу до оренди Малого приватного підприємства «Євгеній плюс»земельної ділянки для будівництва та обслуговування магазину «Хліб»по пр. Генерала Острякова ( в районі будинків № 128 та № 132)»Малому приватному підприємству «Євгеній плюс»надано в оренду строком на 25 років земельну ділянку площею 0,0070 га для будівництва та обслуговування магазину «Хліб»по пр. Генерала Острякова ( в районі будинків № 128 та № 132) з віднесенням цих земель до категорії земель жилої та суспільної забудови.

На виконання зазначеного рішення 26.01.2007р. між Севастопольською міською радою та Малим приватним підприємством «Євгеній плюс»був укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,0070 га, що розташована в м. Севастополі по просп. Генерала Острякова, 130-А (адреса уточнена відповідно до довідки Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації № 2393/5-2 від 05.10.2006р.).

На вказане рішення прокуратурою Ленінського району міста Севастополя було винесено протест в порядку нагляду № 07/1-1-1358 вих від 23.04.2008р., в якому Севастопольській міській раді було запропоновано скасувати рішення від 13.09.2006р. № 691, оскільки надана ним в оренду земельна ділянка є тротуаром дороги місцевого значення (дороги-дублера проспект Генерала Острякова) та знаходиться в межах її «червоних ліній».

За результатами розгляду протесту Севастопольська міська рада прийняла рішення № 4517 від 08.07.2008р. «Про протест прокуратури Ленінського району міста Севастополя в порядку нагляду № 07/1-1-1358 від 23.04.2008р. на рішення Севастопольської міської ради від 13.09.2006р. № 691 «Про передачу до оренди Малого приватного підприємства «Євгеній плюс»земельної ділянки для будівництва та обслуговування магазину «Хліб»по пр. Генерала Острякова (в районі будинків № 128 та № 132)», яким рішення Севастопольської міської ради від 13.09.2006р. № 691 відмінила.

Оцінюючи подані сторонами та третьою особою докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи і їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову, відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України,  здійснюється за проектами відведення.

Частина 6 ст. 123 Земельного кодексу України визначає, що проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

В процесі розгляду справи судом було встановлено, що проект відведення земельної ділянки, переданої Малому приватному підприємству «Євгеній плюс»на підставі рішення, відміненого оскаржуваним рішенням, був погоджений Управлінням міського будівництва і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації (лист № 453/4-2 від 23.05.2003р.), Відділом державної служби охорони культурної спадщини (науковий висновок № 10/203 від 23.02.2006р.) Державним управлінням екології та природних ресурсів в м. Севастополі (лист № 1725/22-VII/06-1-04 від 15.03.2006р., Висновок № 1724/22-VII/06-187-04 від 15.03.2006р.), Севастопольською міською санітарною епідеміологічною станцією (висновок № 135 від 07.03.2006р.).

Як було встановлено судом, всіма вищезазначеними органами проект відведення земельної ділянки Малому приватному підприємству «Євгеній плюс»був погоджений, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

За результатами здійснених погоджень відповідачем було винесено рішення № 691 від 13.09.2006р., яким затверджений проект землеустрою № 06-029 щодо відведення земельної ділянки Малому приватному підприємству «Євгеній плюс»та передана ця земельна ділянка в довгострокову оренду на 25 років.

Як вбачається з рішення № 691 від 13.09.2006р., проект землеустрою відведення земельної ділянки було погоджено в установленому законодавством порядку.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції, органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову (п. 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»).

Матеріалами справи підтверджено, що надання земельної ділянки загальною площею 0,0070 га, розташованої по пр. Генерала Острякова ( в районі будинків № 128 та № 132) в м. Севастополі, в оренду Малому приватному підприємству «Євгеній плюс»відбулося в порядку, передбаченому чинним законодавством України, згідно статей 20, 124, 125 Земельного кодексу України.

З матеріалів справи (лист Управління міського будівництва і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації № 4-1/3867 від 15.08.2008р.) вбачається, що земельна ділянка, передана Малому приватному підприємству «Євгеній плюс»в користування по просп. Генерала Острякова, 130-а, не знаходиться в «червоних лініях»вулиці.

За вказаних обставин рішення Севастопольської міської ради від 13.09.2006р. № 691 прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Обов'язок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся з позовними вимогами до господарського суду.

Відповідач не надав суду належних доказів того, що надана в оренду Малому приватному підприємству «Євгеній плюс»земельна ділянка знаходиться в межах  «червоних ліній»дороги місцевого значення.

Оскільки в основу оскаржуваного рішення Севастопольської міської ради № 4517 від 08.07.2008р. покладено факт, викладений в протесті в порядку нагляду прокуратури Ленінського району міста Севастополя № 07/1-1-1358 вих від 23.04.2008р., а саме те, що надана в оренду Малому приватному підприємству «Євгеній плюс»земельна ділянка є тротуаром дороги місцевого значення (дороги-дублера проспект Генерала Острякова) та знаходиться в межах її «червоних ліній», що спростовується матеріалами справи, то позовні вимоги Малого приватного підприємства «Євгеній плюс»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення –визнанню недійсним.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись  ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним рішення Севастопольської міської ради 5-го скликання № 4517 від 08.07.2008р. «Про протест прокуратури Ленінського району міста Севастополя в порядку нагляду № 07/1-1-1358 від 23.04.2008р. на рішення Севастопольської міської ради від 13.09.2006р. № 691 «Про передачу до оренди Малого приватного підприємства «Євгеній плюс»земельної ділянки для будівництва та обслуговування магазину «Хліб»по пр. Генерала Острякова ( в районі будинків № 128 та № 132)».

Стягнути з Севастопольської міської ради (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3, код ЄДРПОУ 24872845) на користь Малого приватного підприємства «Євгеній плюс»(99006, м. Севастополь, вул. Косарева, 12, код ЄДРПОУ 20737412) 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя                                                                                                           Трофименко Т.Ю.