44/256
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 44/256
06.10.08
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ «Імпульс»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «УБТ Інвест Компані»
про стягнення 160 199,57 грн.
Суддя Чеберяк П.П.
Представники:
Від позивача Литвиненко С.І. (директор), Степаненко С.С. (довіреність № 21 від 07.05.2008 р.)
Від відповідача не з'явився
Рішення прийняте 06.10.2008 р., оскільки в судовому засіданні 10.09.2008 р. та 29.09.2008 р. розгляд справи відкладався у відповідності до п. 1 ст. 77 ГПК України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо –комерційна фірма «Імпульс»звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «УБТ Інвест Компані»160 199,57 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2008 року порушено провадження у справі № 44/256 та призначено розгляд справи на 10.09.2008 року.
В судовому засіданні 06.10.2008р. позивач надав суду уточнення позовних вимог, в яких просить суд стягнути з відповідача 133 770 грн. заборгованості, 15 836, 86 грн. збитків від інфляції та 4013, 10 грн. - 3% річних. Від стягнення 10999 грн. витрат, зроблених на надання юридичних послуг позивач відмовився.
Представник відповідача в судове засідання 06.10.2008 року не з'явився, відзив на позовну заяву суду не наддав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані позивачем матеріали та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
25.12.2006 р. між позивачем (покупцем) та відповідачем (продавцем) було укладено договір № 22 (надалі –договір), за умовами якого продавець зобов'язався поставити цеглу марки М-100 у кількості 300 000 шт. (далі –товар), а покупець своєчасно оплатити вартість цього товару.
Відповідно до п. 5.2., 5.3. загальна вартість договору становить 157 500,00 грн. Продавець оплачує 100 % вартості товару, згідно виставленого рахунку.
26.12.2006 р. відповідачем був виставлений позивачеві рахунок – фактура № ДО-0000091 на суму 157 500,00 грн.
Позивач виконав свої зобов'язання за договором та здійснив оплату 100 % вартості товару, що підтверджується платіжним дорученням № 1041 від 26.12.2006 р.
Відповідно до 3.1. –3.3. договору товар поставляється покупцю на умовах самовивозу. Покупець письмово надає продавцю заказ –специфікацію на кожну партію товару.
Відповідач в порушення умов договору припинив поставку цегли з 30 липня 2007 року, зробивши при цьому лише дві поставки товару згідно видаткових накладних №РН - 0000036 від 27.06.2007р. та № РН - 0000015 від 30.07.2007р.
Таким чином, на день подання позову відповідач зобов'язаний поставити позивачеві товар на суму 133 770 грн.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (ст. 712 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, договором не встановлено в який саме строк відповідач зобов'язаний поставити позивачеві товар.
Відповідно до ч. 3 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь –який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Як вбачається з пояснень позивача, останній звернувся до відповідача з вимогою про виконання зобов'язання 30.07.2007 р., однак, таке зобов'язання у встановлений семиденний строк виконано відповідачем не було.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно з ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
Частиною 2 ст. 536 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача індексу інфляції в сумі 15 836, 86 грн. та трьох відсотків річних в сумі 4013, 10 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, позов визнається таким, що підлягає задоволенню з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати позивача на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу у сумі підлягають стягненню з відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 536, 625, 626, 629, 693, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «УБТ Інвест Компані» (03194, м. Київ, бул. Кольцова, 12, корпус 1, код ЄДРПОУ 33788252) на користь товариства з обмеженою відповідальністю виробничо – комерційної фірми «Імпульс»(08600, Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, 4 код ЄДРПОУ 19414916) 133 770 (сто тридцять три тисячі сімсот сімдесят) грн. боргу, 15 836 (п'ятнадцять тисяч вісімсот тридцять шість) грн. 86 коп. - збитків від інфляції, 4013 (чотири тисячі тринадцять) грн. - 3 % річних, 1602 (одна тисяча шістсот дві) грн. державного мита і 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя П.П.Чеберяк
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 06.10.2008 |
Оприлюднено | 10.12.2008 |
Номер документу | 2463049 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні