Рішення

від 21.05.2012 по справі 1018/2717/2012

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ц.с. № 2/1018/416/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.05.2012 Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Мостового Р.П.

при секретарі Михайлюк Я.О.

за участю прокурора Паєнка С.В.,

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Головного управління Держкомзему у Київській області, до Української міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про скасування рішень Української міської ради, визнання недійсними державних актів та повернення земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора в інтересах позивачів звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів, в якій посилався на порушення законодавства при виділенні ділянок громадянам із земель державної власності, просив визнати незаконним державні акти на земельні ділянки серії ЯЛ № 427274, виданий 08.10.2010 року ОСОБА_1, серії ЯЛ № 427273 виданий 18.10.2010 року ОСОБА_2, серії ЯЛ № 427275 виданий 11.10.2010 року ОСОБА_3, серії ЯЛ № 427276, виданий 11.10.2010 року ОСОБА_4, серії ЯЛ № 427277, виданий 08.10.2010 року ОСОБА_5, серії ЯЛ № 427278 виданий 08.10.2010 року ОСОБА_6, серії ЯЛ № 427279, виданий 08.10.2010 року ОСОБА_7, серії ЯЛ № 427280 виданий 23.11.2010 року ОСОБА_8, серії ЯЛ № 427281, виданий 11.10.2010 року ОСОБА_9 скасувати державну реєстрацію та зобов'язати повернути земельні ділянки.

В судовому засіданні прокурор позов підтримав в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі.

Представники відповідачів та відповідачі в судовому засіданні проти позову заперечили в повному обсязі.

Вислухавши прокурора, всіх учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

08.10.2010 року ОСОБА_1 було видано оспорюваний державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 427274 щодо ділянки площею 0,1000 га, яка розташована по АДРЕСА_1, цільове призначення -для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 3223151000:01:006:0002, що підтверджується копією акту, технічною документацією із землеустрою та іншими матеріалами справи.

18.10.2010 року ОСОБА_2 було видано оспорюваний державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 427273 щодо ділянки площею 0,3000 га, яка розташована по АДРЕСА_1, цільове призначення -для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 3223151000:01:026:0001, що підтверджується копією акту, технічною документацією із землеустрою та іншими матеріалами справи.

11.10.2010 року ОСОБА_3 було видано оспорюваний державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 427275 щодо ділянки площею 0,6000 га, яка розташована по АДРЕСА_1, цільове призначення -для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 3223151000:01:026:0012, що підтверджується копією акту, технічною документацією із землеустрою та іншими матеріалами справи.

11.10.2010 року ОСОБА_4 було видано оспорюваний державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 427276 щодо ділянки площею 0,6000 га, яка розташована по АДРЕСА_1, цільове призначення -для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 3223151000:01:026:0011, що підтверджується копією акту, технічною документацією із землеустрою та іншими матеріалами справи.

08.10.2010 року ОСОБА_5 було видано оспорюваний державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 427277 щодо ділянки площею 0,6000 га, яка розташована по АДРЕСА_1, цільове призначення -для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 3223151000:01:026:0010, що підтверджується копією акту, технічною документацією із землеустрою та іншими матеріалами справи.

08.10.2010 року ОСОБА_6 було видано оспорюваний державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 427278 щодо ділянки площею 0,6000 га, яка розташована по АДРЕСА_2, цільове призначення -для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 3223151000:01:026:0009, що підтверджується копією акту, технічною документацією із землеустрою та іншими матеріалами справи.

08.10.2010 року ОСОБА_7 було видано оспорюваний державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 427279 щодо ділянки площею 0,1000 га, яка розташована по АДРЕСА_1, цільове призначення -для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 3223151000:01:026:0008, що підтверджується копією акту, технічною документацією із землеустрою та іншими матеріалами справи.

23.11.2010 року ОСОБА_8 було видано оспорюваний державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 427280 щодо ділянки площею 0,1000 га, яка розташована по АДРЕСА_2, цільове призначення -для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 3223151000:01:026:0007, що підтверджується копією акту, технічною документацією із землеустрою та іншими матеріалами справи.

11.10.2010 року ОСОБА_9 було видано оспорюваний державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 427281 щодо ділянки площею 0,1825 га, яка розташована по АДРЕСА_1, цільове призначення -для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки 3223151000:01:026:0006, що підтверджується копією акту, технічною документацією із землеустрою та іншими матеріалами справи.

Підставою для видачі оспорюваних державних актів було Рішення Української міської ради від 10 червня 2010 року яке оспорювали в межах адміністративного судочинства та ухвалою від 09 грудня 2011 року позов був залишений без розгляду та не оспарювався.

Згідно ч.2 ст.373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно п.п. „а","б" ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно ст. 131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідачі набули право власності на спірну земельну ділянку на підставі чинної і неоспореної цивільно-правової угоди, тобто із передбачених законом підстав.

Прокурор обґрунтовує позов неправомірністю вибуття спірної земельної ділянки і державної власності з огляду на перебування частини ділянки в межах прибережної захисної смуги річки Стугни, на підтвердження чого посилається на лист Управління водного господарства у м. Києві та Київської області з витягом із топографічної карти.

Згідно ч.ч.1,2 ст.20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

В матеріалах справи відсутнє рішення уповноваженого органу про віднесення спірної земельної ділянки до земель водного фонду.

Крім того, не повідомлено даних про відстань від берегової лінії, не визначено площі або інших технічних характеристик для надання можливості суду зробити достатньо обґрунтовані висновки про перебування спірної ділянки в межах прибережної захисної смуги.

Згідно п.п. «а»,«б»ст.12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно матеріалів справи спірна земельна ділянка перебуває у межах населеного пункту -міста Українка Обухівського району Київської області. За таких обставин, суд вважає, що належним позивачем за наявними у справі позовними вимогами може бути Українська міська рада, яка відповідних вимог не заявляла.

Згідно ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності з фактичних обставин справи суд не вбачає порушень прав та охоронюваних законом інтересів визначених прокурором позивачів, тому слід відмовити в задоволенні позовних вимог, заявлених прокурором в інтересах цих державних органів, оскільки вони є неналежними позивачами.

Згідно ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Стаття 153 ЗК України визначає, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

З встановлених судом обставин суд не вбачає достатніх підстав для позбавлення відповідачів права власності на спірну земельну ділянку.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Суд вирішує спір на підставі поданих прокурором доказів.

З наявних у матеріалах справи доказів суд не вбачає порушень прав та законних інтересів позивачів, які б підлягали судовому захисту. Позовні вимоги є такими, що не доведені позивачами та прокурором під час судового розгляду.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 121 Конституції України, ст.ст. 10, 11, 15, 57, 60, 209, 212-214, 226 ЦПК України, ст.ст. 78, 81, 116, 118, 152, 153 ЗК України, ст.ст. 204, 215, 216, 321, 373, 386, 387, 388, 391, 392 ЦК України, ст.ст. 5, 85, 88, 89 ВК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Головного управління Держкомзему у Київській області, до Української міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про скасування рішень Української міської ради, визнання недійсними державних актів та повернення земельних ділянок, відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення -з дня отримання копії цього рішення.

Суддя