Ухвала

від 08.06.2012 по справі 22-ц-3121/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № Провадження № 22-ц-3121/12 22-ц/1090/3828/12 Головуючий у І інстанціїЖуравський В.В. Категорія 44Доповідач у 2 інстанції Кашперська 08.06.2012

УХВАЛА

Іменем України

05 червня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Яворського М.А.,

суддів Кашперської Т.Ц., Фінагєєва В.О.,

за участю секретаря Дрозд О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста-Агро»про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання права власності на земельну ділянку, зобов'язання вчинити дії, скасування реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2010 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання права власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки. Заявлені позовні вимоги мотивував тим, що 19 травня 2008 року він уклав з відповідачем договір купівлі-продажу земельної ділянки пл. 1,9991 га., кадастровий № 3220886000:03:004:0369, розташованої за адресою АДРЕСА_1 що був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 19 травня 2008 року, Р№ 3041. За умовами договору він зобов'язувався передати належну йому земельну ділянку відповідачу, а останній зобов'язувався прийняти земельну ділянку та сплатити за неї грошові кошти в сумі 29986,50 грн. у безготівковій або у готівковій формі впродовж 180 календарних днів після підписання та державної реєстрації договору, проте до цього часу не сплатив йому зазначені кошти. Після зміни 31 січня 2011 року предмету позову в порядку ст. 31 ЦПК України позивач просив розірвати договір купівлі-продажу, визнати за ним право власності на земельну ділянку пл. 1,9991 га., кадастровий № 3220886000:03:004:0369, що розташована за адресою АДРЕСА_1 зобов'язати відповідача повернути йому земельну ділянку протягом десяти днів з моменту набрання рішенням законної сили, скасувати державну реєстрацію державного акту на земельну ділянку серії ЯЖ № 460782, зобов'язавши управління земельних ресурсів у Бориспільському районі та Бориспільський районний відділ ДЗК у Київській області внести запис до державного реєстру земель про скасування державної реєстрації державного акту.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2011 року, яка ухвалою Апеляційного суду Київської області від 20 квітня 2011 року залишена без змін, провадження в частині позовних вимог про зобов'язання управління земельних ресурсів у Бориспільському районі та Бориспільський районний відділ ДЗК у Київській області внести запис до державного реєстру земель про скасування державної реєстрації державного акту закрито, оскільки вони не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 березня 2012 року в позові ОСОБА_2 до ТОВ «Веста-Агро»про розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання права власності на земельну ділянку, зобов'язання вчинити дії, скасування реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку відмовлено.

Позивач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 березня 2012 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи позивачу ОСОБА_2 в задоволенні заявлених позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що із суті зобов'язання за договором купівлі-продажу щодо сплати грошових коштів на користь покупця та п. 4.8 договору випливає обов'язок покупця вчинити дії, зокрема надати відомості про банківській рахунок, на який має бути здійснена оплата, до вчинення яких відповідач не міг виконати свого обов'язку зі сплати грошових коштів за договором купівлі-продажу. Оскільки позивач не вчинив дії, які були необхідними для виконання відповідачем свого обов'язку здійснити оплату за договором, то відповідно до ч. 1 ст. 613 ЦК України має місце прострочення кредитора. Суд також виходив із того, що оскільки на момент звернення позивача до суду зобов'язання відповідача було виконане шляхом внесення коштів на депозит нотаріуса, то підстав вважати, що на момент звернення мало місце порушення умов договору або позивач був значною мірою позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору, немає; як похідні не підлягають також задоволенню вимоги про повернення земельної ділянки. Також, оскільки вимога про скасування реєстрації державного акту на право власності на земельну ділянку пред'явлена до неналежного відповідача, вона не підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Із матеріалів справи колегія суддів вбачає, що 19 травня 2008 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Веста-Агро»було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 19 травня 2008 року за Р№ 3041. Відповідно до п. п. 2.1, 2.2 договору, сума 29986,50 грн., вказана в п. 2.1 договору, сплачується покупцем продавцю у безготівковій або у готівковій формі впродовж 180 календарних днів після підписання та державної реєстрації цього договору купівлі-продажу. Факт проведення розрахунку (виконання зобов'язання) по цьому договору при безготівковій формі буде підтверджений зарахуванням грошових коштів на рахунок продавця, а при готівковій формі буде підтверджений заявою продавця на ім'я покупця про факт проведення повного розрахунку та виконання цього договору, справжність підпису продавця на якій буде засвідчено нотаріально. Сторони дійшли згоди, що можуть обрати будь-який вид розрахунків за цим договором на свій розсуд, які передбачені законами, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, включаючи розрахунок шляхом видачі векселя.

Як вбачається із п. 4.8 договору, на вимогу покупця продавець зобов'язаний надавати покупцю необхідні матеріали, відомості, документи тощо щодо виконання умов цього договору.

Згідно довідки та листа № 35 та листа № 36 від 25 червня 2010 року приватного нотаріуса ОСОБА_3 на адресу ТОВ «Веста-Агро», грошова сума у розмірі 29986,50 грн. для передачі ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 19 травня 2008 року Р№ 3041, отримана в депозит приватного нотаріуса -рахунок № 26204027619502 у АТ «Сведбанк»м. Київ МФО: 300164 (а. с. 54 том 1).

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 2.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637, підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Відповідно до ст. ст. 612, 613 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що оскільки з боку позивача мало місце прострочення кредитора внаслідок не вчинення ним дій, необхідних для виконання відповідачем свого обов'язку щодо сплати грошових коштів, то з боку відповідача прострочення виконання ним свого обов'язку щодо сплати грошових коштів за договором не настало.

Дійсно, згідно п. 2.2 договору, грошові кошти повинні бути сплачені позивачу у готівковій або безготівковій формі впродовж 180 календарних днів після підписання та державної реєстрації договору. Оскільки договір зареєстровано Процівською сільською радою 08 липня 2008 року за № 248 (а. с. 128 том 1), строк сплати відповідачем позивачу суми договору сплив 04 січня 2009 року.

Разом із тим, реквізити рахунку продавця в договорі відсутні, і, таким чином, із суті зобов'язання випливає, що позивач мав з'явитися у касу ТОВ «Веста-Агро»для отримання коштів готівкою або надати відповідачу реквізити банківських рахунків для можливості належного виконання зобов'язання з боку відповідача. При цьому колегія суддів враховує, що відповідач направляв позивачу листи з проханням надати інформацію щодо банківських реквізитів або особисто заявитись в касу товариства для виконання ТОВ «Веста-Агро»своїх обов'язків щодо проведення розрахунків за договором купівлі-продажу.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги про порушення зобов'язання і прострочення кредитора з боку відповідача. Оскільки позивач не вчинив дій, що випливають із суті зобов'язання, договору та вимог законодавства, до вчинення яких відповідач не міг виконати свого обов'язку щодо сплати грошових коштів за договором, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про його ухилення від виконання зобов'язання, а тому з боку позивача мало місце прострочення кредитора за ч. 1 ст. 613 ЦК України, у зв'язку з чим з боку відповідача прострочення не настало, тобто відсутнє порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 537 ЦК України, боржник має право виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов'язання; ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; відсутності представника недієздатного кредитора. Нотаріус повідомляє кредитора у порядку, встановленому законом, про внесення боргу у депозит.

На думку колегія суддів, відповідач належним чином виконав грошове зобов'язання за договором щодо сплати грошових коштів на користь позивача шляхом внесення належних з нього позивачеві грошових коштів у депозит нотаріуса. При цьому внесення коштів на депозит нотаріуса в рахунок виконання зобов'язання є правом, а не обов'язком боржника, яким боржник може скористатись за наявності підстав, зокрема у разі відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов'язання та/або ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку.

Надуманими є доводи апеляційної скарги про те, що позивач при укладенні договору розраховував саме на грошові кошти, що мали б бути отримані ним внаслідок продажу земельної ділянки, а порушення відповідачем своїх зобов'язань по оплаті за договором стало наслідком неможливості для позивача досягнення цілей договору, а саме отримання позивачем грошових коштів за продаж земельної ділянки. Оскільки відповідач належним чином виконав своє зобов'язання зі сплати грошової суми на користь позивача шляхом внесення коштів на депозит нотаріуса, то з боку відповідача відсутнє порушення умов договору.

Окрім того, оскільки грошові кошти знаходяться на депозитному рахунку нотаріуса № 26204027619502 у АТ «Сведбанк», позивач має право отримати дані грошові кошти у будь-який час за вимогою згідно п. 278 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 року, і таким чином не позбавлений того, на що розраховував при укладенні договору.

Відповідно до п. 22 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1021 від 09.09.2009 року, запис про державну реєстрацію документа, що посвідчує право на земельну ділянку, в розділі Книги записів скасовується (поновлюється) посадовою особою на підставі рішення суду.

Оскільки спірний державний акт відповідачем ТОВ «Веста-Агро»не реєструвався, то відповідно ним і не було вчинено будь-яких дій, які порушили або могли порушити права, свободи, інтереси позивача шляхом реєстрації державного акту.

Із цих підстав правильними є висновки суду першої інстанції про те, що ТОВ «Веста-Агро»не є належним відповідачем в даних позовних вимогах, а оскільки позивачем не заявлено клопотання щодо залучення належного відповідача, суд правомірно відмовив в задоволенні позову в цій частині.

Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтується на доказах та законі і не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки не призвели до порушення основних принципів цивільного процесуального законодавства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий: Яворський М.А.

Судді: Кашперська Т.Ц.

Фінагєєв В.О.