4/261
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"13" листопада 2006 р.Справа № 4/261
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилько Ю.І. розглянувши справу №4/261
за позовом: приватного підприємства “Трейд-Сервіс” смт. Голованівськ Кіровоградської області
до відповідача: приватного підприємства “Авіокомпанія Сірін” м. Кіровоград
про стягнення 35628 грн. 88 коп.
П Р Е Д С Т А В Н И К И :
від позивача – участі не брав. В судовому засіданні 30.08.06 р. Тетева І.В. директор.
від відповідача –Пушкарьов Д.Є. довіреність №б/н від 03.07.06 р.
Суть спору:
Заявлено позов про стягнення збитків 35628 грн. 88 коп. за невиконані роботи по договору підряду та розірвання договору про надання послуг, укладеного 03.09.2004 року між сторонами.
Відповідач відзив на позовну заяву надав, суму боргу заперечив, посилаючись на ту обставину, що роботи були фактично виконані відповідачем. Позивач в судове засідання 08.11.06 р не прибув, ухвалу суду від 20.10.06 р. про надання до суду установчих документів не виконав. Підстави для відкладення розгляду справи у відповідності до ст.77 ГПК України відсутні.
Розглянувши справу за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст..75 ГПК України , господарський суд, -
В С Т А Н О В И В :
31 серпня 2004 року між приватним підприємством “Трейд-Сервіс (позивачем) та приватним підприємством “Авікомпанія Сірін” досягнуто усної домовленості щодо укладення правочину на виконання засобами відповідача з використанням матеріалів замовника авіаційно-хімічних робіт з десикації посівів насіння соняшника на площі 250 га з метою прискорення достигання для оптимізації процесу збирання.
На виконання умов вказаної домовленості відповідач надав позивачу 31.08.04 року рахунок-фактуру №17 сх на суму 8050 грн., з яких 5208 грн. 32 коп. безпосередньо вартість виконання робіт по десикації соняшника та 1500 грн. вартість пере літу літака до місця виконання робіт, а позивач платіжним дорученням №101 від 03.09.2004 року перерахував вказану в рахунку-фактурі кошти на розрахунковий рахунок відповідача.
Таким чином, у відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України та ст.179 Господарського кодексу України сторони досягли домовленості, спрямованої на встановлення цивільних прав і обов'язків та в результаті вільного волевиявлення взяли на себе відповідні обов'язки. У відповідності до ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договору. Факт укладення договору сторонами не оспорюється.
Правовідносини, що виникли між сторонами, підпадають під дію глави 61 Цивільного кодексу України. За приписом ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій страх і риск виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. За правилом ст. 840 Цивільного кодексу України якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.
У відповідності до ч.2 ст.846 Цивільного кодексу України якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Однак, в порушення домовленості сторін, відповідач не провів оплочені роботи до початку збирання врожаю соняшника на вказаних площах в сезон збирання 2004 року так і в послідуючі періоди. Судом приймається до уваги, що строк виконання робіт мав чітко визначені терміни, виходячи з сезонного характеру цих робіт. Внаслідок прострочення виконання відповідачем свого зобов'язання в натурі, виконання робіт є неможливим та втрачає інтерес для позивача.
Відповідачем не подано до суду доказів, які б безспірно спростовували заяву позивача про те, що відповідачем не було проведено роботи по десикації соняшника. При цьому суд виходить з положення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України про те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Крім того, згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Так, відповідачем не подано до суду доказів фактичного виконання робіт та передачі їх позивачу, а складений в односторонньому порядку та підписаний представниками відповідача акт виконаних робіт від 07.09.2004 року не узгоджується з вимогами ст.853 Цивільного кодексу України, оскільки у разі ухилення замовника від прийняття виконаної роботи протягом 1 місяця, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором.
Господарським судом також звертається увага на ту обставину, що лист №79 від 08.09.2004 року з пропозицією підписати акт виконаних робіт та акт від 08.09.2004 року (а.с. 58-59) направлялись не керівнику замовника Тетеві І.В., а іншій особі. Згідно до наказу №1/к від 17.01.2003 року директором приватного підприємства “Трейд Сервіс” призначено Тетеву Ірину Василівну з правом одного підпису фінансово-бухгалтерських документів. Відповідачем не надано до суду доказів того, що Тетева Н.С. на час укладення правочину про проведення робіт чи фактичного виконання робіт мала офіційні повноваження діяти від імені позивача.
Господарським судом не приймаються як належні докази по справі і надані відповідачем рапорт інженера з маркетингу Паранюка В.М. (а.с. 53) та ксерокопія виписки з “Журналу обліку роботи станції AFNT (радіонаправлення ДМДП), оскільки вказані документи можуть лише підтверджувати факт пербування літака Ан-2 №UR 84627 на а/д Ульянівка, але не підтверджують факту виконання робіт саме по замовленню позивача, а тим більше не є доказом кількості чи якості виконаних робіт. З наданої відповідачем розшифровки даних журналу роботи станції AFTN вбачається, що позивачем проводились роботи і в термін після 06-07.09. 2004 року, оскільки було заявлено клопотання про дозвіл роботи на 08.09.2004 року з 8 год. до кінця дня в Ульянівці. Не є доказом виконання робіт на замовлення позивача і представлені відповідачем договір підряду №10/0-4 від 04.05.2004 року між приватним підприємством “Авікомпанія Сірін” та підприємством “Авіаційна компанія “АгроавіаДніпро” та лист №76 від 03.09.2004 року про виконання спірних робіт за клопотанням відповідача, наказ №2вр від 05.01.2004 року “Про встановлення планової продуктивності польотів при проведенні десикації посівів соняшнику на 2004 рік” та наказ №4вр від 05.01.2004 року відповідача “Про встановлення норм списання паливно-мастильних матеріалів для повітряних суден на 2004 рік”.
Судом приймається до уваги, що згідно до ч.1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первісні документи, які фіксують здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі документи відповідачем до суду не надані. Представлений відповідачем борт лист №070904 про роботу літака в смт. Ульянівці складений в односторонньому порядку працівниками відповідача, засвідчує виконання авіаційно- хімічних робіт, однак не містить даних про передачу виконаних робіт саме представникам позивача.
Разом з тим, господарський суд не погоджується з висновком позивача щодо віднесення сплаченої ним суми в розмірі 8050 грн. до збитків, оскільки на думку суду, враховуючи фактичні обставини справи, ці кошти є для відповідача безпідставно набутим майном та правовідносини між сторонами щодо повернення цих коштів урегульовано главою 83 Цивільного кодексу України. Згідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Таким чином, відповідач отримав від позивача кошти в розмірі 8050 грн. як попередню оплату за виконання робіт по правочину про надання послуг на законних підставах, однак в результаті невиконання ним свого зобов'язання відпали підстави, на яких було отримано вказані кошти і відповідач повинен повернути їх позивачу. Господарським судом не приймається до уваги та розцінюється як необґрунтоване пояснення відповідача, викладене у відзиві на позовні вимоги, щодо відмови позивача укласти договір підряду шляхом складання єдиного документу, оскільки згідно ст.208 Цивільного кодексу України правочин між юридичними особами повинен вчинятись у письмовій формі, вимоги до якої встановлені Цивільним кодексом України.
Аналізуючи обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення в якості нанесених позивачу збитків вартості закупленого для забезпечення відповідача необхідним для роботи препарату (десиканту) Реглон супер в розмірі 27578 грн. 88 коп. господарський суд вважає, що вказані вимоги підлягають до часткового задоволення виходячи зі слідуючого.
За приписом ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права і законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, відшкодування збитків та моральної шкоди.
За приписом ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача збитків в розмірі 27578 грн.88 коп. посилаючись на підтвердження цієї суми документами бухгалтерського обліку про вартість закупленого препарату (десиканту) Реглон супер.
Однак, господарський суд не погоджується з розміром заявлених позивачем до стягнення збитків, оскільки вважає, що позивачем не враховано при цьому положення ч.2 ст. 616 Цивільного кодексу України, яким суду надано право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення. Позивачем не надано до суду доказів про вжиття ним заходів для зменшення розміру збитків. Як вбачається з анотації препарат “Реглон супер” був придбаний 03.09.2004 року та мав гарантований строк зберігання в нерозкритій упаковці 3 роки, тобто на даний час його строк зберігання ще не закінчився. Позивачем не подано до суду доказів того, що препарат він змушений був утилізувати чи іншим способом знищити через непридатність до використання в 2005-2006 роки. Сам факт придбання вказаного препарату є підставою для визнання його вартості розміром збитків для позивача. Документальне підтвердження факту передачі препарату відповідачу для використання при виконанні робіт позивач до суду не надав.
При вказаних обставинах господарський суд вважає за необхідне зменшити суму, яку заявлено позивачем для стягнення заподіяних збитків та стягнути з відповідача 15000 грн. на відшкодування спричинених позивачу збитків в результаті невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по виконанню робіт з десикації посівів насіння соняшника на площі 250 га. Вина відповідача в невиконанні взятих зобов'язань також безспірно підтверджується наданим и ним документами про перебування літака АН-2 бортовий номер 84627 06.-07.09.2004 року в м.Ульянівка (а.с.70-79).
Поряд з цим, господарський суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині розірвання укладеного 03.09.2004 року договору про надання послуг враховуючи слідуюче.
За приписом ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Судом приймається до уваги, що строк виконання робіт мав чітко визначені терміни, виходячи з сезонного характеру цих робіт. Внаслідок прострочення виконання відповідачем свого зобов'язання в натурі, виконання робіт є неможливим та втрачає інтерес для позивача.
В судовому засіданні 13.11.2006 року представник відповідача надав клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки позивач 20.10.06 р. та 08.11.2006 р. не з'являвся без поважної причини в судове засідання і це перешкоджає розгляду справи. Вказане клопотання відповідача судом залишається без задоволення, оскільки судом не визнавалась обов'язкова явка позивача і суд прийшов до переконання що розгляд справи можливо провести при даній явці сторін у відповідності до вимог ст.69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду спору.
Державне мито, відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України та послуги за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33,36,43,44,49,82, 84,85,116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В :
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з приватного підприємства “Авікомпанія Сірін” м.Кіровоград вул. Карла Маркса 76/80 р/р 26004310133701 в КФ АКБ "Новий", м. Кіровоград, МФО 323453, код 20633641 безпідставно отримані кошти в розмірі 8050 грн., суму спричинених матеріальних збитків в розмірі 15000 грн., суму сплаченого державного мита в розмірі 231 грн. 19 коп. та 76 грн. 57 коп. сплачених за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь приватного підприємства “Трейд Сервіс” смт. Голованівськ Кіровоградської області вул. Леніна 52 А р/р 26007301333388 в БВ № 8 ПІБ м. Кіровоград, МФО 323301, код 32150452.
Наказ видати.
3. Розірвати укладений 03.09.2004 року договір на надання послуг між приватним підприємством “Авікомпанія Сірін” м.Кіровоград та приватним підприємством “Трейд Сервіс” смт. Голованівськ Кіровоградської області.
4. В решті позовних вимог відмовити.
5.Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя Ю. І. Хилько
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 13.11.2006 |
Оприлюднено | 23.08.2007 |
Номер документу | 246531 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні