Постанова

від 16.05.2012 по справі 2а-6310/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6310/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В.,

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"16" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Борисюк Л.П., Собківа Я.М.,

за участю секретаря: Прищепчука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Континент»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення -рішення від 16.09.2010 року №0003372311/0,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Закрите акціонерне товариство «Континент», звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення -рішення від 16.09.2010 року №0003372311/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2011 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, посадовою особою ДПІ у Солом'янському районі м. Києва проведено невиїзну документальну перевірку ЗАТ «Континент»з питань правових відносин з ПП «Смартол»за період з 01.03.2008 року по 30.04.2008 року; за наслідками перевірки складений акт від 06.09.2010 року №13011/23-11/34405570.

16 вересня 2010 року ДПІ у Солом'янському районі м. Києва винесено податкове повідомлення -рішення №0003372311/0, яким на підставі акту перевірки за порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 636352,50 грн., у тому числі за основним платежем 424235,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 212117,50 грн.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість на 424235,00 грн., у тому числі за березень 2008 року на 392495,50 грн., за квітень 2008 року на 31739,50 грн.

В обґрунтування заниження податку на додану вартість орган державної податкової служби посилається на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18 липня 2008 року та на те, що згідно бази АІС «Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»наявна розбіжність в розмірі основного платежу 424235,00 грн. та на Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18 липня 2008 року по справі №3129/08, яким було визнано недійсною нову редакцію статуту ПП «Смартол»від 03.08.2007 року з моменту реєстрації; визнано недійсною реєстрацію ПП «Смартол»як платника податку на додану вартість з 03.08.2007 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, тому останнім правомірно сформований податковий кредит за наслідками спірної господарської операції.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 03 березня 2008 року між позивачем (покупець) та ПП «Смартол»(постачальник) було укладено договір поставки №03-08 (далі Договір), відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити товар (п. 1.1 Договору). Під товаром у цьому договорі розуміється будівельні матеріали, обладнання, товарно-матеріальні цінності, сировина (п. 1.2 Договору). Загальна кількість товару, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), одиниці виміру товару та ціна одиниці виміру товару визначаються Сторонами у накладних, що є невід'ємною частиною до цього договору (п. 1.5 Договору). Ціна за одиницю товару та загальна ціна визначається згідно накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору (п. 1.7 Договору). Загальна ціна товару за цим Договором визначається на підставі рахунків-фактур, або накладним, які є невід'ємною частиною даного Договору (п. 1.8 Договору). Відповідно до п. 2.4 Договору покупець зобов'язаний сплатити постачальникові загальну ціну товару протягом трьох банківських днів з дати поставки шляхом перерахування грошових коштів на його розрахунковий рахунок. За спільною згодою сторін можливий розрахунок за допомогою простого перевідного векселя.

На виконання умов договору ПП «Смартол»були виписані рахунки - фактури від 14 березня 2008 року №1403/01, від 13 березня 2008 року №1303/01, від 10 березня 2008 року №1003/01, від 03 березня 2008 року №0303/03, від 03 березня 2008 року №0303/02, від 03 березня 2008 року№0303/01, від 23 квітня 2008 року №2304/01, від 07 квітня 2008 року №0704/01.

Також на виконання умов договору між сторонами підписані видаткові накладні від 14 березня 2008 року №1403/01, від 13 березня 2008 року №1303/01, від 10 березня 2008 року №1003/01, від 03 березня 2008 року №0303/03, від с03 березня 2008 року №0303/02, від 03 березня 2008 року №0303/01, від 23 квітня 2008 року №2304/01, від 07 квітня 2008 року №0704/01.

На підтвердження виконання умов договору ПП «Смартол»виписані податкові накладні від 14 березня 2008 року № 1403/01 на загальну суму 735148, 20 грн., в тому числі 122524, 70 грн. податок на додану вартість, від 13 березня 2008 року № 1303/01 на загальну суму 101772, 00 грн., в тому числі 16962, 00 грн. податок на додану вартість, від 10 березня 2008 року № 1003/01 на загальну суму 443977, 80 грн., в тому числі 73996, 30 грн. податок на додану вартість, від 03 березня 2008 року № 0303/03 на загальну суму 809835, 00 грн., в тому числі 134972, 50 грн. податок на додану вартість, від 03 березня 2008 року № 0303/02 на загальну суму 186480, 00 грн., в тому числі 31080, 00 грн. податок на додану вартість, від 03 березня 2008 року № 0303/01 на загальну суму 77760, 00 грн., в тому числі 12960, 00 грн. податок на додану вартість.

Суми податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включені позивачем до складу податкового кредиту у відповідні періоди, що не заперечується сторонами.

Розрахунки за товари проводились простими векселями, що передбачено умовами договору та підтверджується актом прийому -передачі 21 векселя (векселедавець -ТОВ «Кремікс») на загальну номінальну суму 2457645,42 грн.

Також позивачем на підтвердження подальшого використання товару надані Договір поставки №06/03-08 від 03.03.2008 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Кремікс», податкові накладні; рахунки фактури; видаткові накладні.

Як вбачається з акту перевірки та матеріалів справи, рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18 липня 2008 року позов ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Смартол», третя особа Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва, про визнання непричетності до господарської діяльності підприємства та визнання недійсними установчих документів підприємства задоволено частково, визнано недійсною нову редакцію статуту ПП «Смартол»від 03.08.2007 року з моменту реєстрації; визнано недійсною реєстрацію ПП «Смартол»як платника податку на додану вартість з 03.08.2007 року.

Під час розгляду справи Голосіївським районним судом м. Києва від 18 липня 2008 року було встановлено, що ОСОБА_2 з 17.07.2007 року значиться засновником ПП «Смартол», однак участі у перереєстрації на своє ім'я не приймав, статут підприємства не складав та не підписував, фактично фінансово -господарської діяльності не вів, фінансово -господарські документи йому не відомі, до статутного фонду будь -якого капіталу не вносив, про існування підприємства дізнався від органів державної податкової служби; ПП «Смартол» перереєстровано в державному органі реєстрації на підставі неправдивих даних, з порушенням діючого законодавства України.

Проте, підписи на досліджених рахунках -фактурах, видаткових накладних та податкових накладних від ПП «Смартол»здійснені ОСОБА_2

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №165 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за №233/2037), затверджений Порядок заповнення податкової накладної.

Відповідно до пп. 2 зазначеного Порядку, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до п. 5 Порядку, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Відповідно до п. 18 Порядку, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Відповідно до абз. «б», пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Позивачем не надано суду доказів того, що ним до податкових декларацій за звітні періоди надавалися заяви зі скаргою на постачальника ПП «Смартол», яким порушено порядок заповнення податкових накладних, проте були віднесені до складу податкового кредиту податкової накладної, що містять порушення їх заповнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такий обов'язковий реквізит, як особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, у господарських операціях з ПП «Смартол»на стороні продавця діяла особа, яка не мала законних повноважень на здійснення таких операцій та підписання документів податкової звітності, а тому позивач неправомірно включив до податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, що видані з порушенням їх оформлення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва, як суб'єктом владних повноважень, податкове повідомлення -рішення від 16.09.2010 року №0003372311/0 винесено на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, відповідно до п. 1, п. 3, п. 4, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови порушено норми матеріального права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та висновки суду не відповідають фактичним обставинам, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню та ухваленню нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва задовольнити.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 вересня 2011 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Постанову у повному обсязі складено 18.05.2012 року)

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.