Ухвала

від 22.05.2014 по справі 2а-6310/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" травня 2014 р. м. Київ К/9991/35139/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Континент" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2012 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства "Континент" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Закрите акціонерне товариство "Континент" (далі - ЗАТ "Континент") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва (далі - ДПІ у Солом'янському районі) в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2011 року позов ЗАТ "Континент" задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2012 року апеляційну скаргу ДПІ у Солом'янському районі задоволено. Скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2011 року та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ЗАТ "Континент" відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції ЗАТ "Континент" подало касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2012 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Солом'янському районі проведена невиїзна документальна перевірка ЗАТ "Континент" з питань правових відносин з ПП "Смартол" за період з 01 березня 2008 року по 30 квітня 2008 року. За результатами перевірки складено акт №13011/23-11/34405570 від 06 вересня 2010 року.

Перевіркою встановлено порушення ЗАТ "Континент" вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість на 424235, 00 грн., у тому числі за березень 2008 року на 392495, 50 грн., за квітень 2008 року на 31739, 50 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у Солом'янському районі винесено податкове повідомлення-рішення №0003372311/0 від 16 вересня 2010 року, яким ЗАТ "Континент" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 636352, 50 грн., у тому числі за основним платежем 424235, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 212117, 50 грн.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив та вказав у своїй постанові, що позивачем правомірно було сформовано податковий кредит, а тому податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції в своїй постанові не погодився з висновком суду першої інстанції та відмовив позивачеві у задоволенні позову, оскільки, на його думку, позивач неправомірно включив до податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, що видані з порушенням їх оформлення.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ЗАТ "Континент" (покупець) та ПП "Смартол" (постачальник) було укладено договір поставки №03-08 від 03 березня 2008 року.

На виконання умов договору ПП "Смартол" виписало рахунки-фактури та видаткові накладні: №1403/01 від 14 березня 2008 року, №1303/01 від 13 березня 2008 року, №1003/01 від 10 березня 2008 року, №0303/03 від 03 березня 2008 року, №0303/02 від 03 березня 2008 року, №0303/01 від 03 березня 2008 року, №2304/01 від 23 квітня 2008 року, №0704/01 від 07 квітня 2008 року.

На підтвердження виконання умов договору ПП "Смартол" виписані податкові накладні №1403/01 від 14 березня 2008 року на загальну суму 735148, 20 грн., в т.ч. ПДВ 122524, 70 грн., №1303/01 від 13 березня 2008 року на загальну суму 101772, 00 грн., в т.ч. ПДВ 16962, 00 грн., №1003/01 від 10 березня 2008 року на загальну суму 443977, 80 грн., в т.ч. ПДВ 73996, 30 грн., №0303/03 від 03 березня 2008 року на загальну суму 809835, 00 грн., в т.ч. ПДВ 134972, 50 грн., №0303/02 від 03 березня 2008 року на загальну суму 186480, 00 грн., в т.ч. ПДВ 31080, 00 грн., №0303/01 від 03 березня 2008 року на загальну суму 77760, 00 грн., в т.ч. ПДВ 12960, 00 грн. Суми податку на додану вартість по податкових накладних ЗАТ "Континент" включило до складу податкового кредиту у відповідні періоди.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що розрахунки за товари проводились простими векселями, що передбачено умовами договору та підтверджується актом прийому-передачі 21 векселя (векселедавець - ТОВ "Кремікс") на загальну номінальну суму 2457645,42 грн. Також ЗАТ "Континент" на підтвердження подальшого використання товару надані договір поставки №06/03-08 від 03 березня 2008 року, укладений з ТОВ "Кремікс", податкові накладні; рахунки фактури; видаткові накладні.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18 липня 2008 року визнано недійсною нову редакцію статуту ПП "Смартол" від 03 серпня 2007 року з моменту реєстрації; визнано недійсною реєстрацію ПП "Смартол" як платника ПДВ з 03 серпня 2007 року.

Системний аналіз пунктів 7.2, 7.4, 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 дає підстави стверджувати, що податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє послуги або товари, на вимогу їх отримувача є підставою для нарахування податкового кредиту останнього лише за умови здійснення самої господарської операції.

Згідно практики Верховного суду України (постанова ВСУ №42/10 від 10.12.2010 року), встановивши факт придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей у контрагента, висновок суду апеляційної інстанції про те, що позивач не підтвердив своє право на податковий кредит з огляду на визнання судом недійсними установчих документів його контрагента, який видав податкові накладні за цими господарськими операціями, є помилковим, оскільки ухвалене судом рішення та пов'язане з ним подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, самі по собі не призвели до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до 5 моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавили правового значення податкові накладні, видані у відповідності до вимог п.п 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ЗАТ "Континент".

Виходячи із викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про необхідність скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2012 року та залишення в силі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2011 року у даній справі.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Континент" - задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2012 року - скасувати.

Залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2011 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров