Ухвала

від 31.05.2012 по справі 2а-2621/10/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2621/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"31" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М., Пилипенко О.Є.

За участю секретаря судового засідання: Гуменюк С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сільськогосподарського приватного підприємства агрофірми «АЛЬТА» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.11.11р. у справі №2а-2621/10/1070 за позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського приватного підприємства агрофірми «АЛЬТА»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені

В С Т А Н О В И В:

Київський обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій у розмірі 41 455,44 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно -господарських санкцій у розмірі 3 035,36 грн. (з урахуванням уточнених позовних вимог від 23.11.11р.)

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23.11.11р. адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не враховано, що відповідач не зареєстрований у Фонді соціального захисту інвалідів, а тому не зобов'язаний працевлаштовувати інвалідів.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, 20.11.09р. Київським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів проведено перевірку Сільськогосподарського приватного підприємства агрофірми «АЛЬТА»з питань контролю за виконанням нормативу працевлаштування інвалідів, своєчасним та повним надходженням адміністративно-господарських санкцій до Державного бюджету, за результатами якої складено акт № 161.

Перевіркою встановлено, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача у 2008 році становила 92 особи, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб, а кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», становить 4 особи. Середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 13818,48 грн.

Таким чином, у зв'язку з тим, що відповідачем у 2008 році не виконано нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів згідно ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності в Україні»позивачем нараховано підприємству адміністративно -господарські санкції у розмірі 55 273,92 грн.

У зв'язку з тим, що відповідачем не сплачено своєчасно адміністративно - господарські санкції, позивачем нараховано пеню у розмірі 4 045,52 грн.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції, відповідач надав суду докази того, що впродовж 2008 року на підприємстві відповідача працювала одна особа, якій відповідно до вимог законодавства встановлено III групу інвалідності.

На підтвердження даної обставини, представником позивача було надано суду копію Довідки від 13.02.87р. № 9, згідно з якою ОСОБА_2 встановлено третю групу інвалідності, копію наказу від 01.03.00р. № 48 «Про прийом ОСОБА_2 на роботу в Сільськогосподарське приватне підприємство агрофірма «Альта», а також копію трудової книжки ОСОБА_2, із записів якої вбачається, що дана особа працювала на підприємстві відповідача у 2008 році

У зв'язку з цим, позивачем зменшено розмір позовних вимог.

Так, згідно наданого позивачем розрахунку, з відповідача підлягають сплаті адміністративно -господарські санкції у розмірі 41 455,44 грн. та 3 035,36 пені.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не додержано встановленого Законом нормативу для працевлаштування інвалідів та не сплачено адміністративно-господарські санкції в добровільному порядку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991 № 875-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі -Закон України № 875-XII) з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом. Право інвалідів на працю, їх працевлаштування реалізується шляхом створення спеціального робочого місця, адаптацією основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

Статтею 18 Закону № 875-ХІІ встановлено обов'язок для підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону № 875-ХІІ, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (ч.2 ст.19 Закону № 875-ХІІ).

При цьому, згідно зі ст. 20 Закону № 875-ХІІ, підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Частиною 2 статті 20 Закону № 875-ХІІ передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

В силу цієї ж норми Закону № 875-ХІІ, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року , наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Доказів, які б спростували доводи позивача про недотримання відповідачем нормативу для працевлаштування інвалідів суду не подано, як і не подано доказів сплати адміністративно-господарських санкцій в добровільному порядку та у строки, передбачені наведеною нормою.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача адміністративно -господарських санкцій у розмірі 41 455, 44 грн. (13 818,48 грн. (середня річна заробітна плата штатного працівника) * 3 (норматив не створених робочих місць для працевлаштування інвалідів) та пені у сумі 3 035,56 грн. (41 455,44 грн. * 0,03% (одноденний розмір пені) * 244 (кількість днів прострочення).

Доводи апелянта про те, що останній не зареєстрований у Фонді соціального захисту інвалідів не заслуговують на увагу, оскільки не можуть бути правовою підставою для відмови у задоволенні позову. Недотримання вимог закону щодо реєстрації у Фонді не звільняє підприємство, на яке поширюються вимоги Закону № 875-ХІІ від обов'язку дотриматись нормативу для працевлаштування інвалідів, а у разі недотримання такого нормативу -сплатити передбачені Законом № 875-ХІІ адміністративно-господарські санкції.

Викладеним спростовують доводи апеляційної скарги.

Враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 200, 205, 206 КАС України Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Сільськогосподарського приватного підприємства агрофірми «АЛЬТА»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.11.11р. у справі №2а-2621/10/1070 - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.11.11р. у справі №2а-2621/10/1070 - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.