Ухвала

від 24.05.2012 по справі 2а-6826/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6826/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.

Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Бужак Н.П.,

за участю секретаря Стоцького О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське управління механізації №36», Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 02 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське управління механізації №36»про стягнення податкової заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Святошинському районі м.Києва (далі -Позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське управління механізації №36»(далі - Відповідач) про стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість, податку на прибуток приватних підприємств та збору за спеціальне використання води в розмірі 112 085,09 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 02 грудня 2011 року адміністративний позов задоволено в частині стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 35 825, 07 грн., податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 32 258,00 грн. та збору за спеціальне використання води в розмірі 05,10 грн., в іншій частині позову - відмовлено.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Позивач та Відповідач подали апеляційні скарги.

Позивач в своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Відповідач, в свою чергу, просить апеляційну інстанцію скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Крім того, Позивач просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, проте колегія суддів вважає, що ним даний строк не пропущений, оскільки в матеріалах справи відсутні докази про своєчасне вручення Позивачу копії оскаржуваної постанови.

А тому колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав окремо вирішувати питання щодо поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, виникнення податкової заборгованості Відповідача обумовлена: податковими повідомленнями-рішеннями - №0043711502/0 від 13.10.2010 року про визначення податкового зобов»язання на суму 500,00 грн.,

№0043641502/0 від 13.10.2010 року про визначення податкового зобов»язання на суму 5163,07 грн.;

податковими деклараціями - №205154 від 20.09.2010 року на суму 3 296,00 грн.,

№281394 від 22.11.2010 року на суму 1 567,00 грн., №154823 від 20.07.2010 року на суму 546,00 грн..

№113112 від 01.05.2010 року на суму 30 493,00 грн., №267064 від 09.11.2010 року 32 258,00 грн.;

уточнюючими розрахунками про збільшення суми податку до сплати - №116567 від 30.06.2010 року на суму 735,00 грн.; №116564 від 30.06.2010 року на суму 1 177,00 грн.; №116565 від 30.06.2010 року на суму 172,00 грн.; №116563 від 30.06.2010 року на суму 589,00 грн.; №116562 від 30.06.2010 року на суму 814,00 грн.; №116561 від 30.06.2011 року на суму 315,00 грн.; №166569 від 30.06.2011 року на суму 613,00 грн.; №116566 від 30.06.2011 року на суму 932,00 грн.;

поданих платником податків розрахунків про визначення суми збору до сплати - №265568 від 09.11.2010 року на суму 14,40 грн., №325406 від 18.01.2011 року на суму 14,40 грн.

Позивачем на узгоджену суму податкових зобов»язань виставлено першу податкову вимогу №1/1020 від 20.07.2010 року та другу податкову вимогу №2/1359 від 07.09.2010 року, які отримані Відповідачем 30.07.2010 року та 21.09.2010 року відповідно.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що заборгованість Відповідача перед Позивачем складає:

- із сплати податку на додану вартість в розмірі 35 825,07 грн.;

- із сплати податку на прибуток в розмірі 32 258,00 грн.;

- збору за спеціальне використання води в розмірі 05,10 грн.

Обгрунтованість даного висновку суду підтверджується платіжними дорученнями №354 від 01.10.2010 року, №11 від 22.12.2010 року, №315 від 20.07.2010 року, №259 від 17.05.2010 року, №280 від 29.06.2010 року, №285 від 30.06.2010 року, №42 від 11.02.2011 року, №45 від 11.02.2011 року.

Частиною 1 ст.67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» одним з завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі - Закон).

Згідно визначення п.п.1.2 та 1.3 ст.1 Закону податкове зобов'язання -зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

З урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню (пп.5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону).

Відповідно до пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно п.6.1 ст.6 Закону у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги (пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону).

Підпунктами 6.2.3 та 6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону передбачено, що податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

За правилами п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про недоведення Позивачем наявності у Відповідача податкової заборгованості в сумі 112 085,09 грн.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає обґрунтованим та вірним рішення суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 35 825, 07 грн., податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 32 258,00 грн. та збору за спеціальне використання води в розмірі 05,10 грн.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське управління механізації №36», Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 02 грудня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Бужак Н.П.

Ухвала складена в повному обсязі 29 травня 2012 року.