Ухвала

від 22.05.2012 по справі 2а-436/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-436/12/2670 (у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Грищенко Т.М., суддів -Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е., при секретарі -Луцак А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні відповідно до вимог ч.1 ст.41 КС України апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Фуршет" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2012 р. у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Фуршет" до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2012 р. у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Фуршет»до ДПІ у Подільському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.12.2007 р. № 0001022320/0 відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить: скасувати оскаржувану постанову як таку, що постановлена судом з порушенням норм діючого законодавства та постановити нову, якою задовольнити позов.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися в апеляційну інстанцію, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва проведено виїзну позапланову документальну перевірку ЗАТ «Фуршет»(назву змінено на час розгляду справи на ПАТ «Фуршет») з питань правильності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.04.2007 р. по 30.09.2007 р. За результатами перевірки складено акт № 180/23-204-32161511 від 21.11.2007 р.

У п. 2.14 Акту перевірки наведено результати аналізу цін придбання та реалізації позивачем товарів (робіт/послуг) за основними їх видами. В Акті перевірки зазначено, що протягом періоду, який перевірявся позивач здійснював операції щодо придбання та експорту наступних товарів: - насіння ріпаку продовольчого, українського походження, - ціна придбання за тону -6980 грн. (1382 $), - ціна продажу за тону -1400 $, - ціна за даними Держзовнішінформу -410 -420 $.

Перевіркою встановлено, що позивачем укладено договір купівлі-продажу № 494 від 26.06.2007 р. з ТОВ "Торгове діло" (код за ЄДРПОУ 34320905, м. Одеса, Куликове поле, 1) про поставку товару (на умовах FCA) -Одеса, Україна).

Судом першої інстанції встановлено, що 23.01.2008р. проведена державна реєстрація припинення цієї юридичної особи (контрагента позивача) у зв'язку з визнанням її банкрутом (ухвала від 11.01.2008 р. по справі № 21/217-07-7119 Господарського суду Одеської області, що розміщена в ЄДРСР).

Згідно специфікації № 1 від 26.06.07р. до цього договору сторони домовились про поставку в період до 31.12.2007 р. (місце поставки - смт. Великодолинське, Овідіопольського р-ну Одеської області) насіння ріпаку продовольчого, українського походження, в кількості 574 тони по ціні 6980 грн. без ПДВ на суму 4807824,00 грн. (у т.ч. ПДВ 801 304 грн.).

Згідно специфікації №2 від 09.07.2007р. сторони домовились про поставку у тому ж місці поставки в період до 31.12.2007р. насіння ріпаку продовольчого, українського походження, в кількості 10,503 тони по ціні 6980 грн. без ПДВ на суму 87 973,13 грн. (в т.ч. ПДВ 14 662,19 грн.).

Як зазначено в Акті перевірки ТОВ «Торгове діло»передано, а ЗАТ «Фуршет»прийнято товар - насіння ріпаку продовольчого, українського походження згідно актів прийому-передачі товару: №1 від 26.06.2007р. в кількості 574 тони; №2 від 09.07.2007р., в кількості 10,503 тони.

Як вбачається з матеріалів справи, наведені вище обставини щодо номенклатури, кількості, вартості, умов придбання позивачем ріпаку визнаються та не заперечуються сторонами та підтверджуються договором, специфікаціями, додатковою угодою від 27.06.2007 р., видатковою накладною № РН-0000075 від 26.06.2007 р., видатковою накладною № РН-0000089 від 09.07.2007 р. При цьому, позивачем від ТОВ «Торгове діло»отримано податкові накладні: № 87 від 26.06.2007 р. на суму 4807824 грн., у т.ч. ПДВ -801304 грн.; № 107 від 09.07.2007 р. на суму 87973,13 грн., у т.ч. ПДВ -14662,19 грн. Оплата товару на користь ТОВ «Торгове діло»проведена позивачем повністю протягом 30.07.2007 р., 08.08.2007 р., 09.08.2007 р.,17.08.2007 р.20.08.2007 р.,04.09.2007 р. («друга подія»).

Окрім того, позивачем також було укладено договір комісії № 508 від 26.06.2007 р.з ТОВ"Ава Ексім" (код 34943897). На виконання умов договору комісії ТОВ"Ава Ексім" зобов'язується здійснити продаж на експорт нерезиденту України насіння ріпаку продовольчого українського походження, або інший товар за домовленістю сторін. Згідно акта прийому-передачі товару на комісію від 26.06.2007 р. ЗАТ «Фуршет»передано ТОВ"Ава Ексім" прийнято товар - насіння ріпаку продовольчого, українського походження, в кількості 574 тони на суму 4 006 520,0 грн. (без ПДВ), згідно акта прийому-передачі товару на комісію від 09.07.2007р. ТОВ"Ава Ексім" прийнято товар-насіння ріпаку продовольчого, українського походження в кількості 10,503 тони на суму 73 310,94 грн. (без ПДВ). ТОВ"Ава Ексім" (Комісіонер) надано звіт комісіонера від 24.07.2007р. по договору комісії № 508 від 26.06.2007 р., згідно якого на виконання умов договору Комісіонер відвантажив на експорт товар - насіння ріпаку продовольчого українського походження у кількості 584,503 тон. на загальну суму 4132436,21 грн. (без ПДВ) вартістю 1400 дол. США за тону (курс по ВМД 5,05) на підставі контракту №757 від 09.07.2007 року укладеного з LLC HAKAN AGRO COMMODITIES TRADING Co (ОАЕ).

З матеріалів справи вбачається, що вказаний товар відвантажено по вантажно-митній декларації від 18.07.07 № 511000104/7/002287 (приморська митниця) у кількості 584503 кг., фактурна вартість 4 132 436,21грн. Відповідно до звіту Комісіонера від 24.07.07р. б/н про виконані роботи по договору комісії №508 від 26.06.2007р., за виконання послуг по реалізації товару комітенту належить сплатити ТОВ «Ава-Ексім»комісійну винагороду в розмірі 3507,02 грн. (в т.ч. ПДВ 584,5 грн.), та витрати, які відшкодовуються комітентом у розмірі 11381,18 грн. (в т.ч. ПДВ 647,44 грн.). ТОВ «Ава-Ексім»було складено акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000038 від 24.07.2007р. згідно якого загальна вартість робіт (послуг) 14 888,20 грн. (в т.ч. ПДВ 1 231,94 грн.).

Відповідно до висновків акту перевірки, ДПІ прийшла до висновку про порушення позивачем (за операціями з придбання насіння ріпаку) вимог п/п. 7.4.1. Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення чистої суми податкового кредиту з ПДВ у розмірі 568020 грн., у т.ч. по періодах: червень 2007 р -557020 грн., липень 2007 року -10207,00 грн.

Посилаючись на положення п/п. 7.4.1., п. 1.18., п/п. 1.20.1. Закону про ПДВ, п. 13. Указу Президента України «Про деякі заходи з регулювання підприємницької діяльності»від 23.07.1998 р. № 817/98, а також з урахуванням інформації Держзовнішінформу ДПІ зазначено, що ціна на насіння ріпаку продовольчого українського походження становить 410 -420 доларів США за тону, що за офіційним курсом НБУ у червні -липні 2007 року відповідно складало 2070,50 грн. та 2121,00 грн. за тону. Ціна придбання (без ПДВ) насіння за спірною операцією з придбання склала 6980 грн. за тону, що перевищує звичайну ціну, за висновком ДПІ, на 229 %. Відтак, ДПІ прийшла до висновку, що в порушення п/п. 7.4.1. Закону про ПДВ позивачем було віднесено до складу податкового кредиту ПДВ суму ПДВ, що відрізняється від звичайної ціни більш ніж на 20 %, а саме: у червні 2007 року (574 т * (6980,00 грн. - 2121 грн.) * 20% = 557813 грн.; у липні 2007 року (10,503 т.* (6980 грн. -2121 грн.) = 10207 грн., що призвело до заниження ПДВ на суму 568020 по зазначеним вище періодам та на зазначені вище суми. Обґрунтовуючи спірне рішення ДПІ, крім іншого, посилається на п. 13 вищезгаданого Указу Президента, яким передбачено, що індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку.

На підставі Акту перевірки прийнято оскаржуване рішення від 03.12.2007 р. № 0001022320/0, яке прийнято згідно з п/п. «б»п/п. 4.2.2. Закону № 281 та п/п. 17.1.3. Закону № 2181 за порушення п/п. 7.4.1. Закону про ПДВ.

З акту перевірки вбачається, що ДПІ не ставиться під сумнів реальність операцій, за якими позивачем сформовані спірні суми ПДВ.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Відповідно до п. 7.4.1. Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на час проведення спірних операцій) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 1.18. Закону про ПДВ звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно з п/п. 1.20.1. Закону України якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Колегія зазначає, що Порядок визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) врегульовано підпунктом 1.20.2 пункту 1.20 цієї ж статті Закону. Зокрема, для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів. Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням факторів, визначених у підпунктах цього пункту.

Відтак, звичайні ціни (в контексті положень п/п. 7.4.1. Закону про ПДВ) застосовуються у разі, якщо договірна ціна на товари відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари, звичайною є справедлива ціна, яка склалася на ринку відповідних товарів у співставних умовах.

В даному випадку, колегія приходить висновку, що відповідачем отримано інформацію із зовнішніх незалежних джерел, проведено аналіз цін, які існували на ринку купівлі/продажу ріпаку, у т.ч. у співставних економічних та організаційних умовах.

Згідно з інформацією Держзовнішінформу від 05.03.2008 р. № 180/08-08 орієнтовний рівень експортних цін на насіння ріпаку продовольчого українського походження у 2007 році становив на умовах FOB (український порт Чорного моря) у липні 2007 р. -395 -415 $, у серпні 2007 року -410 -420 $ (курс НБУ в період -505 грн. за 100 $), джерелом інформації щодо чого використано бюлетень «Аграрная неделя»№ 20 -37 за червень -жовтень 2007 року.

Відповідно до повідомлення Української аграрної біржі від 10.09.2008 р. № 052.07/12 (з посиланням на Статистичний бюлетень «Реалізація продукції сільськогосподарськими підприємствами за 2007 рік») середня ціна по Україні за 2007 рік на ріпак складає 1829,10 грн. за тону. Згідно повідомлення ДП «Інформаційно-аналітичне агентство» Деркомстату № 8/07-260 від 06.08.2008 р. щодо ціни на насіння ріпаку продовольчого українського походження, середньомісячна вартість 1 тони становить 1829,1 грн. без ПДВ. Згідно повідомлення Міністерства аграрної політики України від 13.08.2008 року № 37-19-3-15/13473 середньозважена біржова ціна попиту та пропозиції на насіння ріпаку продовольчого українського походження, в період червня 2007 року становила -1700 грн. за тону, у липні 2007 року -1893 грн. за тону.

Враховуючи вищевикладене, колегія погоджується з судом першої інстанції, що ціна ріпаку за спірними операціями (6980 без ПДВ) є явно (у рази) завищеною в порівнянні з вищенаведеними цінами та перевищує наведені вище показники більш ніж на 20% по кожному із наведених вище джерел інформації, що є підставою для застосування, при визначенні сум податкового кредиту за спірними операціями правил п/п. 7.4.1. Закону про ПДВ, тобто визначення сум податкового кредиту за рівнем звичайних (справедливих) цін.

Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, дійшов обгрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ для визначення звичайної ціни застосовано ціну (420$ за курсом НБУ 5,05 грн. за 1 $, що дорівнює 2121 грн. без ПДВ), яка на ринку реалізації насіння ріпаку є максимально наближеною до періоду поставки та базису поставки - у співставних умовах. При цьому, відносно співставності умови поставки FCA (Одеса / смт. Великодолинське Одеської області) та (FOB -український порт Чорного моря), базис поставки FCA (Франко-перевізник) згідно правил Інкотермс-2000 означає, що товар вважається поставленим при його передачі перевізнику, а у випадку FOB (назва порту відвантаження) -означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Відмінність в даному випадку між такими умовами поставки відносно передачі вантажу перевізнику є несуттєвою та не впливає (відповідно до положень п/п. 1.20.2 Закону про прибуток) на можливість застосування правил по звичайній ціні та застосованих ДПІ цін для розрахунку дозволених сум податкового кредиту у спірних відносинах.

А отже, виходячи з викладеного, висновки ДПІ в контексті застосування звичайних цін у спірних відносинах є обґрунтованими та відповідають вимогам законодавства. Податковий кредит в даному випадку розрахований ДПІ виходячи із звичайних цін та є обґрунтованим, відповідно ДПІ вірно визначено суму дозволеного податкового кредиту за спірними операціями та податкових зобов'язань позивача за спірними рішеннями.

Також, суд першої інстанції, при винесенні оскаржуваного рішення звернув увагу на те, що згідно із Звітом дочірнього підприємства ТОВ «Київська аудиторська служба»«Фінексперт»(дата оцінки -25.06.2007 р.) на умовах FCA (Одеса, Іллічівськ), виконаним на запит позивача, вартість насіння ріпаку складає 8250 -8400 грн. з ПДВ, тобто без ПДВ 6875 -7000 грн. та зазначив наступне з цього приводу.

Аналіз цін був проведений на підставі інформації ТОВ «Стан», ТОВ «Тимирязевське» та контрагента позивача за спірними операціями. Проте, судом першої інстанції цілком обгрунтовано зазначено, що як звіт, так і матеріали справи не містять доказів того, що товариства, до яких експертом надсилалися запити про ціну продукції є виробниками або крупними трейдерами на ринку насіння ріпаку та мали у своєму розпорядженні відповідні ресурси продукції з тим, щоб формувати (впливати на) відповідний рівень цін, а отже самі по собі ці повідомлення не можуть бути належним та достатнім доказом певного (ринкового) рівня цін на відповідному ринку без врахування інформації з інших незалежних джерел, у т.ч. статистичного та аналітичного спрямування.

Що ж стосується наданих позивачем у цьому контексті біржових контрактів від 26.06.2007 р., від 04.07.2007 р., від 27.07.2007 р., підписаними між ТОВ «Торгове діло»(контрагент позивача) та ДП «Продмережа»(дочірнє підприємство позивача), а також щодо біржових контрактів від 26.06.2007 р. та від 09.07.2007 р. №№ СГ-017/2F, СГ-017/2F, укладених між ТОВ «Торгове діло»та позивачем щодо продажу насіння ріпаку на умовах FCA (Одеса), судом правильно зазначено, що наведені в них відомості не спростовують відомості з наведених вище незалежних один від одного джерел інформації відносно цін на ринку насіння ріпаку, у т.ч. державних органів та установ, яка (інформація цих органів та установ). Сторонами цих контрактів є зацікавлені особи відносно досліджуваних у цій справі обставин, у т.ч. пов'язана з позивачем особа, а отже наведені в них відомості не можуть вважатися переконливим та допустимим доказом на підтвердження обґрунтування ринкових цін, що діяли на ринку продажу даної продукції.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування рішення суду. Доводи позивача, що містяться в матеріалах справи, не спростовують наведених вище висновків суду та не доводять зворотного.

Згідно ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Фуршет" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2012 р.- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.