Ухвала

від 06.06.2012 по справі 2а-16056/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16056/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й. СуддівАліменка В.О., При секретарі судового засіданняЗемляної Г.В., Лаврентьєві Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дозор»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дозор»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дозор»пред'явило позов до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 24.10.2011 №0009062310.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 січня 2012 року у задоволені позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги позивача задовольнити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача та осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Дозор»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Будєвростандарт»за період з 01.01.2009 по 31.12.2010.

За результатами перевірки державною податковою інспекцією складено акт перевірки від 12.10.2011 №1333/23-10/31030213, яким зафіксовано факт порушення позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість»та зроблено висновок про заниження позивачем податку на додану вартість на суму 64363,00 грн. за період з січня по жовтень 2009 року.

Так, актом перевірки встановлено відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю «Будєвростандарт»основних засобів, трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів тощо для здійснення основного виду діяльності. В ході аналізу податкової звітності контрагента позивача було встановлено, що у контрагента відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що згідно з поясненнями працюючого по документам на час здійснення господарських операцій з позивачем директора товариства з обмеженою відповідальністю «Будєвростандарт»- ОСОБА_5, ніякого відношення до ведення фінансово-господарської діяльності на товаристві з обмеженою відповідальністю «Будєвростандарт»він не має, жодних договорів не підписував, податкову звітність не підписував та не здавав, податкові накладні не виписував та не підписував, заяви щодо виготовлення печатки не подавав, свідоцтво платника не отримував, підприємство зареєстрував на прохання малознайомої особи за грошову винагороду, займатись веденням фінансово-господарської діяльності на меті не мав.

Зважаючи на факт безпідставності виписки податкових накладних контрагентом позивача - товариством з обмеженою відповідальністю «Будєвростандарт», державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва зроблено висновок про відсутність правових підстав для формування товариством з обмеженою відповідальністю «Дозор»податкового кредиту за операціями з товариством з обмеженою відповідальністю «Будєвростандарт» за січень-жовтень 2009 року, які з вищенаведених обставин фактично не відбулися.

На підставі акту перевірки від 12.10.2011 №1333/23-10/31030213 державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.10.2011 №0009062310, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 64363,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 16 091,00 грн.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, зважаючи на те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, з огляду на те, що товариством з обмеженою відповідальністю «Дозор»не доведено реальності господарських операцій по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Будєвростандарт», зважаючи на доведеність з боку податкового органу фіктивного характеру господарської операції з вказаним контрагентам з огляду на їх безтоварність з урахуванням відсутності волевиявлення посадових осіб контрагента на здійснення господарської діяльності, відсутності виробничих та інших потужностей на виконання взятих на себе господарських зобов'язань тощо, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість висновків акту перевірки від 12.10.2011 №1333/23-10/31030213 та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 24.10.2011 №0009062310.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У свою чергу, згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Колегія суддів зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

З матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Дозор»та товариством з обмеженою відповідальністю «Будєвростандарт»укладено договір від 02.01.2009 №01/09, предметом якого є проведення робіт з обслуговування програмного забезпечення «Страж»у зв'язку із технічною необхідністю та з метою підвищення протипожежного захисту об'єктів замовника.

За посиланням позивача, належне виконання зобов'язань товариством з обмеженою відповідальністю «Будєвростандарт»підтверджується актами приймання-здавання виконаних робіт, платіжними дорученнями, а також податковими накладними, які і стали підставою для віднесення товариством з обмеженою відповідальністю «Дозор»до складу податкового кредиту суми 64363, 00 грн.

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 28.10.2011 №11560742 відносно товариства з обмеженою відповідальністю «Будєвростандарт»(код ЄДРПОУ 35851975) зазначене товариство має непідтверджений статус юридичної особи, директором товариства значиться ОСОБА_5, а серед видів діяльності товариства визначено: 90.03.0 Прибирання сміття, боротьба з забрудненням та подібні види діяльності; 60.24.0 Діяльність автомобільного вантажного транспорту; 51.53.2 Оптова торгівля будівельними матеріалами; 51.90.0 Інші види оптової торгівлі; 70.20.0 Здавання в оренду власного нерухомого майна.

За таких обставин, укладаючи договір від 02.01.2009 №01/09 товариство з обмеженою відповідальністю «Будєвростандарт»брало на себе зобов'язання надати послуги (з обслуговування програмного забезпечення «Страж»), які не пов'язані з його видами діяльності.

Аналізуючи види діяльності позивача, які значаться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 30.11.2011 №11906294, судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Дозор»здійснює діяльність, зокрема, за кодом: 45.31.2 Монтаж систем пожежної та охоронної сигналізації.

Із зазначеного вбачається, що саме позивач здійснює діяльність із забезпечення роботи систем пожежної та охоронної сигналізації.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Дозор»не обґрунтовано наявність господарської мети та економічної доцільності при укладанні договору від 02.01.2009 №01/09 з товариством з обмеженою відповідальністю «Будєвростандарт», який згідно з відомостями державного реєстру займається іншими, відмінними від предмета названого договору видами діяльності.

Суд першої інстанції не правомірно не взяв до уваги доводи позивача, що його контрагент за договором був зареєстрований як юридична особа на час виписування податкових накладних, оскільки наявність необхідного обсягу спеціальної податкової правосубєктності учасників господарської операції за відсутністю реального здійснення господарської операції не є достатньою для підтвердження правомірності віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по вказаній операції.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за №233/2037 (чинного на час виникнення спірних правовідносин), всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Податкові накладні, що виписані товариством з обмеженою відповідальністю «Будєвростандарт»в якості підпису уповноваженої особи містить підпис ОСОБА_5

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що згідно з поясненнями директора товариства з обмеженою відповідальністю «Будєвростандарт»- ОСОБА_5, ніякого відношення до ведення фінансово-господарської діяльності на товаристві з обмеженою відповідальністю «Будєвростандарт»він не має, жодних договорів не підписував, податкову звітність не підписував та не здавав, податкові накладні не виписував та не підписував, заяви щодо виготовлення печатки не подавав, свідоцтво платника не отримував, підприємство зареєстрував на прохання малознайомої особи за грошову винагороду, займатись веденням фінансово-господарської діяльності на меті не мав.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про невідповідність наданих позивачем податкових накладних вимогам, встановленим наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165 до податкових накладних, у зв'язку з чим вказує на непідтвердженості первинними документами правомірності віднесення товариством з обмеженою відповідальністю «Дозор»до податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Будєвростандарт».

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів, ретельно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дозор»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 січня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 січня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Аліменко В.О.

Земляна Г.В.