Ухвала

від 31.05.2012 по справі 2а-3541/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3541/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"31" травня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Федотова І.В.,

суддів -Бабенка К.А., Мельничука В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження, в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСВ Плюс»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АСВ Плюс»(далі або позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі -відповідач або податковий орган) про визнання протиправними дій відповідача щодо недотримання Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року №327; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 вересня 2010 року №0006862309/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 липня 2011 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не повно відображає обставини справи, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Між тим, обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, відповідач вказав лише на неправомірність рішення суду першої інстанції лише в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 вересня 2010 року №0006862309/0. Натомість не спростував жодним чином (не зазначив доводів) неправомірності рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача в частині недотримання наказу ДПА України від 10 серпня 2005 року №327.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, апеляційний розгляд справи відбувається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та як свідчать матеріали справи, податковим органом проведено невиїзну документальну перевірку позивача в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Травітас»(далі -контрагент або ТОВ «Травітас») за квітень, травень, червень 2010 року, під час проведення якої податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Зазначене порушення, на думку податкового органу, виникло в результаті включення до складу податкового кредиту суми ПДВ, нарахованих (сплачених) у зв'язку з придбанням маркетингових послуг, наданих ТОВ «Травітас».

За результатами вказаної вище перевірки податковим органом складено акт від 01 вересня 2010 року №2271/23-09, на підставі висновків якого було прийняте податкове повідомлення-рішення від 15 вересня 2010 року №0006862309/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 759 099,00 грн., в тому числі за основним платежем -547 341,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -211 758,00 грн.

Так, 01 жовтня 2009 року між ТОВ "АСВ Плюс" (замовник) та ТОВ "Травітас" (виконавець) укладено договір №01-10/09, відповідно до якого виконавець здійснює рекламне та інформаційне обслуговування замовника згідно умов, передбачених договором та додатками до нього; виконавець бере на себе зобов'язання за дорученням та завданням замовника надавати комплекс послуг, пов'язаних із дослідженням кон'юнктури ринку та вивченням попиту на товар, здійснювати контроль за наявністю товару та його розміщенням у торгових точках роздрібної торгівлі, надавати послуги з організації презентацій, корпоративних заходів, маркетингові, рекламні та рекламно-інформаційні послуги; виконавець зобов'язується надавати замовнику послуги з розповсюдження спеціальної інформації (в тому числі розповсюдження друкованої рекламної продукції: каталогів, буклетів тощо) серед потенційних споживачів.

Згідно додаткових угод до вказаного договору ТОВ "Травітас" надавало позивачу низку маркетингових послуг з просування продукції різних торгових марок в торгових точках населених пунктів України, зокрема, дослідження споживацьких уподобань потенційних покупців під торговими марками "Бащинський", "Наша Ряба" організація промо-заходу по торговій марці "Дружба Народів" у м. Вінниця, організація дегустації продукції під торговою маркою "Фуа Гра", дослідження кон'юнктури ринку та вивчення попиту на товар під торговими брендами "Zewa", "Libero", тощо.

На підтвердження виконання договорів сторони підписали відповідні акти виконаних робіт (надання послуг).

ТОВ "Травітас" виписало позивачу податкові накладні в квітні, травні та червні 2010 року на загальну суму 3 284 048,04 грн., в тому числі податок на додану вартість -547 341,34 грн.

В оплату за поставлений товар на підставі рахунків-фактур ТОВ "АСВ Плюс" перерахувало ТОВ "Травітас" за період квітень-липень 2010 року грошові кошти за придбані послуги у повному обсязі. що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Як встановлено судом першої інстанції, на момент складання податкових накладних контрагент позивача ТОВ "Травітас" був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», (в редакції, що набрала чинності 25.03.2005р., та діяла на час правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п.7.2.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

При цьому, для підтвердження включення витрат на маркетинг до складу валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», а саме: документи, що підтверджують факт отриманням маркетингових послуг від другої особи; документи, які підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, понесені позивачем витрати на маркетингові послуги підтверджуються відповідними документами, зокрема: копії господарських договорів та додатків до них, актів надання послуг, рахунків на оплату, податкових накладних, виписок банку, а відтак висновок податкового органу про неправомірне включення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ, нарахованих (сплачених) у зв'язку з придбанням маркетингових послуг, наданих ТОВ «Травітас»є помилковим.

Зазначена позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 03 березня 2012 року №К-17874/10.

Окрім цього, колегія суддів зазначає, що у пункті 1.3 статті 1 Закону України №168/97-ВР, платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

Згідно з п.10.2 ст.10 цього Закону платники податку, визначені у п.п. "а" п.10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Таким чином, відповідальність за сплату ПДВ до бюджету несе особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи.

Слід зазначити, у постановах Верховного Суду України від 09.09.08р. у справі №21-500во08, від 01.06.10р. у справі №21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, позиція суду першої інстанції узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання контрагентом свої зобов'язання зі сплати податку.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 липня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Бабенко К.А

Мельничук В.П.