Ухвала

від 12.06.2012 по справі 2а-19054/10/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-19054/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"12" червня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нікатрансгруп»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001152330/0, №0001162330/0 від 06 грудня 2010 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Нікатрансгруп»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання нечинним (недійсним) та скасування податкового повідомлення-рішення №0001152330/0, №0001162330/0 від 06 грудня 2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2011 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем доведено правомірність включення до складу валових витрат 137 500,00 грн. та до складу податкового кредиту 110 000,00 грн. податку на додану вартість а тому позовні вимоги є повністю обґрунтованими. Крім того, суд зауважив, що Відповідачем не подано жодних доказів нікчемності укладеного Позивачем з ТОВ «С.Дж.Р.Груп»договору, на підставі якого ТОВ «Нікатрансгруп»було сформовано податковий кредит.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на тому, що контрагент ТОВ «Нікатрансгруп»в силу об'єктивних причин не міг виконати покладені на нього господарські зобов'язання, а тому Позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту та до складу валових витрат суми за результатами господарських відносин з ТОВ «С.Дж.Р.Груп».

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи в судове засідання не з'явились, а тому справа розглядалась за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що у травні 2011 року посадовими особами ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Нікатрансгруп»з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на прибуток в частині нарахування валових витрат та податку на додану вартість в частині нарахування податкового кредиту з ПДВ за період з 01.09.2007 року по 30.09.2010 року по взаємовідносинам з ТОВ «С.Дж.Р.Груп». У ході перевірки податковим органом виявлено порушення Позивачем: абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме підприємством завищено валові витрати на 137 500,00 грн.; пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 110 000,00 грн. Результати перевірки зафіксовані в акті від 25 листопада 2010 року №960/1-23-30-34934510. На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення форми «Р»від 06 грудня 2010 року №0001152330/0, яким Позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 206 250,00 грн. (у тому числі -за основним платежем 137 500,00 грн., за штрафними санкціями -68 750,00 грн.), та №0001162330/0, яким Позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 110 000,00 грн.

Вирішуючи питання про реальність укладених між контрагентами договорів, суд першої інстанції вірно встановив, що у 20 березня 2009 року між ТОВ «С.Дж.Р.Груп»та ТОВ «Нікатранспгруп»було укладено договір №45 (далі -Договір), предметом якого була розробка науково-технічної документації з раціоналізації господарських процесів на підприємстві Позивача. При цьому, суд зауважив, що реальність здійснення господарських операцій між зазначеними вище контрагентами підтверджується, зокрема, наявним у матеріалах справи актом виконання робіт №1 від 31.03.2010 року, згідно якого замовник (Позивач) отримав, а проектант (ТОВ «С.Дж.Р.Груп») розробив та передав Позивачу науково-технічну документацію з раціоналізації господарських процесів на підприємстві на загальну суму 660 000,00 грн. (у тому числі ПДВ -110 000,00 грн.). На обґрунтовану думку суду першої інстанції, реальність господарської операції підтверджується також рахунком-фактурою №8-1/105 від 08 травня 2009 року, платіжними дорученнями від 14 травня 2009 року №58 на суму 600 000,00 грн. та №607 на суму 60 000,00 грн.

Крім того, суд першої інстанції вірно надав критичну оцінку посиланню податкового органу на протокол допиту свідка від 18.08.2010 року як на основну підставу для визнання Договору нікчемним, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України лише вирок суду може підтвердити той факт, чи мало місце діяння. При цьому суд обґрунтовано наголосив на тому, що на момент розгляду справи кримінальну справу щодо ОСОБА_2, який підписував Договір від імені ТОВ «С.Дж.Р.Груп», закрито на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що підстав для визнання недійсним укладеного між Позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп» Договору немає. При цьому, суд окремо звернув увагу на той факт, що ТОВ «Нікатрансгруп»в подальшому використовувало у власній господарській діяльності отримані у зв'язку зі співпрацею з ТОВ «С.Дж.Р.Груп»результати. За таких обставин повністю обґрунтованим, на думку колегії суддів, є висновок суду першої інстанції про необґрунтованість позиції Відповідача щодо заниження Позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Аналізуючи питання правомірності включення Позивачем до складу валових витрат суму 137 500,00 грн., Окружний адміністративний суд м. Києва обґрунтовано виходив з того, що оскільки ТОВ «Нікатрансгруп»було дотримано вимоги ст. ст. 9, 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також належним чином проведено безготівкові розрахунки з ТОВ «С.Дж.Р.Груп», то Позивач отримав право на збільшення валових витрат.

Окрім іншого, судова колегія повністю погоджується з твердженням Окружного адміністративного суду м. Києва про те, що податковим органом незаконно поставлено право формування Позивачем податкового кредиту в залежність від добросовісності платника податку, з яким суб'єкт господарювання перебував у господарських правовідносинах. При цьому суд вірно зазначив, що невиконання такими особами податкових зобов'язань тягне за собою настання відповідальності лише для зазначених суб'єктів і не може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого суб'єкта господарювання.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу -залишити без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нікатрансгруп»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001152330/0, №0001162330/0 від 06 грудня 2010 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.