Постанова

від 12.06.2012 по справі 16/10/2012/5003

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2012 р. Справа № 16/10/2012/5003

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіМалетича М.М., суддів:Круглікової К.С., Мамонтової О.М. розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Рокус" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 21.03.2012 року у справі№16/10/2012/5003 Господарського суду Вінницької області за позовомПриватного підприємця ОСОБА_4 доПриватного підприємства "Рокус" проспонукання до виконання мирової угоди

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився ,

відповідача: не з'явився ,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Вінницької області з позовною заявою про спонукання приватного підприємства "Рокус" до виконання мирової угоди "...шляхом стягнення грошових коштів у сумі 50400 грн.", мотивуючи тим , що відповідачем не в повному обсязі виконані вимоги укладеної мирової угоди у зв'язку з чим його заборгованість складає 50 400 грн., а також те, що ухвала про затвердження мирової угоди не містить усіх даних зазначених у статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", а тому така ухвала не має статусу виконавчого документа.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 02.02.2012р. у справі №16/10/2012/5003, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.03.2012р., позов Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 до Приватного підприємства "Рокус" про спонукання до виконання мирової угоди задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ПП "Рокус" звернулося до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.03.2012 року та рішення господарського суду Вінницької області від 02.02.2012р. скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 07.07.2011р. у справі №16/28/2011/5003 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Приватного підприємства "Рокус" про стягнення заборгованості в сумі 52 600 грн. за договором купівлі-продажу затверджено мирову угоду.

Відповідно до укладеної мирової угоди позивач погоджується з метою мирного врегулювання спору прийняти від відповідача грошові кошти в сумі 52400,00 грн. основного боргу, а також сторони домовились, що судові витрати покладаються на позивача.

Відповідач з метою мирного врегулювання спору зобов'язався сплатити грошові кошти в сумі 52400,00 грн. рівними долями по 10480,00 протягом п'яти місяців, починаючи з липня 2011 року по листопад 2011 року. Розрахунки проводити в останній тиждень кожного місяця.

Мирова угода набуває чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для позивача та відповідача.

Предметом даного позову є спонукання відповідача до виконання мирової угоди, оскільки ПП "Рокус" не виконало умови мирової угоди у зв'язку з чим в нього утворилась заборгованість в розмірі 50 400 грн.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд, з яким також погодився й апеляційний, зазначив про те, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками судів попередніх інстанцій з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач - ПП "Рокус" ухиляється від виконання зобов'язань, передбачених мировою угодою, яка затверджена господарським судом Вінницької області 07.07.2011 року під час розгляду справи №16/28/2011/5003.

За правилами ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Також, судами попередній судових інстанцій встановлено, що ухвала господарського суду Вінницької області від 07.07.2011 року у справі №16/28/2011/5003 не відповідає, зокрема, вимогам п.3 ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", а саме не було вказано місцезнаходження стягувача та боржника (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, зазначена ухвала не відповідала вимогам, що пред'являються до виконавчого документа.

Пунктом 3.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 року роз'яснено, що якщо ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ.

Попередні судові інстанції надали належну оцінку вказаним доказам, а відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 21.03.2012 року, ухваленої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Рокус" залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.03.2012 року у справі №16/10/2012/5003 -без змін.

Головуючий М. Малетич Судді:К. Круглікова О. Мамонтова