Рішення

від 07.06.2012 по справі 5011-55/4668-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-55/4668-2012 07.06.12

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., при секретарі судового засідання Іванова О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Заступника військового прокурора Дарницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м.Київ

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Завод Ремдизель», м. Київ

за участю Третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача:

1. Державне підприємство Міністерство Оборони України «Київський завод «Ремдизель», м.Київ

2. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, м.Київ

про: визнання недійсним договору купівлі-продажу майнового комплексу від 24.02.2004р.

за участю уповноважених представників:

від Прокуратури -ОСОБА_2 (дов. №б/н від 06.06.2012р.);

від Позивача -ОСОБА_3 (дов. №220/319/д ВІД 14.02.2012р.);

від Відповідача -ОСОБА_4 (дов. №б/н від 02.06.2008р.);

від Третьої особи -1 -ОСОБА_5 (дов. №б/н від 29.12.2011р.);

від Третьої особи -2 - не з'явились.

СУТЬ СПРАВИ:

Заступник військового прокурора Дарницького гарнізону (далі-Прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м.Київ (далі -Позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Завод Ремдизель», м. Київ (далі -Відповідач) про визнання недійсним договору від 24.02.2004р., укладеного між Державним підприємством Міністерства оборони України «Київський завод «Ремдизель»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Завод Ремдизель»про купівлю -продаж майнового комплексу, який розташований за адресою вул. Електриків, 28 та складається з будівель: ковальсько-термічного цеху, адміністративно-побутового комплексу, центрального матеріального складу, арочного складу, приміщення складу -загальною площею 8442,70 кв.м.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії наступних документів:

Договір купівлі-продажу майнового комплексу від 24.02.2004р., Акт прийому передачі до Договору купівлі-продажу майнового комплексу від 24.02.2004р., Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2002р., План санації державного підприємства Міністерства оборони України «Київський завод «Ремдизель», Статут державного підприємства Міністерства оборони України «Київський завод «Ремдизель», Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності -юридичної особи Державного підприємства Міністерства оборони України «Київський завод «Ремдизель».

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. 121 Конституції України, ст.ст. 5, 34, 35, 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст.207 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 5, 13, 29, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2012р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 26.04.2012р., крім того, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено Державне підприємство Міністерства оборони України «Київський завод «Ремдизель»та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача.

18.04.2012р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від Третьої особи-1 надійшло клопотання про направлення кореспонденції на відповідну адресу.

До початку судового засідання 24.04.2012р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від Відповідача надійшов відзив на позов.

До початку судового засідання 24.04.2012р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від Третьої особи-1 надійшли додаткові письмові пояснення та клопотання про зобов'язання Позивача визначити правове становище Третьої особи-1.

В судовому засіданні 26.04.2012р. представник Третьої особи-1 надав усні пояснення по суті заяв, просить суд задовольнити заяви та зобов'язати Позивача уточнити правове становище Третьої особи-1. Надав клопотання, яким зазначив, що відповідно до Закону України ч.2 ст.23 «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»повноваження Міністерства оборони України, у якого в управлінні знаходилося Підприємство, закінчились 07.12.2011р. В цю дату закінчились і повноваження наглядової інстанції Військової прокуратури Дарницького гарнізону і вона не мала права взагалі подавати цей позов. Крім того, зазначив, що даний спір безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство, тому підлягає розгляду в межах справи про банкрутство, а не у позовному провадженні.

Представник Прокуратури заперечував проти тверджень Третьої особи-1 та проти клопотання про визначення статусу Третьої особи-1, надав усні пояснення по суті спору та просить суд поновити строк позовної давності у зв'язку з його пропуском, надав оригінали документів на огляд суду.

Представник Відповідача надав заперечення по суті спору, з урахуванням відзиву на позов, вказав, що позовні вимоги Заступника військового прокурора Дарницького гарнізону М. Середенко, є необґрунтованими та такими, що не відповідають матеріалам справи, нормам процесуального і матеріального права України, керуючись ст. ст. 257, 267 Цивільного кодексу України, ст. ст. 18,19, 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом», ст.ст. 22,32,59 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Відповідача надав копію відзиву на позов представнику Прокуратурі, надав клопотання про виклик Арбітражного керуючого - Шумило В.М. для дачі пояснень по справі.

Представник Прокуратури не заперечував проти вищевказаного клопотання.

Заслухавши пояснення представника Сторін та дослідивши надану суду докази, суд вирішив задовольнити клопотання про виклик Арбітражного керуючого для дачі пояснень.

Арбітражний керуючий у судовому засіданні 26.04.2012р. надав усні пояснення по суті плану санації, підтримав позицію Відповідача, зазначав, що плаща споруд з дати укладання Договору купівлі-продажу майнового комплексу від 24.02.2004р. по даний час не змінилася.

Суд відхилив клопотання Третьої особи -1, як необґрунтоване, щодо зобов'язання Позивача уточнити правове становище Третьої особи-1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №5011-55/4668-2012 від 26.04.2012р., на підставі ст. 77,86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 23.05.2012р.

До початку судового засідання 15.05.2012р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від Третьої особи-2 надійшли письмові пояснення по суті заявленого позову, в яких зазначено, що відповідно до «Переліку споруд заводу, що підлягають реалізації» (додається до плану санації) передбачалося реалізувати нерухоме майно державного підприємств, яке знаходилось за адресою: м.Київ, вул.Електриків, 28 загальною площею забудови 7446,77 кв.м. Виходячи з вищенаведеного на момент складання, погодження та затвердження Плану санації (07.08.2003р.) не була проведена технічна інвентаризація та були відсутні документи, які підтверджують право власності на майно де б була зазначена загальна площа відчужуваних об'єктів. Технічна інвентаризація та видача Свідоцтва про право власності з визначенням загальної площі об'єктів 8442,70 кв.м. датується 30.10.2003р.

Загальна площа та площа забудови це зовсім різні дані техніко-економічних показників і тому вони не можуть співпадати, тому договір про відчуження посвідчувався відповідно до нормативних актів на підставі даних БТІ про загальну площу.

Крім того, надано копії свідоцтва про право власності на майновий комплекс від 30.10.2003р., Додатка до Свідоцтва (перелік об'єктів нерухомого майна), довідка-характеристика Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 12.12.2003р. №775267, копія переліку споруд заводу, що підлягає реалізації., примірні копії ДБН В.2.2-9-99, ДБН В.2.2-15-2005.

До початку судового засідання 21.05.2012р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від Третьої особи-1 надійшли письмові пояснення.

До початку судового засідання 23.05.2012р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від Прокуратури надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 23.05.2012р. представник Відповідача надав усні заперечення по суті спору, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник Третьої особи-1 підтримав письмові пояснення по суті спору, просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У зв'язку із неявкою представника Позивача, Прокуратури, Третьої особи-2 та витребуванням додаткових доказів, керуючись ст.ст. 77,86 ГПК України, Господарський суд міста Києва відклав розгляд справи на 07.06.2012 о 10:30. Зобов'язано Позивача та Прокуратуру надати суду письмові пояснення на відзив Відповідача.

Через канцелярію суду 24.05.2012р. арбітражний керуючий - Шумило В.М. надав письмові пояснення, відповідно до яких зазначив, про законність та правомірність виконання заходів санації, в тому числі і продаж майна Державного підприємства Міністерства оборони України «Київський завод»«Ремдизель»в рамках судового провадження по справі №23/163, підтверджено судовими рішеннями.

У судовому засіданні 07.06.2012р. представник Прокуратури надав Відзив на пояснення відповідача, підтримав позовні вимоги в повному обсязі, вказав, що факт незаконності укладання договору купівлі-продажу майнового комплексу що знаходиться за адресою вул.Електриків, 28від 24.02.2004р. було виявлено під час проведення прокурорської перевірки щодо законності відчуження та використання майна державного підприємства Міністерства оборони України «Київський завод «Ремдизель»у жовтні-листопаді 2012р., у зв'язку з чим, військова прокуратура Дарницького гарнізону не могла заявити зазначений позов для захисту державних інтересів, внаслідок чого виникла необхідність поновлення строків позовної давності. Надав докази проведення перевірки у лютому 2012р.

Представник Позивача 07.06.2012р. у судове засідання з'явився, підтримав позицію Прокуратури, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Відповідача 07.06.2012р. у судовому засіданні підтримав відзив на позов, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві та поясненнях доданих до матеріалів справи.

Представник Третьої особи -Державне підприємство Міністерства оборони України «Київський завод «Ремдизель»у судовому засіданні 07.06.2012р. підтримав письмові заперечення по суті спору, які були надані у судових засіданнях під час розгляду справи, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Третя особа -2 у судове засідання 07.06.2012р. не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про час, дату та місце судового засідання, шляхом надсилання ухвал суду за адресою визначеною матеріалами справи.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст.75 ГПК України, так як їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних відносин.

Суд не приймає позицію Відповідача щодо відсутності поважних причин з боку Заступника військового прокурора Дарницького гарнізону пропуску строку позовної давності з посиланнями на копії листа №1753 Військового прокурора Київського гарнізону, Постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 04.08.2010р. Прокурора військової прокуратури Центрального регіону України.

Заявлене Прокурором, при зверненні до суду, клопотання щодо поновлення строку позовної давності визнається обґрунтованим з підстав наведених у позовній заяві. Судом зокрема враховується, що Військовою прокуратурою Дарницького гарнізону зазначені в позовній заяві порушення могли бути виявлені саме при проведенні перевірки у лютому 2012р.

Сторони клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Вислухавши у судових засіданнях представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

Під час проведення прокурорської перевірки військовою прокуратурою Дарницького гарнізону у лютому 2012р. встановлено, що на виконання наказу Міністра оборони України, Державне підприємство "Київський завод "Ремдизель", засноване на державній власності та є правонаступником "37 судомеханічного заводу Міністерства оборони України."

Згідно Статуту, державне підприємство Міністерства оборони України "Київський завод "Ремдизель" створене з метою забезпечення державних потреб та потреб юридичних та фізичних осіб України та інших держав у високоякісній продукції, товарах народного споживання, наданні послуг та одержання прибутку.

Відповідно до Ухвали Господарського суду м. Києва від 17 вересня 2002 року по справі № 3/163 відкрито процедуру санації боржника - державного підприємства Міністерства оборони України "Київський завод "Ремдизель" та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Шумило В.М. (ліцензія Серія НОМЕР_1 від 28 лютого 2002).

У серпні 2003 року Ухвалою Господарського суду м. Києва у справі № 23/163 було затверджено план санації державного підприємства "Київський завод "Ремдизель," який був погоджений 8 травня 2003 року державним секретарем Міністерства оборони України та 20 травня 2003 року головою комітету кредиторів вищевказаного державного підприємства.

Пунктом 4.6 вищевказаного плану санації державного підприємства "Київський завод "Ремдизель," передбачалося реалізувати нерухоме майно державного підприємства яке знаходилось за адресою м. Київ, вул. Електриків, 28, а саме будівлю ковальсько-термічного цеху, адміністративно-побутового комплексу, центрального матеріального складу, арочний склад, приміщення складу - загальною площею 7446,77 кв.м. Так, 24 лютого 2004 року на виконання плану санації державного підприємства Міністерства оборони України "Київський завод "Ремдизель," затвердженого Ухвалою Господарського суду м. Києва від 7 серпня 2003 року у справі № 23/163, між вищевказаним державним підприємством та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Завод Ремдизель" було укладено договір купівлі-продажу, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, майнового комплексу розташованого за адресою, вул. Електриків, 28 та складається з будівель: ковальсько-термічного цеху, адміністративно-побутового комплексу, центрального матеріального складу, арочного складу, приміщення складу - загальною площею 8442,70 кв.м.

З посиланням на порушення вимог закону, керуючись ст. 121 Конституції України, ст.ст. 5, 34, 35, 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст.207 Господарського кодексу України, прокурор звернувся до суду з вищезазначеними вимогами.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимогу Позивача до Відповідача такою, що підлягає задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

Згідно п. 6 ч.2 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право: звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, зокрема, що підставою представництва інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Формами представництва, зокрема, є: звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб;

Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Згідно ч. 1 ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави;

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

З огляду на матеріали справи та зміст позовної заяви, сутність розглядуваного спору полягає у визнанні недійсним спірного договору від 24.02.2004р., укладеного між Державним підприємством Міністерства оборони України «Київський завод «Ремдизель»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Завод Ремдизель»про купівлю -продаж майнового комплексу який розташований за адресою вул. Електриків, 28 та складається з будівель: ковальсько-термічного цеху, адміністративно-побутового комплексу, центрального матеріального складу, арочного складу, приміщення складу -загальною площею 8442,70 кв.м.

Виходячи із змісту абз. 2 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" від 28.04.1978р. № 3, вирішуючи спір про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсним і настання відповідних правових наслідків. З огляду на це, та враховуючи критерії обґрунтованості судового рішення, визначені в абз. 3 п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судове рішення" від 29.12.1976р. № 11, предметом судової оцінки, спрямованої на з'ясування законності спірного договору, мають бути фактичні обставини спірних правовідносин учасників справи.

Відповідно до абзацу 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" санація - система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Згідно ст. 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією зобов'язаний подати комітету кредиторів для схвалення план санації боржника, крім випадків, передбачених цим Законом. План санації повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови участі інвесторів, за їх наявності, у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора, строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов'язань.

Стаття 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлює, що продаж частини майна боржника - державного підприємства в процедурі санації проводиться відповідно до законодавчих актів з питань приватизації з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 33 Закону України "Про власність" (який діяв на час укладення договору) державні органи, уповноважені управляти державним майном, вирішують питання створення підприємств і визначення цілей їх діяльності, реорганізації і ліквідації, здійснюють контроль за ефективністю використання і схоронністю довіреного їм державного майна та інші правомочності відповідно до законодавчих актів України.

Відповідно до п. 5 Декрету КМУ "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності," (який діяв на час укладення договору), заборонено підприємствам, що є у загальнодержавній власності, передавати безоплатно закріплене за ними майно іншим підприємствам, організаціям і установам, а також громадянам.

Також, згідно положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю яке затверджено наказом Фонду державного майна України від ЗО липня 1999 року № 1477 (що діяв на час укладення договору), відчуження майна державного підприємства, його структурного підрозділу, здійснюється безпосередньо підприємством після отримання погодження від органу уповноваженого управляти державним майном.

Відповідно до вищевикладеного, Міністерством оборони України та комітетом кредиторів вищевказаного державного підприємства було надано згоду на реалізацію майнового комплексу загальною площею 7446,77 кв.м., однак, державним підприємством "Київський завод "Ремдизель" в особі керуючим санацією державного підприємства Шумило В.М. було укладено договір купівлі-продажу з товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Завод Ремдизель" на реалізацію майнового комплексу загальною площею 8442,70 кв.м.

Таким чином, у порушення вимог ст. ст. 17, 18, 19, 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з перевищенням наданих планом санації вищевказаного державного підприємства та законодавством повноважень, було укладено договір щодо реалізацію майнового комплексу державного підприємства "Київський завод "Ремдизель" на 995,93 кв.м. більше ніж це було передбачено планом санації державного підприємства.

Посилання Відповідача на чинність судових рішень винесених господарським судом м.Києва у справі №23/163, якими було затверджені виконані заходи та процедури в санації у справі №23/163, не спростовує вищезазначені факти та не унеможливлює їх вчинення з порушенням вимог закону.

Згідно ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином, Договір від 24.02.2004р. був укладений всупереч встановленим нормам законодавства, сторонами в момент його укладення не були додержані вимоги, передбачені ч. 1 ст. 203 ЦК України, а тому підлягає визнанню його недійсним.

Суд не приймає позицію Відповідача та третіх осіб, як необґрунтовану та доказово не підтверджену та спростовану матеріалами справи.

Судові витрати підлягають стягненню відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2 .Визнати недійсним Договір від 24.02.2004р., укладений між Державним підприємством Міністерства оборони України «Київський завод «Ремдизель»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Завод Ремдизель»про купівлю -продаж майнового комплексу який розташований за адресою вул. Електриків, 28 та складається з будівель: ковальсько-термічного цеху, адміністративно-побутового комплексу, центрального матеріального складу, арочного складу, приміщення складу -загальною площею 8442,70 кв.м., посвідчений 24 лютого 2004р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за № 1233.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Завод Ремдизель»(код ЄДРПОУ: 31993369) в доход Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в сумі 1073, 00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 07.06.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12.06.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева