Рішення

від 12.06.2012 по справі 5011-13/5022-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 5011-13/5022-2012 12.06.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро Маркетингових Технологій"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карта Міра"

про стягнення 53 931,78 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 -дов. б/н від 10.04.2012

від відповідача не з'явився

В судовому засіданні 12.06.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ:

На розгляд господарського суду передані позовні вимоги про стягнення 50000,00 боргу 2609,59 грн. пені, 800,27 грн. інфляційних та 521,92 грн. проценти річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.04.12 порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 16.05.12 сторони зобов'язано вчинити дії та надати документи.

В судове засідання з'явився представник позивача, вимоги ухвали суду щодо надання витребуваних документів по справі та надання оригіналів документів для огляду їх в судовому засіданні не виконав.

Відповідач в судове засідання не з'явився, поважних причин неявки суду не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Зважаючи на невиконання вимог ухвали суду та на неявку в судове засідання представників відповідача, ухвалою суду від 16.05.2012 року розгляд справи було відкладено на 12.06.2012 року.

12.06.2012 року в судове засідання з'явився представник позивача, на виконання вимог суду надав витребувані документи по справі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, проте через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи

Судом розглянуто та відмовлено у задоволенні клопотання відповідача.

В ході розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою господарського суду за місцезнаходженням відповідно до довідок ЄДРПОУ про що свідчить повідомлення про вручення з відміткою Укрпошти про отримання .

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України в судових засіданнях складено протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши і з'ясувавши всі обставини та матеріали справи, які мають значення для вирішення спору по суті, господарський суд -

ВСТАНОВИВ :

07.10.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бюро Маркетингових Технологій" (надалі -позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карта Міра" (надалі -відповідач, виконавець) був укладений договір № 07-10/2011 від 07.10.2011 року (надалі - Договір), відповідно до умов якого виконавець за визначену в договорі суму, передає замовнику 20 подарункових сертифікатів, і відповідно на їх основі, зобов'язується надати туристам туристичні послуги на вказану у подарунковому сертифікаті суму для двох осіб, а замовник в свою чергу зобов'язаний вчасно оплатити подарункові сертифікати та після цього може розпоряджатися ними на власний розсуд, в тому числі і передати їх іншим особам (туристам) для безпосереднього використання.

Розділом 4 Договору сторони передбачили порядок та строки здійснення розрахунків, згідно якого, вартість 1 подарункового сертифікату складає 15 800,00 грн. Вартість всіх подарункових сертифікатів, що передаються за Договором складає 316 000,00 грн. Перший платіж повинен бути перерахований на розрахунковий рахунок виконавця протягом 5 календарних днів з моменту підписання сторонами Договору на підставі виставленого рахунку. Замовник зобов'язаний здійснювати оплату подарункових сертифікатів за наступним графіком:

- перший платіж у розмірі 50% вартості подарункових сертифікатів;

- другий (заключний) платіж у розмірі 50% вартості подарункових сертифікатів не пізніше 6 грудня 2011 року.

На виконання умов Договору позивачем відповідно до виставленого відповідачем рахунку № 3585 від 07.10.2011 року було перераховано на рахунок відповідача 158 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 418 від 12.10.2011 року.

Пунктом 4.3 Договору сторони передбачили, що у разі, якщо до 30.11.2011 року включно, частина подарункових сертифікатів не буде заявлена для використання туристами та/або Замовником, то виконавець поверне замовнику вартість невикористаних подарункових сертифікатів, якщо така переплата вже виникла.

У зв'язку з тим, що до 30.11.2011 року звернулося лише 6 переможців, позивач листом від 26.12.2011 року просив відповідача повернути невикористаний авансовий платіж у розмірі 63 200,00 грн.

Проте відповідач, в порушення вимог Договору зобов'язання щодо повернення авансу в розмірі 63 200,00 грн. виконав частково, перерахувавши на рахунок позивача 13 200,00 грн., що підтверджується належним чином засвідченою копією платіжного доручення № 179 від 16.03.2012 року.

У зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 50 000,00 грн.

Зважаючи на викладене позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частин 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Станом на день розгляду справи відповідач перераховані позивачем кошти в розмірі 50 000,00 грн. не повернув, доказів проведення розрахунків суду не надав.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача 50 000,00 грн. неповернутих коштів є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодекс України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором, позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 2 609,59 грн. пені.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. (ст. 547 ЦК України).

Оскільки між сторонами угода щодо неустойки не укладена, а ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає стягнення пені за несвоєчасне виконання сторонами своїх зобов'язань у випадку, якщо остання передбачена умовами укладеного між сторонами Договору, господарський суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 2 609,59 грн. пені задоволенню не підлягають.

Крім суми основного боргу та пені, позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача 521,92 грн. і3% річних та 800,27 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 521,92 грн. 3% річних та 800,27 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 517,81 грн. 3% річних та 450,00 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення 50 000,00 грн. неповернутих коштів підлягають задоволенню в повному обсязі, вимоги щодо стягнення 521,92 грн. 3% річних та 800,27 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 517,81 грн. 3% річних та 450,00 грн. інфляційних втрат, вимоги в частині стягнення 2 609,59 грн. пені задоволенню не підлягають.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карта Міра" (03150, м. Київ, вул.. Щорса 3, нежиле приміщення 31 в літері А, код ЄДРПОУ 35851949) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем при примусовому виконанні рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро Маркетингових Технологій" (04205, м. Київ, пр.-т Оболонський, 23а, код ЄДРПОУ 30375044) 50 000 (п'ятдесят тисяч),00 грн. суми неповернутих коштів, 517,81 грн. 3% річних, 450,00 грн. інфляційних втрат, 1521,05 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 14.06.2012