Рішення

від 05.06.2012 по справі 5023/1838/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2012 р. Справа № 5023/1838/12

вх. № 1838/12

Суддя господарського суду Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Нескуба М.Г.

за участю представників сторін:

позивача - Бойко Р.Д.

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Завод Полімердеталь", смт. Солоне

до ТОВ "Луч-Д", м. Дергачі

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "Завод Полімердеталь" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Луч-Д" в якій просив суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 361505,90 грн., з яких 320900,00 грн. - основна заборгованість, 23 704.75 грн. - пеня, 5 940.40 грн. - інфляційні втрати, 10 960,75 грн. - 7 % річних з врахуванням інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 20.04.2012р. було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду на 15.05.2012 р.

14.05.2012 р. до суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 320900 грн. заборгованості, 13002,00 грн. пені, 3777,20 грн. інфляційних 10859,11 грн. річних та судовий збір.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд, розглянувши заяву позивача, визнав її такою, що не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї - небудь права та охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та підлягає прийняттю до розгляду.

Таким чином, суд продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

15.05.2012 р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому вказує, що позивачем не вірно було розраховано суму пені, заявлену до стягнення, та

Позивачем були надані до суду письмові пояснення щодо позовних вимог (вх. №6669 від 05.06.12р. та вх. №6256 від 30.05.12 р.) які були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні, яке розпочалося 15.05.2012 р. були оголошені перерви до 30.05.2012 р. та до 05.06.2012 р.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився.

Відповідач направив до суду телеграму про відкладення розгляду справи у зв"язку з хворобою юриста відповідача.

Вирішуючи це клопотання суд виходить з наступного. Згідно ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому зі змісту норми цієї статті вбачається, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

В даному разі на думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, оголошено перерву для надання можливості ознайомитись із доповненням до позовної заяви, із матеріалами справи, надати нові докази тощо). Проте, нових доказів відповідачем не надано та про можливість їх надання в майбутньому в телеграмі про відкладення справи не зазначено.

Суд також зазначає, що згідно ч.3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Клопотання відповідача є необґрунтованим і таким, що не відповідає принципу добросовісності в користуванні процесуальними правами, оскільки, відповідачем не додано жодних доказів, якіб підтверджували викладені в ньому обставини.

Крім того, суд відмовляючи в задоволенні цього клопотання і вважаючи неповажними причини неявки представника позивача у судове засідання, керується ч.1 ст. 28 ГПК України. Згідно її положень справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Відповідачем не надано суду доказів неможливості явки в судове засідання інших представників відповідача.

За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Позивач передав Відповідачеві товар, що підтверджується видатковою накладною № ПД-0000958 від 11.05.2010 року відповідно до довіреності серія НБЙ № 507186 від 11.05.2010 року на загальну суму 268 400.00 грн., з врахуванням ПДВ. За поставлений товар Позивач отримав від Відповідача за безготівковим розрахунком на свій поточний рахунок грошові кошти в розмірі 322 400.00 грн., сума переплати за вищевказаною накладною становить 54 000.00 грн., враховуючи поставку Відповідачеві товару за іншою видатковою накладною № ПД - 0001332 від 09.06.2010 року на загальну суму 244 000.00 грн., на підставі довіреності серія НБЙ № 507187 від 08.06.2010 року., а також те, що Відповідачем не було направлено на адресу Позивача ніякого листа про розпорядження сумою переплати Позивачем було зараховано суму у розмірі 54 000.00 грн., в рахунок погашення заборгованості за поставлений товар по видатковій накладній № ПД - 0001332 від 09.06.2010 року.

Таким чином враховуючи поставки товару за вищевказаними видатковими накладними та отримані грошові кошти від Відповідача згідно переліку платіжних доручень за період з 26.05.2010 року по 08.05.2012 року завірених банківською установою борг Відповідача перед Позивачем за товар, поставлений згідно накладної № ПД - 0001332 від 09.06.2010 року становить 154 500,00 грн.

Також, 30.03.2010 року між Позивачем та Відповідачем був укладений Договір Поставки № 208 відповідно до якого Позивач поставив Відповідачеві товар на загальну суму 166 400.00 грн., про, що свідчить видаткова накладна № ПД - 0000680 від 01.04.2011 року на підставі довіреності серія НБЙ № 507195 від 29.03.2011 року, за цією поставкою Відповідач на оплату не здійснив.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В матеріалах справи наявний лист відповідача №1 від 25.07.2011р. відповідно до якого, відповідач визнав заборгованість перед позивачем в розмірі 326400 грн. та зобов'язався до 10.08.2011 року надати графік оплати, однак, з вказаного листа, ніяк не вбачається, що відповідач обумовив строк, в якій від зобов"язується сплатити вартість отриманого товару.

Дослідивши надану суду накладну №ПД - 0001332 від 09.06.10 р., суд встановив, що в ній не встановлено строку оплати отриманої прдукції, а також, вона не містить посилань на будь - який договір, в якому було би встановлено строк оплати одержаного товару.

Позивачем не надано до суду жодного доказу, що підтверджував би направлення або вручення відповідачу вимоги про оплату товару, отриманого згідно накладної №ПД - 0001332 від 09.06.10 р.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що на момент звернення позивача з позовом до господарського суду про стягнення заборгованості за отриманий відповідачем товар, у відповідача не виникло обов"язку щодо оплати товару, отриманого згідно накладної №ПД - 0001332 від 09.06.10 р., у зв"язку з чим, в задоволенні позову в частині стягнення 154500 грн. заборгованості слід відмовити.

Також, 30.03.2010 року між Позивачем та Відповідачем був укладений Договір Поставки № 208.

Відповідно до умов договору, позивач зобов`язався поставити відповідачеві товар, а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити його вартість протягом строку, що вказаний у договорі (п. 7.1 - 30 календарних днів з моменту отримання товару). Позивач свої зобов`язання за договором виконав, що підтверджується накладною № ПД - 0000680 від 01.04.2011 року, передав відповідачеві товар на суму 166400,00 грн., а відповідач товар отримав, що підтверджується довіреністю НБЙ № 507195 від 29.03.2011 року, але оплату його вартості не здійснив. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за товар, отриманий згідно договору №208 складає 166400 грн.

Враховуючи, що вказана сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 166400 грн. є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання повинен сплатити кредитору суму грошового боргу з урахуванням індексів інфляції та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

П. 9.2. Договору передбачено, що за прострочення платежу Покупець сплачує Постачальнику, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період заборгованості, за кожний день прострочення платежу та сім відсотків річних з урахуванням офіційного індексу інфляції.

За таких обставин, позовні вимоги позивача в сумі 3777,20 грн., нараховані за індексами інфляції на суму основного боргу, а також 10859,11 грн. річних, обгрунтовані і підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті у термін, встановлений договором, нарахована позивачем пеня в сумі 13002,00 грн. відповідає умовам договору та вимогам законодавства і підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок іншої сторони і в тому разі коли друга сторона звільнена від його сплати; суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, пов"язаних з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові - на позивача.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено судом частково, а саме, в сумі 194038,31 грн., судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача лише у розмірі 3880,77 грн.

За таких обставин, суд, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Прийняти заяву позивача про зменшення позовних вимог.

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛУЧ - Д» (62300, Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, провулок Петровського, буд.18, р/р 2600901573 у філії № 1 АКРБ «Регіон - Банк» МФО 351975, код ЄДРПОУ 32005900, іпн.320059020115, св.ПДВ 27817801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Полімердеталь» (52400, Дніпропетровська область Солонянський район, с.м.т.Солоне, вул. Радянська, 1- А, р/р 26004201321382, МФО 300528, AT «ОТП Банк»» м. Київ, код ЄДРПОУ 20303576, іпн.203035704305, св.ПДВ 03825332) 166400 грн. заборгованості, 13002,00 грн. пені, 3777,20 грн. інфляційних 10859,11 грн. річних та 3880,77 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 08.06.2012 р.

Суддя Денисюк Т.С.