Постанова

від 11.06.2012 по справі 5015/570/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.12 Справа № 5015/570/12

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Гриців В.М.,

Зварич О.В.,

при секретарі Олійник І.О.,

за участю представників:

від позивача -Венглевський Б.Б.

від відповідача -не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеромакс-Львів», вих.№ 280412-1 від 28.04.2012 року

на рішення господарського суду Львівської області від 02.04.2012 року, (суддя Мазовіта А.Б.)

у справі № 5015/570/12

за позовом Приватного транспортно-експедиційного підприємства «Автотрансекспедиція», м. Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеромакс-Львів», м. Львів

про стягнення 6613,65 грн.

в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Львівської області від 02.04.2012 року по справі №5015/570/12 позов Приватного транспортно-експедиційного підприємства «Автотрансекспедиція»задоволено частково, стягнено з ТзОВ "Аеромакс-Львів" на користь Приватного транспортно-експедиційного підприємства "Автотрансекспедиція": 5800 грн. - основного боргу та 1315,35 грн. - витрат на оплату послуг адвоката. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що заборгованість відповідача перед позивачем за надані останнім транспортно-експедиційні послуги підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення враховуючи положення ст.ст.509, 526, 530, 599, 610, 612, 626 ЦК України, ст.193 ГК України. Поряд з цим, беручи до уваги умови договору №710-11 про надання транспортно-експедиційних послуг від 11.02.2011 року, положення ст.230 ГК України, ч. 4 ст.231 ГК України, ч.2 ст.625 ЦК України та те, що у зобов'язанні між позивачем та відповідачем настання строку проведення остаточних розрахунків не визначено, а вимога (копія позовної заяви) надіслана позивачу 09.02.2012 року, суд прийшов до висновку про безпідставність заявлених до стягнення позивачем з відповідача: 443,34 грн. - пені за період з 20.02.2011 р. по 18.08.2011 р., 204,41 грн. -інфляційних за період з лютого 2011 р. по грудень 2011 р., 165,90 грн. - 3% річних за період з 20.02.2011 р. по 02.02.2012 р.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТзОВ «Аеромакс-Львів»подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Львівської області від 02.04.2012 року по справі №5015/570/12 про стягнення заборгованості скасувати, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, відповідач (скаржник) вказує на те, що йому не надано можливості захистити свої права та інтереси в судовому засіданні по даній справі та, що господарським судом неправомірно розглянуто справу та прийнято оскаржуване рішення за відсутності представника відповідача.

Представник відповідача (скаржника) в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу. Зокрема, зазначав, що суд першої інстанції належним чином повідомляв відповідача про розгляд справи.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

З матеріалів справи вбачається, що 11.02.2011 р. між ПТЕП "Автотрансекспедиція" (в тексті договору -виконавець) та ТзОВ "Аеромакс-Львів" (в тексті договору - замовник) укладено договір №710-11 про надання транспортно-експедиційних послуг, відповідно до умов якого, а саме п.1.1, виконавець (позивач) зобов'язується надати замовнику (відповідачу) транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Вказаний договір підписаний зі сторони позивача та відповідача і скріплений відтисками печаток сторін.

Надання вказаних послуг підтверджується товарно-транспортною накладною від 12.02.2011 року (арк. справи 11), з якої вбачається, що на замовлення ТзОВ «Аеромакс-Львів», Приватним транспортно-експедиційним підприємством «Автотрансекспедиція»здійснено перевезення будматеріалів вагою 3 тони, за маршрутом м.Львів -м.Маріуполь -м.Перевальськ

Судом відзначено, що послуги надані в повному обсязі, зауважень до виконання у відповідача не було, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на товарно-транспортній накладній у графі «вантаж одержав».

Пунктом 3.1. договору №710-11 про надання транспортно-експедиційних послуг від 11.02.2011 р. передбачено, що замовник здійснює оплату послуг виконавця протягом 5 днів після отримання оригіналів документів.

Відповідач оплату вартості послуг з перевезення виконав не в повному обсязі. На момент розгляду справи судом, заборгованість відповідача перед позивачем становила - 5800 грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до положень ч.1 ст.909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Як уже зазначено вище, пунктом 3.1. договору №710-11 від 11.02.2011 р. передбачено, що замовник (відповідач) здійснює оплату послуг виконавця (позивача) протягом 5 днів після отримання оригіналів документів.

Судом відзначено, що позивач, в порядку ст. 530 ЦК України, направив відповідачу вимогу про сплату боргу шляхом надсилання копії позовної заяви.

Згідно із ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про підставність позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 5800 грн. - основного боргу.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частиною 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Умовами договору №710-11 про надання транспортно-експедиційних послуг від 11.02.2011 року, а саме п.4.3, передбачено, що за кожен день прострочення оплати послуг виконавця (відповідача) замовник (позивач) сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми.

Позивач просив стягнути з відповідача: 443,34 грн. - пені за період з 20.02.2011 р. по 18.08.2011 р., 204,41 грн. -інфляційних за період з лютого 2011 р. по грудень 2011 р., 165,90 грн. - 3% річних за період з 20.02.2011 р. по 02.02.2012 р. (розрахунок, арк. справи 5).

З огляду на те, що у зобов'язанні між позивачем та відповідачем настання строку проведення остаточних розрахунків не визначено, згідно із ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідач зобов'язаний був провести оплату вартості наданих послуг протягом семи днів з дня отримання вимоги.

На адресу відповідача вимога (копія позовної заяви ) надіслана позивачем 09.02.2012 року. З огляду на що, суд прийшов до висновку, що право на нарахування пені, інфляційних та 3% річних у позивача виникло після спливу семи днів з дня пред'явлення такої вимоги (надсилання копії позовної заяви), тобто з 19.02.2012 р. з врахуванням часу на поштовий обіг.

Враховуючи наведене вище, господарським судом правомірно відмовлено у стягненні пені, 3% річних та інфляційних втрат, оскільки такі нарахування здійснені до моменту виникнення у відповідача обов'язку з оплати.

Поряд з цим, судом обґрунтовано стягнено з відповідача на користь позивача -1315,35 грн. - витрат на оплату послуг адвоката, враховуючи положення ст.ст.44, ст.49 ГПК України та долучені до матеріалів справи, копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1201, видане 19.07.2006 р. ОСОБА_1 договору №1/02-12 про надання адвокатських послуг від 01.02.2012 р., акту №1/02-12 наданих послуг від 06.02.2012 р. та копію платіжного доручення №928 від 08.02.2012 р. на суму 1500 грн. про здійснення оплати вартості послуг адвоката.

Щодо посилань апелянта (відповідача) на те, що судом першої інстанції не надано йому можливості захистити свої права та інтереси в судовому засіданні по даній справі та, що судом безпідставно прийнято рішення за відсутності представника відповідача, то такі не приймаються до уваги, з огляду на нижченаведене:

Згідно статті 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Разом з тим, вказаною статтею Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи, господарським судом розгляд справи двічі відкладався за клопотаннями відповідача (арк. справи 22, 28), про що зазначено в увалах господарського суду Львівської області від 27.02.2012 року та 14.03.2012 року.

ТзОВ «Аеромакс-Львів» ухвали суду про порушення провадження у справі від 16.02.2012 року та відкладення розгляду справи від 27.02.2012 року, 14.03.2012 року отримано, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (арк. справи 18, 26, 48).

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 02.04.2012 року по справі №5015/570/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аеромакс-Львів»без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд .

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Гриців В.М.

Зварич О.В.