Постанова

від 13.06.2012 по справі 5015/562/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.12 Справа № 5015/562/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Юрченка Я.О.

суддів Давид Л.Л.

Данко Л.С.

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Квантон», м.Львів

на рішення Господарського суду Львівської області від 26.04.2012р.

у справі № 5015/562/12

за позовом Приватного підприємства «Аргус 1», м.Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Квантон», м.Львів

про стягнення 61521,71 грн.

За участю представників:

позивача: Фостяк О.Я.

відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.04.2012р. у справі № 5015/562/12 задоволено позов Приватного підприємства «Аргус 1», м.Львів, та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Квантон», м.Львів на користь Приватного підприємства «Аргус 1»58692,35 грн. основного боргу, 2829,36 грн. пені та 1609,50 грн. в повернення судового збору.

При прийнятті рішення місцевий господарський суд виходив з приписів вимог ст.ст.11, 509, 525 Цивільного кодексу України та умов укладеного сторонами договору.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати з підстав неповного з'ясування обставин справи, невідповідності висновків, у ньому викладених, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, в позові відмовити, з мотивів у ній наведених.

Відповідач участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, про причини неявки не повідомив.

Виходячи з приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, яких є достатньо для вирішення спору по суті, за відсутності представника відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи апеляційним господарським судом.

Представник позивача, який прибув в судове засідання, проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, просив у її задоволені відмовити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Приватне підприємство «Аргус 1»звернулось в Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Квантон»про стягнення 58692,35 грн. основного боргу та 2829,36 грн. пені.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої і апеляційної інстанцій, 23 листопада 2009р. між позивачем (Орендодавцем) та відповідачем (Орендарем) було укладено Договір оренди (найму) приміщення №1 з терміном його дії до 23 травня 2012р. На виконання умов зазначеного Договору 27 листопада 2009р. Позивач передав, а Відповідач прийняв за актом прийому-передачі приміщення по вул.Шевченка, 45/47 загальною площею 222 м 2 .

26 листопада 2010р. сторони Договору оренди (найму) приміщення уклали додаткову угоду до нього, якою було викладено у новій редакції п.3.1 -змінено порядок нарахування та сплати орендної плати.

01 листопада 2011р. відповідач звернувся до позивача з клопотанням за №01 11/2011-1 про дострокове розірвання Договору оренди з 1 грудня 2011р. Оскільки станом на 01 грудня 2011р. існувала заборгованість відповідача по орендній платі та сплаті вартості комунальних послуг, 06 грудня 2011р. позивачем йому було надіслано лист № 7 з проханням підписати акти надання послуг по Договору оренди, за користування активною енергією за вересень-листопад 2011 р. та акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.12.2011р. Вказані документи відповідачем підписані не були.

Також 08 грудня 2011р. відповідач відмовився підписати акт прийому-передачі (повернення) орендованих приміщень, проте передав позивачеві ключі від приміщень, чого сам позивач у судовому засіданні суду першої інстанції не заперечував.

Оскільки, відповідач припинив фактичне користування орендованими приміщеннями з 08 грудня 2011р., не надав відповіді на лист № 7 від 06 грудня 2011р., позивачем було нараховано орендну плату за грудень 2011р. та 09 грудня 2011р. надіслано відповідачу для підписання акт надання послуг з оренди (лист № 10) і претензію (лист № 9) з пропозицією оплатити загальну суму заборгованості в розмірі 58692,35 грн.

У відповіді на претензію № 25/12-01 від 25 грудня 2011р. Відповідач відмовився сплачувати суму заборгованості у розмірі 58692,35 грн. та надав для підписання акт звірки, згідно з яким сума заборгованості Відповідача становить 16058,91 грн.

Пунктом 3.2. Договору оренди (найму) приміщення від 23 листопада 2009р. передбачено обов'язок сплати відповідачем пені за прострочення термінів оплати у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати).

З врахуванням зазначеного та відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» позивач нарахував відповідачеві пеню в розмірі 2829,36 грн., що визначається доданим до позовної заяви розрахунком.

У відповідності до вимог ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Таким чином, підстави виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) встановлені ст.11 ЦК України, зокрема вони виникають з договорів, тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами договору.

Відповідно до ч.1 ст.238 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч.6 ст.238 ГК України).

Відповідно до вимог ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст.162 ЦК України).

Згідно із ст.795 Цивільного кодексу України, передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до вимог ст.525 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзац 1 ч.1 ст.193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Беручи до уваги наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що твердження відповідача про безпідставність нарахування орендної плати за листопад-грудень 2011р. та комунальних послуг за листопад 2011р. є необгрунтованими, оскільки суду взагалі не подано жодних належних доказів повернення орендованого приміщення позивачеві за актом приймання-передачі, як це передбачено п.2.3 Договору оренди (найму) приміщення №1 від 23 листопада 2009р., а фактичне припинення користування приміщенням з 08 грудня 2011 року підтверджує сам позивач, формуючи свої позовні вимоги виходячи із вказаної дати.

Суд апеляційної інстанції погоджується, що не заслуговують на увагу висновки відповідача, наведені у клопотанні за № 29/03-01 від 29 березня 2012 р., про наявність у позивача зобов'язань перед відповідачем стосовно компенсації вартості ремонтних робіт в орендованому приміщенні і необхідність зниження вартості орендної плати на вартість цих робіт. Дані висновки відповідач обгрунтовує усними домовленостями між керівниками підприємств, нібито поганим станом переданого в оренду приміщення, наявністю у відповідача технічного паспорту на орендоване приміщення, наказом № 013 від 29 квітня 2010р. про затвердження кошторису на проведення поточного ремонту орендованого приміщення.

Надана відповідачем копія технічного паспорта на приміщення магазину «Темп»ВАТ «Львівський завод автонавантажувач»не доводить факту існування між сторонами спору договірних відносин щодо компенсації вартості ремонтних робіт в орендованому приміщенні і необхідність зниження вартості орендної плати на вартість цих робіт.

Наказ ТзОВ «Торговий дім «Будмаркет»№ 013 від 29 квітня 2010р. про затвердження кошторису на проведення поточного ремонту орендованого приміщення не підтверджує існування таких договірних відносин, оскільки: зазначений кошторис затверджено лише керівником відповідача та відсутні будь-які докази його погодження позивачем; пукти 3.5., 4.3. Договору оренди (найму) приміщення № 1 від 23 листопада 2009р. передбачають, що невід'ємні покращення орендованого приміщення, зроблені орендарем без погодження з орендодавцем, безкоштовно переходять у власність орендодавця та встановлюють обов'язок самого відповідача своєчасно здійснювати поточний ремонт найманого приміщення за власний рахунок; згідно з актом приймання-передачі від 27 листопада 2009р. приміщення передане в оренду в доброму стані.

Разом з листом ТзОВ «ІК «Квантон»№ 20/03-01 від 20.03.2012р. позивачем подано суду першої інстанції копію акту звірки взаємних розрахунків між сторонами станом на 19.03.2012 року. Проект вказаного акту підготовлено відповідачем та заповнено із свого боку позивачем з розбіжністю в сумі 39268,04 грн. на користь позивача.

Суд апеляційної інстанції вважає правильною позицію суду першої інстанції, що аналіз наведених у акті звіряння розрахунків між сторонами та наявних у справі письмових доказів дозволяє зробити висновок про безпідставне неврахування відповідачем у сумі своєї заборгованості перед позивачем орендної плати за грудень 2010р., яка підтверджена актом надання послуг (виконання робіт) від 31.12.2010р. на суму 16300 грн. Виключення вказаної суми із розрахунків призвело в подальшому до помилкового визначення відповідачем орендних платежів за наступні звітні періоди з врахуванням щомісячного індексу інфляції як це встановлено додатковою угодою № 13 від 26 листопада 2010р. до Договору оренди (найму) приміщення № 1 від 23 листопада 2009р. Крім того, помилково визначені відповідачем у акті звірки розрахунків суми заборгованості перед позивачем не відповідають ним же самим раніше визнаним сумам орендної плати у підписаних сторонами актах надання послуг (виконання робіт) за відповідні періоди.

Таким чином, відповідачем безпідставно виключено із заборгованості перед позивачем, суми орендної плати за грудень 2010р., листопад-грудень 2011р. та комунальних послуг за листопад 2011р., а також неправильно визначено суми орендної плати за період після грудня 2010р. з врахуванням щомісячного індексу інфляції.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що позовні вимоги Приватного підприємства «Аргус 1»є обгрунтованими належними і допустимими доказами, тому рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим.

Тому керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Львівської області від 26.04.2012р. у справі № 5015/562/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Квантон», м.Львів - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Юрченко Я.О.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Данко Л.С.