Рішення

від 18.09.2008 по справі 16/221

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/221

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         18.09.2008 р.                                                                      Справа №16/221

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Єврометиз"

до  Відкритого акціонерного товариства  "Полтавахіммаш"

про  стягнення 320327,57 грн.

                              Суддя  Тимощенко О.М.

Представники:

від позивача:  Плотницька С.Б.

від відповідача:  відсутні

Склад суду змінено згідно ухвали від 12.08.08р.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 320327,57 грн., з них - 161 240,52 грн. основного боргу по договору  №СН 360/07 від 02.07.2007р., 17575,19 грн. інфляційних,  1995,68 грн. річних, 139516,36 грн. пені.

Позивач на задоволенні позову наполягає.

Відповідач у відзиві на позов проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судове засідання Відповідач явку повноважного представника не забезпечив, хоча про час і місце його проведення був повідомлений належним чином (поштове повідомлення про вручення попередньої ухвали суду - в матер.справи).

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо доказів для її розгляду по суті, і  від Відповідача не надходило клопотання про відкладення розгляду справи,  суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами без участі представника Відповідача.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

02.07.2007р. між сторонами був укладений договір №СН 360/07. згідно з умовами договору, постачальник  (позивач) зобов'язався поставити, а покупець (Відповідач) - прийняти та оплатити товар у асортименті, кількості  та по цінам згідно специфікації №1, яка є невід'ємною частиною договору. Поставка товару здійснюється у відповідності до заявок покупця на протязі 14 календарних днів з моменту подачі покупцем заявки та її узгодження постачальником. Подача заявок здійснюється  покупцем щомісячно до 25 числа попереднього місяця.

Ціна товару визначається на умовах поставки СРТ на склад покупця м. Полтава, згідно "Інкотермс 2000" та вказана у Специфікації №1 до даного договору.

Умови розрахунків  визначені п.6 договору. зокрема,  визначено, що покупець проводить оплату товару наступним чином: передоплата у розмірі 20% від суми заявки - протягом 5 банківських днів з моменту узгодження заявки постачальником та виставляння ним рахунку, решта - протягом 20 календарних днів з дати поставки товару.

Даний договір вступає в силу  з моменту підписання його сторонами та діє до виконання сторонами своїх зобов'язань.

01.11.2007р. між сторонами була підписана додаткова угода №1 до договору, згідно з якою специфікація №1 втратила силу, після чого сторони підписали специфікацію №2. Також додатковою угодою від 01.11.2007р. були внесені зміни до п.6.2 договору, згідно з яким покупець зобов'язаний  проводити 100% оплату товару, що поставляється,  протягом  2-х банківських днів з дати поставки товару.

Як стверджує Позивач, у відповідності до усних заявок відповідача  він належним чином виконав взяті на себе по договору зобов'язання, та у строки, встановлені договором, здійснило поставку товару, замовленого Відповідачем. Так, у період з 29.06.2007р. до 12.02.2008р. на адресу Відповідача, у відповідності до його заявок, був поставлений товар на загальну суму 714390,65 грн. даний товар був прийнятий Відповідачем, що підтверджується відповідними видатковими накладними (у матер.справи).

Як стверджує Позивач, Відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання в частині оплати поставленого товару, проводив оплату не протягом 2-х банківських днів, а періодичними платежами,  а з 17.01.2008р. взагалі припинив проводити оплату, внаслідок чого у Відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 161240,34 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.03.2008р. Позивачем направлена на адресу Відповідача претензія з вимогою  сплатити заборгованість та пеню, яка залишена Відповідачем без реагування.

У зв'язку з викладеним, позивач просить суд стягнути з Відповідача 161 240,34 грн. основного боргу.

Крім того, на підставі ст.625 ЦК України, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача  17 575,19 грн. інфляційних за період з лютого 2008р. по травень 2008р. та 1995,68 грн. річних за період з лютого по червень 2008р.

Згідно п.8.1 договору, у випадку порушення стороною своїх зобов'язань по даному договору, винна сторона сплачує другій стороні пеню у розмірі 0,5% від суми  невиконаного зобов'язання за кожен день прострочки. Згідно з розрахунками Позивача, станом на 01.07.2008р. розмір пені становить 139 516,36 грн. саме цю суму пені Позивач просить стягнути з Відповідача.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням  умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

З урахуванням викладеного,  суд дійшов до висновку, що позовні вимоги у частині стягнення основного боргу є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, у тому числі і актами звірки взаємних розрахунків станом на 31.01.2008р. та на 18.02.2008р., підписаними сторонами, та підлягають задоволенню.

Доводи, покладені відповідачем в обґрунтування своїх заперечень проти позову, е можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Так, у відзиві на позов Відповідач вказує, що у зв'язку з неритмічністю та некомплектністю  поставок товарів він проводив оплату лише товару, вказаного у заявках, відповідно до п.4.2 договору, про що намагався повідомити позивача. Зокрема, Відповідач вказував, що  згідно видаткової накладної №СВ -0000398 від 13.12.2007р. Позивачем був поставлений товар, що не відповідав заявкам Позивача та умовам договору, проте жодних доказів цього Відповідачем подано не було.

Згідно ч.1 ст.672 ЦК України, якщо продавець передав покупцю товар у асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття і оплати. Згідно ч.4 ст.672 ЦК України, товар, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його отримання не повідомив продавця про свою відмову від нього.

Відповідачем не подано суду жодних доказів  в обґрунтування того, що поставлений товар не підходив йому та не був ним прийнятий.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

З урахуванням викладеного, суд також дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 17 575,19 грн. інфляційних та 1995,68 грн. річних підлягають задоволенню.

Стосовно стягнення пені, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання  вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.51 ЦК України).

          З огляду на ч.6 ст.232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань",  платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З урахуванням викладеного,  суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені частково, у сумі 15025,44 грн.

Таким чином, позовні вимоги суд задовольняє частково, у сумі 195836,83 грн.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Судові витрати  розподіляються між сторонами з урахуванням вимог ст.49 ГПК України.

На підставі матеріалів справи та керуючись  ст.ст.33,43,49,82-85   ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.  Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Полтавахіммаш" (36007, м. Полтава, вул.М.Бірюзова,85, р/р 26002057394700 в АКІБ "Укрсиббанк", м. Харків, МФО 351005, код 002174449) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Єврометиз" (83015, м. Донецьк, вул.Набережна,153/8, р/р 26008000360003 у Ворошилівському відділенні ТОВ "Банк Фамільний", м. Донецьк, МФО 334840, код 33671011) 161 240,52 грн. основного боргу,  17575,19 грн. інфляційних, 1995,68 грн. річних, 15025,44  грн. пені, 1958,37 грн. витрат по сплаті державного мита,  72,14 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині - відмовити у задоволенні позовних вимог.

4. Копії рішення направити сторонам.

          Суддя                                                                      Тимощенко О.М.