Постанова

від 08.05.2012 по справі 0870/482/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2012 року /12: 40/ Справа № 0870/482/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О. при секретарі Буряковій А.В., за участю представника позивача Дерманської К.О., представників відповідача Чирки С.В., Волошиної Т.І., Бойка Є.К., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Племптахокомбінат «Запорізький»

до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення від 13.01.2012 р. № 0000032302 -67,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Племптахокомбінат «Запорізький» звернулося з адміністративним позовом до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення від 13.01.2012 р. № 0000032302 -67.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами проведеної Державною податковою інспекцією у Оріхівському районі Запорізької області позапланової виїзної перевірки було складено акт перевірки № 1334/23/35622694 від 21.12.2011 року. На підставі Акту перевірки - 13 січня 2012 р. Токмацькою ОДПІ Запорізької області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000032302-67, про встановлення позивачем порушення п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.5 п. 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 185.1 ст. 185, ст. 186, п. 198.1 п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 п. 201.6 п. 201.10 ст. 201 ПК України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 1 045 356 грн. (один мільйон сорок п'ять тисяч триста п'ятдесят шість грн.. 00 коп.), в тому числі за основним платежем - 419 069,00грн. (чотириста дев'ятнадцять тисяч шістдесят дев'ять грн.. 00 коп.), за штрафними санкціями - 626 287,00 грн. (шістсот двадцять шість тисяч двісті вісімдесят сім грн. 00 коп.). Підставою визнання податковим органом завищення податкового кредиту у розмірі 416 752,00 грн. - є встановлення в Акті перевірки факту відсутності поставки товару при взаємовідносинах з ТОВ «Агро-Ера» (код ЄДРПОУ ) в серпні 2010 року, березні 2011 р. та при взаємовідносинах з ПП «ТВФ «Обрій-Агро» (код ЄДРПОУ 34060696) в серпні 2011 року та визнання вказаних правочинів нікчемними. Вважає данні висновки незаконними та такими, що не відповідають приписам діючого законодавства та фактичним обставинам справи. Зазначає, що пред'явлені видаткові та товарно-транспортні накладні є законодавчо визначеними первинними документами, що є безпосереднім та єдиним доказом фактичного передання товару від продавця до покупця. В подальшому придбаний від ТОВ «Агро-Ера» та ПП «ТВФ «Обрій-Агро» товар був переданий ТОВ «Нівіль-трейд» (код ЕДРПОУ 36020660) на підставі Договорів на переробку давальницької сировини № 15-НП/2010 від 15.07.2010 р. та № 1981-Зап/15/02 від 04.01.2011. Кінцевою метою використання у господарській діяльності придбаного товару є отримання готового комбікорму для вирощування (годування) птиці, що підтверджується відповідними операціями у бухгалтерському обліку. Таким чином, зазначає, що висновки податкового органу щодо безпідставного включення до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 416 752,00 грн. є нормативно необґрунтованими. Також вважає неправомірним застосування штрафних санкцій в розмірі 626 287,00 грн. на підставі того, що, по-перше, періодом, що перевірявся відповідачем є квітень 2010 р. - вересень 2011 р., при цьому, Податковий кодекс набрав чинності з 01 січня 2011 року, тобто, штрафні санкції за правопорушення, зазначені у рядках 1-7 розрахунку до акту перевірки, у розмірі 340 250,00 грн. (триста сорок тисяч двісті п'ятдесят грн.. 00 коп.) вчинені до моменту набрання ПК України чинності; по-друге, в рядках 1-6 розрахунку до акту перевірки Відповідачем застосовуються штрафні санкції на підставі п. 123.1 ст. 123 ПК України у розмірі 50 %, при цьому, податкові зобов'язання, зазначені в рядках 1-6 Розрахунку до акту перевірки (заниження ПДВ по загальній декларації) з 01.01.2011 року визначені податковим органом вперше. Тобто, Позивачем не було вчинено з 01.01.2011 року однотипних правопорушень, що виключає можливість застосовування Відповідачем штрафних санкцій у розмірі 50 %. Зазначає, що враховуючи вищевикладені обставини відносно відсутності фактів порушення Позивачем норм податкового законодавства, підстави для застосування до позивача штрафних санкцій відсутні.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позову наполягала, з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідачем надані письмові заперечення на позов, в яких зазначено, що в ході проведення перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ «Агро-Ера» до позивача. Крім того, операції ТОВ «Агро-Ера» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання постачання або здійснення діяльності. Також в ході проведення перевірки встановлено, що протягом серпня 2011 року позивач мав фінансово-господарські відносини з ПП «ТВФ «Обрій Агро», для перевірки податковому органу, зокрема, позивачем були надані товарно-транспортні накладні, складені із значними порушеннями, що свідчить про неможливість факту поставки товарно-матеріальних цінностей від постачальника. ФОП Разін, який здійснював на підставі договору транспортного експедирування транспортування товарно-матеріальних цінностей від ПП «ТВФ «Обрій Агро» до позивача, відповідно до акту перевірки ДПІ у Оріхівському районі, не має за собою зареєстрованих транспортних засобів, підприємницьку діяльність здійснює без використання праці найманих працівників. Отже, податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків перевірки про відсутність факту поставки товару від зазначених контрагентів до позивача, у зв'язку з чим Товариством з обмеженою відповідальністю «Племптахокомбінат «Запорізький» безпідставно включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по взаємовідносинам із зазначеними підприємствами. Однією із підстав правомірності застосування штрафних санкцій у розмірі 626 287 грн. наводить пункт 11 Підрозділу 10 Розділу Податкового кодексу України, зокрема зазначає, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій. Просить у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №670894 ТОВ «Племптахокомбінат «Запорізький» зареєстроване Токмацькою районною державною адміністрацією Запорізької області за адресою: 71770, Запорізька область, Токмацький район, с.Запоріжжя, вул.50 років Жовтня, буд.15. Позивач має ідентифікаційний код 35622694.

Позивач взятий на податковий облік 22.01.2008 за №106.

ТОВ «Племптахокомбінат «Запорізький» зареєстроване як платник податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер платника ПДВ 356226908334).

Як встановлено судом, в період з 10.11.2011 по 14.12.2011 року Токмацькою об'єднаною податковою інспекцією Запорізької області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Племптахокомбінат «Запорізький» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складено Акт від 21.12.2011 № 1334/23/35622694.

Як зазначено у висновках Акту перевірки, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Племптахокомбінат «Запорізький»:

п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання по загальній декларації по податку на додану вартість на загальну суму 2 317 грн., в т.ч. квітень 2010 р.- 91 грн., травень 2010 р. - 10 грн., липень 2010 р. - 306 грн., серпень 2010 р. - 512 грн., вересень 2010 р. - 1364 грн., жовтень 2010 р. - 34 грн.;

підпункти 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, пункту 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 185.1 ст. 185, ст.. 186, п. 198.1 , 198.3 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. В результаті чого занижено податкові зобов'язання по скороченій декларації по податку на додану вартість на загальну суму 416 752 грн., в т.ч. за:

серпень 2010 - 226 061,30 грн.

березень 2011 - 96 952,33 грн.

серпень 2011 року - 93 738,67 грн.

та ін. порушення (зважаючи на те, що інші виявлені порушення не стосуються предмету спору, суд їм оцінку не дає).

З висновками Акту перевірки, Позивач не погодився, в зв'язку з чим при підписанні даного Акту направив свої заперечення № 315 від 30.12.2011 р.

За результати розгляду заперечень Відповідачем була направлена відповідь на заперечення від 10.01.2012 року № 42/10/23-013, якою заперечення відхилені, а результати перевірки залишенні без змін.

На підставі Акту перевірки - 13 січня 2012 р. Токмацькою ОДПІ Запорізької області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000032302-67, про встановлення порушення п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.5 п. 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 185.1 ст. 185, ст. 186, п. 198.1 п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 п. 201.6 п. 201.10 ст. 201 ПК України у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 1 045 356 грн. (один мільйон сорок п'ять тисяч триста п'ятдесят шість грн. 00 коп.), в тому числі за основним платежем - 419 069,00грн. (чотириста дев'ятнадцять тисяч шістдесят дев'ять грн. 00 коп.), за штрафними санкціями - 626 287,00 грн. (шістсот двадцять шість тисяч двісті вісімдесят сім грн. 00 коп.).

Висновки Акту перевірки, на підставі яких прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, обґрунтовані тим, що:

1. підприємством позивача при уточненні розрахунків безпідставно включено до податкового кредиту податкові накладні на загальну суму 13901,46 в т.ч. сума податку на додану вартість - 2316,91 грн., в т.ч. квітень 2010 р.- 91 грн., травень 2010 р. - 10 грн., липень 2010 р. - 306 грн., серпень 2010 р. - 512 грн., вересень 2010 р. - 1364 грн., жовтень 2010 р. - 34 грн., у період, що перевищили 365 днів.;

2. серед контрагентів позивача виявлено підприємства - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Ера», яким позивачу надано ризиковий податковий кредит на загальну суму податку на додану вартість за серпень 2010 року на суму 226 061,30 грн., за березень 2011 року на 96 952,23 грн., - та ПП «ТВФ «Обрій-Агро», яким позивачу надано ризиковий податковий кредит на загальну суму податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 93 738,67 грн., всього актом перевірки встановлено завищення податкового кредиту за період з 01.04.2010 року по 30.09.2011 року на суму 416 752,00 грн.

Суд вважає висновки, які викладені в Акті перевірки від 21.12.2011 № 1334/23/35622694 необґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 13.01.2012 № 0000032302-67 таким, що винесено Токмацькою ОДПІ Запорізької області з порушенням діючого законодавства, а тому підлягає скасуванню, в зв'язку з наступним.

Щодо заниження податкових зобов'язань по загальній декларації по податку на додану вартість на загальну суму 2316,91 грн.

В акті перевірки підприємства позивача (а.с. 21 Том 1) податковим органом зазначено, що підприємством перед початком планової перевірки 05.11.2011 року було надано до Токмацької ОДПІ уточнюючі розрахунки з включенням до податкового кредиту податкових накладних на загальну суму 13 901 грн. 46 коп., в тому числі податку на додану вартість - 2316 грн. 91 коп., виписаних контрагентами в періодах, що перевищили 365 календарних днів.

При цьому позивач надав суду пояснення, що у зв'язку із зміною напрямку використання товарів та використаних ресурсів, а саме невикористання придбаного товарів у власній сільськогосподарській діяльності та реалізації залишків спецодягу (який був виготовлений із придбаного товару) ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський», сума сплаченого податкового кредиту була розподілена та в частині реалізованого товару, податковий кредит відображений в загальній декларації по ПДВ.

Отже, моментом включення до податкового кредиту суми податку на додатну вартість, в розумінні п. 198.6 ст. 198 ПК України, є саме момент відображення в скороченій декларації ПДВ.

Посилання відповідача на той факт, що позивач не мав права включати в податковий кредит квітня, травня, липня, серпня, вересня та жовтня 2010 року податкових накладних, виписаних контрагентами в періодах, що перевищили 365 календарних днів, оскільки це суперечить нормам п. 198,6 ст.198 Податкового кодексу України щодо строків такого включення суд вважає необґрунтованим, з приводу чого зазначає наступне.

Податковий кодекс України набрав чинності з 01 січня 2011 року, у зв'язку з чим втратили чинність Закон України «Про податок на додану вартість» та Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» .

При цьому суд зазначає, що на момент виникнення у позивача права на податковий кредит, що оспорюється відповідачем, порядок та строки включення податку на додану вартість у податковий кредит регулювались Законом України «Про податок на додану вартість» та Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» .

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.

Згідно з п.п.7.2.6 п.п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року N 969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Суд також зазначає, що в даному випадку необхідно враховувати строки давності, встановлені ст. 15 Закону України від 21.12.2000 p. N 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Норми цієї статті застосовуються до порядку визначення податкових зобов'язань, а також повернення надміру сплачених або відшкодованих податків і зборів (обов'язкових платежів). Оскільки податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та виписується у момент виникнення податкового зобов'язання, то до неї також застосовуються норми зазначеного вище Закону. Аналогічне правило застосовується і під час формування податкового кредиту.

Суд також зазначає, що в стовпці № 3 «Період виписки» розділу II «Податковий кредит» Додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту» до форми податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.97 № 166 (в редакції, чинній на дату виписки вищезгаданих податкових накладних) вказано, що до податкового кредиту звітного періоду включаються будь-які податкові періоди в межах установлених Законом строків давності (1095 днів).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідно до законодавства, що діяло у 2010 році, платник податку має право сформувати податковий кредит протягом 1095 днів з дати виписаних у 2010 році податкових накладних.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України у разі, якщо платник податків не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Отже, Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011р., суттєво скорочує право платника податку на включення податкових накладних минулих періодів до податкового кредиту звітного періоду -з 1095 до 365 днів. Прикінцеві та перехідні положення ПКУ не містять норм щодо поширення дії норми п. 198.6 ст. 198 на правовідносини, до виникли до набрання ним чинності. З огляду на це визначені статтею 198 ПКУ нові строки для формування податкового кредиту застосовується лише до сум ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних після 01.01.2011р.

Така правова позиція суду цілком узгоджується з нормою статті 58 Конституції України, згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Щодо заниження податкових зобов'язань по скороченій декларації по податку на додану вартість на загальну суму 416 752,00 грн.

Підставою визнання податковим органом завищення податкового кредиту у розмірі 416 752,00 грн. є встановлення в Акті перевірки факту відсутності поставки товару при взаємовідносинах з ТОВ «Агро-Ера» в серпні 2010 року, березні 2011 р. та при взаємовідносинах з ПП «ТВФ «Обрій-Агро» в серпні 2011 року та визнання вказаних правочинів нікчемними.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено наданими до матеріалів справи документами, в серпні 2010 року позивач мав господарські відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Ера» відповідно до укладених договорів купівлі-продажу:

ѕ № 1562-ЗАП/04.08 від 03.08.2010 року; № 1563-ЗАП/05.08 від 05.08.2010 року - на купівлю пшениці фуражної врожаю 2010 року (а.с. 27-28, Том 2);

ѕ № 1570-ЗАП/10.08 від 10.08.2010 року року - на купівлю масла рослинного (а.с. 29, Том 2);

ѕ № 1599-ЗАП/18.08 від 13.08.2010 року, № 1618-ЗАП/26.08 від 18.08.2010 року; № 1619-ЗАП/26.08 від 20.08.2010 року; № 1632-ЗАП/2.09 від 31.08.2010 року - на купівлю жмиху соняшника (а.с. 30, 32-34 Том 2);

ѕ № 1592-ЗАП/16.08 від 16.08.2010 року; № 1625-ЗАП/02.09 від 31.08.2010 року - на купівлю жмиху соєвого (а.с. 31, 35 Том 2).

Відповідно до умов зазначених договорів ТОВ "Агро-Ера" (продавець) з однієї сторони зобов'язується передати у власність покупця товар, а ТОВ "Племптахокомбінат "Запорізький" (покупець) з іншої сторони, зобов'язується прийняти товар та оплатити за нього відповідну, встановлену договором, грошову суму.

Відповідно до п.1.3. вказаних Договорів умови передачі товару: СРТ -Дніпропетровська обл., м.Нікополь, вул.Електрометалургів, 302.

Строк передачі товарів, згідно, п. 4.1 договору, складає: серпень, вересень 2010 року.

Передача товару Покупцю підтверджується підписом уповноваженої особи Покупця на екземплярі належним чином оформленої накладної та товарно-транспортної накладної (п.4.2 Договорів).

В матеріалах справи міститься копія акту перевірки № 2228/23-5/33516760 від 29.06.2011 року податковим органом ТОВ «Агро-Ера» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з його контрагентом ТОВ «Вектрас» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, яким встановлено, що підприємство ТОВ «Агро-Ера» товар (пшениця - 638,2 т., олія рослинна - 4,5 т., жмих соняшника - 140,08 т), придбаний у ТОВ «Вектрас» у кількості 782,78 т., реалізовано в подальшому підприємству ТОВ «Племптахокомбінат «Запорізький»; зроблено висновок, що ТОВ «Агро-Ера» не має права формувати податковий кредит та валові витрати за рахунок операцій проведених з ТОВ «Вектрас» при придбанні товару у серпні 2010 року, так як правочини, укладені між контрагентами порушують публічний порядок, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків (а.с. 19 Том 3).

В обґрунтування висновків Акту перевірки щодо відсутності факту поставки товару відповідачем зазначені такі підстави як: відсутність основних засобів та трудових ресурсів у контрагентів постачальників позивача, ненадання даними контрагентами первинних документів до перевірки, невірність заповнення товарно-транспортних накладних, ненастання правових наслідків укладених правочинів (нікчемність правочинів).

Суд вважає висновки незаконними та такими, що не відповідають приписам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, на підставі наступного.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до ст.4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Як зазначено у ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Згідно з п.1.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі -"Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку"), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до п.2.1 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку"первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Як зазначено у п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Як зазначено у п.1.1. "Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів", затверджених 10.01.2007 наказом Міністерства фінансів України №2, "Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів" можуть застосовуватися підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім банків та бюджетних установ).

Відповідно п.3.1. "Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів", надходження запасів на підприємство оформлюється відповідними документами, типові форми яких затверджуються Державним комітетом статистики України та іншими центральними органами виконавчої влади. Якщо для оформлення господарської операції типові форми первинних документів відсутні, то підприємство складає такі первинні документи, які б містили обов'язкові реквізити, передбачені законодавством та іншими нормативно-правовими актами.

Позивачем надано до суду видаткові та податкові накладні, виписані ТОВ "Агро-Ера" на поставку товару згідно укладених договорів (а.с.210-230, Том 1):

видаткова накладна - №РН-0000665 від 05.08.2010 на 140,14т Пшениці на суму 231 231 грн. 00 коп. (з них ПДВ 38538,50 грн); податкова накладна № 671 від 05.08.2010;

видаткова накладна - №РН-0000664 від 06.08.2010 на 373,54т Пшениці на суму 616 341 грн. 00 коп. (з них ПДВ 102723,50 грн.); податкові накладні №672 від 05.08.2010 та № 678 від 06.08.2010;

видаткова накладна - №РН-0000670 від 07.08.2010 на 264,66т Пшениці на суму 436689 грн. 00 коп. (з них ПДВ 72781,50 грн.); податкова накладна № 679 від 07.08.2010;

видаткова накладна - №РН-0000679 від 11.08.2010 на 4,5 т Масла рослинного на суму 36450 грн. 00 коп. (з них ПДВ 6075,00 грн.); податкова накладна № 688 від 11.08.2010;

видаткова накладна - №РН-0000701 від 15.08.2010 на 27,28т Жмиху соняшника на суму 56469 грн. 60 коп. (з них ПДВ 9411,60 грн.); податкова накладна № 710 від 15.08.2010;

видаткова накладна - №РН-0000708 від 18.08.2010 на 29,72т Жмиху соєвого на суму 101048 грн. 00 коп. (з них ПДВ 16841,33 грн.); податкова накладна № 717 від 18.08.2010;

видаткова накладна - №РН-0000715 від 20.08.2010 на 28,82т Жмиху соняшника на суму 59657 грн. 40 коп. (з них ПДВ 9942,90 грн.); податкова накладна № 724 від 20.08.2010;

видаткова накладна - №РН-0000716 від 20.08.2010 на 25,84т Жмиху соняшника на суму 53488 грн. 80 коп. (з них ПДВ 8914,80 грн.); податкова накладна № 725 від 20.08.2010;

видаткова накладна - №РН-0000745 від 31.08.2010 на 31,42т Жмиху соняшника на суму 72266 грн. 00 коп. (з них ПДВ 12044,33 грн.); податкова накладна № 753 від 31.08.2010;

видаткова накладна - №РН-0000746 від 31.08.2010 на 26,72т Жмиху соняшника на суму 61456 грн. 00 коп. (з них ПДВ 10242,67 грн.); податкова накладна № 754 від 20.08.2010.

Загальна сума податку на додану вартість за вказаними видатковими накладними та податковими накладними за серпень 2010 року складає 287516 грн. 13 коп. Також, за вказаними видатковими накладними та податковими накладними ТОВ "Агро-Ера" поставлено ТОВ "Племптахокомбінат "Запорізький": пшениці 778,34 т., масла рослинного 4,5 т., жмиху соняшника 140,08 т., жмиху соєвого -29,72 т.

Отже у зв'язку з тим, що по акту перевірки контрагента позивача ТОВ «Агро-Ера» не встановлено реальності вчинення правочинів між ТОВ «Агро-Ера» та ТОВ «Вектрас», податковим органом в Акті перевірки ТОВ "Племптахокомбінат "Запорізький" від 21.12.2011 № 1334/23/35622694, зроблено висновок, що позивач не має права на податковий кредит на суму 226 061,30 грн. в серпні 2010 року по податковим накладним, виписаним ТОВ «Агро-Ера», №РН-0000664, №РН-0000670, №РН-0000701, №РН-0000715, №РН-0000716, №РН-0000745, №РН-0000746, у зв'язку з тим, що зазначений в них товар ТОВ «Агро-Ера» було попередньо придбано у ТОВ «Вектрас» (а.с. 32 Том 1).

В матеріалах справи міститься копія акту перевірки контрагента позивача - ТОВ «Агро-Ера» податковим органом № 2760/235/33516760 від 02.08.2011 року з питань дотримання вимог податкового за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року, в якому зроблено висновок, щодо відсутності факту передачі товарів від ТОВ «Агро-Ера» до підприємців покупців, зокрема, до позивача, у зв'язку з відсутністю (ненаданням для перевірки) актів приймання-передачі товарів, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів (а.с. 9 Том 3).

Приймання та оприбуткування запасів, які надійшли від постачальників або від переробників з переробки на стороні, оформлюється товарно-транспортною накладною з використанням штампу (позначення) про оприбуткування або прибутковим ордером (п.3.6. "Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів").

Позивачем надано до суду докази виконання п.4.6. Договорів поставки: "… вивезення виготовленої продукції своїми силами і за свій рахунок впродовж 5 календарних днів з моменту повідомлення виконавцем замовника про готовність до відвантаження продукції …"-товарно-транспортні накладні типової форми №1-ТН.

Судом досліджено товарно-транспортні накладні за якими вантажовідправник ТОВ "Агро-Ера" у серпні 2010 року доставляв до ТОВ "Племптахокомбінат "Запорізький" товарно-матеріальні цінності (далі по тексту - ТМЦ) згідно перелічених вище видаткових накладних:

(а.с. 231-250 Том 1)

№ 0361401 від 11.08.2010 автомобіль ІВЕКО АЕ5869 ЕН, ТМЦ - масло соєве в кількості 4500 кг.;

№ 0392319 від 13.08.2010 автомобіль КАМАЗ АЕ4287РА, ТМЦ - жмих соняшника, кількість 27280 кг.;

№ 008297 від 17.08.2010 автомобіль КАМАЗ 07838 ХО, ТМЦ - жмих соєвий в кількості 29720 кг.;

№ 0361479 від 18.08.2010 автомобіль КАМАЗ 8264АЕ, ТМЦ - жмих соняшника в кількості 25840 кг.;

№ 0361478 від 18.08.2010 автомобіль КАМАЗ 3295ЕЕ, ТМЦ - жмих соняшника в кількості 28820 кг.;

№ 008299 від 30.08.2010 автомобіль КАМАЗ ЗПС3689, ТМЦ - жмих соняшника в кількості 31420 кг.; № 0361453 від 31.08.2010 автомобіль КАМАЗ 002-50АТ, ТМЦ - жмих соняшника в кількості 26720 кг.;

№ 0361371 від 11.08.2010 автомобіль КАМАЗ АР44-16АО, ТМЦ - пшениця в кількості 27020 кг.;

№ 0392358 від 05.08.2010 автомобіль ДАФ 77-48СВ, ТМЦ - пшениця в кількості 29940 кг.;

№ 0392363 від 05.08.2010 автомобіль КАМАЗ 42-87ВА, ТМЦ - пшениця в кількості 27580 кг.;

№ 0392362 від 05.08.2010 автомобіль КАМАЗ 63-51ЕВ, ТМЦ - пшениця в кількості 29580 кг.;

№ 0361379 від 05.07.2010 автомобіль КАМАЗ АР80-57ВМ, ТМЦ - пшениця в кількості 36080 кг.;

№ 0361380 від 04.08.2010 автомобіль КАМАЗ АР85-73ВО, ТМЦ - пшениця в кількості 35100 кг.;

№ 0361381 від 05.08.2010 автомобіль КАМАЗ АР87-91АН, ТМЦ - пшениця в кількості 23100 кг.;

№ 0361382 від 04.08.2010 автомобіль КАМАЗ АР03-95АР, ТМЦ - пшениця в кількості 23400 кг.;

№ 0361383 від 04.08.2010 автомобіль КАМАЗ АР 08-54АО, ТМЦ - пшениця в кількості 23320 кг.;

№ 0361383 від 04.08.2010 автомобіль КАМАЗ АР 08-54АО, ТМЦ - пшениця в кількості 23320 кг.;

(а.с. 1-17 Том 1)

№ 0392366 від 05.08.2010 автомобіль КАМАЗ АЕ84-91 AO, ТМЦ - пшениця в кількості 34720 кг.;

№ 0392354 від 06.08.2010 автомобіль КАМАЗ АЕЗЗ-04СО, ТМЦ - пшениця в кількості 28520 кг.;

№ 0392356 від 06.08.2010 автомобіль КАМАЗ 515-18АА, ТМЦ - пшениця в кількості 26240 кг.;

№ 0392355 від 06.08.2010 автомобіль МАЗ АЕ99-27СО, ТМЦ - пшениця в кількості 27360 кг.;

№ 0392364 від 05.08.2010 автомобіль КРАЗ 4 59-57АА, ТМЦ - пшениця в кількості 29080 кг.;

№ 0392276 від 06.08.2010 автомобіль КРАЗ АЕ63-44ЕВ, ТМЦ - пшениця в кількості 31640 кг.;

№ 0392251 від 06.08.2010 автомобіль КАМАЗ АЕ72-02ЕА, ТМЦ - пшениця в кількості 26180 кг.;

№ 0392361 від 06.08.2010 автомобіль КАМАЗ АЕ 77-48СА, ТМЦ - пшениця в кількості 28800 кг.;

№ 0392274 від 07.08.2010 автомобіль КАМАЗ АЕ63-51ЕВ, ТМЦ - пшениця в кількості 29960 кг.;

№ 0392267 від 06.08.2010 автомобіль КАМАЗ АЕ42-87ВА, ТМЦ - пшениця в кількості 28180 кг.;

№ 0392270 від 06.08.2010 автомобіль КАМАЗ 042-35, ТМЦ - пшениця в кількості 30080 кг.;

№ 0392351 від 06.08.2010 автомобіль КАМАЗ АР44-16АО, ТМЦ - пшениця в кількості 26200 кг.;

№ 0392272 від 06.08.2010 автомобіль КАМАЗ 143-37НА, ТМЦ - пшениця в кількості 26740 кг.;

№ 0392273 від 07.08.2010 автомобіль КАМАЗ АР96-71ВН, ТМЦ - пшениця в кількості 27280 кг.;

№ 0392275 від 06.08.2010 автомобіль КАМАЗ АР85-73ВО, ТМЦ - пшениця в кількості 35680 кг.

№ 0392368 від 06.08.2010 автомобіль КАМАЗ АР80-57ВМ, ТМЦ - пшениця в кількості 35440 кг.

№ 0392273 від 06.08.2010 автомобіль КАМАЗ АЕ51-39ЕС, ТМЦ - пшениця в кількості 25100 кг.

В березні 2011 року позивач також мав господарські відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Ера» відповідно до укладених договорів купівлі-продажу:

ѕ № 1899-Зап/21.01 від 21.01.2011 року - на купівлю 5т. масла соєвого згідно специфікації № 2 від 12.03.2011 року (а.с. 121-123, Том 1);

ѕ № 1900-Зап/21.01 від 21.01.2011 року - на купівлю 110т. жмиху соняшника згідно специфікації № 2 від 22.03.2011 року (а.с. 115-116, Том 1);

ѕ № 1901-Зап/21.01 від 21.01.2011 року - на купівлю 90т. жмиху соєвого згідно специфікацій № 4 та № 5 від 01.03.2011 та від 28.03.2011 року відповідно (а.с. 117-120, Том 1).

Зазначені договори є типовими та по змісту не відрізняються від договорів, укладених між ТОВ «Агро-Ера» та ТОВ "Племптахокомбінат "Запорізький" в серпні 2010 року.

Строк передачі товарів, згідно, специфікацій - березень 2011 року.

Відповідно до п. 1.3. вказаних Договорів умови передачі товару: СРТ -Дніпропетровська обл., м.Нікополь, вул.Електрометалургів, 302.

Позивачем надано до суду видаткові та податкові накладні, виписані ТОВ "Агро-Ера" на поставку товару, згідно укладених договорів (а.с. 95-106, Том 1):

видаткова накладна - №РН-0000112 від 04.03.2011 на 63,84т жмиху соєвого на суму 275788 грн. 80 коп. (з них ПДВ 45964,80 грн.); податкова накладна № 8 від 04.03.2011;

видаткова накладна - №РН-0000123 від 15.03.2011 на 5т масла соєвого на суму 52500 грн. 00 коп. (з них ПДВ 8750,00 грн.); податкова накладна № 19 від 15.03.2011;

видаткова накладна - №РН-0000126 від 17.03.2011 на 8,86т жмиху соєвого на суму 38275 грн. 20 коп. (з них ПДВ 6379,20 грн.); податкова накладна № 22 від 17.03.2011;

видаткова накладна - №РН-0000146 від 25.03.2011 на 23,75т жмиху соняшника на суму 59400 грн. 00 коп. (з них ПДВ 9900,0 грн.); податкова накладна № 42 від 25.03.2011;

видаткова накладна - №РН-0000148 від 28.03.2011 на 33,92т жмиху соняшника на суму 84800 грн. 00 коп. (з них ПДВ 14133,33 грн.); податкова накладна № 44 від 28.03.2011;

видаткова накладна - №РН-0000153 від 30.03.2011 на 28,38т жмиху соняшника на суму 70950 грн. 00 коп. (з них ПДВ 11825,00 грн.); податкова накладна № 49 від 30.03.2011.

Загальна сума податку на додану вартість за вказаними видатковими накладними та податковими накладними за березень 2011 року по господарських операціях з ТОВ «Агро-Ера» складає 96952 грн. 33 коп.

У податковому обліку позивачем податкові накладні, отримані від ТОВ «Агро-Ера» включено до реєстру отриманих та виданих податкових накладних у розділі 1 «Отримані податкові накладні», та відповідно в складі податкового кредиту податкових декларацій за березень 2011 року.

Судом також досліджено товарно-транспортні накладні, за якими вантажовідправник ТОВ "Агро-Ера" у березні 2011 року доставляв до ТОВ "Племптахокомбінат "Запорізький" товарно-матеріальні цінності (далі по тексту - ТМЦ) згідно перелічених вище видаткових накладних:

(а.с. 108-114 Том 1)

№ 148044 від 04.03.2011 автомобіль КАМАЗ ВТ9256АІ, ТМЦ - жмих соєвий в кількості 33680 кг.;

№ 137946 від 03.03.2011 автомобіль КАМАЗ 05439ХО, ТМЦ - жмих соєвий, кількість 30160 кг.;

№ 137946 від 14.03.2011 автомобіль КАМАЗ 05439ХО, ТМЦ - жмих соєвий в кількості 8860 кг.;

№ 098490 від 24.03.2011 автомобіль КАМАЗ АЕ3295ЕЕ, ТМЦ - жмих соняшника в кількості 23760 кг.;

№ 098492 від 27.03.2011 автомобіль КАМАЗ ЗПС3689, ТМЦ - жмих соняшника в кількості 33920 кг.;

№ 0470940 від 29.03.2011 автомобіль КАМАЗ 002-50АТ, ТМЦ - жмих соняшника в кількості 28380 кг.;

№ 008442 від 15.03.2011 автомобіль ВОЛЬВО АА7314НА, ТМЦ - масло соєве в кількості 5000 кг.

В серпні 2011 року позивач також мав господарські відносини з ПП «ТВФ «Обрій-Агро» відповідно до укладеного договору поставки № З 2322 від 08.07.2011 року - на купівлю пшениці та кукурудзи урожаю 2011 року на загальну суму 562432,00, в т.ч. ПДВ - 93738,67 грн. згідно специфікацій (а.с. 176 Том 1).

Відповідно до п. 1.3. Договору умови передачі товару: СРТ -Дніпропетровська обл., м.Нікополь, вул.Електрометалургів, 302.

Позивачем надано до суду видаткові та податкові накладні, виписані ПП «ТВФ «Обрій-Агро» на поставку товару, згідно укладених договорів (а.с. 158-163, Том 1):

видаткова накладна - №0-081903 від 19.08.2011 на 29,020т пшениці на суму 46432 грн. 00 коп. (з них ПДВ 7738,67 грн.); податкова накладна № 44 від 19.08.2011;

видаткова накладна - №0-082001 від 20.08.2011 на 96,54т пшениці на суму 154464 грн. 00 коп. (з них ПДВ 25744 грн.); податкова накладна № 45 від 20.08.2011;

видаткова накладна - №0-082101 від 21.08.2011 на 192,16т пшениці на суму 307456 грн. 00 коп. (з них ПДВ 51242,67 грн.); податкова накладна № 51 від 21.08.2011;

видаткова накладна - №0-082201 від 22.08.2011 на 33,80т пшениці на суму 54080 грн. 00 коп. (з них ПДВ 9013,33 грн.); податкова накладна № 53 від 22.08.2011.

Загальна сума податку на додану вартість за вказаними видатковими накладними та податковими накладними за серпень 2011 року складає 93738 грн. 67 коп.

У податковому обліку позивачем податкові накладні, отримані від ПП «ТВФ «Обрій-Агро» включено до реєстру отриманих та виданих податкових накладних у розділі 1 «Отримані податкові накладні», та відповідно в складі податкового кредиту податкових декларацій за серпень 2011 року.

Судом також досліджено товарно-транспортні накладні за якими вантажовідправник ПП «ТВФ «Обрій-Агро» у серпні 2011 року доставляв до ТОВ "Племптахокомбінат "Запорізький" товарно-матеріальні цінності (далі по тексту - ТМЦ) згідно перелічених вище видаткових накладних:

(а.с. 165-175 Том 1)

№ 992184 від 19.08.2011 автомобіль НОМЕР_1, ТМЦ - пшениця в кількості 29020 кг.;

№ 992430 від 19.08.2011 автомобіль КАМАЗ НОМЕР_2, ТМЦ - пшениця, кількість 32340 кг.;

№ 992426 від 19.08.2011 автомобіль КАМАЗ НОМЕР_3, ТМЦ - пшениця, кількість 31360 кг.;

№ 992431 від 19.08.2011 автомобіль НОМЕР_4, ТМЦ - пшениця, кількість 32840 кг.;

№ 992428 від 20.08.2011 автомобіль КАМАЗ НОМЕР_2, ТМЦ - пшениця, кількість 31280 кг.;

№ 992435 від 20.08.2011 автомобіль НОМЕР_5, ТМЦ - пшениця, кількість 28200 кг.;

№ 992427 від 20.08.2011 автомобіль КАМАЗ НОМЕР_3, ТМЦ - пшениця, кількість 33340 кг.;

№ 992429 від 20.08.2011 автомобіль НОМЕР_4, ТМЦ - пшениця, кількість 32340 кг.;

№ 992437 від 21.08.2011 автомобіль НОМЕР_6, ТМЦ - пшениця, кількість 34600 кг.;

№ 992438 від 21.08.2011 автомобіль НОМЕР_7, ТМЦ - пшениця, кількість 32400 кг.;

№ 992301 від 22.08.2011 автомобіль НОМЕР_8, ТМЦ - пшениця, кількість 33800 кг.

З висновками податкового органу, стосовно того, що в серпні 2011 року, позивачем зайво віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 93 738 грн. 67 коп.,згідно отриманих податкових накладних від ПП «ТВФ «Обрій-Агро», не пов'язані з придбанням або виготовленням товарів з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності, а для отримання податкової вигоди, суд не погоджується, з наступних підстав.

В матеріалах справи міститься копія акту перевірки контрагента ПП «ТВФ «Обрій-Агро» № 37/1702-2787719439 від 11.11.2011 року - ФОП ОСОБА_1, яким здійснювалося транспортування товару від ПП «ТВФ «Обрій-Агро» до ТОВ "Племптахокомбінат "Запорізький", згідно товарно-транспортних накладних № 992184 від 19.08.2011, № 992428 від 20.08.2011, № 992435 від 20.08.2011, № 992427 від 20.08.2011, № 992429 від 20.08.2011, № 992437 від 21.08.2011, № 992438 від 21.08.2011, № 992301 від 22.08.2011, з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог податкового законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за серпень 2011 року, в якому зроблено висновок, що правочини, які укладалися між ПП «ТВФ «Обрій-Агро» та ФОП ОСОБА_1, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених господарських операцій у серпні 2011 року щодо надання послуг, у зв'язку з відсутністю власного автотранспорту для здійснення перевезень ТМЦ, також відсутністю приміщень та найманих правцівників (а.с. 6 Том 3).

Отже у зв'язку з тим, що по акту перевірки контрагента одного з контрагентів позивача- ФОП ОСОБА_1 не встановлено реальності вчинення правочинів між ПП «ТВФ «Обрій-Агро» та ФОП ОСОБА_1, податковим органом в Акті перевірки ТОВ "Племптахокомбінат "Запорізький" від 21.12.2011 № 1334/23/35622694, зроблено висновок, що позивач не має права на податковий кредит на суму 93 738 грн. 67 коп. в серпні 2011 року по податковим накладним, виписаним ПП «ТВФ «Обрій-Агро».

Така позиція фахівців контролюючого органу видається суду помилковою у зв'язку з тим, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законом обов'язку щодо сплати податків, зборів вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків.

Слід врахувати і те, що якщо контрагент, а в даній справі контрагент ФОП ОСОБА_1 є третім у ланцюгу, не виконував свої зобов'язання перед державою та податковим органом , то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього контрагента. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні виконаних робіт сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконував усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Матеріали справи свідчать про те, що у позивача є в наявності необхідні первинні документи, що засвідчують наявність певних юридичних фактів.

Суд дає критичну оцінку твердженням податкового органу та не бере їх до уваги відносно невірності заповнення товарно-транспортних накладних, оскільки, кожна ТТН містить інформацію про сторін відповідної транспортної події (найменування, печатка, підпис уповноваженої особи), інформацію про вантаж який перевозиться (найменування вага, нетто, брутто), а також місця відвантаження та розвантаження поставки. Інформація відносно точної адреси поставки товару також зазначена в укладених договорах поставки.

Суду також надані банківські виписки на оплату отриманого від ПП «ТВФ «Обрій-Агро» товару.

Щодо неможливості встановлення місця поставки суд вважає за необхідне зазначити, що згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно по вул.Електрометалургів, 302 у м.Нікополь Дніпропетровської області розташований комплекс будівель та споруд комбікормового заводу, який належить ТОВ "Нівіль-Трейд", якому в подальшому, придбаний від ТОВ «Агро-Ера» та ПП «ТВФ «Обрій-Агро» товар, було передано на підставі Договорів на переробку давальницької сировини № 15-НП/2010 від 15.07.2010 р. (а.с. 38 Том 2) та № 1981-Зап/15/02 від 04.01.2011 (а.с. 126 Том 1). Кінцевою метою використання у господарській діяльності придбаного товару є отримання готового комбікорму для вирощування (годування) птиці, що підтверджується відповідними операціями у бухгалтерському обліку.

Позивачем надано до суду Договір №15-НП/2010 від 15.07.2010 укладений між ТОВ "Нівіль-Трейд" (виконавець) та ТОВ "Племптахокомбінат "Запорізький" (замовник) на виготовлення комбікорму з давальницької сировини, яка належить замовнику.

Відповідно до п.4.2 Договору, умовами передачі сировини: СРТ -Дніпропетровська обл., м.Нікополь, вул.Електрометалургів, 302, датою приймання сировини є дата підписання накладної на відпуск та/або двостороннього акту приймання-передавання, та/або іншого товаросупровідного документу, який підтверджує факт передавання сировини, підписаного уповноваженими представниками замовника та виконавця.

У п.4.4 Договору зазначено: після надання виконавцем послуг з виробництва комбікорму, партія готової продукції передається замовнику по акту приймання-передавання продукції та/або накладної, яка підтверджує факт передачі продукції.

У п.4.6 цього ж Договору вказано, що замовник повинен провести вивезення виготовленої продукції своїми силами і за свій рахунок впродовж 5 календарних днів з моменту повідомлення виконавцем замовника про готовність до відвантаження продукції.

Позивачем надано Специфікацію №1 від 01.08.2010 до Договору на переробку давальницької сировини №15-НП/2010 від 15.07.2010 - на послуги по виготовленню комбікорму на суму 226170,38 грн.

До матеріалів справи позивачем надано акти приймання-передачі, виписані в серпні 2010 року, згідно з якими зоотехнік ТОВ "Племптахокомбінат "Запорізький" передав комірникові ТОВ "Нівіль-Трейд" за договором №15-НП/2010 від 15.07.2010 сировину у переробку (а.с. 41-46 Том 2).

Позивачем надано до суду Акти приймання-передавання комбікормів за серпень 2010 року, вироблених виконавцем ТОВ "Нівіль-Трейд" на замовлення ТОВ "Племптахокомбінат "Запорізький" згідно договору на переробку давальницької сировини №15-НП/2010 від 15.07.2010. (а.с. 47-62 Том 2). Також в матеріалах справи міститься Акт здавання-приймання робіт (надання послуг) №30 від 31.08.2010, за яким ТОВ "Племптахокомбінат "Запорізький" прийняв від ТОВ "Нівіль-Трейд" послуги по виготовленню комбікорму в кількості 1713412,00кг всього на суму 226170 грн. 38 коп. (з них 37695 грн. 06 коп. ПДВ) (а.с. 36 Том 2) та податкова накладна від 31.08.2010 року, виписана ТОВ "Нівіль-Трейд" позивачу на суму 226170 грн. 38 коп. в т.ч. ПДВ 20% за послуги по виготовленню комбікорму в кількості 1713412,00кг (а.с.37 Том 2).

Позивачем надано до суду Договір №1981-Зап/15.02 укладений 04.01.2011 ТОВ "Нівіль-Трейд" (виконавець) та ТОВ "Племптахокомбінат "Запорізький" (замовник) на виготовлення комбікорму з давальницької сировини, яка належить замовнику.

Відповідно до п.4.2 Договору умовами передачі сировини: СРТ -Дніпропетровська обл., м.Нікополь, вул.Електрометалургів, 302, датою приймання сировини є дата підписання накладної на відпуск та/або двостороннього акту приймання-передавання, та/або іншого товаросупровідного документу, який підтверджує факт передавання сировини, підписаного уповноваженими представниками замовника та виконавця.

У п.4.4 Договору зазначено: після надання виконавцем послуг з виробництва комбікорму, партія готової продукції передається замовнику по акту приймання-передавання продукції та/або накладної, яка підтверджує факт передачі продукції.

У п.4.6 цього ж Договору вказано, що замовник повинен провести вивезення виготовленої продукції своїми силами і за свій рахунок впродовж 5 календарних днів з моменту повідомлення виконавцем замовника про готовність до відвантаження продукції.

Позивачем надано Специфікацію №3 від 03.03.2011 до Договору на переробку давальницької сировини №1981-Зап/15.02 від 04.01.2011 - на послуги по виготовленню комбікорму на суму 159300,92 грн.

До матеріалів справи позивачем надано акти приймання-передачі, виписані в березні 2011 року, згідно з якими зоотехнік ТОВ "Племптахокомбінат "Запорізький" передав комірникові ТОВ "Нівіль-Трейд" за договором №1981-Зап/15.02 від 04.01.2011 сировину у переробку (а.с. 139-141 Том 1).

Позивачем надано до суду Акти приймання-передавання комбікормів за березень 2011 року, вироблених виконавцем ТОВ "Нівіль-Трейд" - замовнику ТОВ "Племптахокомбінат "Запорізький" згідно договору на переробку давальницької сировини №1981-Зап/15.02 від 04.01.2011. (а.с. 142-157 Том 1). Також в матеріалах справи міститься Акт здавання-приймання робіт (надання послуг) №7 від 31.03.2011 за яким ТОВ "Племптахокомбінат "Запорізький" прийняв від ТОВ "Нівіль-Трейд" послуги по виготовленню комбікорму в кількості 1217897,00кг всього на суму 159300 грн. 92 коп. (з них 26 550 грн. 15 коп. ПДВ) (а.с. 124 Том 1) та податкова накладна від 31.03.2011 року, виписана ТОВ "Нівіль-Трейд" позивачу на суму 159300,92 грн. в т.ч. ПДВ 20% за послуги по виготовленню комбікорму в кількості 1 217897,00кг. (а.с.125 Том 1).

Отже, надані до суду позивачем і досліджені первинні документи підтверджують здійснення господарських операцій позивачем з ТОВ "Агро-Ера"та ТОВ " Обрій-Агро ".

Враховуючи пояснення позивача, надані первинні документи, а саме товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, податкові накладні, договори поставки, банківські виписки на оплату ТМЦ та ін. суд вважає реальним перевезення товару зазначеного у податкових накладних, досліджених вище.

Відповідачем не надано доказів на спростування отримання позивачем товарів від ТОВ "Агро-Ера" та ТОВ "Обрій-Агро".

Податкова накладна, у відповідності зі Законом «Про податок на додану вартість», є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Суд погоджується з позицією Позивача відносно вимог до формування даних податкової звітності - не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

У пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України зазначено, що податковий кредит -це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пп."а"п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

У ст.186 Податкового кодексу України визначається "місце постачання товару".

Як зазначено у пп."а" п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як зазначено у п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

У п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України зазначено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Враховуючи фактичні матеріали справи, суд не вбачає порушень наведених норм Податкового кодексу України з боку ТОВ "Племптахокомбінат "Запорізький" при взаємовідносинах з ТОВ "Агро-Ера" та ТОВ «Обрій-Агро» та формуванні податкового кредиту по господарським операціям з цим контрагентом у серпні 2010 року, березні 2011 року та серпні 2011 року.

Позивач не може нести відповідальність за протиправні дії своїх контрагентів (які навіть не доведені відповідачем) при відсутності у нього умислу на вчинення таких дій. Наявність у позивача умислу на вчинення протиправних дій при отриманні товару від ТОВ "Агро-Ера" та ТОВ «Обрій-Агро» відповідачем не доведено.

Норми Закону України «Про податок на додану вартість» не містять вимог про необхідність коригування платником податку правомірно визначеного податкового кредиту з ПДВ через відсутність об'єктів оподаткування у його контрагента.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не завищено податковий кредит у сумі 416752 грн. 00 коп. за період з 01.04.2010 року по 30.09.2011 року.

Суд вважає за необхідне зазначити, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законом обов'язку щодо сплати податків, зборів вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків.

Слід врахувати і те, що якщо контрагент не виконував свої зобов'язання перед державою та податковим органом , то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні виконаних робіт сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконував усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, нормами Закону України «Про податок на додану вартість», не встановлена відповідальність платника податку за невідображення господарської операції в податковому і бухгалтерському обліку його контрагентів.

Як вказано у п.11.2 ст.11 Податкового кодексу України, спеціальний податковий режим -це система заходів, що визначає особливий порядок оподаткування окремих категорій господарюючих суб'єктів.

Спеціальний податковий режим може передбачати особливий порядок визначення елементів податку та збору, звільнення від сплати окремих податків та зборів (п.11.3 ст.11 Податкового кодексу України).

За приписами п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Як зазначено у п.3 "Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках", затвердженого 12.01.2011 постановою Кабінету Міністрів України №11, на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарське підприємство веде реєстри виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, складає податкову декларацію і в строки, встановлені статтею 203 Кодексу, подає її разом з копіями записів у зазначених реєстрах за відповідний період в електронному вигляді до органу державної податкової служби. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов'язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період перераховується сільськогосподарським підприємством з поточного рахунка на спеціальний рахунок у строки, встановлені статтею 203 Кодексу для перерахування суми податку на додану вартість до державного бюджету. Сільськогосподарське підприємство подає за місцем своєї реєстрації не пізніше останнього календарного дня місяця, що настає за звітним (податковим) періодом, органові державної податкової служби копії платіжних доручень про фактично зараховані на спеціальний рахунок суми податку на додану вартість за кожний звітний (податковий) період.

Згідно з п.209.3 ст.209 Податкового кодексу України якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Факт виконання операцій засвідчується рядом первинних документів, які не викликають сумніву. Реальність господарських операцій з'ясована через дослідження у сукупності всіх первинних документів.

У розділі 1 "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568 (далі -"Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні"), зазначено, що товарно-транспортна накладна -це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до п.11.7 "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Пунктом 1 наказу Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.1995, №488/346 "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля"затверджено типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля, у тому числі - "Товарно-транспортна накладна", ф. №1-ТН.

За приписами п.2-3 наказу Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.1995, №488/346 "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля"наказано вважати обов'язковим застосування вказаних форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності, незалежно від форм власності. Міністерствам і відомствам, суб'єктам підприємницької діяльності забезпечити впровадження вказаних типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля.

Позивачем надано до суду Товарно-транспортні накладні виписані на перевезення товару від ТОВ "Агро-Ера"до ТОВ "Племптахокомбінат "Запорізький" та від ТОВ «ТВФ «Обрій-Агро» до ТОВ "Племптахокомбінат "Запорізький".

Отже, суд приходить до висновку про правомірність використання ТОВ "Племптахокомбінат "Запорізький", виписаних ТОВ "Агро-Ера" та ТОВ «ТВФ «Обрій-Агро» податкових накладних на проданий товар при формуванні податкового кредиту за відповідний податковий період.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000032302-67 від 13.01.2012 року позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 1 045 356 грн. (один мільйон сорок п'ять тисяч триста п'ятдесят шість грн.. 00 коп.), в тому числі за основним платежем - 419 069,00грн. (чотириста дев'ятнадцять тисяч шістдесят дев'ять грн. 00 коп.), за штрафними санкціями - 626 287,00 грн. (шістсот двадцять шість тисяч двісті вісімдесят сім грн. 00 коп.).

Відповідно до Розрахунку штрафних санкцій, позивачу відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України нараховано санкцію у сумі 209 535 грн. 00 коп. (50% від заниженого податку на додану вартість за період: квітень, травень, липень, серпень, вересень, жовтень 2010 року, березень 2011 року, серпень 2011 року) та відповідно до п.123.2 ст.123 Податкового кодексу України нараховано санкцію у сумі 416 752 грн. 00 коп. (100% заниженого податку на додану вартість за період: серпень 2010 року, березень 2011 року, серпень 2011 року).

Твердження позивача стосовно незаконності застосування до позивача штрафних санкцій за нормами Податкового кодексу України судом до уваги не беруться, як необґрунтовані, оскільки, з 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. N 2755-VI (далі - Кодекс). Відповідно до пункту 2 розділу XIX "Перехідних положень" Кодексу з 01.01.2011 р. втратив чинність Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", на підставі якого до 01.01.2011 р. застосовувались штрафні (фінансові) санкції за актами перевірок з питань дотримання податкового законодавства.

У зв'язку з цим у разі встановлення порушень, вчинених у періоди до 01.01.2011 р., за результатами перевірок, по податковим повідомленням-рішенням, прийнятим після 01.01.2011 р., застосовуються штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II Кодексу.

Зокрема, пунктом 123.1 статті 123 Кодексу передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених пп. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість;

- при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Така позиція викладена в Листі ДПА України № 4091/7/23-4017/131 від 14.02.2011 року, Листі ДПА України № 15022/6/10-1015/3288 від 18.08.2011 року.

Однак суд зазначає, що за приписами п.123.2 ст.123 Податкового кодексу України використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, - тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Відповідачем не надано до суду доказів використання ТОВ "Племптахокомбінат "Запорізький" або його посадовими особами суми податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 416 752 грн. не сплаченого до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, як цього вимагає п.123.2 ст.123 Податкового кодексу України.

Будь-яких платіжних документів про використання цих коштів відповідачем, Токмацькою ОДПІ Запорізької області до суду не надано.

Також, відповідачем не надано доказів вивчення руху коштів позивача на спеціальному рахунку щодо суми 416 752грн.

Таким чином, позивачем безпідставно застосовано до позивача штраф у розмірі 100% суми нарахованого податкового зобов'язання згідно п.123 ст.123 Податкового кодексу України.

Також, суд зазначає, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, якщо є підстави, передбачені пп.54.3.1-54.3.6 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України.

Дослідженими судом доказами не встановлено підстав, передбачених пп.54.3.1-54.3.6 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України для самостійного визначення Токмацькою ОДПІ Запорізької області суми грошових зобов'язань позивачу з податку на додану вартість.

Оскільки відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України штрафні санкції застосовуються у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, то підстави для нарахування санкції у сумі 626 287,00 грн. грн. у Токмацької ОДПІ Запорізької області - відсутні.

Виходячи з вказаного податкове повідомлення-рішення Форми "Р" № 0000032302-67 від 13.01.2012 року, прийняте Токмацькою ОДПІ Запорізької області відносно ТОВ "Племптахокомбінат "Запорізький" є протиправним, оскільки не ґрунтується на вимогах закону.

Виходячи з фактичних обставин справи висновки фахівців держподаткінспекції є припущеннями, не доведеними належними засобами доказування.

З огляду на вищенаведене, податковим органом в ході судового розгляду всупереч вимогам частині 2 статті 71 КАС України не було доведено правомірності прийняття ним спірного податкового повідомлення рішення

Таким чином, Токмацькою об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області Державної податкової служби необґрунтовано визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1045356 грн. 00 коп., а тому, заявлена Товариством з обмеженою відповідальністю «Племптахокомбінат «Запорізький» до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби вимога про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000032302-67 від 13.01.2012 року, є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 11, 17, 94, 160, 163 КАС України; п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 123.1, п. 123.2 ст. 123, п. 198.1- 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200, п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України, , ст. 1, ч. 2 ст. 3, ч.1-2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. №742/11/13-11, Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, які затверджені наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, Листи ДПА України № 4091/7/23-4017/131 від 14.02.2011 року та № 15022/6/10-1015/3288 від 18.08.2011 року, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 13.01.2012 року № 0000032302-67, винесене Токмацькою об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області Державної податкової служби відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Племптахокомбінат «Запорізький».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Племптахокомбінат «Запорізький» судовий збір в розмірі 2 146 грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О.Нестеренко