Рішення

від 14.11.2008 по справі 20/303-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/303-08

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"14" листопада 2008 р.                                                                          Справа № 20/303-08

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Кагарлицького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі

-          Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області;

-          Зікрачанської сільської ради

до Державного підприємства Кагарлицької виправної колонії № 115

про стягнення 3965,96 грн.

секретар судового засідання Павленко О.Є.

за участю представників:

від прокуратури: не з'явився;

від позивача 1: не з'явився;

від позивача 2: не з'явився;

від відповідача: Бондар В.Ю., доруч. від 01.10.2008 р. № 1602

Обставини справи:

До господарського суду Київської області з позовною заявою звернувся Кагарлицький міжрайонний прокурор (далі за тестом –прокурор) в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області (далі - позивач 1) та Зікрачанської сільської ради (далі –позивач 2) до Державного підприємства Кагарлицької виправної колонії № 115 (далі –відповідач) про  стягнення 3965,96 грн. шкоди, заподіяної використанням земельної ділянки в межах с. Зікрачі Кагарлицькогого району не за цільовим призначенням.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем здійснювалося видобування піску та глини на території Зікрачанської сільської ради, а саме - на земельній ділянці площею 1,62 га, що є використанням цієї земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Як зазначено в позові, дана земельна ділянка належить до земель сільськогосподарського призначення і надана відповідачеві в постійне користування для ведення сільськогосподарського виробництва.

Згідно з частиною третьою статті 56 Закону України «Про охорону земель»шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, у зв'язку з чим позивачем 1 на підставі складеного 12.06.2008 р. акта перевірки було здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок використання не за цільовим призначенням земельної ділянки в межах с. Зікрачі Кагарлицького району Київської області, який складає 3965,96 грн.

Відповідач у справі проти позову заперечує. Як зазначено у відзиві на позовну заяву, Державному підприємству Кагарлицької виправної колонії №115 було передано в постійне користування не землі сільськогосподарського призначення, як вказує прокурор у позові, а земельну ділянку загальною площею 1197,5 га для ведення сільськогосподарського виробництва. Відповідно експлікації земельних угідь (форма 6-зем), що є додатком до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою увійшли: а/ сільськогосподарські землі - 1026,09 га, а саме сільськогосподарські угіддя (ріллі -894,43 га, сіножаті - 74,79 га, пасовища - 33,52 га, під господарські будівлі і двори - 14,63 га, під господарськими шляхами і прогонами - 8,72 га); б/ ліси та інші лісовкриті землі -125,45 га (вкриті лісовою рослинністю -111,95 га, інші лісові землі - 7,61 га, чагарники - 5,89 га); в/ забудовані землі - 4,44 га ; г/ відкриті заболочені землі - 19,77 га; д/ відкриті землі без рослинного покриву - 1,62 га; ж/ води - 20,13 га (струмками - 0,33 га, каналами - 0,41 га, ставками - 19,39 га).

При цьому відповідно до експлікації земельних угідь (форма 6-зем) відкриті землі без рослинного покриву (1,62 га) не входять до земель сільськогосподарського призначення.

У судове засідання 21.10.2008 р. не з'явилися представники позивача 1 та позивача 2. Розгляд справи відкладався.

У судове засідання 07.11.2008 р. не з'явився представник позивача 2. У засіданні суду було оголошено перерву для підготовки повного тексту судового рішення.

Представники прокуратури та позивача 1 позовні вимоги підтримали, представник відповідача проти позову заперечував.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа  розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу,  дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

При проведенні Кагарлицькою міжрайонною прокуратурою перевірки додержання вимог земельного законодавства по факту видобування піску та глини державним підприємством Кагарлицької виправної колонії №115 було встановлено, що 12.06.2008 р. на території Зікрачанської сільської ради підприємством здійснено використання земельної ділянки площею 1,62 га не за цільовим призначенням шляхом видобування піску для власних потреб підприємства.

Факт видобування відповідачем піску для власних потреб підприємства на території кар'єра с. Зікрачі встановлений слідчим СВ Кагарлицького РВ ГУ МВС України (протокол огляду місця події від 11.06.2008 р.), державним інспектором Управління з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві та Київській області (акт № А2201/60 перевірки дотримання вимог земельного законодавства державним підприємством Кагарлицької виправної колонії №115 від 12.06.2008 р.) та не заперечується відповідачем.

Як зазначено в акті перевірки № А2201/60, земельна ділянка площею 1,62 га надана підприємству в постійне користування для ведення сільськогосподарського   виробництва відповідно до державного акту на право постійного користування землею від 20.01.2005 р. серія І -КВ № 001982.

Вказана земельна ділянка належить до відкритих земель без рослинного покриву або з незначним рослинним покровом, у зв'язку з чим видобування відповідачем на ній піску, на думку позивача 1, є порушенням вимог статті 96 Земельного кодексу України.

У зв'язку з цим позивачем 1 згідно з Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963, обраховано розмір шкоди (3965,96 грн.), заподіяної, на думку прокурора та позивача 1, відповідачем внаслідок використання не за цільовим призначенням земельної ділянки загальною площею 1,62 га, з позовом про стягнення якої і звернувся до суду прокурор.

Суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Згідно з державним актом на право постійного користування землею від 20.01.2005 р. серія І -КВ № 001982 державному підприємству Кагарлицької виправної колонії № 115 надано у постійне користування 1197,5 га землі для ведення сільськогосподарського виробництва.

Слід зазначити, що згідно листа Управління земельних ресурсів у Кагарлицькому районі від 12.06.2008 р. № 06-33-406, до складу наданих у постійне користування підприємству 1197,5 га земель входять:

Ріллі –894,43 га,

Сіножаті –74,79 га,

Пасовища –33,52 га,

Господарські двори і будівлі –14,63 га,

Господарські шляхи і прогони –8,72 га,

Ліси та інші лісовкриті площі –125,45 га,

Гідротехнічні споруди –4,44 га,

Відкриті заболочені землі –19,77 га,

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покровом –1,62 га,

Води –20,13 га.

Крім того, згідно з поданою відповідачем суду експлікацією земельних угідь (форма № 6-зем) до наданих у користування підприємству сільськогосподарських земель належать сільськогосподарські угіддя, у тому числі –рілля, сіножаті та пасовища, землі під господарськими будівлями і дворами та землі під господарськими шляхами і прогонами.

Згідно з експлікацією решта земель, а саме –ліси та інші лісовкриті землі, забудовані землі, відкриті заболочені землі, відкриті землі без рослинного покриву (площею 1,62 га) та води, не належать до сільськогосподарських земель.

Підпунктом а) пункту 1 статті 96 Земельного кодексу України встановлено, що землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Проте у даному випадку суд дійшов висновку щодо відсутності в розглянутих вище діях відповідача нецільового використання земельної ділянки.

Натомість пунктом 1 статті 95 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право, зокрема, використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що статтею 56 Закону України «Про охорону земель»встановлено відповідальність за порушення законодавства України про охорону земель.

Між тим, згідно з частиною третьою вказаної статті 56 відшкодуванню в повному обсязі підлягає шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на недоведення матеріалами справи та поясненнями представників прокуратури і позивача 1 нецільового використання відповідачем земельної ділянки площею 1,62 га, підстави для задоволення судом позовних вимог у даній справі є відсутніми.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 33, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд  

вирішив:

У задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

   Суддя                                                                                      В.М. Бабкіна