Рішення

від 01.12.2008 по справі 2/219-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/219-08

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"01" грудня 2008 р.                                                                          Справа № 2/219-08

за позовом                   відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в

особі філії –Ірпінського відділення № 7853, м. Вишгород

до відповідача             відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації

«Київоблгаз», м. Боярка

про                               визнання договору укладеним.

Суддя                                   О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача:                    Алексенко В.Ю., юрисконсульт, довіреність від 18.03.2008р.№ 539;

від відповідача:          Литвин В.С., начальник відділу, довіреність від 20.10.2008р. № 1-90;

Палькевич Н.С., юрисконсульт, довіреність від 20.10.2008р. № 1-91.

СУТЬ СПОРУ :

позивач –відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»в особі філії –Ірпінського відділення № 7853, м. Ірпінь звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 28.05.2008р. № 1521/35 до відповідача –відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», м. Боярка, в якому просить суд визнати договір банківського рахунку від 13.05.2008р. № 2603/234 між позивачем та відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»в особі Ірпінської філії по експлуатації газового господарства укладеним в редакції позивача, а також покласти на відповідача судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що між позивачем та Ірпінською філією по експлуатації газового господарства відповідача на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008р. № 247 «Про вдосконалення порядку розрахунків за спожитий природний газ населенням та установами і організаціями, які фінансуються з державного і місцевих бюджетів»було укладено договір банківського рахунку (у національній валюті) № 2603/234 від 13.05.2008р. З боку клієнта –Ірпінської філії по експлуатації газового господарства відповідача зазначений договір був підписаний із складанням протоколу розбіжностей від 13.05.2008р., який разом з примірником договору був повернутий позивачу. Як вбачається з вказаного протоколу розбіжностей, клієнт не погодився з формулюванням Банку по ряду пунктів договору, а саме наполягав на

доповненні договору банківського рахунку (у національній валюті) № 2603/234 від 13.05.2008р. положеннями про застосування вказаного спеціального рахунку виключно для зарахування коштів за спожитий природний газ в поточному році,

доповненні положень щодо установки програмного комплексу системи «клієнт-банк»та обслуговування клієнта за допомогою цього програмного комплексу на підставі окремо укладеного договору положенням «за згодою сторін»,

внесенні до договору умов про нарахування Банком процентів клієнту за користування тимчасово вільними коштами в розмірі 1,5% річних від середньоденного залишку,

продовженні терміну надання Банку документів щодо змін установчих документів Клієнта до п'яти робочих днів з дня їх внесення,

обмеженні прав Банку щодо витребування відомостей для ідентифікації клієнта,

виключенні положень щодо примусового списання Банком коштів в тому числі на оплату послуг Банку,

обмеженні строку дії договору до 31.12.2008р. або до втрати чинності постановою КМУ, на виконання якої договір був укладений,

зменшенні тарифу-вартості послуги розрахункового обслуговування до 2,00 грн. за обробку одного вихідного платіжного документу.

У зв'язку з недосягненням згоди між позивачем та відповідачем із спірних питань укладення зазначеного договору банківського рахунку (у національній валюті) № 2603/234 від 13.05.2008р., та відповідно існуванням переддоговірного спору, позивач 30.05.2008р. (тобто з дотриманням двадцятиденного терміну, встановленого ст. 181 ГК України) звернувся до суду з вимогою визнати договір укладеним в редакції позивача (Банку).

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 20.10.2008р. № 23-5335 просить суд визнати договір укладеним в редакції, запропонованій відповідачем. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що за попередні роки, в тому числі за 2007р. відкрите акціонерне товариство «Київоблгаз»не має боргів перед постачальником газу, відповідно відсутні підстави перераховувати кошти за спожитий природний газ за минулі роки на спеціальний рахунок, кошти з якого автоматично перераховуються постачальнику, і якими відповідач розпоряджатися не має можливості, таким чином відповідач наполягає на визначенні застосування спеціального рахунку виключно для зарахування коштів за спожитий природний газ в поточному році.

Відповідач твердить, що установка програмного комплексу системи «клієнт-банк»та обслуговування клієнта за допомогою цього програмного комплексу на підставі окремо укладеного договору можливо виключно на підставі взаємної згоди банку та клієнта, тому наполягає на доповненні договору положенням про взаємну згоду сторін.

Пропозиція відповідача щодо нарахування процентів за користування тимчасово вільними коштами заснована на положеннях ст. 1070 ЦК України, та на досвіді аналогічних договорів з іншими банками, а також обґрунтована економічними інтересами відповідача.

Виключення положень про примусове списання коштів відповідач пояснює наявністю законодавчо врегульованих випадків, коли таке списання здійснюється, відповідно на твердження відповідача, додаткове врегулювання цього питання в договорі є недоречним.

Відповідач наполягає на продовженні терміну надання Банку документів щодо змін установчих документів Клієнта до п'яти робочих днів за аналогією із обов'язками господарського товариства відповідно до ст. 7 Закону України «Про господарські товариства».

Вимогу обмеження прав банку на витребовування відомостей про фінансовий стан клієнта та даних про фізичних осіб, які є власниками юридичної особи – клієнта, відповідач обґрунтовує наказом ВАТ «Київоблгаз»від 02.11.2006р., яким врегульовано питання комерційної таємниці товариства.

Необхідність обмеження строку дії договору до кінця 2008р. або до втрати чинності постанови КМУ, відповідач пояснює тим, що рахунок відкритий спірним договором на виконання постанови КМУ від 26.03.2008р. № 247, якою встановлено порядок розрахунків за спожитий природний газ, відповідно і договір рахунку має припинятися із втратою чинності Постанови. Крім того, відповідач твердить, що всі договори з постачальниками газу у відкритого акціонерного товариства «Київоблгаз»укладено до 31.12.2008р., і в разі не укладення зазначених договорів на 2009р. існування договору спеціального банківського рахунку є недоцільним.

Зменшення тарифу-вартості обробки платіжних документів з 3,60 грн. до 2,00 грн. відповідач обґрунтовує аналогічними тарифами за договорами з іншими банками а також обмеженням ліміту коштів на подібні витрати, затвердженим постановою НКРЕ від 21.06.2007р. № 788 та від 07.08.2008р. № 949.

В судовому засіданні 21.10.2008р. оголошувалась перерва до 04.11.2008р., потім до 25.11.2008р. потім до 28.11.2008р., про що представники сторін повідомлялися особисто в судовому засіданні під розпис.

В судове засідання 28.11.2008р. замість представника відповідача Литвина В.С., зазначеного у вступній частині рішення, з'явився представник Палькевич Н.С. 28.11.2008р. позивачем в порядку ст.22 ГПК України подано заяву від 25.11.2008р. № 3029 про зміну предмета позову. Не змінюючи підстав позову, позивач просить суд врегулювати розбіжності по договору банківського рахунку №1 від 12.05.2008р. за п.п.1.1, 1.2, 1.3. 1.5, 2.1.5, 2.1.6, 2.1.13, 2.2.3, 2.3.3, 2.3.4, 2.3.8, 5.1, Додаток №1, які зазначені в протоколі розбіжностей від 13.05.2008р. шляхом прийняття їх в редакції позивача. Копія заяви про зміну предмету позову у справі надана представнику відповідача в судовому засіданні, який, ознайомившись із заявою, не заперечив проти прийняття її до розгляду судом. Заява позивача від 25.11.2008р.

№ 3029 про зміну предмету позову приймається судом до розгляду.

В судовому засіданні 28.11.2008р. судом оголошено про закінчення розгляду справи та оголошено перерву для підготовки повного тексту рішення до 01.12.2008р., про що представники сторін повідомлені особисто під розпис.

Розглянувши позов відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі філії –Ірпінського відділення № 7853, м. Ірпінь (далі по тексту Банк, ВАТ «Ощадбанк») до відповідача –відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», м. Боярка (далі по тексту Клієнт, ВАТ «Київоблгаз»), вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши додатково зібрані у справі докази, господарський суд

встановив:

відповідно до ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, серед яких визначено договори, визначено також ст. 11 ЦК України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008р. № 247 «Про вдосконалення порядку розрахунків за спожитий природний газ населенням та установами і організаціями, які фінансуються з державного і місцевих бюджетів»врегульовано порядок розрахунків за спожитий природний газ населенням та установами і організаціями, які фінансуються з державного і місцевих бюджетів. Пунктом 1 зазначеної постанови ВАТ «Ощадбанк»визначено уповноваженим банком, який обслуговує поточні рахунки із спеціальним режимом використання суб'єктів господарювання, що провадять діяльність, пов'язану з постачанням природного газу за регульованим тарифом (газопостачальні підприємства), та їх структурних підрозділів, а також дочірньої компанії «Газ України» і державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз».

Порядок укладання договорів, що породжують майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання, регулюються ГК України. Зокрема, ст. 179 ГК України визначає загальні умови укладання договорів, які породжують господарські зобов'язання. Відповідно до пункту 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язковим для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Відповідно до пункту 4 зазначеної статті, зміст договору визначається на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до пункту 3 пункту Постанови КМУ від 26.03.2008р. № 247 газопостачальні підприємства та їх структурні підрозділи відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від населення та коштів, що надходять за спожитий природний газ від установ і організацій, які фінансуються з державного і місцевого бюджетів. Згідно пункту 5 зазначеної Постанови газорозподільчі підприємства та їх структурні підрозділи укладають в двомісячний строк після прийняття постанови нові договори (додаткові угоди) з населенням і бюджетними установами із зазначенням відповідного поточного рахунку із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ виключно на такий рахунок.

Керівники газорозподільчих підприємств та їх структурних підрозділів, а також ДК «Газ України»і Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз»несуть відповідальність згідно із законодавством за несвоєчасне укладення договорів про відкриття банківського рахунку (поточного рахунку), що визначено пунктом 8 Порядку проведення розрахунків за природний газ, затвердженого Постановою КМУ від 26.03.2008р. № 247.

Таким чином, судом встановлено, що укладення спірного договору про відкриття банківського рахунку (поточного рахунку із спеціальним режимом використання) є визначеним законом обов'язком як для позивача так і для відповідача.

На виконання постанови КМУ від 26.03.2008р. № 247 ВАТ «Ощадбанк»направив відповідачу підписаний та скріплений печаткою з боку Банку проект договору банківського рахунку (у національній валюті) №2603/234 від 13.05.2008р., що відповідачем не заперечується.

Відповідно до пункту 3 ст. 181 ГК України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформлює договір у формі єдиного документу, підписаного та скріпленого печатками, і повертає один примірник договору другій стороні у двадцятиденний строк після одержання договору. Пункт 4 зазначеної статті встановлює, що за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. У відповідності до вищезазначених норм закону та у встановлений строк  відповідачем в особі Ірпінської філії по експлуатації газового господарства (яка не є юридичною особою та діє від імені відповідача відповідно до Положення про філію (арк. справи 47-52)) був підписаний та скріплений печаткою договір банківського рахунку (у національній валюті) № 2603/234 від 13.05.2008р. (далі –Договір) та був складений, підписаний та скріплений печаткою протокол розбіжностей від 13.05.2008р. до договору банківського рахунку № 2603/234 від 13.05.2008р., про що було зроблене письмове застереження в договорі. Примірник підписаного договору із застереженням та підписаний Клієнтом протокол розбіжностей були направлені Банку, що позивачем не заперечується.

З поданого сторонами Договору та протоколу розбіжностей від 13.05.2008р. вбачається, що сторонами не досягнуто згоди з наступних окремих пунктів договору.

1. В пунктах 1.1, 1.3, 2.1.6 Договору Клієнт пропонує Банку доповнити умови щодо зарахування на рахунок із спеціальним режимом використання коштів, що надходять за спожитий природний газ від населення, від установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, в тому числі на підставі визнаної претензії або за рішенням суду положенням про зарахування коштів за газ, спожитий в поточному році.

В пункті 1.2 Договору Клієнт пропонує Банку доповнити визначення призначення рахунків виключно для зарахування коштів за спожитий природний газ, що надходять від населення і бюджетних установ, та їх перерахування на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств положенням про зарахування коштів за газ, спожитий в поточному році.

В пункті 2.1.5 Договору Клієнт пропонує доповнити положення про договірне списання коштів, що надходять на рахунок Клієнта за спожитий природний газ від населення та бюджетних установ в повному обсязі на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачального підприємства, положенням в поточному році після слова «спожитий».

Банк проти такого доповнення заперечує з тих підстав, що банківський рахунок із спеціальним режимом використання відкривається на виконання Постанови КМУ від 26.03.2008р. № 247, яка не містить обмежень терміну розрахунків за природний газ.

Розглянувши доводи Клієнта та заперечення Банку, суд вважає за необхідне погодитися з редакцією пунктів 1.1, 1.2, 1.3, 2.1.5 та 2.1.6, запропонованою ВАТ «Київоблгаз»в протоколі розбіжностей від 13.05.2008р., оскільки вона не суперечить принципам взаємовідносин сторін за Даним договором та положенням Постанови КМУ від 26.03.2008р. № 247, з огляду на наступне.

Підпунктом 3) пункту 3 Постанови КМУ від 26.03.2008р. № 247 встановлено, що алгоритм розподілу коштів, які надійшли на поточний рахунок із спеціальним режимом використання та нормативи перерахування коштів на поточні рахунки газотранспортних, газорозподільних, газопостачальних підприємств затверджуються Національною комісією регулювання електроенергетики. Відповідно до пункту 3 Порядку проведення розрахунків за природний газ, затвердженого постановою КМУ від 26.03.2008р. № 247 установи уповноваженого банку здійснюють перерахування в повному обсязі коштів з відкритих поточних рахунків, на поточний рахунок газопостачального підприємства двічі на день. Таким чином, Клієнт –ВАТ «Київоблгаз»позбавлений можливості впливати на розподіл коштів, які надходять на банківський рахунок із спеціальним режимом використання за спожитий природний газ від населення, від установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів. Як вбачається з акту звірки розрахунків станом на 01.04.2008р., ВАТ «Київоблгаз»повністю погасив заборгованість перед ДК «Газ України»за 2007р. в тому числі за рахунок власних коштів, відповідно спрямування коштів від населення та установ, підприємств та організацій за спожитий природний газ за минулі роки на рахунок із спеціальним режимом використання є недоцільним.

2. В пункті 1.5 Договору Клієнт пропонує Банку доповнити положення щодо здійснення послуг з установки програмного комплексу системи «клієнт-банк»та обслуговування клієнта за допомогою цього програмного комплексу на підставі окремо укладеного договору уточненням за згодою сторін.

Банк проти такого доповнення заперечує з тих підстав, що за законом сторони договору на свій власний розсуд визначають його зміст, тобто на основі вільного волевиявлення формулюють його умови, які не суперечать чинному законодавству, відповідно уточнення Клієнта є недоречним.

Розглянувши доводи Клієнта та заперечення Банку, суд вважає за необхідне погодитися з редакцією пункту 1.5, запропонованою ВАТ «Ощадбанк»в Договорі, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 ст. 626, ст. 627, частини 1 ст. 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Пункт 4 ст. 179 ГК України серед загальних умов укладення договорів визначає вільне волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Таким чином, передбачене пунктом 1.5 спірного Договору укладення окремого договору для здійснення послуг з установки програмного комплексу системи «клієнт-банк»та обслуговування клієнта за допомогою цього програмного комплексу за своїм правовим змістом передбачає обов'язкову взаємну згоду сторін на його укладення, відповідно додаткове уточнення за згодою сторін цього положення є безпідставним.

3. Пунктом 2.1.13 Договору Клієнт пропонує Банку передбачити останнього робочого дня звітного місяця нарахування Банком процентів за користування тимчасово вільними залишками коштів по Рахунках Клієнта в розмірі 1,5% річних від середньоденного залишку коштів.

Банк проти такого доповнення заперечує з тих підстав, що відносини сторін щодо спірного договору та щодо використання відкритих на його підставі банківських рахунків врегульовано Постановою КМУ від 26.03.2008р. № 247, якою не передбачено нарахування Банком процентів Клієнту за користування тимчасово вільними залишками коштів.

Розглянувши доводи Клієнта та заперечення Банку, суд вважає за необхідне погодитися з редакцією пункту 2.1.13, запропонованою ВАТ «Ощадбанк»в Договорі, з огляду на наступне.

Нарахування банком процентів передбачено ст. 1070 ЦК України, частиною 1 якої визначено, що банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта. Таким чином умовою нарахування таких процентів є наявність грошових коштів на рахунку клієнта та можливість їх використання банком. Однак, рахунки, відкриті уповноваженим банком ВАТ «Ощадбанк»товариству «Київоблгаз»на підставі спірного Договору на виконання Постанови КМУ від 26.03.2008р. № 247 є рахунками із спеціальним режимом використання, і не передбачають можливості банку користуватися коштами, що на них знаходяться.

Так, підпунктом 3) пункту 3 Постанови КМУ від 26.03.2008р. № 247 встановлено, що алгоритм розподілу коштів, які надійшли на поточний рахунок із спеціальним режимом використання та нормативи перерахування коштів на поточні рахунки газотранспортних, газорозподільних, газопостачальних підприємств затверджуються Національною комісією регулювання електроенергетики. Відповідно до пункту 3 Порядку проведення розрахунків за природний газ, затвердженого постановою КМУ від 26.03.2008р. № 247 установи уповноваженого банку здійснюють перерахування в повному обсязі коштів з відкритих поточних рахунків, на поточний рахунок газопостачального підприємства двічі на день. Таким чином, кошти від населення та бюджетних установ надходять на поточний рахунок із спеціальним режимом використання і далі, відповідно до затверджених НКРЕ нормативів відрахування коштів, розподіляються між власником природного газу, газопостачальним, газотранспортним та газорозподільним підприємствами.

Пунктом 6 Порядку проведення розрахунків за природний газ, затвердженого постановою КМУ від 26.03.2008р. № 247, визначено, що в разі незатвердження НКРЕ розрахованих нормативів перерахування коштів установи уповноваженого банку акумулюють всі кошти, що надійшли за спожитий природний газ на відповідних поточних рахунках до отримання затвердженого НКРЕ нормативу перерахування коштів. Таким чином, навіть при відсутності затверджених НКРЕ нормативів банк не має можливості користуватися тимчасово вільними коштами на рахунках із спеціальним режимом використання.

За таких обставин пропозиція щодо нарахування Банком Клієнту процентів за користування тимчасово вільними залишками коштів є безпідставною.

4. У протоколі розбіжностей від 13.05.2008р. Клієнт пропонує Банку виключити з тексту Договору пункт 2.2.3, яким передбачено здійснення примусового списання коштів з Рахунків клієнта у випадках, передбачених законодавством України.

Банк проти такого доповнення заперечує з тих підстав, що право банку на примусове списання коштів передбачено законом, відповідно відсутні підстави обмежувати це право в договорі.

Розглянувши доводи Клієнта та заперечення Банку, суд вважає за необхідне погодитися з редакцією пункту 2.2.3, запропонованою ВАТ «Ощадбанк»в Договорі, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2 ст. 1071 ЦК України грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком та клієнтом. Механізм примусового списання коштів визначено главою 5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004, № 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976. Пунктом 2.2.3 Договору Банк жодним чином не пропонував Клієнту розширити повноваження Банку щодо примусового списання коштів, та відповідно до ст. 1071 ЦК України додатково договором передбачити випадки примусового списання, відповідно виключення зазначеного пункту, який відповідає вимогам закону, є безпідставним.

5. В пункті 2.3.3 Договору Клієнт запропонував Банку збільшити строк подання Банку оформлених належним чином документів, що підтверджують внесення змін до установчих та інших документів Клієнта, з 3 робочих днів з дня їх внесення до 5 робочих днів.

Банк проти такого продовження заперечує з тих підстав, що строк 3 дні для подачі до банку документів щодо змін установчих документів клієнта є цілком достатнім.

Розглянувши доводи Клієнта та заперечення Банку, суд вважає за необхідне погодитися з редакцією пункту 2.3.3, запропонованою ВАТ «Київоблгаз»в протоколі розбіжностей від 13.05.2008р., оскільки вона не суперечить принципам взаємовідносин сторін за Даним договором та положенням Постанови КМУ від 26.03.2008р. № 247, з огляду на наступне.

Жодним законом або іншим нормативним актом не встановлено терміну, в який Клієнт зобов'язаний повідомити Банк про зміни у своїх установчих документах шляхом подання відповідних документів. Таким чином суд, виходячи з принципу розумності та справедливості згідно ст. 627 ЦК України, враховуючи те, що сторони в Договорі є філіями, які знаходяться в інших населених пунктах, ніж юридична особа –головне підприємство, те, що зазначений строк не суперечить суті взаємовідносин Клієнт-Банк у спірному Договорі, вважає за можливе погодити пропозицію Клієнта на продовження вказаного терміну з 3-х до 5-и робочих днів.

6. З редакції пункту 2.3.4 Клієнт пропонує Банку виключити положення про надання Банку для ідентифікації клієнта документів і відомостей про фінансовий стан клієнта та про фізичних осіб, які є власниками цієї юридичної особи і мають прямий або опосередкований вплив на неї та отримують економічну вигоду від її діяльності.

Банк проти редакції Клієнта заперечує з тих підстав, що витребування Банком такої інформації є обов'язковим відповідно до ст. 64 Закону України «Про банки та банківську діяльність»та відповідають Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом».

Розглянувши доводи Клієнта та заперечення Банку, суд вважає за необхідне погодитися з редакцією пункту 2.3.4, запропонованою ВАТ «Ощадбанк»в Договорі, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 64 Закону України «Про банки та банківську діяльність»(в редакції, чинній на момент укладення Договору) банк має право витребувати, а клієнт зобов'язаний надати документи і відомості, необхідні для з'ясування його особи, суті діяльності, фінансового стану. Для ідентифікації клієнта - юридичної особи банк має ідентифікувати фізичних осіб, які є власниками цієї юридичної особи, мають прямий або опосередкований вплив на неї та отримують економічну вигоду від її діяльності. У разі якщо юридична особа є господарським товариством, банк має ідентифікувати фізичних осіб, які мають істотну участь у цій юридичній особі. Клієнт має надавати передбачені законодавством відомості, які витребує банк з метою виконання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. У разі ненадання таких відомостей клієнтом рахунок не відкривається, а в разі наявності раніше відкритих рахунків банк відмовляє в здійсненні обслуговування. Для ідентифікації і вжиття заходів, достатніх, на думку банку, для підтвердження особи клієнта - юридичної особи та для забезпечення спроможності банку виконувати правила внутрішнього фінансового моніторингу та програми його здійснення, у тому числі щодо виявлення фінансових операцій, що мають сумнівний характер, банк має право витребувати передбачену законодавством інформацію, яка стосується ідентифікації цієї особи та її керівників, у органів державної влади, які здійснюють нагляд та/або контроль за діяльністю цієї юридичної особи, банків, інших юридичних осіб, а також здійснювати передбачені законодавством заходи щодо збору такої інформації з інших джерел. Вказані органи державної влади, банки, інші юридичні особи зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту безоплатно надати банку таку інформацію. Аналогічні позиції містяться в Положенні про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженому Постановою правління Національного банку України від 14.05.2003р. № 189 «Про затвердження положення про здійснення банками фінансового моніторингу», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 20.05.2003р.

№ 381/7702.

Таким чином вимога банку щодо надання Клієнтом Банку для ідентифікації документів і відомостей про фінансовий стан клієнта та про фізичних осіб, які є власниками цієї юридичної особи, є законодавчо обґрунтованою. Посилання відповідача на те, що зазначені відомості є комерційною таємницею, є безпідставними, оскільки зазначені відомості ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність»віднесено до банківської таємниці і розголошенню не підлягають.

7. В пункті 2.3.8 Договору Клієнт погоджується з пропозицією Банку передбачити щомісячну оплату Клієнтом вартості послуг банку із свого поточного рахунку не пізніше п'ятого банківського дня з дня отримання від Банку рахунку на оплату послуг та пропонує виключити положення про договірне списання коштів з рахунку клієнта в порядку оплати вартості послуг банку.

Банк проти редакції Клієнта заперечує з тих підстав, що договірне списання коштів відповідно до пункту 2.13 глави 2 та пункту 6.3 глави 6 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004, № 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976 можливе виключно при наявності оформленої отримувачем платіжної вимоги.

Розглянувши доводи Клієнта та заперечення Банку, суд вважає за необхідне погодитися з редакцією пункту 2.3.8, запропонованою ВАТ «Київоблгаз»в протоколі розбіжностей від 13.05.2008р., оскільки вона не суперечить принципам взаємовідносин сторін за Даним договором та положенням Постанови КМУ від 26.03.2008р. № 247, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 7 Порядку проведення розрахунків за природний газ, затвердженого постановою КМУ від 26.03.2008р. № 247, оплата  послуг за обслуговування уповноваженим банком поточних рахунків, відкритих газопостачальними підприємствами та їх структурними підрозділами, здійснюється такими підприємствами виключно з їх поточних рахунків, які не є поточними рахунками із спеціальним режимом використання. Право відповідача відмовити Банку в можливості договірного списання власних коштів Клієнта з його власного рахунку, який не є рахунком із спеціальним режимом використання, слідує з положень ст. 317, 319 ЦК України щодо права власника володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю на власний розсуд. Законом право банку на списання коштів з рахунку клієнта в оплату банківських послуг прямо не передбачено.  Посилання Банку на пункту 2.13 глави 2 та пункту 6.3 глави 6 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті є безпідставним, оскільки в даному випадку отримувачем коштів є сам Банк.

Крім того, спірний Договір регулює відносини сторін щодо використання саме рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих на виконання Постанови КМУ від 26.03.2008р. № 247, відповідно його умови не можуть регулювати відносини сторін щодо інших рахунків та передбачати списання коштів з інших рахунків відповідача.

Клієнт в спірному Договорі зобов'язався щомісячно оплачувати вартість послуг банку із свого поточного рахунку не пізніше п'ятого банківського дня з дня отримання від Банку рахунку на оплату послуг. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. За таким обставин вимога банку щодо договірного списання коштів клієнта на оплату банківських послуг є безпідставною.

8. В розділі 5 (Строк дії договору) Клієнт пропонує Банку пунктом 5.1 обмежити строк дії договору з дати підписання до 31.12.2008р., а також доповнити розділ 5 пунктом 5.2 щодо можливості продовження дії Договору шляхом укладення додаткової угоди, та пунктом 5.3 щодо розірвання  Договору в разі втрати чинності Постановою КМУ від 26.03.2008р. № 247.

Банк проти такої редакції пункту 5.1 заперечує з тих підстав, що Постанова КМУ від 26.03.2008р. № 247 не обмежує свого строку щодо врегулювання порядку розрахунків за спожитий природний газ населенням та установами і організаціями, які фінансуються з державного і місцевих бюджетів.

Розглянувши доводи Клієнта та заперечення Банку, суд вважає за необхідне погодитися з редакцією пункту 5.1, запропонованою ВАТ «Ощадбанк»в договорі, з огляду на наступне.

Спірний договір сторонами укладено на виконання Постанови КМУ від 26.03.2008р.

№ 247, яка не містить обмеження строку регулювання виключно 2008 роком. Судом встановлено факт того, що укладення спірного договору про відкриття банківського рахунку (поточного рахунку із спеціальним режимом використання) є визначеним законом обов'язком як для позивача так і для відповідача. Відповідно вимога ВАТ «Київоблгаз»обмежити строк дії спірного Договору банківського рахунку до 31.12.2008р., як і вимога щодо додаткових умов продовження та розірвання Договору є безпідставною.

9. В Додатку №1 до договору від 13.05.2008р. №2603/234 (Тарифи на розрахункове обслуговування по поточних рахунках із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств та їх структурних підрозділів в установах ВАТ «Ощадбанк»в національній валюті»Клієнт пропонує Банку в рядку 3 таблиці встановити тариф-вартість послуги розрахункового обслуговування: - обробка кожного вихідного платіжного документу –2,00 грн. замість 3,60 грн.

Банк проти такої ставки тарифу заперечує з тих підстав, що рівень вартості обробки вихідного платіжного документу в Додатку до спірного Договору банком встановлена на рівні собівартості відповідно до тарифів, затверджених протоколом Комітету тарифної та продуктової політики ВАТ «Ощадбанк»від 07.04.2008р. №7. Відповідно до  ст. 53 Закону України «Про банки та банківську діяльність»банку заборонено встановлювати процентні ставки та комісійні винагороди на рівні нижче собівартості банківських послуг.

Розглянувши доводи Клієнта та заперечення Банку, суд вважає за необхідне погодитися з редакцією рядку 3 Додатку №1 до спірного Договору від 13.05.2008р. № 2603/234, запропонованою ВАТ «Ощадбанк»в договорі, з огляду на наступне.

Як вбачається з листа ВАТ «Державний ощадний банк»від 11.11.2008р. № 10/2-04/393-9822 затверджений протоколом Комітету тарифної та продуктової політики ВАТ «Ощадбанк»від 07.04.2008р. №7 тариф-вартість обробки вихідного платіжного документу у ВАТ «Ощадбанк»на рівні 3,60 грн. є економічно обґрунтованим та розрахований згідно Методики визначення собівартості послуг, які надаються в установах ВАТ «Ощадбанк»на комісійній основі, затвердженій постановою правління ВАТ «Ощадбанк»від 12.07.2007р. № 206. Зазначений тариф обґрунтований на основі собівартості однієї хвилини робочого часу та середньої тривалості обробки одного вихідного платіжного документу та включає в себе рентабельність на рівні 4,9%. Крім того, встановлений Банком тариф не суперечить пункту 7 Порядку проведення розрахунків за природний газ, затвердженому Постановою КМУ від 26.03.2008р. № 247, відповідно до якого оплата послуг за обслуговування уповноваженим банком поточних рахунків, відкритих газопостачальними підприємствами та їх структурними підрозділами, здійснюється такими підприємствами виключно з їх поточних рахунків, які не є поточними рахунками із спеціальним режимом використання, у розмірі, що не перевищує один відсоток загальної суми коштів, що надійшли від населення і бюджетних установ на поточні рахунки, відкриті газопостачальними підприємствами та їх структурними підрозділами. Посилання ВАТ «Київоблгаз»на постанови НКРЕ від 21.06.2007р. № 788 та від 07.08.2008р. № 949 «Про затвердження тарифів на транспортування природного газу розподільними трубопроводами та постачання природного газу за регульованим тарифом для ВАТ «Київоблгаз»є безпідставними, оскільки зазначеною постановою затверджено в структурі тарифу інші витрати (до яких належить і оплата послуг банку) в сумі 4,36 грн. на 1000 м3 газу при обсязі поставленого газу 1400 млн. м3. Таким чином встановлений Банком тариф за обробку вихідних платіжних документів на рівні 3,60 грн. жодним чином не суперечить постановам НКРЕ від 21.06.2007р. № 788 та від 07.08.2008р. № 949 та не порушує законних інтересів ВАТ «Київоблгаз».  Посилання Банку на ст. 53 Закону України «Про банки і банківську діяльність»є безпідставним, оскільки тарифи на розрахункове обслуговування не є процентною ставкою або комісійною винагородою.

За таких обставин суд задовольняє позов відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі філії –Ірпінського відділення № 7853, м. Вишгород до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», м. Боярка частково та відповідно до частини 5 ст. 49 ГПК України покладає на обидві сторони судові витрати.

Беручи до уваги викладене вище, керуючись ст.ст. 53, 64 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст.ст. 174, 179, 181 ГК України, ст.ст. 11, 317, 319, частиною 1 ст. 626, ст. 627, частиною 1 ст. 628 ст.ст. 629, 640, 1070, 1071 ЦК України, Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008р. № 247 «Про вдосконалення порядку розрахунків за спожитий природний газ населенням та установами і організаціями, які фінансуються з державного і місцевих бюджетів», главою 5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004, № 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976, Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженим Постановою правління Національного банку України від 14.05.2003р. № 189 «Про затвердження положення про здійснення банками фінансового моніторингу», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 20.05.2003р. № 381/7702, ст.ст.49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі філії – Ірпінського відділення № 7853, м. Ірпінь до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»задовольнити частково.

2. Врегулювати розбіжності по договору банківського рахунку від 12.05.2008р. №1 за пунктами п.п.1.1, 1.2, 1.3. 1.5, 2.1.5, 2.1.6, 2.1.13, 2.2.3, 2.3.3, 2.3.4, 2.3.8, 5.1, Додаток №1, які зазначені в протоколі розбіжностей від 12.05.2008р. , виклавши їх в наступній редакції:

«1.1 За цим Договором відповідно до законодавства України, в т. ч. постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008р. № 247 «Про вдосконалення порядку розрахунків за спожитий природний газ населенням та установами і організаціями, які фінансуються з державного і місцевих бюджетів»(надалі –Постанова), нормативно-правових актів Національного банку України Банк відкриває Клієнту поточні рахунки із спеціальним режимом використання (надалі –Рахунки) на балансовому рахунку 2603 «Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання»:

- для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ в поточному році від населення рахунок № 2603 53234001;

- для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від установ і організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів (надалі –бюджетні установи) рахунок № 2603 63234101;

Банк забезпечує розрахункове обслуговування за цими Рахунками з урахуванням особливостей їх функціонування, встановлених актами Кабінету Міністрів України та цим договором, а Клієнт сплачує вартість послуг за розрахункове обслуговування.»

«1.2. Рахунки призначені виключно для зарахування коштів за спожитий в поточному році природний газ, що надходять від населення і бюджетних установ, та їх перерахування на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств.»

«1.3. Кошти, що надходять за спожитий в поточному році природний газ на підставі визнаної претензії або за рішенням суду, зараховуються виключно на ці рахунки.»

«1.5. Послуги з установки програмного комплексу системи «клієнт-банк»та обслуговування Клієнта за допомогою цього програмного комплексу здійснюється на підставі окремо укладеного договору.»

«2.1.5. Здійснювати договірне списання (перерахування) коштів, що надходять на рахунки Клієнта за спожитий в поточному році природний газ від населення та бюджетних установ, в повному обсязі на поточні рахунки із спеціальним режимом використання

№ 26036301236, № 2603530223 газопостачального підприємства ВАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», 20578072,

відкритих у філії –Головному управління по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», код банку 322669 двічі на день, а саме:

- до 10 години –перераховується залишок коштів на початок операційного дня;

- до 17 години –перераховуються всі кошти, що надійшли протягом операційного дня

на Рахунки.

В полі «Призначення платежу»платіжного документу та пункту договору (№. Дата) на перерахування коштів додатково вказується „ … на вик. п.КМУ від 26.03.2008р. № 247, у т.ч. ПДВ”.»

«2.1.6. Зараховувати на Рахунки Клієнта кошти, що надходять за спожитий в поточному році природний газ на підставі визнаних претензій або за рішенням суду.»

«2.1.13. Проценти за користування тимчасово вільними залишками коштів по Рахунках Клієнта не нараховуються.»

«2.2.3. Здійснювати примусове списання коштів з Рахунків Клієнта у випадках, передбачених законодавством України.»

«2.3.3. У разі внесення будь-яких змін до установчих та інших документів Клієнта надати Банку оформлені належним чином відповідні документи, що підтверджують такі зміни, у термін не пізніше 5 робочих днів з дня їх внесення.»

«2.3.4. Надавати відомості, які витребує Банк з метою виконання законодавства щодо ідентифікації Клієнта, зокрема, документи і відомості, необхідні для з'ясування його особи, суті діяльності, фінансового стану, дані про фізичних осіб, які є власниками цієї юридичної особи, мають прямий або опосередкований вплив на неї та отримують економічну вигоду від її діяльності.»

«2.3.8. Щомісячно сплачувати вартість послуг згідно з п. 2.3.7. цього Договору із свого поточного рахунку не пізніше п'ятого банківського дня з дня отримання від Банку рахунку на сплату послуг.»

«5.1. Цей Договір набуває чинності з дати підписання та діє в період дії постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008р. № 247.»

Рядок третій таблиці Додатку №1 до договору від 12.05.2008р. №1 (Тарифи на розрахункове обслуговування по поточних рахунках із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств та їх структурних підрозділів в установах ВАТ «Ощадбанк»в національній валюті»викласти в наступній редакції:

«Обробка кожного платіжного документа за допомогою систем дистанційного обслуговування:

-          обробка кожного вихідного платіжного документу: 3,60 грн.

-          обробка кожного вхідного платіжного документу: не стягується»

3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Шевченка, 178, ідентифікаційний код 20578072) на користь відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі філії –Ірпінського відділення №7853 ВАТ «Ощадбанк» (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Шевченка, буд. 7, ідентифікаційний код 02760778) 42,50 грн. (сорок дві гривні п'ятдесят копійок) державного мита та 59,00 грн. (п'ятдесят дев'ять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його проголошення, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя                                                               Конюх О.В.