Постанова

від 27.11.2008 по справі 32/187

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

32/187

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 27 листопада 2008 р.                                                                                    № 32/187  

Вищий господарський  суд  України у складі :

головуючого суддіПершикова Є.В.,

суддівДанилової Т.Б.

Ходаківської І.П.,

розглянув

касаційну скаргу    Київської міської ради

на постанову від 07.08.2008 Київського апеляційного господарського суду

у справі№ 32/187  господарського суду м.Києва

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Укркапітал"

до відповідача 3-тя особа без самостійних вимог на стороні відповідачаКиївської міської радиГоловне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

проВизнання укладеним договору купівлі-продажу земельної ділянки  

За участю представників сторін :

від позивача – Мошинський О.В. (дов. від 28.03.08)

від відповідача – Тхорик С.М. (дов. №225-КР-1073 від 17.11.08)

                                                   ВСТАНОВИВ:

    Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Київської міської ради про визнання укладеним договору купівлі-продажу земельної ділянки.

    Рішенням   господарського   суду   м.   Києва   від   23.05.2008 (суддя Хрипун О.О.)   позов задоволений з посиланням на обґрунтованість позовних вимог.

    Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 07.08.08 у складі: Зеленіна В.О., Рєпіної Л.О., Синиці О.Ф. рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

    Київська міська рада у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх інстанцій скасувати, в позові відмовити. Скарга мотивована тим, що у судів відсутні були підстави для задоволення позову в зв'язку з відсутністю рішення Київської міської ради про продаж відповідної земельної ділянки.

    Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

    Відповідно до ст. 1117 ГПК України, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.  Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

    Господарськими судами при розгляді справи було встановлено, що   Рішенням Київської міської ради VIII сесії IV скликання від 23.12.2004 № 992/2402

передано Товариству з обмеженою відповідальністю „Інвестиційна компанія „Укркапітал" в довгострокову оренду на 25 років земельну ділянку площею 5,40 га для будівництва, експлуатації     та      обслуговування      будинку      відпочинку      сімейного      типу      на вул.Вишгородській, 150 (ділянка № 81-А) в Оболонському районі м. Києва за рахунок земель запасу рекреаційного призначення (п.2). 24.02.2005 на підставі вищезазначеного рішення Київської міської рад між останньою (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Інвестиційна компанія „Укркапітал" (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, згідно умов якого за актом приймання-передачі орендодавець передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку по вул.Вишгородська, 150 (ділянка 81-А) в Оболонському районі м. Києва розміром 5,4000 га для будівництва, експлуатації та обслуговування будинків відпочинку сімейного типу кадастровий номер -8 000 000 000:78:318:0023 (п.1.1 та п.2.1. договору). Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. та зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 25.02.2005 за № 78-6-00256. Пунктом 8.3. договору оренди земельної ділянки від 24.02.2005 передбачено переважне право орендаря, тобто ТОВ „Інвестиційна компанія „Укркапітал", на купівлю земельної ділянки. Крім того, право орендаря на купівлю орендованої ділянки закріплене, зокрема, в п.1.2. Тимчасового порядку продажу земельних ділянок в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 14.03.2002 № 304/1738, де зазначено, що продаж земельних ділянок здійснюється на земельних торгах, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців; земельних ділянок, на які є документи, що посвідчують право користування ними; земельних ділянок, які надані в користування згідно з рішеннями Київради.

    Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України „Про оренду землі" від 06.10.1998 зі змінами та доповненнями орендар, який відповідно до закону може мати у власності орендовану земельну ділянку, має переважне право на придбання її у власність у разі продажу цієї земельної ділянки, за умови, що він сплачує ціну, за якою вона продається, а в разі продажу на аукціоні - якщо його пропозиція є рівною з пропозицією, яка є найбільшою із запропонованих учасниками аукціону.

    Господарськими судами при розгляді справи було встановлено, що ТОВ „Інвестиційна компанія „Укркапітал" зверталось до Київської міської ради з проханням  щодо викупу вищезазначеної земельної ділянки.

    Згідно ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

    Положеннями ст.7 Закону України №. 401-ХІУ від 15.01.1999 «Про столицю України - місто-герой Київ»та ст.5 Закону України № 280/97-ВР від 21.05.1997 «Про місцеве самоврядування в Україні»визначено, що система місцевого самоврядування у місті Києві включає: територіальну громаду міста, міського голову, міську раду, виконавчий орган міської ради, районні ради, виконавчі органи районних у місті рад, органи самоорганізації населення.

    Статтею 10 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ»встановлено, що Київська міська та районні в місті ради мають власні виконавчі органи, які утворюються відповідно Київською міською радою, районними в місті радами, підзвітні та підконтрольні відповідним радам.

    Міська рада згідно з положеннями ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в і"ї інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

    Статтею 11 вищезазначеного закону визначено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи, які є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

    Рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 за № 182/342 затверджене Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради, яким визначено, що зазначене управління виконує функції місцевого органу державної виконавчої влади з питань земельних ресурсів, є підзвітним та підконтрольним Київраді. Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації здійснює управління земельними ресурсами міста Києва, забезпечує їх раціональне використання (п.1.1).

    Пунктом 4 рішення Київської міської ради від 14.03.2002 № 304/1738 „Про визначення тимчасового порядку продажу земельних ділянок в місті Києві" покладено на Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації організацію купівлі - продажу земельних ділянок, в тому числі земельних торгів.

    Згідно з п.2.1 зазначеного рішення громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до Київської міської ради. У заяві зазначається місце розташування земельної ділянки, цільове призначення та її розмір. Київська міська рада в тижневий термін розглядає подані заяви (клопотання) і дає доручення Головному управлінню земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації на подальше опрацювання.

    Пункт 2.2 Тимчасового порядку встановлює, що Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації опрацьовує представлені матеріали і при можливості подальшого їх оформлення організовує проведення експертної грошової оцінки та складання технічної документації з продажу земельної ділянки, або готує відповідь про відмову. Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації погоджує документацію та готує проект рішення Київради про продаж земельної ділянки і подає його разом з технічною документацією та звітом про експертну грошову оцінку для розгляду та погодження постійною комісією Київради з питань містобудування та землекористування.

    Господарськими судами встановлено, що 21.01.2005 між Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради та ТОВ „Інвестиційна компанія „Укркапітал" була укладена угода № 2. В п.1 даної угоди зазначено, що „товариство відповідно до рішення Київської ^міської ради від 26.09.2000 № 14/991 „Про деякі питання продажу земельних ділянок в М.Києві" сплачує аванс в сумі 534404,95 гривень за земельну ділянку площею 5,4000 га, розташовану за адресою: вул. Вишгородська, 150 (ділянка № 81-А) в Оболонському районі м. Києва". Кошти, сплачені авансом, будуть зараховані до суми договору купівлі-продажу земельної ділянки і не повертаються Товариству, крім випадків відмови Київської міської ради у продажі земельної ділянки (п.5 угоди). Згідно платіжного доручення від 21.01.2005 № 10 ТОВ „Інвестиційна компанія „Укркапітал" сплатило Головному управлінню земельних ресурсів виконавчого органу Київради вказану суму.

    Судами також було встановлено, що між сторонами також було укладено додаткову угоду № 1 від 28.01.2005 до угоди, зареєстрованої Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) 21.01.2005 № 2, згідно з якою позивач зобов'язується в рахунок оплати земельної ділянки додатково сплатити 8400000 грн. Управління зобов'язується кошти, сплачені авансом згідно угоди № 2 від 21.01.2005 в сумі 534404,95 грн. та кошти, що будуть сплачені в сумі 8400000 гри., зарахувати до суми договору купівлі-продажу земельної ділянки (пп.2, З додаткової угоди № 1). Факт оплати підтверджується платіжними дорученнями № 21 на суму 1000000 грн., № 22 на суму 7400000 грн.

    Відповідно до п.2.2 Тимчасового порядку продажу земельних ділянок в м. Києві та угоди № 2 і додаткової угоди № 1 Головне управління земельних ресурсів було зобов'язане організувати проведення експертної оцінки та складання технічної документації з продажу земельної ділянки. Однак, як встановлено судами відповідач, зі своєї сторони, не виконав взяті на себе зобов'язання.

    Постановою Господарського суду міста Києва від 12.06.2007 у справі № 25/152-А за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" до Київської міської ради та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради про оскарження бездіяльності, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2007 у справі № 22-а-393б/07 (№ 25/152-А), дана оцінка існуючим правовідносинам. Так, встановлено, що між сторонами оформлений відповідною угодою намір продати позивачу земельну ділянку, ш;о знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Вишгородська, 150, площею 5,4 гектари, кадастровий номер - 8000000000:78:318:0023 із цільовим призначенням - для будівництва, експлуатації та обслуговування будинків відпочинку сімейного типу, (ділянка № 81-А).

    Зазначеною постановою суду від 12.06.2007, яка набрала законної сили, зобов'язано Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради виконати обов'язки, які передбачені угодою № 2 від 21.01.2005 щодо організації проведення експертної оцінки та складання технічної документації з продажу земельної ділянки, та зобов'язано Київську міську раду укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" договір купівлі-продажу орендованої земельної ділянки площею 5,4000 га, розташованої за адресою: м.Київ, вул.Вишгородська, 150 (ділянка № 81-А) в Оболонському районі на підставі визначеної експертної оцінки.

    Відповідно до частини другої ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

    Таким чином, укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки у даній справі є обов'язковим на підставі закону.          

    Відповідно до ст.180 Господарського кодексу України господарський договір

вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

    Дана норма кореспондується зі ст.638 Цивільного кодексу України про те,          що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.          

    Стаття 641 Цивільного кодексу України встановлює, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Відповідно до ст.642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

    Відповідно до ст.181 Господарського кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою зі сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

    Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

   Господарськими судами обох інстанцій встановлено, що при укладенні угоди № 2 та додаткової угоди № 1 було погоджено предмет договору купівлі - продажу, а саме - земельна ділянка, розташована за адресою: вул.Вишгородська, 150 (ділянка № 81-А) в Оболонському районі міста Києва, площею 5,4 гектари, кадастровий номер - 8000000000:78:318:0023 із цільовим призначенням - "для будівництва, експлуатації та обслуговування будинків відпочинку сімейного типу". Вказану земельну ділянку було відведено в натурі, отже предмет договору встановлено. Також предмет договору купівлі-продажу визначено у постанові Господарського суду міста Києва від 12.06.2007 у справі № 25/125-А.

    Згідно з ч.8 ст.128 Земельного кодексу України вартість земельної ділянки при здійснені продажу земель комунальної власності визначається на підставі її грошової та експертної оцінки, яка проводиться за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Тобто, ціна землі при відчуженні її органом місцевого самоврядування не залежить від абсолютної волі сторін, а встановлюється на підставі визначеної законом методики.

    Частина 1 ст.632 Цивільного кодексу України передбачає, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування Згідно ст.7 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" замовниками державної експертизи є органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, землевласники, землекористувачі, підприємства, установи, організації і громадяни, заінтересовані у проведенні такої експертизи, а також розробники об'єктів державної експертизи. Аналогічно ст.6 Закону України "Про оцінку земель" вказує, що суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, заінтересовані у проведенні оцінки земельних ділянок.

    Як зазначено судами, у зв'язку з бездіяльністю відповідача та третьої особи щодо експертної оцінки земельної ділянки та підготовки проекту договору купівлі-продажу ТОВ „Інвестиційна компанія „Укркапітал" на підставі ст.7 Закону України „Про державну експертизу землевпорядної документації" та ст.6 Закону України „Про оцінку земель" самостійно замовило грошову оцінку земельної ділянки та розробило проект договору її купівлі-продажу (Висновок товариства з обмеженою відповідальністю „Консалтінг-Кадастр-Інвест").

    Відповідно до висновку, складеного ТОВ "Консалтинг-Кадастр-Інвест", станом на 31.12.2005 ринкова вартість земельної ділянки складала 15094000 грн. Оцінка здійснювалась станом на 2005 рік, виходячи із положень, встановлених частиною З ст.128 Земельного кодексу України. При цьому грошові кошти у розмірі 8934404,95 грн. були сплачені позивачем у 2005 році.

    Згідно з ст.ст.655, 656 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

    Нормами ст.ЗЗ Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать реєстрація суб'єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею.

    Відповідно до Ч.7 ст.128 Земельного кодексу України документ про оплату є підставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації. Тому, остаточна сплата позивачем вартості землі є не лише обов'язком позивача, але й умовою для подальшого набуття права власності на земельну ділянку.

    Таким чином, враховуючи обов'язок відповідача укласти договір купівлі-продажу та те, що, як встановлено судами попередніх інстанцій,  усі істотні умови договору визначені та погоджені, а не вчинення відповідачем дій по укладенню зазначеного правочину є неправомірним та суперечить нормам чинного законодавства, господарські суди обґрунтовано дійшли до висновку про визнання договору укладеним  в судовому порядку.

    Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу заявника на межі касаційного провадження, встановлені  ст. 1117 ГПК України, відповідно до якої, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення,  касаційна інстанція  на  підставі  встановлених  фактичних  обставин  справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції  норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція  не  має  права встановлювати або вважати доведеними  обставини,  що  не  були  встановлені  у  рішенні  або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання

про достовірність  того  чи  іншого  доказу,  про  перевагу  одних доказів  над іншими,  збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

    Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова апеляційної інстанції відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

  Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України,   Вищий господарський суд України

                                        ПОСТАНОВИВ:

    Касаційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення.

    Постанову від 07.08.08 Київського апеляційного господарського суду у справі №32/187 господарського суду м.Києва залишити без змін.

Головуючий    суддя                                                                 Є.Першиков

Судді                                                                                           Т. Данилова        

                                                                                                    І.Ходаківська