Ухвала

від 26.11.2008 по справі 43/412

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

43/412

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

26 листопада 2008 р.                                                                                   № 43/412  

Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :

Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у справі),

Коваленка В.М.

Заріцької А.О.

розглянувши касаційну скаргу

ДПІ у Печерському р-ні м. Києва

на постановувід 28.05.2008 р. господарського суду м. Києва

у справі№ 43/412 господарського суду м. Києва

за заявою ТОВ "Орграф ІТ", м. Київ

доТОВ "Сімпорт", м. Київ

пробанкрутство

арбітражний керуючийВанжула Я.В.

в судовому засіданні взяли участь представники:

ДПІ у Печерському р-ні м. КиєваМоскальова Г.С., довір.;

ініціюючого кредитораСапранов О.О., довір.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.05.2008 р. за заявою ТОВ "Орграф ІТ" було порушено провадження у справі № 43/412 про банкрутство ТОВ "Сімпорт" в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду м. Києва від 28.05.2008 р. (суддя Пасько М.В.) визнано ТОВ "Сімпорт" банкрутом відповідно до ст. 52 Закону про банкрутство та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Ванжулу Я.В. та зобов'язано ліквідатора вчинити певні дії, зокрема письмово повідомити про визнання боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів банкрута.

Не погоджуючись з такою постановою, ДПІ у Печерському районі м. Києва звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду м. Києва від 28.05.2008 р., а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги її заявник посилається на те, що ініціюючим кредитором не надано доказів відсутності платоспроможності боржника, зокрема відсутності коштів на рахунках та інших активів, в той час як боржником своєчасно подаються податкові декларації до відповідного органу державної податкової служби.

Касаційна скарга мотивована порушенням та неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, а саме ст. ст. 1, 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), ст. ст. 1, 7, 23, 52 Закону про банкрутство.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, проаналізувавши наявні матеріали справи та подані матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку щодо необхідності припинення касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою, виходячи з наступного.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 12 Закону України “Про судоустрій України”, згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.           

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться названим законом в залежність від положень процесуального закону.

Стаття 107 ГПК України передбачає, що касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.

Між тим, у відповідності до ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство (тобто особливостей процедури банкрутства).

Отже, в силу приписів ст. 41 ГПК України положення ст. 107 цього Кодексу підлягають застосуванню з урахуванням особливостей процедури банкрутства.

Касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, передбачені цим Кодексом та Законом про банкрутство (ч. 3 ст. 11113 ГПК України).

Таким чином, в силу особливостей процедури банкрутства (ст. 41 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Враховуючи те, що у справах про банкрутство, окрім судових рішень у формі ухвал, в одному випадку, у разі визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, виноситься постанова, оскарження такої постанови відбувається з урахуванням особливостей, передбачених Законом про банкрутство.

Відтак, касаційну скаргу на постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть подавати тільки учасники справи про банкрутство.

У відповідності до абз. 22 ст. 1 Закону про банкрутство учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (кредитори, боржник), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

При цьому, колегія суддів бере до уваги, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Однак, інші випадки участі органу державної податкової служби у справі про банкрутство платника податків Законом про банкрутство не передбачені.

Отже, орган державної податкової служби не віднесений чинним законодавством до інших, окрім кредиторів, учасників справи про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатор банкрута письмово повідомляв ДПІ у Печерському районі м. Києва про визнання боржника банкрутом, однак листом від 20.06.2008 р. №3099/В/24-212 ДПІ у Печерському районі м. Києва повідомила ліквідатора банкрута про відсутність станом на 19.06.2008 р. заборгованості банкрута з податків та зборів (а.с. № 57).

Також, призначаючи касаційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва на постанову про визнання боржника банкрутом до розгляду, ухвалою від 15.10.2008 р. Вищим господарським судом України було зобов'язано заявника касаційної скарги надати суду докази набуття статусу учасника справи про банкрутство (кредитора), зокрема, докази заявлення грошових вимог до боржника.

Втім, такі докази заявником касаційної скарги надані суду не були.

Таким чином, заявник касаційної скарги –ДПІ у Печерському районі м. Києва не є учасником справи про банкрутство, оскільки не звернувся з грошовими вимогами до боржника.

У зв'язку з чим, вказана особа позбавлена можливості оскаржити постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

За таких обставин справи колегія суддів дійшла висновку, що касаційне провадження у справі про банкрутство за касаційною скаргою неучасника такої справи не може бути здійснене, а тому підлягає припиненню.

На підставі наведеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 12 Закону України "Про судоустрій України", ст. ст. 1, 23, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 41, 80, 107, 1115, 1117, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

          Припинити касаційне провадження за касаційною скаргою ДПІ у Печерському р-ні м. Києва на постанову господарського суду м. Києва від 28.05.2008 р. у справі № 43/412.

Головуючий                                                                            Б.М. Поляков

         Судді                                                                                              В.М. Коваленко

                                                                                                            А.О. Заріцька