Постанова

від 28.11.2006 по справі 43/412

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

43/412

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

28 листопада 2006 р.                                                                                   № 43/412  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. –головуючий,

Гоголь Т.Г., Ходаківської І.П.,

розглянувшикасаційну скаргуЗакритого акціонерного товариства “Медіа Інвест”

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.09.2006р.

у справі№43/412 господарського суду м. Києва

за позовомЗакритого акціонерного товариства “Медіа Інвест”

доВідкритого акціонерного товариства “Укртелеком”

простягнення 1 966 606,53 грн.

Ксаційну скаргу розглянуто за участю представників:

-          позивача: Іллєнко П.Ю., Сизов Ю.Ю.;

-          відповідача: Жицький О.М.

ВСТАНОВИВ:

          Закрите акціонерне товариство „Медіа Інвест” звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про  стягнення 1 966 606 грн. 53  коп. заборгованості за надані послуги зв'язку, а також стягнення збитків пов'язаних з неможливістю користуватись власними коштами, збитків пов'язаних з інфляційними процесами, стягнення судових витрат та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Рішенням господарського суду м. Києва  від 12.07.2006 року у справі № 43/412 (суддя Пасько М.В.) позов задоволено повністю. Рішення суду мотивоване тим, що між ЗАТ “Медіа Інвест” та УДПЕ “Укртелеком”, правонаступником якого є ВАТ “Укртелеком”, 23 листопада 1998 року було укладено договір № А6/98 про надання послуг „Аудіотекс”.  

Між сторонами, в рамках договору № А6/98, були підписані  „Акти виконаних робіт з пропущення трафіку та звіряння нарахованих доходів за послуги "Аудіотекс", надані абонентам в Україні закритим акціонерним товариством „Медіа Інвест” через АМТС ВАТ „Укртелеком” на загальну суму 1 935 092 грн. 91 коп.

Відповідачем заборгованість в сумі 1 935 092 грн. 91 коп. не погашено та не надано суду будь-яких документів, які б звільняли відповідача від обов'язку зі сплати заборгованості.

         Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2006 року (судді: Андрієнко В.В.- головуючий, Малетич М.М., Студинець В.І.) рішення господарського суду м. Києва від 12.07.2006 року у справі № 43/412 скасовано повністю та прийнято нове рішення, а саме: припинено провадження у справі в частині стягнення з ВАТ "Укртелеком" 433 641,64 грн. в іншій частині в позові відмовлено.

         Постанова суду мотивована тим, що позивачем не надано суду документального підтвердження виставлення рахунків за надані послуги, а також тим, що відповідач в добровільному порядку перерахував позивачу грошові кошти у розмірі 433 642, 64 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, а також представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Між ЗАТ “Медіа Інвест” та УДПЕ “Укртелеком” правонаступником якого є ВАТ “Укртелеком” 23 листопада 1998 року було укладено договір № А6/98 про надання послуг „Аудіотекс”, згідно  із ст.1 та  ст. 2.1. якого відповідач на підставі наявних у нього ліцензії на здійснення діяльності в галузі зв'язку та з використанням обладнання, що перебуває у нього в користуванні повинен був надати позивачу окрім іншого, послуги пов'язані із збором коштів та проведенням розрахунків з абонентами за надані позивачем послуги  „Аудіотекс”, а також з проведенням розрахунків з позивачем згідно з вимогами ст. 3 Договору №  А6/98 з урахуванням відсоткових частин, що встановлені в додатку №2 до Договору.

  Зібрані у справі докази свідчать про те, що між позивачем та відповідачем, в межах Договору №А6/98, були підписані „Акти виконаних робіт з пропущення трафіку та звіряння нарахованих доходів за послуги Аудіотекс, надані абонентам в Україні закритим акціонерним товариством „Медіа Інвест” через АМТС ВАТ „Укртелеком”  від 25.05.2005р.  на 134347 грн. 11 коп., від 25.06.2005р. на 137 087 грн. 77 коп.,   від 31.07. 2005р. на  175 849 грн.89 коп.,  від 30.08. 2005р. на 217 414 грн. 13 коп., від 27.09. 2005р. на 292 891 грн. 70 коп., від 31.10. 2005р. на 124 087 грн. 03 коп., від 28.11. 2005р. на 99 300 грн. 80 коп., від 26.12. 2005р. на 390 512 грн. 47 коп., від 26.01. 2006р. на 649 181 грн. 58 коп., від 27.02. 2006р. на 883 087 грн. 11 коп.

Письмово погоджена сторонами, але не сплачена частка позивача згідно  актів  складає 1 935 092 грн. 91 коп.

         В п. 3.10. та п.3.11. ст. 3 Договору сторонами погоджено та  передбачено, порядок взаєморозрахунків, згідно яких сплата перших 50% від суми тарифних доходів проводиться відповідачем через два місяці після звітного періоду впродовж 10 банківських днів, а оплата решти 50%  від суми тарифних доходів проводиться відповідачем через три місяці після звітного періоду в продовж 10 банківських днів.

Згідно ст.14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором, а договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Згідно ст.526 та ст.599 Цивільного кодексу України ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, а саме зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до  положень ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання, в силу ст. 611 Цивільного кодексу України,  настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків тощо.

        Відповідно до  положень ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання, або не виконав його у строк встановлений договором або законом.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач  у встановлений термін не здійснив оплату за договором, чим порушив свої зобов'язання.

Відповідач не надав жодних доказів, а саме: актів списання, рішень суду, постанов державної виконавчої служби, листів-відмов абонентів тощо, на підставі яких відповідач звільнявся б від обов'язку по сплаті  1 935 092 грн. 91 коп. Крім того, не надав відомостей, які б звільняли його від доказування в розумінні ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення відповідача про неможливість своєчасного виконання своїх договірних зобов'язань по виплаті позивачу грошових коштів, у зв'язку з неотриманням рахунків спростовується наявними у справі матеріалами та доказами, а саме.

Договір №А6/98 про надання послуг „Аудіотекс” між сторонами було укладено 23 листопада 1998 року,  тобто він фактично діяв протягом восьми років та залишається чинним. Сторонами, у відповідних актах погоджено розмір платежів, а в ст. 3 Договору порядок і строк їх проведення. Крім того, п.3.8. ст.3 Договору не містить положень у відповідності до яких, у випадку не отримання рахунку,  відповідач звільнявся б  від обов'язку провести оплату відповідної заборгованості, і Договір не пов'язує виникнення обов'язку по сплаті з  наявністю  виставленого рахунку.

Матеріали справи містять листи позивача адресованих відповідачу № 03 від 30.01.2006 р. та  №07 від 28.02.2006р., однак, в своїх відповідях на листи відповідач не зазначав, що підставою виникнення заборгованості є неотримання рахунків.

Позивач направив відповідачу претензію №14 від 13.04.2006р.  з пропозицією провести розрахунки та вжити відповідні заходи для погашення заборгованості. В претензії зазначалось, що у розпорядженні ВАТ “Укртелеком” є всі необхідні документи для проведення платежів, додатково зазначались розрахункові реквізити позивача та пропонувалось у випадку виникнення потреби, провести звіряння заборгованості. Однак, в порушення вимог ст.7 Господарського процесуального кодексу України,  відповідач на претензію не відповів, кошти не перерахував, і відповідно не зазначив, що  підставою відмови від проведення розрахунків є неотримання ним виставлених рахунків з боку позивача.

          Зібрані у справі матеріали, свідчать, що відповідачем визнано заборгованість у сумі основного боргу 433 641,64 грн., державного мита 4346,00 грн., та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У відповідності до положень ст.22 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право визнати позов повністю або частково, а господарський суд має право не прийняти таке визнання лише за умови, що таке визнання суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права або охоронювані законом інтереси. Підстав та доказів, які б давали можливість не прийняти часткове визнання відповідачем позовних вимог у матеріалах справи відсутні.

Київський апеляційний господарський суд в постанові від 22.09.2006р. зазначає, що під час розгляду справи ВАТ "Укртелеком" у добровільному порядку було перераховано на рахунок позивача за договором №А6/98 від 23.11.1998р. грошові кошти у розмірі 433 641,64 грн., на підставі цих тверджень застосовує п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України та припиняє провадження у справі в частині стягнення з ВАТ "Укртелеком" 433 641,61 грн.

Слід зауважити, що господарський суд припиняє провадження у справі на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Однак свідчення про те, що відповідач перерахував зазначені грошові кошти на рахунок позивача в матеріалах справи відсутні.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення колегія суддів, дійшла висновку, що при вирішенні справи в порядку апеляційного перегляду Київський апеляційний господарський суд припустився неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, обґрунтував прийняте рішення без достатньої повноти встановлення фактичних обставин справи, в наслідок чого постанова від 22.09.2006р. у справі №43/412 підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись статтями ст.111-5, ст.111-7, ст.111-9, ст.111-10, ст.111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства „Медіа Інвест” задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2006 року у справі № 43/412 скасувати.

3.Рішення господарського суду м. Києва від 12.07.2006року у справі №43/412 залишити без змін.

Суддя, головуючий                                                                          І. Плюшко

Судді:                                                                                                  Т. Гоголь

                                                                                                             І. Ходаківська