Рішення

від 01.02.2012 по справі 62/192

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 62/192 01.02.12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство сімейного відпочинку», м.Київ, ЄДРПОУ 34453644

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветекс», м.Київ, ЄДРПОУ 21668251

про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 -по дов.

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство сімейного відпочинку», м.Київ звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветекс», м.Київ про визнання дійсним укладеного між позивачем та відповідачем договору №21/11 від 21.11.2009р. купівлі-продажу нерухомого майна; зобов'язання Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»зареєструвати за позивачем право власності на нежитлові приміщення загальною площею 2074,10 кв.м, що складаються із нежитлових приміщень: №1 -9, І, ІІ, ІІІ, розташованих на першому поверсі, площею 641,20 кв.м; №1- 6, І, розташованих на другому поверсі, площею 366,10 кв.м; №1 -23, І, розташованих на третьому поверсі, площею 537,60 кв.м; №1 -27, І, розташованих на четвертому поверсі, площею 529,20 кв.м, що складає 5/100 частин від майнового комплексу загальною площею 39709,40 кв.м, який знаходиться по вул.Фрунзе, 160 у м.Києві, літера А.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на узгодження всіх істотних умов спірного договору та дотримання вимог чинного законодавства під час його підписання.

В судових засіданнях позивач підтримав вимоги про визнання дійсним договору №21/11 від 21.11.2009р. Одночасно, заявою без номеру та дати, яка надійшла на адресу господарського суду міста Києва 18.01.2012р., позивач відмовився від позовних вимог в частині зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не представив, пояснень стосовно неможливості надання витребуваних судом документів та явки в засідання суду уповноваженого представника не надав. Наразі, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ветекс» було належним чином повідомлено про час і місце засідань суду стосовно розгляду справи з урахуванням наступного.

За змістом п.32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України „Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України", якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Приймаючи до уваги, що ухвали господарського суду про порушення провадження по справі та відкладення розгляду справи направлялись на адресу відповідача, яка наявна у матеріалах справи, враховуючи наявність на процесуальних документах штампів канцелярії господарського суду про відправку останніх учасникам судового процесу, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. Про фактичне отримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Ветекс»поштової кореспонденції за адресою: м.Київ, вул.Фрунзе, 160, свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення поштової кореспонденції №0407309005425, №0407309498111.

Одночасно, згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті. При цьому, судом прийнято до уваги закінчення встановлених ст.69 Господарського процесуального кодексу України процесуальних строків розгляду справи та неможливість відкладення судового засідання у зв'язку з неявкою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветекс».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

21.11.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство сімейного відпочинку»(покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ветекс»(продавець) був підписаний договір купівлі-продажу нерухомого майна №21/11.

За умовами п.1.1 вказаного правочину продавець передає у власність, а покупець приймає і зобов'язується оплатити нежитлові приміщення загальною площею 2074,10 кв.м, що складаються із нежитлових приміщень: №1 -9, І, ІІ, ІІІ, розташованих на першому поверсі, площею 641,20 кв.м; №1- 6, І, розташованих на другому поверсі, площею 366,10 кв.м; №1 -23, І, розташованих на третьому поверсі, площею 537,60 кв.м; №1 -27, І, розташованих на четвертому поверсі, площею 529,20 кв.м, що складає 5/100 частин від майнового комплексу загальною площею 39709,40 кв.м, який знаходиться по вул.Фрунзе, 160 у м.Києві, літера А.

Відповідно до умов п.2.1, п.2.2 договору №21/11 від 21.11.2009р. продаж нерухомого майна здійснюється за 1170000 грн.

При цьому, оплата вказаної суми проводиться наступним чином: грошові кошти в розмірі 585000 грн. підлягають перерахуванню на розрахунковий рахунок продавця в строк не пізніше 01.07.2011р., а суму 585000 грн. покупець сплачує шляхом передачі продавцю чотирьох простих векселів на суму 146250 грн. кожний не пізніше 01.09.2011р. Передача покупцем продавцю простих векселів оформлюється актом приймання-передачі.

На підставі платіжних доручень №106 від 10.12.2009р., №3 від 11.01.2010р., №289 від 11.01.2010р., №73 від 12.08.2010р., №88 від 15.09.2010р., №116 від 28.09.2010р., №3 від 01.04.2011р., №36 від 05.04.2011р., №58 від 31.05.2011р., №58 від 02.06.2011р., №64 від 16.06.2011р.№65 від 20.06.2011р. позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти в розмірі 585000 грн.

31.08.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство сімейного відпочинку»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ветекс»був складений акт приймання-передачі векселів: серії АА №1685683, серії АА №1685684, серії АА 1685685, серії АА №1685686. Одночасно, між сторонами був підписаний акт приймання-передачі приміщень.

Як вказує позивач, листами №08-09/2011 від 08.09.2011р., №21-09/2011 від 21.09.2011р., №02-10/2011 від 02.10.2011р., №22-10/2011 від 22.10.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Агентство сімейного відпочинку»звернулося до відповідача з вимогою про проведення нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу №21/11 від 21.11.2009р.

Проте, листами №15-09-1 від 15.09.2011р., №30-09-10 від 30.09.2011р., №20-10-14 від 20.10.2011р. відповідачем повідомлено позивача про неможливість проведення нотаріального посвідчення договору з огляду на відсутність витягу бюро технічної інвентаризації.

За таких обставин, приймаючи до уваги вчинення сторонами дій стосовно виконання умов договору купівлі-продажу, враховуючи ухилення відповідача від нотаріального посвідчення правочину, позивачем заявлені вимоги про визнання дійсним укладеного між позивачем та відповідачем договору №21/11 від 21.11.2009р. купівлі-продажу нерухомого майна.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги у викладеній частині неправомірними та такими, що підлягають залишенню без задоволення з урахуванням наступного.

Статтею 209 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Відповідно до ст.210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Статтею 657 Цивільного кодексу України передбачено, що договір купівлі-продажу, в тому числі, нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до положень ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»об'єкти нерухомого майна - це земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці (будівля, споруда тощо), переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Частиною 1 ст.181 Цивільного кодексу України встановлено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, пересування яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Тобто, діюче законодавство передбачає імперативні вимоги щодо форми договору купівлі-продажу нерухомого майна -нежитлових приміщень, а саме укладення договору в письмовій формі з наступним проведенням нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Таким чином, враховуючи, що предметом договору купівлі-продажу №21/11 від 21.11.2010р. є нерухоме майно, за висновками суду, останній мав бути укладений у письмовій формі з наступним нотаріальним посвідченням та проведенням державної реєстрації.

За змістом ст.640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

За таких обставин, згідно із статтями 210 та 640 Цивільного кодексу України не є вчиненим правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Частиною другою статті 220 вказаного Кодексу України передбачено, що якщо сторони домовилися стосовно усіх істотних умов договору і це підтверджується письмовими доказами та відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

При цьому, приписи ч.2 ст.220 Цивільного кодексу України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 зазначеного нормативно-правового акту пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін. Вказана позиція викладена в п.13 постанови №9 від 06.11.2009р. Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", листі від 24.11.08р Верховного Суду України "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними", постанові №2-17/604-2009 від 18.04.2011р. Верховного Суду України і постанові №2-27/19191-2006 від 20.01.2011р. Вищого господарського суду України.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, виходячи з того, що підписаний позивачем та відповідачем договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, приймаючи до уваги позицію Вищого господарського суду України та Верховного Суду України стосовно неможливості застосування положень ч.2 ст.220 Цивільного кодексу України до правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство сімейного відпочинку»про визнання дійсним договору №21/11 від 21.11.2009р. підлягають залишенню без задоволення.

Провадження по справі в частині позовних вимог про зобов'язання Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»зареєструвати за позивачем право власності на нежитлові приміщення загальною площею 2074,10 кв.м, що складаються із нежитлових приміщень: №1 - 9, І, ІІ, ІІІ, розташованих на першому поверсі, площею 641,20 кв.м; №1- 6, І, розташованих на другому поверсі, площею 366,10 кв.м; №1 -23, І, розташованих на третьому поверсі, площею 537,60 кв.м; №1 -27, І, розташованих на четвертому поверсі, площею 529,20 кв.м, що складає 5/100 частин від майнового комплексу загальною площею 39709,40 кв.м, який знаходиться по вул.Фрунзе, 160 у м.Києві, літера А, підлягає припиненню з огляду на наступне:

18.01.2012р. до господарського суду надійшла заява без номеру та без дати Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство сімейного відпочинку», за змістом якої позивач відмовляється від позовних вимог у вказаній частині. Відмова позивача від зазначених позовних вимог підтримана Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство сімейного відпочинку»в судовому засіданні 18.01.2012р. та 01.02.2012р.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі підлягає припиненню при відмові позивача від позову та прийнятті цієї відмови господарським судом.

Вивчення матеріалів справи дає підстави стверджувати, що відмова позивача від частини позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує права інших осіб, тому має бути прийнята судом.

До прийняття часткової відмови від позову господарським судом за приписами ст.78 Господарського процесуального кодексу України перевірено повноваження представника позивача на вчинення вказаних дій.

Одночасно, виходячи зі змісту заяви без номеру та без дати, яка надійшла на адресу господарського суду міста Києва 18.01.2012р., Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство сімейного відпочинку», наслідки відмови від позову, визначені ч.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, позивачу відомі.

Таким чином, провадження по справі в частині позовних вимог про зобов'язання вчинити певні дії підлягає припиненню на підставі до п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий збір в розмірі 941 грн. згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на позивача.

За приписами п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі внесення судового збору в розмірі більшому, ніж встановлено законом.

Відповідно до позиції, викладеної в п.4 Інформаційного листа №01-06/1625/2011 від 21.11.2011р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір", питання про повернення судового збору має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору. Зміст пов'язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

Приймаючи до уваги, що позивачем при подачі позовної заяви було сплачено судовий збір в розмірі більшому, ніж передбачено діючим законодавством (станом на 05.12.2011р. розмір судового збору за вимогами немайнового характеру складав 941 грн., а позивачем фактично сплачено 985 грн.), судовий збір в сумі 44 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 78, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство сімейного відпочинку», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветекс», м.Київ про визнання дійсним договору №21/11 від 21.11.2009р. купівлі-продажу нерухомого майна.

Припинити провадження по справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство сімейного відпочинку», м.Київ про зобов'язання Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство сімейного відпочинку»право власності на нежитлові приміщення загальною площею 2074,10 кв.м, що складаються із нежитлових приміщень: №1 -9, І, ІІ, ІІІ, розташованих на першому поверсі, площею 641,20 кв.м; №1- 6, І, розташованих на другому поверсі, площею 366,10 кв.м; №1 -23, І, розташованих на третьому поверсі, площею 537,60 кв.м; №1 - 27, І, розташованих на четвертому поверсі, площею 529,20 кв.м, що складає 5/100 частин від майнового комплексу загальною площею 39709,40 кв.м, який знаходиться по вул.Фрунзе, 160 у м.Києві, літера А.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Агентство сімейного відпочинку», м.Київ з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 44 грн.

У судовому засіданні 01.02.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя М.О.Любченко

Повне рішення складено 06.02.2012р.