Постанова

від 06.06.2012 по справі 05-5-29/5689-29/363

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2012 р. № 05-5-29/5689-29/363

За позовомДочірнього підприємства "Немірофф-медіа" доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився від відповідача:Линовицький Р.С.

Обставини справи:

Дочірнє підприємство "Немірофф-медіа" (надалі -"Підприємство") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкове повідомлення-рішення №000094/2302/0 від 25.05.2005 р. суперечать нормам чинного законодавства України, а тому позивач вказує на наявність підстав для визнання його недійсним.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.08.2005 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 19.09.2005 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.09.2005 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попереднє засідання на 04.10.2005 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.10.2005 р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 01.11.2005 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.11.2005 р. провадження у справі №05 5 29/5689-29/363 зупинено до набрання законної сили рішення господарського суду міста Києва по справі №05-5-29/5690-29/364.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 17.02.2012 р. №05-5-29/5689-29/363 у зв'язку із перебуванням судді Усатенко І.В. у відпустці по догляду за дитиною справу №05-5-29/5689-29/363 передано уповноваженій особі для здійснення автоматичного розподілу.

Згідно автоматизованої системи документообігу господарського суду міста Києва справу №05-5-29/5689-29/363 передано на розгляд судді Бойко Р.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.02.2012 р. прийнято до провадження справу №05-5-29/5689-29/363, поновлено провадження по ній та призначено її до розгляду на 14.03.2012 р.

В судових засіданнях 14.03.2012 р., 21.03.2012 р., 02.04.2012 р. оголошувалися перерви до 21.03.2012 р., 02.04.2012 р. та 25.04.2012 р. відповідно.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю, заявив клопотання про зупинення провадження у справі для надання йому часу на підготовку та подання до суду витребуваних документів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.04.2012 р. з урахуванням ухвали від 26.04.2012 р. задоволено клопотання Підприємства та зупинено провадження у справі до 06.06.2012 р.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечує, в його задоволенні просить відмовити повністю. Також, повідомив, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.2011 р. №981 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" Державна податкова інспекція у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби є правонаступником Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва.

Згідно із ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Таким чином, відповідач у справі -Державна податкова інспекція у Солом'янському районі міста Києва, має бути замінений правонаступником -Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби (надалі -"Інспекція").

Позивач, повідомлений про час і місце судового засідання належним чином, що підтверджується підписом його представника в розписці в повідомленні про перерву від 25.04.2012 р., своїх повноважних представників в судове засідання не направив.

Оскільки про час і місце судового засідання позивач був належним чином повідомлений, пояснення його представників по суті спору були заслухані в попередніх судових засідання та викладені в письмових поясненнях, вимоги ухвал суду були виконані ним повністю, то підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Фіксування судового процесу в судових засіданнях здійснювалася за допомогою технічних засобів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

У період з 07.04.2005 р. по 23.05.2005 р. Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва було проведено комплексну планову перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Дочірнього підприємства "Немірофф-Медіа" за період з 06.02.2003 р. по 01.01.2005 р. про що було складено акт від 23.05.2005 р. №76/23-0211/32344180 про результати комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Дочірнього підприємства "Немірофф-Медіа" (код ЄДРПОУ 32344180) за період з 06.02.2003 р. по 01.01.2005 р.

На підставі вказаного акту Інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.05.2005 р. №000094/2302/0 (надалі -"Повідомлення-рішення") яким було визначено Підприємству суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 70 964,81 грн., а саме: 984,81 грн. за безпідставне завищення Підприємством податкового кредиту по ПДВ на вказану суму, що була сплачена за виготовлення візитних карток; 69 980,00 грн. за безпідставне заниження Підприємством ПДВ на вказану суму шляхом подання уточнюючих декларацій по податку на додану вартість за квітень-серпень 2003 року, та нараховано штрафні санкції у розмірі 35 482,41 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із оспоренням позивачем Повідомлення-рішення.

Підставами для визнання недійсним спірного податкового повідомлення-рішення позивач вказує, зокрема, на:

- відсутність з боку Підприємства порушень положень п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пов'язаного Інспекцією з віднесенням позивачем до податкового кредиту податку на додану вартість, сплаченого за виготовлення візитних карток, та як наслідок, безпідставність нарахування Інспекцією штрафних санкцій за наведене порушення;

- необґрунтованість неприйняття Інспекцією уточнюючих декларацій по податку на додану вартість квітень-серпень 2003 року;

- необґрунтованість визначення відповідачем податкового зобов'язання Товариства з ПДВ у розмірі 70 964,81 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 35 482,41 грн. за їх несплату.

По-перше, Інспекція в акті від 23.05.2005 р. №76/23-0211/32344180 вказує на безпідставне завищення Підприємством податкового кредиту по ПДВ на суму 984,81 грн., що сплачений за виготовлення візитних карток.

В наведеному акті Інспекція вказує, що до складу валових витрат можливо віднести витрати на виготовлення візиток лише у тому випадку, якщо на візитках буде вказано найменування конкретної продукції.

Згідно із ст. 492 Цивільного кодексу України торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.

Із наявної в матеріалах справи постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2007 р. у справі №05-5-29/5690-29/364 за позовом Підприємства до Інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, яке прийнято на підставі акту від 23.05.2005 р. №76/23-0211/32344180, вбачається, що судом при розгляді наведеної справи було досліджено зразок візитної картки Підприємства, на якій міститься товарний знак компанії Nemiroff, адреса, веб-сайт, номера телефонів, прізвище, ім'я по батькові директора та електронна пошта директора Підприємства.

Статтею 420 Цивільного кодексу України визначено, що торговельні марки (знаки для товарів і послуг) є об'єктами права інтелектуальної власності.

Згідно із п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" об'єкти інтелектуальної власності є нематеріальними активами.

Відповідно до п. 1.6 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" товари - це матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Статтею 1 Закону України "Про рекламу" визначено, що реклама -це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

У відповідності до п.п. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

З огляду на викладені норми вбачається, що витрати на виготовлення поліграфічної реклами у вигляді візиток, на яких зазначені товарний знак фірми, назва та адреса фірми є витратами, які підлягають віднесенню до складу валових витрат платника податку.

Аналогічний висновок міститься в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 29.07.2010 р. у справі №05-5-29/5690-29/364 (к/с №К-10477/07).

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Таким чином, твердження Інспекції про безпідставне віднесенням позивачем до податкового кредиту податку на додану вартість, сплаченого за виготовлення візитних карток, є необґрунтованим, а тому Повідомлення-рішення в частині нарахування позивачу податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 984,81 грн. є незаконним.

По-друге, відповідно до акту від 23.05.2005 р. №76/23-0211/32344180 підставою для нарахування Інспекцією податкового зобов'язання Підприємству з ПДВ у розмірі 69 980,00 грн. є безпідставне заниження останнім ПДВ шляхом подання уточнюючих декларацій по податку на додану вартість за квітень-серпень 2003 року.

Згідно із п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу) та операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості заставодавця.

Пунктом 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових) платежів, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.

Відповідно до п. 4.5 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" у разі коли після поставки товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації за поставку товарів (робіт, послуг), включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари продавцю, а також у зв'язку з визнанням боргу покупця безнадійним у порядку, визначеному законодавством України, податок, нарахований у зв'язку з такою поставкою, перераховується відповідно до змін бази оподаткування. При цьому продавець зменшує суму податкового зобов'язання на суму надмірно нарахованого податку, а покупець відповідно збільшує суму податкового зобов'язання на таку ж суму в період, протягом якого була зменшена сума компенсацій продавцю. У зворотному порядку відбувається перегляд сум податкових зобов'язань при збільшенні суми компенсації продавцю.

Відповідно до п.п. 20, 25 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 165, у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації за продаж товарів (робіт, послуг), включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари, продукцію, а також у зв'язку з визнанням боргу покупця безнадійним у порядку, визначеному законодавством України, податок, нарахований у зв'язку з таким продажем, перераховується відповідно до змін бази оподаткування. При цьому продавець зменшує суму податкового зобов'язання на суму надмірно нарахованого податку, а покупець відповідно збільшує суму податкового зобов'язання на таку ж суму в період, протягом якого була зменшена сума компенсацій продавцю. У зворотному порядку відбувається перегляд сум податкових зобов'язань при збільшенні суми компенсації продавцю. При цьому продавець товарів (робіт, послуг) виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної у двох примірниках за формою згідно з додатком N 2 до податкової накладної. Розрахунок коригування дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на збільшення чи зменшення податкового кредиту з відповідним подальшим коригуванням податкового зобов'язання із обов'язковим відображенням зазначених коригувань у книзі обліку придбання з від'ємним чи позитивним значенням.

З огляду на викладені норми вбачається, що якщо продавець-платник податку на додану вартість на дату отримання авансової оплати визначив податкові зобов'язання і надалі сталися обставини, внаслідок яких неможливо виконати умови договору чи відбулась зміна умов договору, в результаті якої поставку товарів (виконання робіт, надання послуг) скасовано або змінено, а аванси повернуто, то такий продавець має право зменшити нараховану по цій операції суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 13.12.2006 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екссон ЛТД" до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції, від 25.09.2007 р. №К-7661/06 у справі №2-7/3037-2005 та від 24.01.2012 р. №К-24605/09 у справі №2-а-23403/08/0570.

Із наявних в матеріалах справи документів (договорів, податкових накладних, видаткових накладних, накладних на відвантаження, банківських виписок) вбачається, що у період 2003-2004 р.р. Підприємством було отримано авансові платежі від ДП "УГК Nemiroff" на підставі яких було визначено податкові зобов'язання, однак в подальшому у зв'язку із зміною умов зобов'язань перед ДП "УГК Nemiroff" по поставці товару (зміна кількості, та як наслідок вартості товару) Підприємством було виписано коригуючи накладні, на підставі яких було складено та подано до Інспекції уточнені декларації (розрахунки) та сплачено відповідні штрафи.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується правомірність зменшення Підприємством податкових зобов'язання з ПДВ на суму 69 980,00 грн. у зв'язку з наведеними обставинами, а тому правові підстави для донарахування Інспекцією податкового зобов'язання з ПДВ на вказану суму відсутні.

Оскільки судом встановлено безпідставність донарахування Інспекцією податкового зобов'язання Підприємства з ПДВ на суму 70 964,81 грн., то нарахування штрафних санкцій у розмірі 35 482,41 грн. на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є неправомірним.

З огляду на викладене вбачається, що Повідомлення-рішення суперечить положенням законодавства України, зокрема, Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а тому вимоги Підприємства про визнання такого рішення недійсним є правомірними та обґрунтованими.

При цьому, суд відзначає, що за змістом ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, або прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, а слова "скасувати" та "визнати недійсною" в контексті спірних правовідносин є синонімами і означають позбавлення юридичної сили оскаржуваного акту.

За таких обставин, позовні вимоги Дочірнього підприємства "Немірофф-медіа" задовольняються судом у повному обсязі.

Судові витрати згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають поверненню відповідачу з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Замінити відповідача -Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі міста Києва, правонаступником -Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби.

2. Позовні вимоги Дочірнього підприємства "Немірофф-медіа" задовольнити повністю.

3. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва від 25.05.2005 р. №000094/2302/0.

4. Повернути Дочірньому підприємству "Немірофф-медіа" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, під'їзд 1; ідентифікаційний код 32344180) з Державного бюджету України державне мито у розмірі 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп., сплачено згідно платіжного доручення №3594 від 01.06.2005 р. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп., сплачених згідно платіжного доручення №3598 від 01.06.2005 р.

Постанова господарського суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження -з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту постанови - 12.06.2012 р.