19/82/08
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2008 р. № 19/82/08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Муравйова О.В. –головуючогоПолянського А.Г.Фролової Г.М.
за участю представників:
позивачаАндрієнко В.А. –дов. від 08.09.2008 року
відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області
на постановуЗапорізького апеляційного господарського суду від 11.09.2008 року
у справі№ 19/82/08 господарського суду Запорізької області
за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області
доПриватного підприємства "Аукціон-8"
простягнення збитків у сумі 16910,00 грн.
та за зустрічним позовомПриватного підприємства "Аукціон-8"
доРегіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області
проповернення безпідставно набутих грошових коштів на суму 73150,00 грн. та 6478,00 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2008 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного підприємства "Аукціон-8" про стягнення з відповідача в доход держави вартості матеріальних збитків в сумі 16910 грн., завданих державі від недбалого зберігання та пошкодження об'єкту приватизації –дебаркадера Д-265, інв. № 457, що знаходився на балансі Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський річковий порт" за адресою: м. Дніпропетровськ, Амур-Гавань, 11, повернутого до державної власності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що регіональним відділенням проведена робота по оцінці вартості матеріальних збитків, які завдані державі під час володіння Приватним підприємством "Аукціон-8" об'єктом приватизації - дебаркадером Д-265 та було встановлено, що бездіяльність відповідача за первісним позовом призвела до неможливості функціонування об'єкта без додаткового фінансування необхідних робіт для подальшого використання об'єкта, поверненого до державної власності за рішенням суду, за призначенням. Зокрема, позивачем зазначено, що за результатами проведення незалежної оцінки вартості матеріальних збитків, завданих державі від недбалого збереження та пошкодження об'єкта приватизації, збитки становлять 16910 грн., які останній і просить стягнути з відповідача, посилаючись на статті 22, 610, 611, 1192 Цивільного кодексу України.
У квітні 2008 року Приватне підприємство "Аукціон-8" звернулося до господарського суду Запорізької області з зустрічним позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про стягнення з відповідача 73150 грн. без податку на додану вартість та 6478 грн. процентів, а всього 79628 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач за зустрічним позовом зазначає про те, що постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 04.04.2007 року у справі № 8/250д/06 договір купівлі-продажу, відповідно до частини 3 статті 640 Цивільного кодексу України, був визнаний неукладеним, у зв'язку з тим, що договір не пройшов державної реєстрації. Зокрема, позивачем за зустрічним позовом зазначено, що визнання договору неукладеним немає нічого спільного з розірванням договору або визнанням його недійсним. Так, як для кожного з цих трьох випадків наступають різні за своєю правовою природою наслідки. Відтак, Приватне підприємство "Аукціон-8" зобов'язане повернути власнику дебаркадер Д-265, який був набутий без належних та правових підстав, відповідно і продавець, має повернути все отримане за договором, як таке що було безпідставно отримане, а саме грошові кошти у сумі 73150грн. без податку на додану вартість. Крім того, позивач за зустрічним позовом посилаючись на норми статті 536 Цивільного кодексу України просив стягнути з відповідача проценти за користування грошовими коштами.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.05.2008 року (суддя: Даценко Л.І.), залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 11.09.2008 року (судді: Шевченко Т.М. –головуючий, Кричмаржевський В.А., Мірошниченко М.В.) по справі № 19/82/08 господарського суду Запорізької області позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства "Аукціон-8" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області збитків у розмірі 16910,00 грн. Стягнуто з Приватного підприємства "Аукціон-8" в доход державного бюджету України витрат по сплаті державного мита у сумі 169,10 грн. Стягнуто з Приватного підприємства "Аукціон-8" в доход державного бюджету України 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позов Приватного підприємства "Аукціон-8" задоволено частково. Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на користь Приватного підприємства "Аукціон-8" безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 73150,00грн., витрати по сплаті державного мита 731,50 грн., витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу 108,40грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Мотивуючи судові рішення, господарські суди, стосовно первісного позову зазначили, що інвентаризаційною комісією було встановлено, що об'єкт приватизації має недоліки та пошкодження. Відповідно до незалежної оцінки, вартість матеріальних збитків, завданих державі від недбалого збереження та пошкодження об'єкту приватизації, повернутого до державної власності, дебаркадера Д-265 складає 16910,00 грн., які відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України підлягають стягненню з відповідача. З посиланням на статтю 181 Господарського кодексу України, статтю 1212 Цивільного кодексу України, суд відзначив, що і у разі визнання договору недійсним, і у разі визнання договору неукладеним, виконане за угодою повертається стороною іншій, як безпідставно набуте. Стосовно вимоги про стягнення процентів за користування грошовими коштами судами відзначено, що оскільки договір не пройшов державну реєстрацію з вини позивача за зустрічним позов то і вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Не погоджуючись з постановою, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 11.09.2008 року по справі № 19/82/08 господарського суду Запорізької області, в якій просить рішення та постанову скасувати в частині задоволення зустрічного позову Приватного підприємства "Аукціон-8" щодо стягнення з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області грошових коштів у сумі 73150грн. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області в повному обсязі, стягнути з Приватного підприємства "Аукціон-8" збитки в розмірі 16910,00грн., в позові Приватного підприємства "Аукціон-8" –відмовити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, в порушення статті 4 Господарського процесуального кодексу України судами не було застосовано статтю 8 Цивільного кодексу України. Зокрема, заявник зазначає, що судом не враховано пункт 11 Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 15.06.1994 року за № 412, яким закріплено, що витрати відділення, пов'язані з приватизацією об'єктів, відшкодовуються в порядку і межах, установлених фондом державного майна України. Крім того, заявником зазначено, що на даний час об'єкт приватизації не продано, але виставлено на продаж.
Відзив на касаційну скаргу не надано.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як встановлено судами, 26.01.2004 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та Приватним підприємством “Аукціон-8” було укладено договір купівлі-продажу № 672 дебаркадера Д-256, інв.№457, що знаходився на балансі Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський річковий порт", за умовами якого продавець, Регіональне відділення Фонду державного майна по Дніпропетровській області зобов'язався передати у власність покупцеві, Приватному підприємству "Аукціон-8" державне майно - дебаркадер Д-256, інв.№457 –об'єкт приватизації, а покупець, відповідно, прийняти майно та сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі (пункт 1.1 Договору).
Судами також відзначено, що вказаним договором сторони передбачили, що право власності на майно переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.
Вартість об'єкта приватизації, згідно з пунктом 1.6 договору становить 87780,00 грн., у тому числі ПДВ –14630 грн.
Судами встановлено, що об'єкт приватизації було передано покупцю за актом приймання –передачі від 28.01.2004 року.
Судом апеляційної відзначено, що в подальшому, постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 04.04.2007 року у справі №8/250д/06 за позовом Регіонального відділення фонду до Приватного підприємства "Аукціон-8" про розірвання договору купівлі-продажу дебаркадера Д-256 та повернення об'єкту продажу до державної власності зобов'язано Приватне підприємство “Аукціон-8” повернути до державної власності (на користь Регіонального відділенні Фонду державного майна України по Дніпропетровській області) дебаркадер Д-256 (інв.№457). В цій же постанові суд апеляційної інстанції, надаючи правову оцінку договору купівлі-продажу державного майна № 672 від 26.01.2004 року, дійшов висновку про неукладеність вказаного договору, посилаючись на приписи частини 3 статті 640 Цивільного кодексу України. Вказана постанова залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.10.2007 року по справі № 8/250д/06.
На виконання постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 04.04.2007 року по справі №8/250д/06, за актом приймання –передачі від 07.12.2007 року, об'єкт приватизації –дебаркадер Д-265 ( інв №457 ) був повернутий до державної власності в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області.
Судами також встановлено, що за результатами проведеного обстеження дебаркадера в процесі його прийняття до державної власності та проведеної незалежної оцінки з метою визначення розміру збитків, заподіяних покупцем під час знаходження дебаркадеру Д-265 у володінні Приватного підприємства "Аукціон-8", було встановлено розмір збитків 16910,00 грн.
Задовольняючи первісні позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до незалежної оцінки, проведеної Приватним підприємством "Експерт-Борисфен" вартість матеріальних збитків, завданих державі від недбалого збереження та пошкодження об'єкта приватизації, повернутого до державної власності, дебаркадера Д-265 складає 16910,00 грн., а відтак врахувавши приписи статті 22 Цивільного кодексу України дійшов висновку, що первісні позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом зазначено також, що вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення процентів за користування грошовими коштами задоволенню не підлягають, оскільки договір не пройшов державної реєстрації з вини позивача.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 11.09.2008 року рішення господарського суду Запорізької області від 26.05.2008 року в цій частині залишено без змін.
Судові рішення не оскаржуються в частині задоволення первісного позову та в частині часткової відмови в задоволенні зустрічного позову.
Що ж стосується задоволення зустрічного позову в частині стягнення з Регіонального відділення Фонду державного майна України безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 73150,00 грн. то судом відзначено наступне.
Вартість об'єкта приватизації, згідно із пунктом 1.6 договору купівлі-продажу, складала 87780,00 грн., у тому числі податок на додану вартість –14630 грн. та була сплачена у повному обсязі покупцем за договором –Приватним підприємством "Аукціон-8".
Договір купівлі-продажу від 26.01.2004 року № 672 –дебаркадера Д-256, (інв. № 547) судом визнаний неукладеним.
Неукладеним, виходячи зі змісту статті 181 Господарського кодексу України, вважається договір, який не відбувся. Неукладений договір не породжує взаємних прав і обов'язків. Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Отримання особою майна, грошових коштів, тощо, за договором, який є неукладеним, являє собою набуття цією особою майна (грошових коштів) без достатньої правової підстави.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного за недійсним правочином.
Врахувавши приписи наведених вище статей суд апеляційної інстанції, відзначив, що недійсний правочин, як і неукладений, також не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю; угода вважається недійсною (у випадку її визнання судом такою) з моменту укладення угоди. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все те, що одержала на виконання цього правочину.
Відповідно до "Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №32 від 18.01.2001 року, повернення покупцям коштів, сплачених за об'єкт приватизації, при наявності наведених вище випадків, провадиться згідно із законодавством.
Як зазначено у "Порядку повернення покупцям коштів, сплачених за об'єкти приватизації, у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу", затверджено Наказом Фонду державного майна України №1701 від 15.08.2000 року та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 31.08.2000 року за №567/4788, при розірванні договору купівлі-продажу або визнанні його недійсним повернення покупцю коштів, сплачених ним за об'єкт приватизації, здійснюється лише на підставі рішення суду, арбітражного суду.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач за зустрічним позовом правомірно, відповідно до приписів чинного законодавства звернувся до суду із позовом про стягнення з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області грошових коштів, сплачених за договором купівлі-продажу дебаркадера Д-256, (інв.№457), тому як лише на підставі рішення господарського суду відбудеться повернення зазначених вище грошових коштів.
Задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суди посилались на те, що сторони у справі підтвердили факт оплати покупцем за об'єкт приватизації у повному обсязі.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно статті 34 зазначеного вище кодексу обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
При цьому, слід зазначити, що якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору (стаття 38 Господарського процесуального кодексу України).
Однак, судами не враховано те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що Приватне підприємство "Аукціон - 8" сплатило за об'єкт приватизації –дебаркадера Д-256, (інв.№457) - 87780,00 грн., у тому числі податок на додану вартість –14630 грн.
Враховуючи те, що вартість дебаркадера Д-256, (інв.№457) становить 87780,00 грн., податок на додану вартість складає - 14630 грн., судами не надано оцінки тому, що позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом лише 73150,00 грн.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки попередніх судових інстанцій стосовно задоволення зустрічних позовних вимог в частині стягнення з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 73150,00 грн. зроблені при неповному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи.
Оскільки, відповідно до частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирання нових доказів або додаткової перевірки доказів, а також враховуючи, що господарськими судами порушено вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доказів на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення та постанова суду в частині часткового задоволення зустрічного позову щодо стягнення з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 73150,00 грн. підлягають скасуванню, а справа в цій частині - передачі на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.
При новому розгляді справи суду слід взяти до уваги наведене, з'ясувати всі обставини справи, і, в залежності від встановленого та у відповідності до діючого законодавства, вирішити спір.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області задовольнити частково.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 11.09.2008 року у справі № 19/82/08 господарського суду Запорізької області та рішення господарського суд Запорізької області від 26.05.2008 року у справі № 19/82/08 скасувати в частині задоволення зустрічного позову.
Справу в цій частині передати на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.
В іншій частині рішення господарського суду Запорізької області від 26.05.2008 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 11.09.2008 року у справі № 19/82/08 залишити без змін.
Головуючий О.Муравйов
Судді А. Полянський
Г. Фролова
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2008 |
Оприлюднено | 10.12.2008 |
Номер документу | 2469480 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Фролова Г.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні