Постанова

від 13.11.2008 по справі 10/185-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

10/185-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 13 листопада 2008 р.                                                                                    № 10/185-08  

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

головуючого:Першикова Є.В.,

суддів:Данилової Т.Б.,

Ходаківської І.П.

розглянула

касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Рославичі"

(далі –Товариство)

на постановуКиївського міжобласного апеляційного господарського суду

від09.09.08

у справі№ 10/185-08

господарського судуКиївської області

за позовомТовариства

доРославичівської сільської ради Васильківського району Київської області (далі –Сільрада)

прозобов'язання укласти договори оренди земельних ділянок

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Коваленко Д.Л. (за дов. б/н від 22.04.08);

- відповідача:Марахонько Н.П. (голова Сільради).

Ухвалою від 28.10.08 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого –Першикова Є.В., суддів Муравйова О.В.,

Ходаківської І.П. касаційна скарга Товариства б/н від 08.09.08 була прийнята до провадження та призначена до розгляду у судовому засіданні на 13.11.08, без початку перегляду справи по суті.

У зв'язку з виходом судді Данилової Т.Б. з відпустки розпорядженням від 11.11.08 заступника Голови Вищого господарського суду України для розгляду даної справи, призначеної до перегляду на 13.11.08, створено колегію суддів у складі: головуючий –Першиков Є.В., судді –Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.

Про вказані обставини представників сторін було повідомлено на початку судового засідання 13.11.08. Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України, яка переглядає справу в касаційному порядку, не заявлено.

За згодою представників сторін, відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 13.11.08 було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.

Рішенням від 06.05.08 господарського суду Київської області (суддя Тищенко О.В.) позовні вимоги Товариства задоволено повністю.

Сільраду зобов'язано виконати рішення Сільради від 04.04.01 ХХІІІ-го скликання шляхом укладення з Товариством договорів: оренди ставка площею 1,5 га в с.Рославичі Васильківського району Київської області строком на 25 років; оренди земельної ділянки площею 4,5 га в с.Рославичі Васильківського району Київської області строком на 49 років з правом викупу вказаної земельної ділянки.

Сільраду зобов'язано виконати рішення Сільради від 04.02.02 ХХІІІ-го скликання шляхом укладення з Товариством договору оренди земельної ділянки площею 2,3 га в с.Рославичі Васильківського району Київської області строком на 25 років.

З Сільради на користь Товариства стягнуто 85,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджено, що відповідною Сільрадою у 2001-2002 роках приймались рішення щодо передачі спірних земельних ділянок в оренду Товариству, всупереч чому відповідні договори укладені не були.

Постановою від 09.09.08 Київського міжобласного апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого –Фаловської І.М., суддів –Андрейцевої Г.М., Чорногуза М.Г.) апеляційну скаргу Сільради задоволено.

Рішення від 06.05.08 господарського суду Київської області скасовано.

По справі прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариству відмовлено повністю.

При винесенні постанови апеляційний суд прийшов до висновку про те, що оскільки рішення Сільради, на підставі яких заявлено вимогу про укладення договору оренди у 2006 році Сільрадою скасовані, то на даний момент відсутні правові підстави для задоволення заявлених Товариством вимог.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову від 09.09.08 Київського міжобласного апеляційного господарського суду скасувати, а рішення від 06.05.08 господарського суду Київської області у даній справі залишити в силі, роз'яснивши резолютивну частину такого рішення.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що при винесенні оскарженого судового акту апеляційним судом було порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: ст. 143, ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, п. 15 ч. 3 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні",

ст.ст. 4, 77 Господарського процесуального кодексу України.

На момент розгляду справи у судовому засіданні 13.11.08 письмовий відзив на касаційну скаргу від Сільради не надійшов, проте присутня у судовому засіданні голова Сільради щодо доводів, викладених у касаційній скарзі, заперечувала, вважаючи їх безпідставними, у зв'язку з чим просила касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а оскаржену постанову –без змін.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями на підставі матеріалів справи, рішенням Сільради дванадцятої позачергової сесії XXIII-го скликання від 04.04.01 "Про розгляд заяви ЗАТ "Рославичі" про передачу в оренду ставка площею 1,5 га, який розташований в центрі с.Рославичі Васильківського району Київської області" було вирішено: передати в тимчасове користування на умовах оренди ставок площею 1,5 га, який розташований в центрі с.Рославичі строком на 25 років з метою збереження водного об'єкту від замулення; зобов'язати Товариство очистити ставок від мулу, залужити прибережні смуги ставка шириною 5 метрів, укріпити греблю із спорудження водопропускних споруд, дозволити рибну ловлю жителям села за відповідну плату із погодженням Сільради; встановити орендну плату у розмірі 1 000,00 грн. за 1 га водойми; звільнити Товариство від сплати оренди на 5 років; зареєструвати договір тимчасового користування на правах оренди в районному відділі земельних ресурсів.

Також, судами встановлено, що 04.04.01 рішенням Сільради дванадцятої позачергової сесії XXIII-го скликання "Про розгляд заяви ЗАТ "Рославичі" про виділення земельної ділянки площею 4,5 га для виробничих потреб" було вирішено надати Товариству у постійне користування із подальшою приватизацією шляхом викупу земельну ділянку площею 4,5 га із земель запасу Сільсьради, яка використовувалася для випасання худоби жителями села.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням XVI-ї сесії Сільради XXIII-го скликання від 04.02.02 "Про розгляд заяви директора Стрельник А.Ф. ЗАТ "Рославичі" про виділення земельної ділянки для виробничих потреб" було вирішено надати Товариству земельну ділянку в оренду строком на 25 років площею 2,3 га із земель запасу Сільради (пасовища), яка знаходиться в південній частині земель Сільради і межує: із півдня –землі Товариства, із півночі, сходу, заходу –землі Сільради.

При задоволенні позовних вимог суд першої інстанції взяв до уваги рішення Сільради "Про передачу земельної ділянки в оренду ЗАТ "Рославичі", яким на підставі заяви Товариства та погодженої відповідними службами технічної документації було вирішено питання про передачу Товариству земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та ставково-рибного господарства строком на 25 років загальною площею 8,384 га в тому числі: ріллі –1,385 га, пасовищ –8,408 га, ставків –1,591 га за рахунок земель загального користування Сільради; вирішено встановити річну орендну плату за земельну ділянку при укладенні договору оренди в розмірі 1000 грн. за 1 га площею 6,757 га; вирішено доручити сільському голові укласти договір оренди земельної ділянки згідно з законодавством; зобов'язано Товариство зареєструвати договір оренди земельної ділянки у відповідності з Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.98 № 2073.

Разом з тим, переглядаючи справу апеляційний суд зазначив, що рішення Сільради "Про передачу земельної ділянки в оренду ЗАТ "Рославичі", не може бути прийнято як належний та допустимий доказ, оскільки з наданого на вимогу суду оригіналу цього документу вбачається, що на ньому відсутня дата прийняття цього рішення та не зазначено номери сесії та скликання Сільради на яких ухвалено таке рішення.

Також, суд апеляційної інстанції врахував, що Товариство починаючи з 23.05.02 не проводило робіт, направлених на виконання рішення Сільради від 04.04.01 та рішення Сільради від 04.02.02 по поліпшенню довкілля та благоустрою ставка, що підтверджується актом обстеження земельних ділянок від 12.04.05, актом обстеження ставково-рибного господарства від 12.04.05, актом обстеження земельної ділянки від 21.09.05, актом обстеження земельної ділянки в натурі від 29.11.05, актом обстеження земельних ділянок від 21.09.05 та актом обстеження ставково-рибного господарства від 21.09.05.

У зв'язку з наведеним апеляційний суд прийшов до висновку про бездіяльність Товариства по виконанню взятих на себе зобов'язань по цільовому використанню земельних ділянок та відновленню ставка у центрі села.

Окрім того, апеляційний суд врахував, що рішенням 28-ї сесії IV-го скликання Сільради № 592 від 29.03.06 відмінено рішення 12-ї позачергової сесії ХХІІІ-го скликання від 04.04.01 "Про розгляд заяви ЗАТ "Рославичі" про передачу в оренду ставка площею 1,5 га, який розташований у центрі с.Рославичі Васильківського району Київської області"; рішенням 28-ї сесії го скликання Сільради № 592/1 від 24.03.06 відмінено рішення 16-ї сесії ХХШ-го скликання від 04.02.02 "Про розгляд заяв ЗАТ "Рославичі" про виділення земельної ділянки площею 2,3 га для виробничих потреб" та рішення дванадцятої позачергової сесії ХХІІІ-го скликання від 04.04.01 "Про виділення земельної ділянки площею 2,5 га для виробничих потреб".

Матеріалами справи підтверджено, що Товариство зверталось до Сільради листами № 6 від 20.07.06 та № 7 від 22.11.06 про оформлення договорів оренди на земельні ділянки, проте листом від 10.11.06 № 87 Сільрада повідомила Товариство про недоцільність укладення з ним договору оренди вказаної земельної ділянки у зв'язку з тим, що дане право було нереалізоване раніше і Товариство не виконало умови рішень Сільради.

Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що згідно ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За змістом ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду) вирішується на пленарному засіданні ради –сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Разом з тим, ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України регламентовано, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

За змістом ст. 51 Водного кодексу України орендодавцями водних об'єктів (їх частин) місцевого значення є Верховна Рада Автономної Республіки Крим і обласні Ради. Окремі повноваження щодо надання водних об'єктів (їх частин) місцевого значення в користування Верховна Рада Автономної Республіки Крим та обласні Ради можуть передавати відповідним органам виконавчої влади на місцях чи іншим державним органам. Право водокористування на умовах оренди оформляється договором, погодженим з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" сторони укладають договір оренди землі лише у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду.

З огляду на викладене колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що оскільки відповідно до вимог ст. 16 Закону України "Про оренду землі" та ст. 124 Земельного кодексу України необхідною умовою укладання договору оренди земельної ділянки є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки в оренду, то зобов'язання цього органу укласти такий договір без наявності відповідного рішення є порушенням його конституційно закріпленої компетенції щодо реалізації права власності.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що судом апеляційної інстанції під час перегляду справи фактично не було з'ясовано з урахуванням вимог ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України з яких підстав рішення Сільради про скасування попередніх рішень цього органу (щодо передачі в оренду Товариству спірних земельних ділянок) не були надані до суду першої інстанції.

Також, судом апеляційної інстанції не було надано правової оцінки посиланням Товариства щодо наявності заяви, направленої до Васильківської міжрайонної прокуратури, про внесення прокурорського протесту на зазначені рішення Сільради, як, власне, не з'ясовувалось і питання оскарження таких рішень в установленому законом порядку, а отже й достовірності їх легітимності.

Водночас, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що надання юридичного аналізу вказаним питанням є суттєвим для повного та об'єктивного вирішення даного спору по суті.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні рішень по суті спору наведеним правовим положенням юридичного аналізу в контексті спірних правовідносин надано не було, в той час, як у даному випадку необхідно було враховувати вказані норми в комплексі.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що спір було розглянуто місцевим та апеляційним судами без дослідження в повному обсязі обставин справи та норм чинного законодавства, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, що призвело до прийняття рішень з помилковим застосуванням норм права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що в касаційній скарзі стверджуються факти порушення судами не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів. Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України наголошує, що оцінка доказів, не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 Постанови від 29.12.76 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, всі судові рішення, ухвалені у справі, підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Рославичі" б/н від 08.09.08 задовольнити частково.

Рішення від 06.05.08 господарського суду Київської області та постанову від 09.09.08 Київського міжобласного апеляційного господарського суду у справі № 10/185-08 господарського суду Київської області скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий Є.Першиков

судді:Т.Данилова

І.Ходаківська