Постанова

від 07.06.2012 по справі 2а-573/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2012 року 2а-573/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Волощука О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-лізинг»до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

02.02.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптіма-лізинг»(далі -позивач, Товариство) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі -відповідач, Податковий орган) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 16.01.2012 №0000032200, яким нараховано податок на додану вартість в розмірі 851 713,75 грн., в тому числі 681 371,00 грн. -основний платіж та 170 341,75 грн. -штрафні санкції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки Податкового органу, викладені в акті перевірки, щодо відсутності господарських операцій, а відповідно і права на включення таких операцій до податкового обліку та звітності, є безпідставними. Всупереч встановленим вимогам законодавства рішення відповідача про відсутність права на податковий кредит повністю грунтується лише на висновках про неповноту, невідповідність встановленим вимогам первинних документів. В той же час, вказані висновки не спростовують факт здійснення господарських операцій, а лише стосуються їх документального оформлення.

Також, позивач зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів бухгалтерського обліку, а так само помилки при їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Товарність операції позивача з ТОВ «НВО-Житомирбудпроект»підтверджується наявними первинними документами та фактом отримання і використання обладнання третьою особою - лізингоодержувачем. Наявність у Товариства товарно-транспортної накладної є необов'язковою умовою дійсності угоди, оскільки транспортування обладнання здійснював безпосередньо постачальник до лізингоодержувача. Факт передачі обладнання підтверджується належним чином оформленими видатковими накладними, підписаними двома сторонами договору, які в даному випадку заміняють акти приймання-передачі товару, передбачені договором постачання. Також, позивач зазначає, що Товариство як покупець не зобов'язане перевіряти джерел надходження або спосіб придбання товару постачальником.

Відсутність доказів оплати позивачем вартості отриманого товару не є підставою для відмови у формуванні податкового кредиту, оскільки Податковим кодексом України чітко передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, в задоволенні позовних вимог просив суд відмовити з наступних підстав.

Про нереальність договору поставки та його безтоварність свідчить те, що до перевірки позивачем не надано Акт прийому-передачі обладнання від ТОВ «НВО- Житомирбудпроект»до ТОВ «Оптіма-Лізинг»; документи на транспортування обладнання від ТОВ «НВО-Житомирбудпроект». В ході перевірки встановлено, що Товариство не здійснювало розрахунки з ТОВ «НВО-Житомирбудпроект» та відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»по даному контрагенту рахується кредиторська заборгованість в сумі 4 088 226,55 грн. До перевірки не надано підтверджуючих документів, в яких зазначено, що ТОВ «Полімер Імпекс»(лізингоодержувач) постачальником обладнання обрало саме ТОВ «НВО- Житомирбудпроект». Також, перевіркою встановлено, що податкові накладні виписані ТОВ «НВО-Житомирбудпроект»оформлені з порушенням, оскільки виявлено невідповідність номерів податкових накладних фактичним обсягам здійснених операцій. Крім того, в ході перевірки отримано інформацію, яка свідчить про відсутність доказів придбання ТОВ «НВО- Житомирбудпроект»обладнання і його відображення у власній податковій звітності.

Враховуючи викладене, доводи наведені у позовній заяві директора позивача не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому Податковий орган просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, позицію Вищого адміністративного суду України, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

TOB «Оптіма-Лізинг»зареєстроване 30.10.2000 виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області, свідоцтво про державну реєстрацію від 30.10.2000 №13551200000000667; код за ЄДРПОУ -31033785; довідка про взяття на облік юридичної особи, як такої, що має право надавати послуги з фінансового лізингу, видана Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, серія та номер довідки ФЛ №99 від 09.12.2004, дата прийняття та номер рішення про взяття на облік - 09.12.2004 №3030; взято на податковий облік в органах державної податкової служби 01.11.2000 за №1690, перебуває на обліку в Броварській ОДПІ; Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 03.11.2000 №13633783, видане Броварською ОДПІ, індивідуальний податковий номер 310337810067, був зареєстрований платником ПДВ з 03.11.2000.

На підставі направлення від 08.12.2011 №1116/22-00, виданого Броварською ОДПІ, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу контролю за фінансовими установами та операціями в сфері ЗЕД, інспектором податкової служби І рангу Малюгою Світланою Станіславівною, згідно з п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст.78, ст. 82 Податкового кодексу України проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Оптіма-Лізинг»з питань дотримання вимог податкового законодавства за серпень 2011 по взаємовідносинах з ТОВ «НВО- Житомирбудпроект». За результатами вказаної перевірки складено акт від 28.12.2011 №2065/22-00/31033785 (далі -Акт перевірки).

У висновках Акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, а саме неправомірно сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з контрагентами у серпні 2011 року в сумі 681 371,00 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на суму 681 371,00 грн.

Вказаних висновків під час перевірки господарської діяльності позивача Податковий орган дійшов у зв'язку з наступними встановленими та зафіксованими в Акті перевірки обставинами.

При проведенні перевірки встановлено, що Товариство здійснювало фінансово- господарські взаємовідносини з ТОВ «НВО-Житомирбудпроект»на підставі договору №0108-2011 від 01.08.2011 щодо придбання обладнання (термопластавтомат, прес-форма) загальною вартістю 4 088 226,55 грн., в т.ч. ПДВ 681 371,09 грн. За наслідками вказаних взаємовідносин в серпні 2011 року позивачем сформовано податковий кредит з податку на додану вартість у розмірі 681 371,09 грн. на підставі отриманих від контрагента податкових накладних, відображених в реєстрі отриманих податкових накладних: №90801 від 09.08.2011 на суму 340 521,60 грн., в т.ч. ПДВ 56 753,60 грн.; №90802 від 09.08.2011 на суму 458 136,00 грн., в т.ч. ПДВ 76 356,00 грн.; №90803 від 09.08.2011 на суму 310 272,00 грн., в т.ч. ПДВ 51 712,00 грн.; №90804 від 09.08.2011 на суму 487 224,00 грн., в т.ч. ПДВ 81 204,00 грн.; №90805 від 09.08.2011 на суму 310 272,00 грн., в т.ч. ПДВ 51 712,00 грн.; №90806 від 09.08.2011 на суму 504 998,40 грн., в т.ч. ПДВ 84 166,40 грн.; №90807 від 09.08.2011 на суму 126 249,60 грн., в т.ч. ПДВ 21 041,60 грн.; №90808 від 09.08.2011 на суму 581 456,95 грн., в т.ч. ПДВ 96 909,49 грн.; №90809 від 09.08.2011 на суму 581 457,60 грн., в т.ч. ПДВ 96 909,60 грн.; №90810 від 09.08.2011 на суму 387 638,40 грн., в т.ч. ПДВ 64 606,40 грн.

Для підтвердження факту отримання обладнання позивачем надано видаткові накладні №1062 від 09.08.2011 на суму 340 521,60 грн., в т.ч. ПДВ 56 753,60 грн.; №1063 від 09.08.2011 на суму 458 136,00 грн., в т.ч. ПДВ 76 356,00 грн.; №1064 від 09.08.2011 на суму 310 272,00 грн., в т.ч. ПДВ 51 712,00 грн.; №1065 від 09.08.2011 на суму 487 224,00 грн., в т.ч. ПДВ 81 204,00 грн.; №1066 від 09.08.2011 на суму 310 272,00 грн., в т.ч. ПДВ 51 712,00 грн.; №1067 від 09.08.2011 на суму 504 998,40 грн., в т.ч. ПДВ 84 166,40 грн.; №1068 від 09.08.2011 на суму 126 249,60 грн., в т.ч. ПДВ 21 041,60 грн.; №1069 від 09.08.2011 на суму 581 456,95 грн., в т.ч. ПДВ 96 909,49 грн.; №1070 від 09.08.2011 на суму 581 457,60 грн., в т.ч. ПДВ 96 909,60 грн.; №1071 від 09.08.2011 на суму 387 638,40 грн., в т.ч. ПДВ 64 606,40 грн.

Перевіркою встановлено, що згідно з умовами договору №0108-2011 від 01.08.2011 ТОВ «Оптіма-Лізинг»(Покупець) після придбання товару (обладнання) передає його в оперативний лізинг третій особі - на термін 60 місяців, згідно договорів оперативного лізингу.

Передача обладнання та приймання виконаних робіт відбувається на території лізингоотримувача, про що складається відповідний Акт прийому-передачі обладнання (п.2.2 договору №0108-2011).

Згідно з п. 3.1 договору, якість та комплектність обладнання, що постачається, повинна відповідати документації на обладнання.

В п. 4.1 договору визначено, що ТОВ «НВО-Житомирбудпроект»(Постачальник) гарантує якість та надійність обладнання, що постачається, протягом 12 календарних місяців, з дати підписання Акту прийому-передачі обладнання, при належному виконанні лізингоотримувачем умов експлуатації отриманого обладнання. В той же час, п. 6.4 передбачає, що дата підписання Акту прийому-передачі обладнання сторони домовились вважати датою переходу права власності на обладнання до Покупця.

Податковим органом в межах перевірки 14.12.2011 направлено запит до Товариства щодо надання пояснень про транспортування обладнання, отримання товару за довіреністю, надання актів прийому-передачі обладнання, надання технічної документації на обладнання та інформації щодо виробника обладнання.

Позивачем надано відповідь №430 від 19.12.2011, в якій зазначено, що Товариство не має технічної документації, оскільки не використовує вказане обладнання безпосередньо, вказане обладнання було отримано для подальшої передачі в оперативний лізинг ТОВ «Полімер Імпекс»(37770453) згідно з договором лізингу обладнання №20110108 від 01.08.2011. Копію договору лізингу та копію акта прийому - передачі обладнання надано до перевірки.

До перевірки не надано: Акт прийому-передачі обладнання від TOB «НВО-Житомирбудпроект»до ТОВ «Оптіма-Лізинг», як визначено в п.2.2 та п.6.4 договору №0108-2011 від 01.08.2011; документи на транспортування та отримання обладнання (довіреність) від ТОВ «НВО-Житомирбудпроект».

Податковим органом від ДПІ у м. Житомирі отримано Довідку №4896/15-2/35611221 від 14.10.2011 про виявлення ознак нікчемності угод з питань взаємовідносин з контрагентами, якими сформовані податкові зобов'язання та податковий кредит за серпень 2011 року. В довідці стосовно TOB «НВО-Житомирбудпроект»визначено: «Остання податкова звітність: Декларація з ПДВ за серпень 2011 року (вх. № 146411 від 20.09.2011), яку подано до ДПІ без проведення фінансово - господарської діяльності, уточнюючі розрахунки ПЗ з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2011 року (вх. № 9008384126, 9008383197 від 10.10.2011). Наявність основних виробничих фондів: - декларацію з податку на прибуток за II квартал 2011 року до ДПІ подано без проведення фінансово-господарської діяльності, основні виробничі фонди - відсутні. Чисельність працюючих: 1 чол. Наявність за юридичною адресою: Стан платника - 23 - місцезнаходження не встановлено. В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).»

Також, від ДПІ у м. Житомирі отримано Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання №193/23-1/35611221 від 07.11.2011, в якому визначено: «що згідно із службовою запискою від 27.09.2011 №5978/7/26-3, наданою відділом ПНВ ПДВ ГВПМ ДПІ у м. Житомирі ТОВ, «НВО-Житомирбудпроект»за юридичною адресою: м. Житомир, провул. Винокурний, 48 не знаходиться. На підприємстві відсутні оборотні кошти, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби. Чисельність працюючих - 1 чоловік. Місцезнаходження ТОВ «НВО-Житомирбудпроект», код за ЄДРПОУ 35611221 не встановлено. Станом на 01.11.2011 стан платника «23»- місцезнаходження не встановлено. Звітність здавалась без діяльності.

За серпень 2011 року декларація з ПДВ надіслана поштою 20.09.2011 за №146411 без проведення фінансово-господарської діяльності.

Згідно з додатком №5 до податкової декларації з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»сума податкового кредиту становить 0 грн.

10.10.2011 за № 9008384126 електронною поштою у ДПІ у м. Житомирі було надіслано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за серпень 2011 року за №14641 від 20.09.2011, якою було збільшено податковий кредит на 3 792 555,00 грн. Збільшення податкового кредиту відбулось за рахунок здійснення операцій з імпорту товарів. Дані про ВМД з імпорту товарів відсутні.

З метою відпрацювання податкового кредиту ТОВ «НВО-Житомирбудпроект»направлено запит на Житомирську митницю щодо проведення експортно-імпортних операцій. Відповідно до отриманої відповіді ТОВ «НВО-Житомирбудпроект»протягом 2011 року імпортні операції не проводило та не знаходиться на обліку в митниці, як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, та відповідно не могло сплачувати ПДВ митниці.

Оскільки на ТОВ «НВО-Житомирбудпроект»відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.»

За допомогою інформаційного ресурсу АІС «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»встановлено, що відповідно до поданої звітності з ПДВ за період із січня по серпень 2011 року ТОВ «НВО-Житомирбудпроект»не задекларовано придбання обладнання, яке вподальшому реалізовано ТОВ «Оптіма-Лізинг»згідно з договором №0108-2 011 від 01.08.2011.

При проведенні перевірки встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ «НВО- Житомирбудпроект», оформлені з порушенням п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу, п. З Порядку №969 та п. 9.1 Порядку №1002, оскільки номера податкових накладних починаються з порядкового номеру 90801, а відповідно до інформаційного ресурсу АІС «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»ТОВ «НВО-Житомирбудпроект»за період з січня по серпень 2011 року виписано податкових накладних близько 100 штук.

При проведенні перевірки картки рахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті»встановлено, що станом на 30.08.2011 ТОВ «Оптіма-Лізинг»не здійснювало розрахунки з ТОВ «НВО-Житомирбудпроект»та відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»по даному контрагенту рахується кредиторська заборгованість в сумі 4 088 226,55 грн.

Таким чином, враховуючи сукупність викладених фактів, Податковий орган дійшов висновку про те, що ТОВ «Оптіма-Лізинг»в порушення вимог п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України неправомірно сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «НВО-Житомирбудпроект»у серпні 2011 року в сумі 681 371,09 грн.

Не погоджуючись із висновками, викладеними в Акті перевірки, позивач 04.01.2012 подав свої заперечення до акту за №5, проте відповідач зазначені в листі-запереченні пояснення Товариства до уваги не прийняв.

На підставі Акту перевірки та в результаті виявлених обставин відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 16.01.2012 №0000032200, яким позивачу нараховано податок на додану вартість в розмірі 851 713,75 грн., в тому числі 681 371,00 грн. - основний платіж та 170 341,75 грн. -штрафні санкції.

Окрім викладених вище обставин справи, судом встановлено наступне.

01.08.2011 між Товариством (Лізингодавець) та ТОВ «Полімер Імпекс»(Лізингоотримувач) укладено договір оперативного лізингу №20110108. Згідно з п. 1.1 цього договору Лізингодавець надає у виключне користування Лізингоотримувачу на умовах та на строк, визначені цим договором, обладнання, а Лізингоотримувач буде сплачувати за це лізингові платежі та виконувати інші умови лізингу.

Пункт 1.3. передбачає, що обладнання, яке передається в лізинг за цим договором, набувається Лізингодавцем у постачальника відповідно до умов та специфікацій, визначених Лізингоодержувачем. Постачальник обладнання визначений Лізингоодержувачем.

Пункти 2.1 та 2.2 передбачають, що передача обладнання в лізинг відбувається за актом прийому-передачі обладнання Лізингоодержувачу за місцем його експлуатації.

Також, на підтвердження своїх доводів позивач надав суду копію акту приймання-передачі обладнання до договору оперативного лізингу від 09.08.2011, за яким позивач передав, а ТОВ «Полімер Імпекс»отримав обладнання відповідно до специфікації договору на суму 4 088 226,55 грн.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи документів, специфікація 1.1 до договору оперативного лізингу на суму 4 088 226,55 грн. відповідає специфікації в додатку №1 до договору постачання №0108-2011 на таку ж суму.

Крім того, позивачем суду надано звітну форму по платнику ТОВ «НВО- Житомирбудпроект», а саме «Деталізовану інформацію по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за період», з якої вбачається, що вказаним платником податку за результатами взаємовідносин із Товариством сформовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 681 371,10 грн.

Також, відповідно до отриманої 01.03.2012 на запит суду інформації від державного реєстратора Житомирської міської ради, яка містить в довідці з ЄДР, 19.08.2011 здійснено запис про те, що ТОВ «НВО- Житомирбудпроект»підтвердило відомості про юридичну особу. Аналогічний запис здійснено і 16.09.2011. Лише записом від 29.11.2011 державним реєстратором здійснено запис про відсутність юридичної особи-контрагента позивача за вказаною адресою.

Таким чином, судом встановлено, що на момент укладання та виконання договору постачання в ЄДР містилися відомості про реєстрацію та перебування за місцезнаходженням ТОВ «НВО- Житомирбудпроект».

Беручи до уваги викладені обставини справи, суд дійшов висновку, що, оскільки, предметом дослідження у даній справі є правомірність та обґрунтованість прийняття Податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, то необхідним є встановлення реальності здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем і ТОВ «НВО-Житомирбудпроект» та наявності правових підстав для формування Товариством податкових зобов'язань за наслідками взаємовідносин між позивачем і вказаним контрагентом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Порядок віднесення сум податку до податкового кредиту регламентований статтею 198 ПК України.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пункт 198.2 статті 198 ПК України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.6. статті 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Як вбачається з матеріалів справи, наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, отриманих у межах взаємовідносин з ТОВ «НВО-Житомирбудпроект» суду доведено.

Враховуючи викладені положення податкового законодавства, суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність оплати з боку позивача вартості обладнання, оскільки право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у нього виникло з моменту отримання обладнання, що підтверджено податковими накладними.

У зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкових накладних, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій Товариства щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «НВО-Житомирбудпроект» у серпні 2011 року. Таких висновків суд дійшов також з огляду на наступні обставини.

Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Отже, суд зазначає, що в даній справі дослідженню також підлягає реальність постачання обладнання, що є підставою для виникнення права на податковий кредит; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит.

Відповідно до частини 1 статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази про добросовісність дій позивача, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит за правочином, суд дійшов висновку про обґрунтованість формування Товариством податкового кредиту за договором постачання.

Згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 №742/11/13-11, статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

В свою чергу, суд констатує, що фактичне здійснення постачання обладнання ТОВ «НВО-Житомирбудпроект» позивачу підтверджується наступними доказами у справі.

Укладеним відповідно до вимог чинного законодавства договорами постачання і лізингу обладнання, належним чином оформленими первинними документами у межах виконання вказаної угоди, а саме: специфікаціями до договору, видатковими накладними, податковими накладними, доказами подальшого передачі придбаного обладнання лізингоодержувачем.

Судом встановлено, що основним видом діяльності позивача є фінансовий лізинг. Товариством доведено факт передачі в оперативний лізинг третій особі обладнання, придбаного за договором постачання у ТОВ «НВО-Житомирбудпроект». В свою чергу, Податковим органом не надано жодних доказів відсутності придбаного обладнання у лізингоодержувача.

Крім того, згідно з позицією Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 №1936/11/13-11 сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Таким чином, суд вважає, що невірно вказані порядкові номера податкових накладних, виданих ТОВ «НВО-Житомирбудпроект»позивачу, не є причиною для відмови у праві формування Товариством податкового кредиту на підставі вказаних первинних документів.

Також, суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність акту приймання-передачі обладнання між Товариством і ТОВ «НВО-Житомирбудпроект» , оскільки даний первинний документ сторонами у договорі передбачено як підтвердження факту приймання-передачі товару. В той же час, представник позивача пояснив, що за двохсторонньою згодою постачальника і Товариства було прийнято рішення про прийняття-передачу обладнання на підставі видаткових накладних, які належним чином оформлені та знаходяться у матеріалах справи. Отже, суд погоджується, що видаткові накладні, підписані та скріплені печатками з двох сторін позивачем і постачальником, є належним доказом факту передачі обладнання.

Водночас, суд вважає необґрунтованими доводи Податкового органу про безтоварність договору поставки у зв'язку з відсутністю товарно-транспортних накладних, які свідчать про факт транспортування обладнання, оскільки умовами вказаної угоди чітко передбачено, що передача товару відбувається на території лізингоодержувача. У зв'язку з подальшим наданням обладнання у тому ж місці в лізинг, постачання обладнання силами і засобами постачальника, наявність товарно-транспортної накладної у Товариства не може бути визнано єдиним беззаперечним доказом факту виконання умов договору постачання, а її відсутність - підставою для висновків про відсутність господарської операції.

Також, суд бере до уваги той факт, що у серпні 2011 року, під час виконання і укладення договору поставки, контрагент позивача ТОВ «НВО-Житомирбудпроект»був належним чином зареєстрованим суб'єктом господарювання та платником податку на додану вартість. В той же час, судом встановлено, що суму сформованого податкового кредиту позивачем ТОВ «НВО-Житомирбудпроект»відобразило у власних податкових зобов'язаннях з податку на додану вартість, що також підтверджує реальність договору поставки та добросовісність дій Товариства.

Таким чином, позивач підтвердив доводи про добросовісність власних дій, реальність господарських операцій вказаними вище документами та поясненнями, тому не визнання Податковим органом права на податковий кредит є безпідставним.

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997, (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України», зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв'язку з викладеним, протиправне винесення Податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Розглядаючи справу «Інтерспав»проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: «коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».

Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За таких обставин, покупець (позивач) не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства постачальником-контрагентом, за умови необізнаності Товариства щодо таких порушень.

Відповідачем не надано доказів того, що ТОВ «НВО-Житомирбудпроект» порушує вимоги податкового законодавства, окрім посилання на те, що відповідно до звітності контрагента у нього відсутні засоби для виконання умов договору постачання та ним не відображено факт придбання поставленого позивачу обладнання. Проте, з огляду на викладені позиції вищих судових інстанцій та положення норм права, факти порушень контрагентом позивача податкового законодавства не приймаються судом як доказ того, що Товариство було безпосередньо залучено до можливих зловживань контрагента у системі оподаткування і тому повинно бути позбавленим права на податковий кредит з ПДВ, відповідно до отриманих податкових накладних після отримання обладнання.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази про добросовісність дій позивача, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит, суд дійшов висновку про обґрунтованість формування Товариством податкового кредиту у серпні 2011 року за наслідками взаємовідносин із ТОВ «НВО-Житомирбудпроект».

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частина 2 статті 72 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом не доведено належними та достатніми доказами факту безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту у зв'язку з укладенням та виконанням господарського договору поставки з ТОВ «НВО-Житомирбудпроект».

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги не доведеність відповідачем правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення, доведеність обґрунтованості включення позивачем до складу податкового кредиту у серпні 2011 року відображених в отриманих від ТОВ «НВО-Житомирбудпроект» первинних документах сум ПДВ, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 16 січня 2012 року №0000032200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-лізинг» судовий збір у розмірі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 12 червня 2012 р.