Постанова

від 22.05.2012 по справі 2а/1270/2749/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.6

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2012 року Справа № 2а/1270/2749/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Солоніченко О.В.

при секретарі: Балябі В.С,

за участю

представників позивача ОСОБА_1 довіреність від 28.03.2012,

ОСОБА_2 довіреність від 28.03.2012

представника відповідача ОСОБА_3 довіреність від 20.03.2012,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промснаб» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.03.2012 № 0000702300, та № 0000692300 -

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2012 року Луганським окружним адміністративним судом відкрито провадження за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промснаб» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.03.2012 № 0000702300, та № 0000692300 про визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток на податку на додану вартість.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що оскаржувані рішення прийняті податковим органом на підставі неправомірних висновків акту перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Квалітет Компані», ТОВ «Діомат ЛТД», ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Дельфа ІНГ», ПП «Прокард». На думку позивача підставою для виявлення порушень та донарахування податків є не безпосередньо господарська діяльність ТОВ «Промснаб», яка у ході перевірки не досліджувалась, а висновки актів перевірок підприємств-контрагентів позивача: ПП «Квалітет Компані», ТОВ «Діомат ЛТД», ТОВ «Дельфа ІНГ», ПП «Прокард», ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», які проведені іншими податковими органами, та у яких ставиться під сумнів можливість здійснення цими підприємствами господарської діяльності. При цьому позивач зазначає, що перевіряючи протиправно не прийняли до уваги наявність належним чином оформлених первинних та податкових документів на підтвердження належного укладання та виконання договорів, та, відповідно, правомірності формування складу валових витрат для визначення податку на прибуток та формування податкового кредиту та податкових зобов'язань для визначення податку на додану вартість . Позивач зазначає, що чинне законодавство не ставить право платника податків у залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів, не зобов'язує перевіряти наявність у контрагента відповідних фондів та ресурсів для виконання господарських зобов'язань.

Наводячи вимоги Податкового та Цивільного кодексів України, позивач вказує на відсутність повноважень податкового органу визначати угоди, укладені між позивачем та його контрагентами нікчемними.

Крім того, позивач вказує, що висновки перевірок інших податкових органів стосовно вказаних контрагентів позивача визнано протиправними відповідними рішеннями суду.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені вимоги, просили суд задовольнити позов у повному обсязі, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.03.2012 № 0000702300, та № 0000692300.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову,в яких, зокрема, зазначено, що в ході перевірки встановлено порушення з боку позивача вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено суми податку на прибуток та податку на додану вартість. Зазначені порушення пов'язані із включенням позивачем до складу витрат та складу податкового кредиту сум від операцій з ПП «Квалітет Компані», ТОВ «Діомат ЛТД», ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Дельфа ІНГ», ПП «Прокард», які не могли здійснювати господарську діяльність через відсутність підприємств за місцезнаходженням, необхідних трудових ресурсів, виробничого обладнання та інших основних фондів. Господарські операції з цими підприємствами не підтверджуються стосовно реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, місцезнаходження майна. Відтак, на думку відповідача, угоди з вказаними контрагентами є нікчемними тому не дають підстав позивачу для формування сум витрат та сум податкового кредиту, що призвело до неправильного визначення сум податків на прибуток та на додану вартість.

Відповідач вказує, що наведені обставини щодо неможливості здійснення господарської діяльності встановлені в результаті перевірок, що було проведено іншими податковими органами, а саме, Ленінською МДПІ в м. Луганську стосовно ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», Алчевською ОДПІ - стосовно ТОВ «Дельфа ІНГ», ТОВ «Діомат ЛТД», ПП «Прокард», ПП «Квалітет Компані».

За таких підстав представник відповідача просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Промснаб» ідентифікаційний код 24200123, зареєстровано в якості юридичної особи 03.12.1996, перебуває на податковому обліку в ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську , є платником податку на додану вартість (т.1 а.с.29-46, т. 2 а.с. 58-77).

Відповідачем - Державною податковою інспекцією в Артемівському районі у м. Луганську з 13.02.2012 по 17.02.2012 проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питання правильності визначення повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.11 по 30.08.11 та податку на прибуток підприємств за період з 01.01.11 по 30.09.11 по взаємовідносинам з ПП «Квалітет Компані», ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Дельфа ІНГ», ТОВ «Діомат ЛТД», ПП «Прокард», за результатами якої 24.02.2012 складено акт за № 192/2300/24200123 (т.2 а.с. 1-57).

Перевірку призначено та проведено відповідно до пп.78.1.11 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України на підстави постанови слідчого ОВС ВС ПМ ДПА в Луганській області від 10.01.2012, наказу ДПІ в Артемівському районі м. Луганська від 10.02.2012 № 155 та направлення на проведення перевірки № 117 від 10.02.2012.

Підстави призначення та порядок проведення перевірки позивачем не оскаржуються.

Висновками акту перевірки зафіксовано порушення позивачем:

- п.5.1, пп.5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп.8.1.1, 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 174 686 грн., в тому числі за 1 квартал 2011 на суму 75 733,00 грн., за 2-й квартал 2011 - 73316,00 грн., за 2-3-й квартали 2011 на суму 98 953,00 грн. (в т.ч. з-й квартал 25 637,00 грн.;

- п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 153520,00 грн., в т.ч. за січень 2011 - 16361,00 грн., за лютий 2011 - 15954,00 грн., березень 2011 - 36102,00 грн., квітень 2011 - 16665,00 грн., травень 2011 - 15964,00 грн., червень 2011 - 30652,00 грн., липень 2011 - 21822,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 23 березня 2012 року прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» № 0000702300 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 174 687,00 грн.. в т.ч. за основним платежем - 174686,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1,00 грн., та № 0000692300 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 158 976,5 грн.. в т.ч. за основним платежем -153520,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 5456,5 грн. (т.2 а.с.1, 2).

Зазначені обставини сторонами не заперечувались.

На підставі Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», Постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 563 «Про затвердження Типового положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.2011 № 981 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» та на виконання наказів Державної податкової служби України від 21.102011 № 82 «Про реорганізацію окремих територіальних органів Державної податкової служби» та ДПА в Луганській області від 26.10.2011 № 472 «про реорганізацію державних податкових інспекцій» здійснено реорганізацію відповідача шляхом перетворення в Державну податкову інспекцію в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби, яка є правонаступником Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (надалі - ПК України).

За приписами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема,: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до пп.54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.58.1. ст. 58 ПК України у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до пп. 134.1.1. п. 134.1. ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п.135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

В силу норм п. 135.2 ст. 135 ПК України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.135.4.1.п. 135.4. ст. 135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

П.137.1. ст. 137 ПК України передбачає, що дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Відповідно до п. 138.1. ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пп.138.1.1. п. 138.1 ст. 138 встановлено, що витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

В силу норм п.138.2. ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Виходячи з норм пп. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

До 01.04.2011 порядок нарахування та сплати податку на прибуток визначав Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР, який втратив чинність з набуттям чинності Податковим кодексом України.

Як зазначалось, перевіркою встановлено порушення з боку позивача вимог п. 5.1, пп. 5.2.1 п.5.2 цього Закону.

П. 5.1. ст. 5 Закону 334 встановлює, що до валових витрат виробництва та обігу (далі - валові витрати) відносить суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону 334 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В силу пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону 334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з вимогами п.185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт);

г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);

ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України;

д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п.187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

П. 188.1 ст. 188 ПК України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Підстави формування податкового кредиту визначає ст. 198 ПК України. Відповідно до п. 198.1. цієї статті право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

В силу п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу норм п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті до Державного бюджету визначає ст. 200 ПК України, відповідно до п.200.1, якої сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню до Державного бюджету України визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Отже, виходячи з вимог вказаних норм, підтвердженням витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток є відповідні розрахункові, платіжні та інші первинні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, підставою для нарахування податкового кредиту та податкового зобов'язання з ПДВ є податкова накладна.

Як вбачається з акту перевірки та пояснень представника відповідача, саме відсутність факту підтвердження належними документами витрат, що впливають на визначення податку на прибуток, та правомірності формування податкового кредиту з ПДВ стало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Такий висновок відповідача ґрунтується на твердженнях про нікчемність угод позивача з ПП «Квалітет Компані», ТОВ «Діомат ЛТД», ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Дельфа ІНГ», ПП «Прокард» з урахуванням вимог ст.ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України.

Так, в акт перевірки включено посилання на результати перевірок:

- ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.02.10 по 30.09.11, яку було проведено Ленінською МДПІ в м. Луганську та оформлено актом від 11.11.11. № 803/23-35554567 ( т. 9 а.с. 90-103 );

- ТОВ «Діомат» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.11 по 30.09.11, яку проведено Алчевською ОДПІ, та оформлено актом від 11.11.11 № 1806/236-37288409 (т.9 а.с.104-124);

- ТОВ «Дельфа ІНГ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.11 по 30.09.11, яку проведено Алчевською ОДПІ, та оформлено актом від 11.11.11 № 1797/231/37288372 (т.9 а.с.50-89);

- ПП «Квалітет Компані» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.11 по 30.09.11, яку проведено Алчевською ОДПІ, та оформлено актом від 14.11.11 № 1810/231/37288393 (т.9 а.с.16-49)

- ПП «Прокард» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.11 по 30.09.11, яку проведено Алчевською ОДПІ, та оформлено актом від 11.11.11 № 1802/231/37288414. (т.9 а.с.125-149).

В свою чергу, всі вказані акти перевірок містять твердження, що зазначені підприємства не здійснювали і не могли здійснювати операції з придбання товарів (робіт, послуг) від постачальників та подальшого їх продажу на адресу покупців через відсутність підтвердження реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, місцезнаходження майна, тому, угоди вказаних підприємств є нікчемними та не дають підстав для формування сум витрат та сум податкового кредиту.

Як зазначалось, вказані обставини викладено відповідачем в акті виключно з урахуванням актів перевірок, проведених Ленінською МДПІ та Алчевською ОДПІ. При цьому посилань на відсутність первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, що підтверджують правомірність визначення сум витрат, які впливають на визначення податку на прибуток, та правомірність формування податкового кредиту з ПДВ акт перевірки не містить. В акті відповідач вказує лише на відсутність товарно-транспортних накладних, подорожніх листів.

Згідно зі ст. 203 Цивільного Кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства. Цивільним законодавством України передбачено умови чинності правочинів, а саме: зміст правочину не повинен суперечити цивільному законодавству; правочини можуть укладати лише особи, які мають необхідний обсяг цивільної дієздатності; наявність правочину свідчить про єдність внутрішньої волі і волевиявлення суб'єкта; при укладенні правочину обов'язкове дотримання передбаченої законом форми; правочин має бути реальним, тобто спрямованим на настання правових наслідків, що зумовлені ним; відповідність правочину спеціальним умовам.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачена презумпція правомірності правочину, під якою розуміється те, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. При цьому, не вимагається прямої вказівки на правомірність тих чи інших дій в акті цивільного законодавства. Спростувати презумпцію правомірності правочину можливо лише у випадку, коли недійсність правочину передбачена прямою нормою закону, так само як застосувати наслідки такого правочину можливо лише за санкціями встановленими законом.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Проте, у спірних правовідносинах податковий орган всупереч вимогам частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не довів факту нікчемності правочину.

На думку суду, фактичне виконання угод позивача з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ПП «Квалітет Компані», ТОВ «Діомат ЛТД», ТОВ «Дельфа ІНГ», ПП «Прокард» підтверджено, відповідно договорами, видатковими та податковими накладними, рахунками-фактурами, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжними дорученнями, банківськими виписками, реєстрами виданих та отриманих податкових накладних, оборотно-сальдовими відомостями, та журналами-ордерами по рахунках (т.1 а.с.46-305, т. 2 а.с.62-418, т.3 а.с.1-463, т.4 а.с.1-321, т. 5 а.с. 1-333, т.6 а.с.1-309, т.7 а.с.1-378, т.8 а.с. 1-327).

Так, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (підрядник) було укладено Договір підряду на ремонтно-обробні роботи від 13.03.11 № 010401, відповідно до якого підрядник зобов'язується в обумовлений строк виконати ремонтно-обробні роботи у приміщеннях, розташованих за адресою : м. Луганськ, вул. Челюскінців, 99, а замовник зобов'язується прийняти та сплатити вартість цих робіт на умовах цього договору (т.2 а.с.80-84) .

Необхідність проведення таких робіт і, як наслідок, укладення відповідного договору обґрунтовується господарською діяльністю ТОВ «Промснаб» (виробництво, торгівля, потреба у додаткових складських приміщеннях), а приміщення за вказаною адресою, орендується ТОВ «Промснаб» безпосередньо для здійснення господарської діяльності (т.2 а.с.78-79).

ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» були проведені розрахунки договірної ціни вартості ремонту та складені: довідка про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2011 року, згідно типової форми № КБ-3; локальний кошторис № 2-1-1, форма 4; підсумкова відомість до локального кошторису № 2-1-1; розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису № 2-1-1 (т.2 а.с.85).

Доказом фактичного виконання робіт є акти форми КБ-2в та № КБ-3. На вказану в акті здачі-приймання виконаних робіт суму вартості робіт ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» виписана податкова накладна від 31.03.11 за № 13 (т.2 а.с.86-104) .

Фактична сплата за виконані роботи проведена у безготівковій формі, та підтверджується платіжним дорученням № 1174 від 12.04.11 на загальну суму 68016,0 грн., у тому числі ПДВ 11336,0 грн.

Між позивачем та ПП «Прокард» було укладено договір поставки № 32 від 01.02.11, на постачання товарів (т.2 а.с.161-162). ПП «Прокард» внесено до ЄДРПОУ, перебуває на обліку в Алчевській ОДПІ, зареєстровано платником ПДВ, свідоцтво від 06.12.10 № 100312710 (т.2 а.с.163-187).

На виконання умов договору ПП «Прокард» реалізовано малоцінні швидкозношувані предмети на загальну суму 62124,5 грн., у т.ч. ПДВ 10354,8 грн. Факти відвантаження придбаного ТОВ «Промснаб» товару підтверджується видатковими накладними: № РН-502 від 01.02.11; № РН-522 від 03.02.11; № РН-561 від 07.02.11 та № РН-0000012 від 01.03.11 (т.2 а.с. 187-193).

На виконання умов вказаного договору, позивачем сплачено продавцеві вартість отриманого товару з урахуванням ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями : № 1070 від 21.02.11, № 1342 від 29.06.11, № 1394 від 19.07.11. ПП «Прокард» на придбаний позивачем товар видані податкові накладні: № 502 від 01.02.11; № 522 від 03.02.11; № 561 від 07.02.11; № 12 від 01.03.11 .

Подальша реалізація придбаних у ПП «Прокард» товарів, отримання яких підтверджуються довіреностями підприємств-покупців, податковими накладними: № 22 від 04.02.11, № 31 від 07.02.11, № 10 від 01.02.11, № 64 від 11.02.11, № 75 від 15.02.11, № 50 від 09.02.11, № 38 від 08.02.11, № 80 від 17.02.11, № 43 № 46 від 09.02.11, № 76 від 15.02.11, № 61 від 11.02.11; № 20 від 04.02.11, № 60 від 10.02.11, № 85 від 16.02.11, № 109 від 22.02.11; № 5 від 01.03.11, № 62 від 15.03.11, № 119 від 16.03.11, № 16 від 02.03.11, № 56 від 16.03.11, № 103 від 22.03.11, № 48 від 14.03.11, № 67 від 15.03.11, № 78 від 17.03.11, № 141 від 25.03.11, № 11 від 03.03.11, № 115 від 23.03.11, № 53 від 16.03.11, № 108 від 22.03.11, № 143 від 28.03.11, № 49 від 14.03.11, № 38 від 10.03.11, № 85 від 17.03.11, № 128 від 24.03.11, № 10 від 03.03.11, № 17 від 03.03.11, № 20 від 04.03.11, № 99 від 21.03.11, № 97 від 21.03.11, № 160 від 30.03.11 (т.6 а.с.178-215).

Матеріали справи підтверджують, що між позивачем та ТОВ «Діомат ЛТД» було укладено договір поставки № 86 від 01.04.11, на постачання товарів (т.2 а.с.195-196). ТОВ «Діомат ЛТД» перебуває на обліку в Алчевській ОДПІ, зареєстровано платником ПДВ, свідоцтва від 06.12.10 № 100312706, внесено до ЄДРПОУ (т.2 а.с.147-219).

На виконання умов договору ТОВ «Діомат ЛТД» реалізовано малоцінні швидкозношувані предмети та спецодяг на загальну суму 60556,44 грн., у т.ч. ПДВ 10092,86 грн. Факти відвантаження придбаного позивачем товару підтверджується видатковими накладними: № РН-0000068 від 01.07.11, № РН-000302 від 06.06.11, № РН-0000053 від 01.07.11 (т.2 а.с.220-225).

У зв'язку з придбанням товару, та на виконання вимог вказаного договору, позивачем сплачено продавцеві вартість отриманого товару з урахуванням ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями :№ 1315 від 16.06.11, № 1342 від 29.06.11 та № 1394 від 19.07.11(т.2 а.с.288-315).

ТОВ «Діомат ЛТД» видані податкові накладні: № 68 від 01.06.11; № 302 від 06.06.11; № 53 від 01.07.11.

Подальша реалізація придбаних у ТОВ «Діомат ЛТД» товарів, підтверджується довіреностями підприємств-покупців, податковими накладними: № 10 від 02.06.11, № 80 від 10.06.11, № 163 від 24.06.11,159 від 24.06.11, № 145 від 22.06.11, № 146 від 22.06.11, № 138 від 22.06.11, № 140 від 22.06.11, № 147 від 23.06.11, № 182 від 30.06.11, № 180 від 30.06.11, № 179 від 30.06.11, № 151 від 23.06.11, № 144 від 22.06.11, № 37 від 05.12.11, № 177 від 27.12.11, № 38 від 07.10.11, № 107 від 18.10.11, № 118 від 16.11.11, № 202 від 29.11.11, № 40 від 07.07.11, № 65 від 09.11.11 (т.1 а.с. 1-74).

Між позивачем та ТОВ «Дельфа ІНГ» укладено договір поставки № 4 від 05.01.11 (т.2 а.с.226-227). ТОВ «Дельфа ІНГ» внесене до ЄДРПОУ, перебуває на податковому обліку в Алчевській ОДПІ, зареєстровано платником ПДВ, свідоцтва від 01.10.10 № 100303602 (т.2 а.с.228-246).

На виконання умов договору ТОВ «Дельфа ІНГ» реалізовано малоцінні швидкозношувані предмети, бензиновий генератор на загальну суму 212758,1 грн., у т.ч. ПДВ 35459,68 грн. Факти відвантаження придбаного ТОВ «Промснаб» товару підтверджується видатковими накладними: № РН-120210 від 10.01.11 № РН-120112 від 12.01.11; № РН-120213 від 13.01.11; № РН- 501 від 01.02.11; № РН- 502 від 01.02.11; № РН- 2 від 01.03.11; № РН-0000010 від 02.03.11; № РН-19 від 03.03.11; № РН- 73 від 09.03.11 ; № РН- 0000001 від 01.04.11; № РН- 0000010 від 04.05.11; № РН- 0000005 від 04.05.11; № РН- 0000045 від 17.05.11; № РН- 000051 від 01.06.11; № РН- 0000106 від 01.06.11; № РН- 0000105 від 01.06.11; № РН- 0000104 від 02.06.11; № РН- 000055 від 17.06.11; № РН- 0000001 від 01.07.11; № РН- 120124 від 24.01.11 (т.2 а.с.247-284).

На виконання умов вказаного договору, позивачем сплачено продавцеві вартість отриманого товару з урахуванням ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями : № 984 від 12.01.11, № 1004 від 24.01.11, № 1027 від 31.01.11, № 1071 від 21.02.11, № 1108 від 11.03.11, № 1142 від 23.03.11, № 1181 від 14.04.11, № 1195 від 19.04.11, № 11256 від 19.05.11, № 1290 від 07.06.11, № 1340 від 29.06.11, № 1395 від 19.07.11 (т.2 а.с.288-315).

ТОВ «Дельфа ІНГ» на придбаний ТОВ «Промснаб» товар видані податкові накладні: № 120210 від 10.01.11; № 120112 від 12.01.11; № 120213 від 13.01.11; № 501 від 01.02.11; № РН 502 від 01.02.11; № 2 від 01.03.11; № 10 від 02.03.11; № 19 від 03.03.11; № 73 від 09.03.11 ; № 1 від 01.04.11; № 10 від 04.05.11; № 5 від 04.05.11; № 45 від 17.05.11; № 51 від 01.06.11; № 106 від 01.06.11; № 105 від 01.06.11; № 104 від 02.06.11; № 55 від 17.06.11; № 1 від 01.07.11; № 120124 від 24.01.11.

Подальша реалізація придбаних у ТОВ «Дельфа ІНГ» товарів підтверджується довіреностями підприємств-покупців, податковими накладними (т.1 а.с.75-305).

Матеріали справи підтверджують укладання між позивачем та ПП «Квалітет Компані» договору поставки товарів № 2 від 05.01.11 (т.2 а.с.105-106). ПП «Квалітет Компані» перебуває на податковому обліку в Алчевській ОДПІ, зареєстровано платником ПДВ, свідоцтво від 01.10.10 № 100312596, внесено до ЄДРПОУ (т.2 а.с.107-128).

На виконання умов договору ПП «Квалітет Компані» реалізовано малоцінні швидкозношувані предмети, спецодяг, тканина та двері залізні складські, на загальну суму 469496,96 грн., у т.ч. ПДВ 78249,43 грн. Факти відвантаження придбаного ТОВ «Промснаб» товару підтверджується видатковими накладними: № РН-120210 від 10.01.11; № РН-120113 від 13.01.11; № РН-0000006 від 01.03.11; № РН- 0000007 від 01.03.11; № РН-0000091 від 11.03.11; № РН-0000004 від 13.04.11; № РН- 0000037 від 14.04.11; № РН-0000040 від 14.04.11; № РН-0000005 від 04.05.11; № РН- 0000046 від 17.05.11; № РН-0000054 від 19.05.11; № РН-0000056 від 01.06.11; № РН- 000017 від 01.06.11; № РН- 00008 від 02.06.11; № РН-0000019 від 01.07.11; № РН- 0000020 від 05.07.11; № РН- 741 від 25.02.11 (т.2 а.с.130-161).

На виконання умов вказаного договору позивачем сплачено продавцеві вартість отриманого товару з урахуванням ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями : № 974 від 11.01.11, № 1005 від 24.01.11, № 1099 від 02.03.11, № 1111 від 11.03.11, № 1157 від 05.04.11, № 1161 від 06.04.11, № 1193 від 19.04.11, № 1210 від 27.04.11, № 1211 від 27.04.11, № 1224 від 05.05.11, № 1254 від 19.05.11, № 1280 від 31.05.11, № 1291 від 07.06.11, № 1341 від 29.06.11, № 1364 від 07.07.11, № 1369 від 11.07.11, № 1421 від 29.07.11.

ПП «Квалітет Компані» на придбаний ТОВ «Промснаб» товар видані податкові накладні: № 120210 від 10.01.11; № 120113 від 13.01.11; № 6 від 01.03.11; № 7 від 01.03.11; № 91 від 11.03.11; № 4 від 01.04.11; № 37 від 13.04.11; № 40 від 14.04.11; № 5 від 04.05.11; № 46 від 17.05.11; № 54 від 19.05.11; № 17 від 01.06.11; № 8 від 02.06.11; № 19 від 01.07.11; № 20 від 05.07.11; № РН- 741 від 25.02.11(т.2 а.с.130-161).

Подальша реалізація придбаних у ПП «Квалітет Компані» товарів підтверджується у довіреностями підприємств-покупців, податковими накладними (т.5 а.с.229-333, т.6 а.с.1-177, т. 7 а.с.1-378, т.8 а.с. 1-327).

Посилання відповідача на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, що підтверджують отримання товарів, судом не приймаються, оскільки відсутність чи наявність вказаних документів може свідчити лише про наявність чи відсутність порушень правил перевезення товарно-матеріальних цінностей та, відповідно не може слугувати беззаперечним доводом щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо правомірності формування складу валових витрат чи податкового кредиту.

Як зазначалось, перевіркою встановлено порушення з боку позивача вимог пп.8.1.1, 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону 334, а саме, завищення амортизаційних відрахувань за рахунок включення до складу валових витрат амортизаційних відрахувань на придбання бензинового генератору та дверей складських залізних в 1 кварталі 2011р. на суму 993 грн. (стор.акту 30).

Відповідно до пп. 8.1.1., 8.1.2. п.8.1 ст. 8 Закону 334 під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Амортизації підлягають витрати на:

придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;

самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;

проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Як вбачається з матеріалів справи, придбаний позивачем у ТОВ «Дельфа ІНГ» згідно податкової накладної № 120124 від 24.01.11 бензиновий генератор використовується ТОВ «Промснаб» для власних потреб, що підтверджується Актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, типової форми № ОЗ-1, від 12.01.11, який складено на підставі наказів ТОВ «Промснаб» від 31.12.10 № 9 та № 10.

Придбані у ПП «Квалітет Компані» згідно податкової накладної № 741 від 25.02.11 двері складські залізні використані для поліпшення складських приміщень ТОВ «Промснаб», що підтверджується Актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, типової форми № ОЗ-1, від 25.02.11, який складено на підставі наказу ТОВ «Промснаб» від 31.1210 № 9.

Відповідачем не надано також доказів порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного заволодіння ним.

Згідно з частиною першою статті 207 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК) господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Відповідно до ст. 208 Господарського кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Таким чином, для визнання недійсними угод необхідно встановити вину сторін (сторони) у формі умислу при укладені угоди, факт наявності суб'єктивного чинника може мати місце з боку посадових осіб суб'єкта господарювання, а не з боку самої юридичної особи, а тому суб'єктивний склад правопорушення повинен бути встановлений конкретним державним органом та підтверджений законодавчо визначеними засобами доказування.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що податковим органом встановлений факт ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).

Тобто, у спорі, що розглядався, відсутні докази наявності вини позивача та умислу щодо укладення угоди, завідомо суперечної інтересам держави та суспільства щодо ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).

Вказаною статтею встановлено, що правові наслідки недійсності правочину, які регулюються цією нормою, застосовуються до сторін такого правочину в разі визнання господарського зобов'язання недійсним.

В матеріалах справи докази визнання у встановленому порядку договорів позивача з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ПП «Квалітет Компані», ТОВ «Діомат ЛТД», ТОВ «Дельфа ІНГ», ПП «Прокард» недійсними відсутні.

Суд погоджується з доводами позивача, щодо того, що чинне законодавство не ставить право платника податків на формування податкового кредиту та складу валових витрат у залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів, знаходження їх за своєю юридичною адресою, тощо. Законодавство України з питань оподаткування не зобов'язує платника податків перевіряти наявність у контрагента основних фондів та трудових ресурсів, а контрагента надавати платнику податків документальне підтвердження наявності у нього адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань .

Крім того, оцінюючи доводи відповідача щодо встановлених податковими органами порушень з боку контрагентів позивача суд враховує наступне.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 у справі № 2а-10972/11/1270, яка набрала чинності відповідно до ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011, частково задоволено позов ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», зокрема, визнано протиправними дії Ленінської МДПІ щодо здійснення перевірки товариства з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за період 01.12.2010 по 30.09.2011 та складання акту № 803/23-35554567 від 11.11.2011. (т.6 а.с. 314-331).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.01.12 по справі № 2а-11080/11/1270, яку залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.03.2012, визнані протиправними дії співробітників Алчевської ОДПІ стосовно проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Діомат» за результатами якої складено акт від 11.11.11 № 1806/236-37288409, (т.6 а.с.332-341).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10.01.12 по справі № 2а-11263/11/1270, яку залишено без змін Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.03.12, визнані протиправними дії співробітників Алчевської ОДПІ стосовно проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Дельфа ІНГ» і викладеня висновків про визнання нікчемними всіх укладених правочинів ТОВ «Дельфа ІНГ», які відображені в акті від 11.11.11 № 1797/231/37288372. (т.6 а.с.342-355 ).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29.02.12 по справі № 2а/1270/1167/2012, яку залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.04.2012, визнані протиправними дії співробітників Алчевської ОДПІ стосовно проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Квалітет Компані» за результатами якої складено акт від 14.11.11 № 1810/231/37288393. Також визнані протиправними дії співробітників Алчевської ОДПІ щодо визнання нікчемними всіх укладених правочинів ПП «Квалітет Компані» згідно зазначеного акту (т.6 а.с.356-364 ).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19.12.11 по справі № 2а-11228/11/1270 визнані протиправними дії співробітників Алчевської ОДПІ стосовно проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Прокард» за результатами якої складено акт від 11.11.11 № 1802/231/37288414. Також визнані протиправними дії співробітників Алчевської ОДПІ щодо визнання нікчемними всіх укладених правочинів ПП «Прокард» згідно зазначеного акту. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.02.12, зазначені висновки суду першої інстанції, залишені без змін (т. 6 а.с.365-378).

В силу норм ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання на всій території України.

Зазначене свідчить, що висновки податкового органу за результатами перевірки, які отримані в результаті неправомірних дій інших податкових органів врахуванню не підлягають.

З урахуванням таких обставин висновки відповідача, викладені в акті перевірки, вбачаються безпідставними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті в результаті безпідставних висновків перевірки, - протиправними. Відтак, оскаржувані податкові повідомлення рішення з урахуванням їх протиправності підлягають скасуванню. Тобто, позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промснаб» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську від 23 березня 2012 року форми «Р» № 0000702300 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 174 687,00 грн., та № 0000692300 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 158 976,5 грн.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 28 травня 2012 року.

Суддя О.В. Солоніченко