Ухвала

від 20.07.2012 по справі 2а/1270/2749/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Солоніченко О.В.

Суддя-доповідач - Арабей Т. Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2012 року справа №2а/1270/2749/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Арабей Т.Г., Губської Л.В., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 травня 2012 р. у справі № 2а/1270/2749/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб" до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.03.2012р. № 0000702300 та № 0000692300,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промснаб" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.03.2012р. № 0000702300 та № 0000692300.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 травня 2012 р. у справі № 2а/1270/2749/2012 адміністративний позов задоволено повністю, внаслідок чого визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську від 23 березня 2012 року форми «Р» № 0000702300 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 174 687,00 грн., та № 0000692300 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 158 976,5 грн.

Не погодившись з судовим рішенням Державна податкова інспекція в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22.05.2012р. по справі № 2а/1270/2749/2012 та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «Промснаб» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про що свідчать поштові повідомлення. Колегія суддів розглядає дану справу відповідно до вимог ст. 197 КАС України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Промснаб» є юридичною особою перебуває на податковому обліку в ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську, є платником податку на додану вартість (т.1 а.с.29-46, т. 2 а.с. 58-77).

Державною податковою інспекцією в Артемівському районі у м. Луганську, відповідно до пп.78.1.11 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України на підстави постанови слідчого ОВС ВС ПМ ДПА в Луганській області від 10.01.2012р. , в період з 13.02.2012р. по 17.02.2012р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питання правильності визначення повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2011р. по 30.08.2011р. та податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2011р. по 30.09.2011р. по взаємовідносинам з ПП «Квалітет Компані», ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Дельфа ІНГ», ТОВ «Діомат ЛТД», ПП «Прокард», за результатами якої 24.02.2012р. складено акт за № 192/2300/24200123 в якому зафіксовано порушення позивачем: п.5.1, пп.5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп.8.1.1, 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 174 686 грн., в тому числі за 1 квартал 2011 на суму 75 733,00 грн., за 2-й квартал 2011 - 73316,00 грн., за 2-3-й квартали 2011 на суму 98 953,00 грн. (в т.ч. з-й квартал 25 637,00 грн.; п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 153520,00 грн., в т.ч. за січень 2011р. - 16361,00 грн., за лютий 2011р. - 15954,00 грн., березень 2011р. - 36102,00 грн., квітень 2011р. - 16665,00 грн., травень 2011р. - 15964,00 грн., червень 2011р. - 30652,00 грн., липень 2011р. - 21822,00 грн. (т.2 а.с. 3-57).

На підставі акту перевірки відповідачем 23 березня 2012 року прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» № 0000702300 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 174 687,00 грн.. в т.ч. за основним платежем - 174686,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1,00 грн., та № 0000692300 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 158 976,5 грн.. в т.ч. за основним платежем -153520,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 5456,5 грн. (т.2 а.с.1, 2).

Задовольняючи позов платника податків, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача були всі підстави для формування податкового кредиту, оскільки фактичне виконання угод позивача з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ПП «Квалітет Компані», ТОВ «Діомат ЛТД», ТОВ «Дельфа ІНГ», ПП «Прокард» підтверджено первинними документами: договорами, видатковими та податковими накладними, рахунками-фактурами, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжними дорученнями, банківськими виписками, реєстрами виданих та отриманих податкових накладних, оборотно-сальдовими відомостями, та журналами-ордерами по рахунках (т.1 а.с.46-305, т. 2 а.с.62-418, т.3 а.с.1-463, т.4 а.с.1-321, т. 5 а.с. 1-333, т.6 а.с.1-309, т.7 а.с.1-378, т.8 а.с. 1-327).

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до висновків акту невиїзної перевірки податковий орган зазначає, що правочини, вчинені між позивачем та контрагентами ПП «Квалітет Компані», ТОВ «Діомат ЛТД», ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ТОВ «Дельфа ІНГ», ПП «Прокард» не спричиняють реального настання правових наслідків, тобто є нікчемними.

Підставою для висновків відповідача слугували акти перевірок ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.02.2010 по 30.09.11, яку було проведено Ленінською МДПІ в м. Луганську та оформлено актом від 11.11.2011р. № 803/23-35554567 (т. 9 а.с. 90-103 ); ТОВ «Діомат» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.11 по 30.09.11, яку проведено Алчевською ОДПІ, та оформлено актом від 11.11.11 № 1806/236-37288409 (т.9 а.с.104-124) ТОВ «Дельфа ІНГ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.11 по 30.09.11, яку проведено Алчевською ОДПІ, та оформлено актом від 11.11.11 № 1797/231/37288372 (т.9 а.с.50-89); ПП «Квалітет Компані» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011р. по 30.09.2011р., яку проведено Алчевською ОДПІ, та оформлено актом від 14.11.2011р. № 1810/231/37288393 (т.9 а.с.16-49); ПП «Прокард» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011р. по 30.09.2011р., яку проведено Алчевською ОДПІ, та оформлено актом від 11.11.11 № 1802/231/37288414.

Відповідно до висновків зазначених актів перевірок контрагентів позивача, підприємства не здійснювали і не могли здійснити операції з придбання товарів, (робіт, послуг) від постачальників та подальшого їх продажу на адресу покупців,господарські операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, а отже правочини з придбання та продажу таких товарів, робіт, послуг, контрагентами суперечать положенням Цивільного кодексу України, іншим нормативно-правовим актам, а також моральним засадам суспільства, вчинені особами, що не мали необхідного обсягу цивільної дієздатності та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а отже є нікчемними.

Судом першої інстанції зроблено аналіз зазначеним актам перевірок та правомірно прийнято до уваги: постанова Луганського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 у справі № 2а-10972/11/1270, залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011р., про часткове задоволення позову ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», яким визнано протиправними дії Ленінської МДПІ щодо здійснення перевірки товариства з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за період 01.12.2010р. по 30.09.2011р. та складання акту № 803/23-35554567 від 11.11.2011р. (т.6 а.с. 314-331); постанова Луганського окружного адміністративного суду від 04.01.12 по справі № 2а-11080/11/1270, залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.03.2012р., щодо визнання протиправними дії співробітників Алчевської ОДПІ стосовно проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Діомат» за результатами якої складено акт від 11.11.2011р. № 1806/236-37288409, (т.6 а.с.332-341);постанова Луганського окружного адміністративного суду від 10.01.12 по справі № 2а-11263/11/1270, залишена без змін Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.03.12,якої визнані протиправними дії співробітників Алчевської ОДПІ стосовно проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Дельфа ІНГ» і викладення висновків про визнання нікчемними всіх укладених правочинів ТОВ «Дельфа ІНГ», які відображені в акті від 11.11.11 № 1797/231/37288372. (т.6 а.с.342-355 );постанова Луганського окружного адміністративного суду від 29.02.12 по справі № 2а/1270/1167/2012, залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.04.2012,якою визнані протиправними дії співробітників Алчевської ОДПІ стосовно проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Квалітет Компані» за результатами якої складено акт від 14.11.11 № 1810/231/3728839 (т.6 а.с.356-364 ), також постанова Луганського окружного адміністративного суду від 19.12.2011р. по справі № 2а-11228/11/1270,залишеною без змін Донецьким апеляційним адміністративним судом від 09.02.2012р., якою визнані протиправними дії співробітників Алчевської ОДПІ стосовно проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Прокард» за результатами якої складено акт від 11.11.11 № 1802/231/37288414. (т. 6 а.с.365-378).

Тобто всі рішення судів відносно актів перевірок контрагентів набрали чинності та є діючими.

Відповідно до норм п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, виходячи з вимог вказаних норм, підтвердженням витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток є відповідні розрахункові, платіжні та інші первинні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, підставою для нарахування податкового кредиту та податкового зобов'язання з ПДВ є податкова накладна. Судом першої інстанції наданий аналіз господарської діяльності позивача з зазначеними контрагентами з посиланням на первинні документи.

Апелянтом не спростовується факт надання до перевірки всіх первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, що підтверджують правомірність здійснення господарських операцій та визначення сум витрат, які впливають на визначення податку на прибуток, та правомірність формування податкового кредиту з ПДВ.

Також, належно допустимих доказів того, що угоди носять ознаки нікчемності, апелянт не зазначив.

Колегія суддів вважає, що укладені між позивачем та з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», ПП «Квалітет Компані», ТОВ «Діомат ЛТД», ТОВ «Дельфа ІНГ», ПП «Прокард» договори на момент розгляду справи є чинними, оскільки в судовому порядку недійсними не визнавались.

Видані позивачу належно оформлені податкові накладні зареєстрованим платником податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій, факт здійснення яких ніхто не спростував, не давали відповідачу підстав для висновку про завищення позивачем сум податкового кредиту з податку на додану вартість. Таким чином, з урахуванням наданих позивачем доказів колегія суддів вважає, що обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій, на які платник податку посилається як на підставу формування податкового кредиту, у судовому засіданні доведені повністю, у зв'язку з чим колегія не приймає до уваги доводи відповідача про нікчемність правочинів .

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно зі ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Апелянтом не було доведено, що сторони, укладаючи господарські зобов'язання, мали умисел на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Аналіз вищевикладених положень законодавства свідчить, що на момент формування позивачем податкового кредиту до складу податкового кредиту мали відноситись суми податку на додану вартість, сплачені в ціні товару (робіт, послуг) при їх придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат. Документом, що посвідчував право на отримання податкового кредиту, вважалась податкова накладна, яка підтверджувала сплату податку на додану вартість.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту, має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та виконав законодавчі умови отримання такого відшкодування.

Аналогічної позиції дотримується Верховний суд України в своїй постанові від 31 січня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІК" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Рішення касаційного суду узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії"" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Окрім того, відповідно до п. 86.9 ст.86 Податкового Кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Відповідачем порушені зазначені норми та податкові-повідомлення рішення прийняті до набрання сили відповідним рішенням суду, оскільки перевірка проводилась на підставі постанови слідчого в межах кримінально-процесуального закону.

Приймаючи викладене до уваги суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 197, п.1 ч. 1ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 травня 2012 р. у справі № 2а/1270/2749/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб" до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.03.2012р. № 0000702300 та № 0000692300 - залишити без задоволення, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 травня 2012 р. у справі № 2а/1270/2749/2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів Т.Г.Арабей

Л.В.Губська

В.А.Шальєва