Постанова

від 08.06.2012 по справі 2а/1270/3447/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 червня 2012 року Справа № 2а/1270/3447/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Лисенко Є.М.,

за участю представників

позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 26.04.2012),

ОСОБА_2 (довіреність б/н від 06.06.2012),

відповідача: ОСОБА_3 (довіреність № 3/10 від 02.04.2012),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП МЕДІА ГРУП» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000132300 від 03.02.2012, -

ВСТАНОВИВ:

03 травня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП МЕДІА ГРУП» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби, у якому позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000132300 від 03.02.2012 Ленінської МДПІ у м. Луганську про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 182917,75 грн. відносно ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП».

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач не згоден з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням з огляду на те, що ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП» протягом зазначеного в акті перевірки періоду укладало з ПП «Неомаркет» (код за ЄДРПОУ 37156794), ПП «Арикон» (код за ЄДРПОУ 37156815), ТОВ «Ваел-Плюс» (код за ЄДРПОУ 33352187) угоди про абонентське обслуговування офісної техніки, локальних мереж та серверів, відеокомплексів на АЗС, відеокомплексів в супермаркетах. На виконання умов вказаних договорів були складені акти прийому-передачі наданих послуг, а також здійснені розрахунки за вказані роботи (надані послуги). Усі документи бухгалтерського та податкового обліку стосовно виконання вказаних робіт, а також щодо проведення розрахунків за вказаними господарськими операціями були надані перевіряючим під час проведення перевірки. Ніяких інших документів стосовно виконання вказаних робіт перевіряючи ми не вимагались. Натомість в акті перевірки зазначено про ненадання позивачем актів виконаних робіт, доказів фактичного надання виконаних послуг з технічного обслуговування відео систем, розрахунку калькуляції собівартості виконаних послуг, формування ціни та цінового підходу за обслуговування відео систем, переліку виконаних робіт. Зазначені документи, на думку позивача, не відносяться до складу документів бухгалтерського або податкового обліку, а тому вони зберігаються не у бухгалтерії підприємства, а знаходяться у підрозділах, які займаються питанням маркетингу та інженерно-технічними питаннями.

Крім того, позивачем зазначено, що висновки акта перевірки щодо наявності порушень податкового законодавства з боку ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП» відповідачем зроблено на підставі актів перевірок по контрагентах позивача - ПП «Неомаркет» (код за ЄДРПОУ 37156794), ПП «Арикон» (код за ЄДРПОУ 37156815), ТОВ «Ваел-Плюс» (код за ЄДРПОУ 33352187). Разом з тим, відповідач, на думку позивача, не мав права використовувати вказані акти, оскільки постанова Луганського окружного адміністративного суду визнано протиправними дії податкових органів щодо проведення вказаних перевірок.

Також позивачем зазначено, що висновки відповідача щодо нікчемності правочинів, укладених між ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП», ПП «Неомаркет», ПП «Арикон» та ТОВ «Ваел-Плюс», є безпідставними, оскільки податковому органу не надано права визначати на свій власний розсуд які правочини є чинними, а які нікчемними.

На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07 травня 2012 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеному у позовній заяві. Крім того, представники позивача приєднали до матеріалів справи доповнення до адміністративного позову (а.с.129-134 том 1), у яких додатково зазначили таке.

Висновки відповідача про фіктивність взаємовідносин між ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП», ПП «Неомаркет», ПП «Арикон» та ТОВ «Ваел-Плюс» у зв'язку із поверненням оплати за абонентське обслуговування відео серверів при наявності актів виконаних робіт не відповідають дійсності. Фахівцями відповідача не враховано, що протягом серпня 2011 року на розрахунковий рахунок ПП «Неомаркет» були перераховані грошові кошти у сумі 433246,36 грн. та на ПП «Арикон» у сумі 713000,00 грн.. У зв'язку з невиконанням умов договорів протягом жовтня-листопада 2011 року ці грошові кошти у повному обсязі були повернуті на поточний рахунок ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП», що підтверджується актом перевірки. Таким чином, за проведені роботи протягом травня-липня 2011 року ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП» розрахувалось із вказаними контрагентами у повному обсязі, а повернуті були грошові кошти, які не стосуються виконаних робіт за вказаний період.

Крім того, представники позивача зауважили, що ПП «Неомаркет», ПП «Арикон» та ТОВ «Ваел-Плюс» на момент виконання робіт згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців знаходилися за місцем реєстрації. Згідно з ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідачем не оспорюється факт наявності податкових накладних та не надано доказів того, що послуги (роботи), які надавали ПП «Неомаркет», ПП «Арикон» та ТОВ «Ваел-Плюс», не використовуються ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП» в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності. Видані ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП» належно оформлені податкові накладні зареєстрованими платниками податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій, факт здійснення яких ніхто не спростував, не давали відповідачу підстав для висновку про неправомірність формування ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП» сум податкового кредиту.

Також представниками позивача зауважено, що документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП», за результатами якої складено акт від 25.01.2012 № 63/23/32473606, проведена на виконання постанови слідчого СВ ПМ Ленінської МДПІ у м. Луганську від 17.01.2012. На теперішній час не існує рішення суду, яке набрало законної сили, у кримінальній справі, в межах якої було призначено дану перевірку відповідно до кримінально-процесуального закону. Тому позивач вважає, що відповідачем оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято без дотримання відповідної процедури, встановленої п.86.9 ст.86 ПК України, а тому воно є передчасним.

У судовому засіданні 08.06.2012 представниками позивача подано уточнення адміністративного позову (а.с.44 том 2), у якому представники позивача зазначили, що ДПС в Луганській області за результатами розгляду скарги ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП» прийнято рішення від 20.04.2012 № 5809/10-408, яким було зменшено суму податкового повідомлення рішення № 0000132300 від 03.02.2012 на 1 грн., у зв'язку з чим, представники позивача просили скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000132300 від 03.02.2012 Ленінської МДПІ у м. Луганську про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 182916,75 грн. відносно ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП».

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.216-225 том 1), у яких зазначив, що відповідно до актів перевірок контрагентів позивача - ПП «Неомаркет», ПП «Арикон» та ТОВ «Ваел-Плюс» встановлено, що у цих підприємств відсутня необхідна матеріальна база для виконання підприємницької діяльності, підприємства за місцем реєстрації не знаходяться, посадовими особами документально не підтверджено факт постачання ТМЦ, надання послуг, що у сукупності вказує на нікчемність правочину. У зв'язку з викладеним встановлено відсутність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у постачальників, вони не можуть бути відповідно і реалізовані.

Оскільки проведеними перевірками встановлено, що фактичного здійснення господарських операцій не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку.

Крім того, представником відповідача зазначено, що ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП» до перевірки на надано доказів щодо фактичного виконання договорів, а саме до перевірки не надано: актів виконаних робіт, доказів фактичного надання виконаних послуг з технічного обслуговування відео систем, розрахунку калькуляції собівартості виконаних послуг, формування ціни та цінового підходу за обслуговування відео систем, переліку виконаних робіт, не зазначено пооб?єктно де саме та на яку суму були виконані роботи по абонентському обслуговуванню відео систем.

Також, проведеними перевірками встановлено, що ПП «Неомаркет» та ПП «Арикон» здійснено повернення оплати на адресу позивача за абонентське обслуговування відео серверів. Повернення грошових коштів відбулося при наявності актів здачі-прийняття робіт між ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП», ПП «Неомаркет» та ПП «Арикон», у яких зазначено про те, що сторони претензій одна до одної не мають. На підставі викладеного, представник позивача робить висновок про те, що фактично роботи по абонентському обслуговуванню не відбувалися.

Представником відповідача зазначено, що операції з придбання послуг по абонентському обслуговуванню ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП» від виконавців послуг - ПП «Неомаркет», ПП «Арикон» та ТОВ «Ваел-Плюс» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, основних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких послуг, що свідчить про відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності.

На підставі вищевикладеного, представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що товариство з обмеженою відповідальністю «ТОП МЕДІА ГРУП» (далі - ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП»), ідентифікаційний код 32473606, як юридична особа зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 23.04.2003, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 749014 (а.с.87 том 1).

ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП» перебуває на податковому обліку у відповідача з 06.05.2003 за № 744-01.

Позивач, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 11.08.2004 № 17320856, виданого Ленінською МДПІ у м. Луганську, індивідуальний податковий номер - 324736012367, зареєстрований платником ПДВ.

З 18.01.2012 по 24.01.2012 посадовою особою Ленінської МДПІ у м. Луганську на підставі п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України та постанови слідчого СВ ПМ Ленінської МДПІ у м. Луганську від 17.01.2012, проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП», код за ЄДРПОУ 32473606, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 30.09.2011 по взаємовідносинам з ПП «Неомаркет», код за ЄДРПОУ 37156794, ПП «Арикон», код за ЄДРПОУ 37156815, ТОВ «Ваел-Плюс», код за ЄДРПОУ 33352187, за результатами проведення якої складено акт № 63/23/32473606 від 25.01.2012 (а.с.9-21).

Згідно висновків акта № 63/23/32473606 від 25.01.2012 перевіркою встановлено порушення ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП»:

- п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит у періоді, що перевірявся, на загальну суму 359573,00 грн., в тому числі за травень 2011 року в сумі 135679,00 грн., за червень 2011 року в сумі 94151,00 грн., за липень 2011 року в сумі 129743,00 грн.;

- п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягав сплаті (перерахуванню) до бюджету, в періоді, що перевірявся на загальну суму 168532,00 грн., у тому числі за травень 2011 року в сумі 98496,00 грн., за червень 2011 року в сумі 12501,00 грн., за липень 2011 року в сумі 57535,00 грн.;

- податкові накладні, отримані від ПП «Неомаркет», ПП «Арикон» та ТОВ «Ваел-Плюс» за період з 01.05.2011 по 31.07.2011, які не мають юридичної сили та складені на підставі нікчемних правочинів, не надають право ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП» на нарахування податкового кредиту у сумі 359573,00 грн.

Вивченням акта перевірки № 63/23/32473606 від 25.01.2012 встановлено, що відповідачем зроблено висновок про порушення ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП» податкового законодавства з податку на додану вартість з огляду на висновки актів перевірок по контрагентах позивача - ПП «Неомаркет», ПП «Арикон» та ТОВ «Ваел-Плюс».

Так, в актах від 11.11.2011 № 804/23-33352187 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ваел-Плюс», код за ЄДРПОУ 33352187, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 (а.с.1-16 том 2), від 14.11.2011 № 1812/236-37156815 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Арикон», код за ЄДРПОУ 37156815, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 (а.с.46-67 том 2), від 11.11.2011 № 1804/231-37156794 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Неомаркет», код за ЄДРПОУ 37156794, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 30.09.2011 (а.с.68-91 том 2) зазначено про те, що у вказаних підприємств відсутня необхідна матеріальна база для виконання підприємницької діяльності, підприємства за місцем реєстрації не знаходяться, посадовими особами документально не підтверджено факт постачання ТМЦ, надання послуг, що у сукупності вказує на нікчемність правочину. У зв'язку з викладеним встановлено відсутність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у постачальників, вони не можуть бути відповідно і реалізовані. Зроблено висновки про нікчемність укладених з цими підприємствами правочинів.

Оскільки проведеними перевірками встановлено, що фактичного здійснення господарських операцій не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку.

Крім того, в акті перевірки № 63/23/32473606 від 25.01.2012 зазначено, що ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП» до перевірки на надано доказів щодо фактичного виконання договорів, а саме до перевірки не надано: актів виконаних робіт, доказів фактичного надання виконаних послуг з технічного обслуговування відео систем, розрахунку калькуляції собівартості виконаних послуг, формування ціни та цінового підходу за обслуговування відео систем, переліку виконаних робіт, не зазначено пооб?єктно де саме та на яку суму були виконані роботи по абонентському обслуговуванню відео систем.

Також, проведеною перевіркою встановлено, що ПП «Неомаркет» та ПП «Арикон» здійснено повернення оплати на адресу позивача за абонентське обслуговування відео серверів. Повернення грошових коштів відбулося при наявності актів здачі-прийняття робіт між ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП», ПП «Неомаркет» та ПП «Арикон», у яких зазначено про те, що сторони претензій одна до одної не мають. На підставі викладеного, представник позивача робить висновок про те, що фактично роботи по абонентському обслуговуванню не відбувалися.

На підставі акта № 63/23/32473606 від 25.01.2012 Ленінською МДПІ у м. Луганську згідно з п.54.3 ст.54, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України винесено податкове повідомлення-рішення № 0000132300 від 03.02.2012, яким ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на 182917,75 грн., з яких: за основним платежем - 168532,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 14385,75 грн. (а.с.64 том 1).

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням № 0000132300 від 03.02.2012 позивач звернувся із скаргою до Державної податкової служби у Луганській області.

Рішенням Державної податкової служби у Луганській області від 20.04.2012 № 5809/10-408 про результати розгляду первинної скарги, скасовано податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у м. Луганську № 0000132300 від 03.02.2012 у частині 1 грн. застосованої штрафної санкції, а в іншій частині залишено без змін (а.с.84-86 том 1).

З пояснень представника відповідача, судом встановлено, що відповідачем податкове повідомлення-рішення за результатами розгляду первинної скарги не складалося та не направлялося позивачу.

Розглянувши адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінивши обґрунтованість заперечень відповідача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, з огляду на таке.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із ст.198 ПК України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено ст.200 ПК України.

Згідно ст.200 ПК України:

- сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1);

- при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2).

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з п.201.6 ст.201 ПК України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України).

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 встановлені обов'язкові реквізити для первинних документів, а саме: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 123.1 статті 123 ПК України закріплено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; при повторному протягом 1095 днів визначені контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; при визначені контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість протягом 1095 днів втретє та більше - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 75 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Разом з тим, пунктом 7 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України регламентовано, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що між ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП» та ПП «Арикон» укладено договір № 53 від 01.05.2011 про надання послуг, відповідно до умов якого та додатку № 1 до договору № 53 від 01.05.2011 між сторонами укладено договір про абонентське обслуговування офісної техніки, локальних мереж та серверів, абонентське обслуговування відеокомплексів на АЗС, у супермаркетах, у ресторанах (а.с.32-33 том 1).

Операції з надання послуг оформлено: актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг) (а.с.34-38, 171-172 том 1), податковими накладними (а.с.39-43 том 1).

Між ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП» та ТОВ «Ваел-Плюс» укладено договір № 52 від 01.05.2011 про надання послуг, відповідно до умов якого та додатку № 1 до договору № 52 від 01.05.2011 між сторонами укладено договір про абонентське обслуговування офісної техніки, локальних мереж та серверів, абонентське обслуговування відеокомплексів на АЗС, у супермаркетах (а.с.44-46 том 1).

Операції з надання послуг оформлено: актом здачі-прийняття робіт (наданих послуг) (а.с.47 том 1), податковою накладною (а.с.48 том 1).

Між ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП» та ПП «Неомаркет» укладено договір № 54 від 01.06.2011 про надання послуг, відповідно до умов якого та додатку № 1 до договору № 54 від 01.06.2011 між сторонами укладено договір про абонентське обслуговування офісної техніки, локальних мереж та серверів, абонентське обслуговування відеокомплексів на АЗС, у супермаркетах, у ресторанах (а.с.49-50 том 1).

Операції з надання послуг оформлено: актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг) (а.с.51-57 том 1), податковими накладними (а.с.58-62 том 1), рахунками-фактурами (а.с.169-170 том 1).

Крім того, позивачем до матеріалів справи надано витяг з журналу обліку виконаних робіт за 2011 рік (а.с.66-81 том 1), оглядом якого встановлено, що журнал містить відомості щодо виконаних робіт пооб?єктно із зазначенням найменування виконаних робіт, вартості наданої послуги, підписи замовника та виконавця.

Таким чином, з огляду на наявність журналу обліку виконаних робіт за 2011 рік у ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП», суд приходить до висновку, що доводи відповідача про те, що у позивача відсутні докази фактичного надання виконаних послуг з технічного обслуговування відео систем, розрахунку калькуляції собівартості виконаних послуг, формування ціни та цінового підходу за обслуговування відео систем, переліку виконаних робіт, є безпідставними.

Податкові накладні, отримані від ПП «Неомаркет», ПП «Арикон» та ТОВ «Ваел-Плюс», ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП» включено до реєстру отриманих та виданих накладних за травень-липень 2011 року (а.с.135-147 том 1).

Платіжними дорученнями, наявними у матеріалах справи (а.с.173-198 том 1), підтверджено, що ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП» у повному обсязі розрахувалося з ПП «Неомаркет», ПП «Арикон» та ТОВ «Ваел-Плюс» за отримані послуги.

Посилання відповідача на те, що ПП «Неомаркет» та ПП «Арикон» здійснено повернення оплати на адресу позивача за абонентське обслуговування відео серверів та таке повернення грошових коштів відбулося при наявності актів здачі-прийняття робіт між ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП», ПП «Неомаркет» та ПП «Арикон», у яких зазначено про те, що сторони претензій одна до одної не мають, у звзяку з чим зроблено висновок, що фактично роботи по абонентському обслуговуванню не відбувалися знайшли своє спростування у судовому засіданні.

Так, сплата та повернення грошових коштів ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП» за невиконані послуги відбулося платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.199-215 том 1).

Дослідженням призначення платежу вказаних платіжних доручень встановлено, що відбулося повернення за абонентське обслуговування згідно рахунків від 16.08.2011, 30.08.2011, 31.08.2011, тобто за абонентські послуги, які мали бути надані у серпні 2011 року та розрахунки за надання яких ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП» також було здійснено в серпні 2011 року.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що повернення грошових коштів відбулося за зовсім інший період - серпень 2011 року, ніж той, у якому позивачем було сформовано податковий кредит - травень-липень 2011 року.

На підтвердження використання у господарській діяльності підприємства послуг, отриманих від ПП «Неомаркет», ПП «Арикон» та ТОВ «Ваел-Плюс», позивачем до матеріалів справи долучено бухгалтерську довідку та оборотно-сальдову відомість по рахунку: 10 (а.с.153-162 том 1), якими підтверджено факт знаходження на балансі підприємства комп'ютерної техніки, систем відео спостереження тощо.

Також на підтвердження своїх доводів, представником позивача до матеріалів справи приєднано примірники угод про розміщення обладнання у супермаркетах (а.с.163-168 том 1).

Дослідженням податкової звітності ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП» з податку на додану вартість за травень-липень 2011 року встановлено, що позивачем згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до складу податкового кредиту включено податок на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ПП «Неомаркет», ПП «Арикон» та ТОВ «Ваел-Плюс» (а.с.22-31 том 1).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП» податковий кредит з податку на додану вартість у травні-липні 2011 року по фінансово-господарським операціям з ПП «Неомаркет», ПП «Арикон» та ТОВ «Ваел-Плюс» сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Висновки відповідача про відсутність реальності здійснених господарських операцій між ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП», ПП «Неомаркет», ПП «Арикон» та ТОВ «Ваел-Плюс» ґрунтуються тільки на висновках актів перевірок контрагентів позивача.

Разом з тим, у судовому засіданні висновки акта перевірки № 63/23/32473606 від 25.01.2012 щодо відсутності реальності вчинених операцій документально спростовані, оскільки позивачем у судове засідання та до перевірки було надано належним чином оформлену первинну документацію, на підставі якої позивачем було сформовано податковий кредит, та яка, на думку суду, у повній мірі підтверджує реальність господарських відносин між ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП», ПП «Неомаркет», ПП «Арикон» та ТОВ «Ваел-Плюс» у травні-липні 2011 року.

Відповідачем суду не надано доказів порушення позивачем правил бухгалтерського та податкового обліку.

Крім того, суд вважає за потрібне зазначити, що, на час здійснення господарських операцій у травні-липні 2011 року ПП «Неомаркет», ПП «Арикон» та ТОВ «Ваел-Плюс» були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, були платниками податку на додану вартість (а.с.48-51).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що посилання представника відповідача на наявність порушень податкового законодавства з боку контрагентів ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП» - ПП «Неомаркет», ПП «Арикон» та ТОВ «Ваел-Плюс», суд не приймає до уваги, оскільки порушення податкового законодавства з боку контрагентів платника податків не може автоматично свідчити про наявність порушень податкового законодавства саме з боку позивача без підтвердження належними та допустимими доказами, а отже не може тягнути за собою настання негативних наслідків для нього.

Відповідачем суду не надано доказів порушення правил бухгалтерського та податкового обліку саме позивачем. Натомість представником позивача суду документально підтверджено реальність здійснених господарських операцій.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відсутність доведення факту правопорушення з боку ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП» та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Крім того, суд вважає за потрібне зазначити, що постановами Луганського окружного адміністративного суду від 10.01.2012 у справі № 2а-11079/11/1270, від 25.11.2011 у справі № 2а-10971/11/1270, від 25.01.2012 у справі № 2а-11182/11/1270, залишеними без змін ухвалами Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.02.2012, від 30.03.2012, від 03.04.2012 відповідно, визнано протиправними дії податкових органів щодо проведення перевірок ПП «Неомаркет», ПП «Арикон» та ТОВ «Ваел-Плюс», за результатами яких складено акти перевірок від 11.11.2011 № 804/23-33352187, від 14.11.2011 № 1812/236-37156815, від 11.11.2011 № 1804/231-37156794 (а.с.89-114 том 1).

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судові рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки дії податкових органів щодо проведення перевірок контрагентів позивача визнано у судовому порядку протиправними, з огляду на положення ст.70 КАС України, суд приходить до висновку, що вказані акти перевірок не є допустимими, а тому і висновки, зазначені в цих актах перевірок судом не враховуються.

Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити таке.

Як вбачається з матеріалів справи документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП», за результатами проведення якої складено акт № 63/23/32473606 від 25.01.2012, проведено на виконання постанови старшого слідчого СВ ПМ Ленінської МДПІ у м. Луганську від 17.01.2012 про призначення позапланової виїзної документальної перевірки у кримінальній справі № 02/12/8004 (а.с.226 том 1).

Пунктом 86.9 статті 86 ПК України встановлено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Відповідачем суду не надано рішення суду, яке набрало законної сили, у кримінальній справі в межах якої було призначено дану перевірку відповідно до кримінально-процесуального закону.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято без дотримання відповідної процедури, встановленої п. 86.9 ст.86 ПК України, а тому воно є передчасним.

З урахуванням вищевикладеного, з огляду на реальний характер всіх господарських операцій, здійснених ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП» з ПП «Неомаркет», ПП «Арикон» та ТОВ «Ваел-Плюс», з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, суд прийшов до висновку, що позивач правомірно сформував податковий кредит з податку на додану вартість по операціях з цими контрагентами у травні-липні 2011 року, а тому у податкового органу відсутні підстави для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 11 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідного до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Незважаючи на те, що позивач просив тільки скасувати податкове повідомлення-рішення, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнавши протиправним та скасувавши податкове повідомлення-рішення № 0000132300 від 03.02.2012.

Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що відповідно до п.1 ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Згідно з ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 08 червня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 13 червня 2012 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП МЕДІА ГРУП» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000132300 від 03.02.2012, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 03.02.2012 № 0000132300, яким товариству з обмеженою відповідальністю «ТОП МЕДІА ГРУП» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 182916,75 грн. (сто вісімдесят дві тисячі дев'ятсот шістнадцять гривень сімдесят п'ять копійок), з яких: за основним платежем - 168532,00 грн. (сто шістдесят вісім тисяч п'ятсот тридцять дві гривні), за штрафними (фінансовими) санкціями - 14384,75 грн. (чотирнадцять тисяч триста вісімдесят чотири гривні сімдесят п'ять копійок).

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП МЕДІА ГРУП» (місцезнаходження: 91055, м. Луганськ, вул. В. Пятеркіна, 10-а, ідентифікаційний код 32473606) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1829,19 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять дев'ять гривень дев'ятнадцять копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 13 червня 2012 року.

СуддяК.О. Пляшкова