Ухвала

від 30.07.2012 по справі 2а/1270/3447/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Головуючий у 1 інстанції -

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2012 року справа №2а/1270/3447/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі

головуючого судді Гайдара А.В.,

суддів Ханової Р.Ф.,

Яковенка М.М.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 червня 2012 р. у справі № 2а/1270/3447/2012 (головуючий І інстанції Пляшкова К.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП МЕДІА ГРУП» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000132300 від 03.02.2012 року,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000132300 від 03.02.2012 року .

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08 червня 2012 р. у справі № 2а/1270/3447/2012 позовні вимоги задоволені, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.02.12 р. № 0000132300, яким збільшено ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП» податок на додану вартість за основним платежем у розмірі 168532,00 грн., за штрафними санкціями у розмірі 14384,75 грн.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду сторони до суду не прибули, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ТОП МЕДІА ГРУП» (далі - ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП»), ідентифікаційний код 32473606, як юридична особа зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 23.04.2003, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 749014 (а.с.87 том 1).

ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП» перебуває на податковому обліку у відповідача з 06.05.2003 за № 744-01. Позивач, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 11.08.2004 № 17320856, виданого Ленінською МДПІ у м. Луганську, індивідуальний податковий номер - 324736012367, зареєстрований платником ПДВ.

З 18.01.2012 по 24.01.2012 посадовою особою Ленінської МДПІ у м. Луганську на підставі п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України та постанови слідчого СВ ПМ Ленінської МДПІ у м. Луганську від 17.01.2012, проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП», код за ЄДРПОУ 32473606, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 30.09.2011 по взаємовідносинам з ПП «Неомаркет», код за ЄДРПОУ 37156794, ПП «Арикон», код за ЄДРПОУ 37156815, ТОВ «Ваел-Плюс», код за ЄДРПОУ 33352187, за результатами проведення якої складено акт № 63/23/32473606 від 25.01.2012 (а.с.9-21).

Згідно висновків акта № 63/23/32473606 від 25.01.2012 перевіркою встановлено порушення ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП»:

- п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит у періоді, що перевірявся, на загальну суму 359573,00 грн., в тому числі за травень 2011 року в сумі 135679,00 грн., за червень 2011 року в сумі 94151,00 грн., за липень 2011 року в сумі 129743,00 грн.;

- п.200.1, п.200.2 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягав сплаті (перерахуванню) до бюджету, в періоді, що перевірявся на загальну суму 168532,00 грн., у тому числі за травень 2011 року в сумі 98496,00 грн., за червень 2011 року в сумі 12501,00 грн., за липень 2011 року в сумі 57535,00 грн.;

- податкові накладні, отримані від ПП «Неомаркет», ПП «Арикон» та ТОВ «Ваел-Плюс» за період з 01.05.2011 по 31.07.2011, які не мають юридичної сили та складені на підставі нікчемних правочинів, не надають право ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП» на нарахування податкового кредиту у сумі 359573,00 грн.

Вивченням акта перевірки № 63/23/32473606 від 25.01.2012 встановлено, що відповідачем зроблено висновок про порушення ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП» податкового законодавства з податку на додану вартість з огляду на висновки актів перевірок по контрагентах позивача - ПП «Неомаркет», ПП «Арикон» та ТОВ «Ваел-Плюс».

Так, в актах від 11.11.2011 № 804/23-33352187 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ваел-Плюс», код за ЄДРПОУ 33352187, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 (а.с.1-16 том 2), від 14.11.2011 № 1812/236-37156815 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Арикон», код за ЄДРПОУ 37156815, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 (а.с.46-67 том 2), від 11.11.2011 № 1804/231-37156794 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Неомаркет», код за ЄДРПОУ 37156794, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 30.09.2011 (а.с.68-91 том 2) зазначено про те, що у вказаних підприємств відсутня необхідна матеріальна база для виконання підприємницької діяльності, підприємства за місцем реєстрації не знаходяться, посадовими особами документально не підтверджено факт постачання ТМЦ, надання послуг, що у сукупності вказує на нікчемність правочину. У зв'язку з викладеним встановлено відсутність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у постачальників, вони не можуть бути відповідно і реалізовані. Зроблено висновки про нікчемність укладених з цими підприємствами правочинів.

Оскільки проведеними перевірками встановлено, що фактичного здійснення господарських операцій не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку.

В акті перевірки № 63/23/32473606 від 25.01.2012 зазначено, що ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП» до перевірки на надано доказів щодо фактичного виконання договорів, а саме до перевірки не надано: актів виконаних робіт, доказів фактичного надання виконаних послуг з технічного обслуговування відео систем, розрахунку калькуляції собівартості виконаних послуг, формування ціни та цінового підходу за обслуговування відео систем, переліку виконаних робіт, не зазначено пооб'єктно де саме, та на яку суму були виконані роботи по абонентському обслуговуванню відео систем.

Також, проведеною перевіркою встановлено, що ПП «Неомаркет» та ПП «Арикон» здійснено повернення оплати на адресу позивача за абонентське обслуговування відео серверів. Повернення грошових коштів відбулося при наявності актів здачі-прийняття робіт між ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП», ПП «Неомаркет» та ПП «Арикон», у яких зазначено про те, що сторони претензій одна до одної не мають. На підставі викладеного, відповідач робить висновок про те, що фактично роботи по абонентському обслуговуванню не відбувалися.

На підставі акта № 63/23/32473606 від 25.01.2012 Ленінською МДПІ у м. Луганську згідно з п.54.3 ст.54, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України винесено податкове повідомлення-рішення № 0000132300 від 03.02.2012, яким ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на 182917,75 грн., з яких: за основним платежем - 168532,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 14385,75 грн. (а.с.64 том 1).

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням № 0000132300 від 03.02.2012 позивач звернувся із скаргою до Державної податкової служби у Луганській області.

Рішенням Державної податкової служби у Луганській області від 20.04.2012 № 5809/10-408 про результати розгляду первинної скарги, скасовано податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у м. Луганську № 0000132300 від 03.02.2012 у частині 1 грн. застосованої штрафної санкції, а в іншій частині залишено без змін (а.с.84-86 том 1).

З пояснень представника відповідача, встановлено, що відповідачем податкове повідомлення-рішення за результатами розгляду первинної скарги не складалося та не направлялося позивачу.

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із ст.198 ПК України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено ст.200 ПК України.

Згідно ст.200 ПК України:

- сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1);

- при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2).

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з п.201.6 ст.201 ПК України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 ПК України).

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 встановлені обов'язкові реквізити для первинних документів, а саме: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 123.1 статті 123 ПК України закріплено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; при повторному протягом 1095 днів визначені контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; при визначені контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість протягом 1095 днів втретє та більше - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 75 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Разом з тим, пунктом 7 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України регламентовано, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП» та ПП «Арикон» укладено договір № 53 від 01.05.2011 про надання послуг, відповідно до умов якого та додатку № 1 до договору № 53 від 01.05.2011 між сторонами укладено договір про абонентське обслуговування офісної техніки, локальних мереж та серверів, абонентське обслуговування відеокомплексів на АЗС, у супермаркетах, у ресторанах (а.с.32-33 том 1). Операції з надання послуг оформлено: актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг) (а.с.34-38, 171-172 том 1), податковими накладними (а.с.39-43 том 1).

Між ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП» та ТОВ «Ваел-Плюс» укладено договір № 52 від 01.05.2011 про надання послуг, відповідно до умов якого та додатку № 1 до договору № 52 від 01.05.2011 між сторонами укладено договір про абонентське обслуговування офісної техніки, локальних мереж та серверів, абонентське обслуговування відеокомплексів на АЗС, у супермаркетах (а.с.44-46 том 1).

Операції з надання послуг оформлено: актом здачі-прийняття робіт (наданих послуг) (а.с.47 том 1), та податковою накладною (а.с.48 том 1).

Між ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП» та ПП «Неомаркет» укладено договір № 54 від 01.06.2011 про надання послуг, відповідно до умов якого та додатку № 1 до договору № 54 від 01.06.2011 між сторонами укладено договір про абонентське обслуговування офісної техніки, локальних мереж та серверів, абонентське обслуговування відеокомплексів на АЗС, у супермаркетах, у ресторанах (а.с.49-50 том 1).

Операції з надання послуг оформлено: актами здачі-прийняття робіт (наданих послуг) (а.с.51-57 том 1), податковими накладними (а.с.58-62 том 1), рахунками-фактурами (а.с.169-170 том 1).

Крім того, позивачем до матеріалів справи надано витяг з журналу обліку виконаних робіт за 2011 рік (а.с.66-81 том 1), оглядом якого встановлено, що журнал містить відомості щодо виконаних робіт пооб'єктно із зазначенням найменування виконаних робіт, вартості наданої послуги, підписи замовника та виконавця.

Таким чином, з огляду на наявність журналу обліку виконаних робіт за 2011 рік у ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП», у позивача відсутні докази фактичного надання виконаних послуг з технічного обслуговування відео систем, розрахунку калькуляції собівартості виконаних послуг, формування ціни та цінового підходу за обслуговування відео систем, переліку виконаних робіт, є безпідставними.

Податкові накладні, отримані від ПП «Неомаркет», ПП «Арикон» та ТОВ «Ваел-Плюс», ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП» включено до реєстру отриманих та виданих накладних за травень-липень 2011 року (а.с.135-147 том 1).

Платіжними дорученнями, наявними у матеріалах справи (а.с.173-198 том 1), підтверджено, що ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП» у повному обсязі розрахувалося з ПП «Неомаркет», ПП «Арикон» та ТОВ «Ваел-Плюс» за отримані послуги.

Посилання відповідача на те, що ПП «Неомаркет» та ПП «Арикон» здійснено повернення оплати на адресу позивача за абонентське обслуговування відео серверів та таке повернення грошових коштів відбулося при наявності актів здачі-прийняття робіт між ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП», ПП «Неомаркет» та ПП «Арикон», у яких зазначено про те, що сторони претензій одна до одної не мають, у звзяку з чим зроблено висновок, що фактично роботи по абонентському обслуговуванню не відбувалися знайшли своє спростування у судовому засіданні.

Так, сплата та повернення грошових коштів ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП» за невиконані послуги відбулося платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.199-215 том 1).

Дослідженням призначення платежу вказаних платіжних доручень встановлено, що відбулося повернення за абонентське обслуговування згідно рахунків від 16.08.2011, 30.08.2011, 31.08.2011, тобто за абонентські послуги, які мали бути надані у серпні 2011 року та розрахунки за надання яких ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП» також було здійснено в серпні 2011 року.

Таким чином, повернення грошових коштів відбулося за зовсім інший період - серпень 2011 року, ніж той, у якому позивачем було сформовано податковий кредит - травень-липень 2011 року.

На підтвердження використання у господарській діяльності підприємства послуг, отриманих від ПП «Неомаркет», ПП «Арикон» та ТОВ «Ваел-Плюс», позивачем до матеріалів справи долучено бухгалтерську довідку та оборотно-сальдову відомість по рахунку: 10 (а.с.153-162 том 1), якими підтверджено факт знаходження на балансі підприємства комп'ютерної техніки, систем відео спостереження тощо.

Також на підтвердження своїх доводів, представником позивача до матеріалів справи приєднано примірники угод про розміщення обладнання у супермаркетах (а.с.163-168 том 1).

Дослідженням податкової звітності ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП» з податку на додану вартість за травень-липень 2011 року встановлено, що позивачем згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до складу податкового кредиту включено податок на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ПП «Неомаркет», ПП «Арикон» та ТОВ «Ваел-Плюс» (а.с.22-31 том 1).

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП» податковий кредит з податку на додану вартість у травні-липні 2011 року по фінансово-господарським операціям з ПП «Неомаркет», ПП «Арикон» та ТОВ «Ваел-Плюс» сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Висновки відповідача про відсутність реальності здійснених господарських операцій між ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП», ПП «Неомаркет», ПП «Арикон» та ТОВ «Ваел-Плюс» ґрунтуються тільки на висновках актів перевірок контрагентів позивача.

Відповідачем суду не надано доказів порушення позивачем правил бухгалтерського та податкового обліку.

Крім того, на час здійснення господарських операцій у травні-липні 2011 року ПП «Неомаркет», ПП «Арикон» та ТОВ «Ваел-Плюс» були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, були платниками податку на додану вартість (а.с.48-51).

Посилання представника відповідача на наявність порушень податкового законодавства з боку контрагентів ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП» - ПП «Неомаркет», ПП «Арикон» та ТОВ «Ваел-Плюс», колегія судів не приймає до уваги, оскільки порушення податкового законодавства з боку контрагентів платника податків не може автоматично свідчити про наявність порушень податкового законодавства саме з боку позивача без підтвердження належними та допустимими доказами, а отже не може тягнути за собою настання негативних наслідків для нього.

Відповідачем суду не надано доказів порушення правил бухгалтерського та податкового обліку саме позивачем. Натомість представником позивача суду першої інстанції надано належні докази підтвердження реальності здійснених господарських операцій.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що відсутність доведення факту правопорушення з боку ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП» та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТОП МЕДІА ГРУП», за результатами проведення якої складено акт № 63/23/32473606 від 25.01.2012, проведено на виконання постанови старшого слідчого СВ ПМ Ленінської МДПІ у м. Луганську від 17.01.2012 про призначення позапланової виїзної документальної перевірки у кримінальній справі № 02/12/8004 (а.с.226 том 1).

Пунктом 86.9 статті 86 ПК України встановлено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем не була доведена правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення за наслідками перевірки відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого позовні вимоги правомірно задоволені частково. Спір по суті судом першої інстанції вирішений вірно. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195-197, п.3 ч.1 ст. 199, 200, 205, 206 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську Лугансько області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 червня 2012 р. у справі № 2а/1270/3447/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08 червня 2012 р. у справі № 2а/1270/3447/2012- залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий: А.В. Гайдар

Судді: Р.Ф. Ханова

М.М. Яковенко