Постанова

від 06.06.2012 по справі 2а-1870/2997/12

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2012 р. Справа № 2a-1870/2997/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.

за участю секретаря судового засідання - Сахно М.В.,

представника позивача - Пелих В.Д.,

представника відповідача - Коваль С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом приватного підприємства Виробничо-будівельне підприємство "Будвироби" до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство Виробничо-будівельне підприємство «Будвироби» (далі - позивач, ПП ВБП «Будвироби» звернулося до суду з позовною заявою до Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області (далі - Охтирська МДПІ), в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000051530 від 09.02.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 82759грн.85коп.

В обґрунтування своєї позиції зазначив, що контролюючі органи - Охтирська МДПІ, ДПС у Сумській області та ДПС України невірно визначили суму податкового зобов'язання та приймали рішення, що суперечать законодавству, оскільки ними під час обрахунку орендної плати, не враховано те, що постановою Охтирського міськрайонного суду від 23.11.2011р. рішення Охтирської міської ради «Про затвердження нормативно грошової оцінки земель м. Охтирка» визнано незаконним. Враховуючи вказане, з огляду на те, що рішення Охтирської міської ради не було опубліковано у встановленому порядку, позивач вважає, що нормативно-грошову оцінку землі, затвердженої вказаним рішенням Охтирської міської ради використовувати в 2011р. для розрахунку податкового зобов'язання по орендній платі неможливо.

Також позивач зазначив, що податковим органом не враховано те, що на орендованих земельних ділянках побудовано та здано в експлуатацію житло, квартири передані в комунальну власність, підприємство обслуговує ці будинки без отримання прибутку, тому згідно пп.276.1 ст.276 Податкового кодексу України, податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів) зайняті житловим фондом, які за даними державного земельного кадастру належать до земель, зайнятих житловим фондом, справляється у розмірі 3 відсотків від суми земельного податку. При цьому Охтирською МДПІ також не враховано приписи Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», який прийнятий з метою стабілізації будівництва, підвищення платоспроможності населення, забезпечення реалізації житлових прав громадян, які потребують державної підтримки, стимулювання розвитку будівельної та суміжних галузей в умовах світової фінансової кризи. Закон спрямований на подолання кризових явищ у будівельній галузі та житловому будівництві. Зазначає, що відповідно до частини 6 статті 3 даного закону, договори оренди земельних ділянок державної та комунальної власності, на яких здійснюється будівництво багатоквартирних житлових будинків (в тому числі із вбудовано-прибудованими приміщеннями соціального значення) та на яких виконуються будівельно-монтажні роботи, укладені до набрання чинності цим законом, підлягають поновленню на ті самі строки і на тих самих умовах, що були передбачені цими договорами у порядку, встановленому законом. Виходячи з цього позивач робить висновок, що даним нормативним актом фактично встановлено заборону на зміну умов договорів оренди (в тому числі, і щодо підвищення орендної плати) щодо тих земельних ділянок, на яких здійснюється будівництво багатоквартирних будинків.

Оскільки, орендовані земельні ділянки використовуються підприємством саме для будівництва житла, то пріоритетному застосуванню до спірних правовідносин, вважає позивач, підлягають норми Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та розвиток житлового будівництва», який по відношенню до Закону України «Про оренду землі» є спеціальним нормативним актом.

Виходячи з викладено просив позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 22.05.2012р. занесеної до журналу судового засідання (а.с.120,117) у справі було допущено заміну відповідача його правонаступником - Охтирською об'єднаною державною податковою інспекцією Сумської області (далі - відповідач, Охтирська ОДПІ).

Відповідач, заперечуючи проти позову у повному обсязі надав письмове заперечення (а.с.42-47). В обґрунтування своєї позиції зазначив, що з 01.01.2011 року річна сума платежу, що підлягає перерахуванню до бюджету суб'єктами господарювання, які орендують земельні ділянки державної та комунальної власності, визначається відповідно до умов договору, але з урахуванням пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, тобто не може бути меншою в даному випадку трикратного розміру земельного податку. Відносини оподаткування не можуть регулюватися на засадах угоди між учасниками, не передбачають укладення договорів стосовно виконання податкового обов'язку. Щодо нормативно-грошової оцінки відповідач зазначив, що з метою забезпечення правильності справляння орендної плати за землю та недопущення втрат бюджету, Охтирською МДПІ було зроблено запит до управління Держкомзему в м. Охтирка, щодо надання довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки по ПП ВБП «Будвироби». При обчисленні розміру орендної плати брались до уваги витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, діючої протягом 2011 року, які були надані 01.04.2011р.за № 530 та 08.11.11р. за № 1774.

Таким чином, Охтирська ОДПІ вважає, що позивач, всупереч вимог Податкового кодексу України, визначив, мінімальний розмір орендної плати за використання земельних ділянок в розмірі 1 % (замість 3%) від їх нормативної грошової оцінки в розмірі, меншому за 94,73грн. за 1кв.м.

Також відповідач відмітив, що з введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011р. будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. У зв'язку з цим відповідач просив відмовити у задоволенні позову (а.с.42-48).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, з підстав, викладених у позові та додаткових поясненнях (а.с.122-123), підтримав. Зазначив, що дійсно по вул. Соснова,29 (призначена для розміщення та обслуговування виробничої бази будівельного підприємства) їхнім підприємством було обраховано орендну плату в розмірі 1%, а не 3% від нормативної грошової оцінки, як зазначено у Податковому кодексу України, однак, вважав, що порушення в діях позивача відсутні, оскільки орендну плату обраховано відповідно до умов діючого договору. Просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях (а.с.42-48), в задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що ПП ВБП «Будвироби» (код ЄДРПОУ 06712185) 04.12.1997р. зареєстроване юридичною особою, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію (а.с.29).

Протягом 2006-2011років між позивачем та Охтирською міською радою були укладені договори оренди земельних ділянок.

Так, 08 лютого 2006р. між Охтирською міською радою та позивачем було укладено договір оренди на строкове платне користування земельною ділянкою (для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку): загальною площею - 0,2750га, розташованої по пров. Друкарському, 9 в м. Охтирка - терміном на 25 років (а.с.76-78). Пунктом 8 договору зафіксовано, що річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки землі, що складає 1913,14грн. на рік.

06 грудня 2007р. між Охтирською міською радою та позивачем було укладено договір оренди на строкове платне користування земельною ділянкою (для будівництва житлового будинку): загальною площею - 0,2815га, розташованої по пров. Таборний,8 в м. Охтирка - терміном на 5 років (а.с.71-73). Пунктом 8 договору зафіксовано, що річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки землі, що складає 1314,89грн.

06 грудня 2007р. між Охтирською міською радою та позивачем було укладено договір оренди на строкове платне користування земельною ділянкою (для розміщення та обслуговування виробничої бази будівельного підприємства): загальною площею - 2,5612га, розташованої по вул. Соснова,29 в м. Охтирка - терміном на 10 років (а.с.61-63). Пунктом 8 договору зафіксовано, що річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки землі, що складає 9028,23грн.

05 квітня 2011р. між Охтирською міською радою та позивачем було укладено договір оренди на строкове платне користування земельною ділянкою (для розміщення та обслуговування виробничої бази): загальною площею - 0,6859га, розташованої по вул. Снайпера, 3 в м. Охтирка - терміном на 3 роки (а.с.66-68). Пунктом 8 договору зафіксовано, що річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі, що складає 10903,75грн.

28.01.2011р. позивачем було подано до Охтирської МДПІ податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (а.с.53-60), та узгоджено податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2011р. у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки землі по земельним ділянкам, розташованих за адресою по вул. Соснова,29 в м. Охтирка, пров. Таборний,8 в м. Охтирка та пров. Друкарський, 9 в м. Охтирка, а також узгоджено податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2011р. у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі по земельним ділянкам, розташованих за адресою вул. Снайпера,3 в м. Охтирка. Згідно вказаної декларації позивачем нараховано орендної плати за 2011 рік у загальному розмірі 15380грн.10коп.

21 листопада 2011 року спеціалістами Охтирської МДПІ була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП ВБП «Будвироби» з питань дотримання вимог податкового законодавства, а саме: повноти та правильності обчислення податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за січень-жовтень 2011 року, в ході якої були виявлені порушення позивачем, п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України, в результаті чого, позивачем донарахована сума по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності в загальному розмірі 76017грн.37коп., в тому числі: січень 2011р.- 7431,12 грн., лютий 2011р.- 7431,12грн., березень 2011р.- 7431,12 грн., квітень 2011р.- 8780,91 грн., травень 2011р.- 8988,62 грн., червень 2011р.- 8988,62 грн., липень 2011р.- 8988,62 грн., серпень 2011р.-8988,62 грн., вересень 2011р. - 8988,62 грн., (а.с.13-14).

За наслідками перевірки, результати якої зафіксовані в акті № 357/15-213/06712185 (а.с.13-14), 14 рудня 2011 року Охтирською МДПІ було винесене податкове повідомлення-рішення за №0001261530 (а.с.18), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «орендна плата з юридичних осіб» у загальному розмірі 85011грн.01коп.

Позивач, не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням оскаржив його до ДПА в Сумській області (а.с.103-105). Однак, рішенням ДПС у Сумській області від 03.02.2012р. за №242/10-005-3/4ск (а.с.8-9) оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14.12.2011р. було скасоване в частині штрафних санкцій в сумі 2251грн.16коп. в іншій частині - залишено без змін.

09 лютого 2012 року Охтирською МДПІ за результатами оскарження було винесене податкове повідомлення-рішення за №0000051530, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 82759грн.85коп.(а.с.10), в тому числі 76017грн. 37коп. - основного платежу, 6742грн. 48коп. - штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами подання позивачем скарги до ДПА України (а.с.26-27), рішенням ДПС України від 12.03.2012р. за №4399/6/10-2215 (а.с.23-25) податкове повідомлення-рішення від 14.12.2011 року з урахуванням рішення ДПС у Сумській області від 03.02.2012р. було залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходить з наступного.

Представник позивача в судовому засіданні, однією з підстав для скасування податкового повідомлення-рішення, зокрема, щодо земельних ділянок по вул. Соснова,29 в м. Охтирка, пров. Таборний,8 в м. Охтирка та пров. Друкарський, 9 в м. Охтирка (по яким визначено розмір орендної плати в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки) визначає те, що їхнім підприємством правомірно було обраховано орендну плату у відповідності до умов договору.

Разом з тим, суд відмічає, що відповідно до вимог чинного законодавства України земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю з 01 січня 2011 року - Податковим Кодексом України. При цьому статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 14.1.72, 14.1.73, 14.147 п. 14.1 ст. 14, пп. 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України, плата за землю це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Земельний податок це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Справляння плати за землю, в тому числі розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, здійснюється відповідно до положень Податкового кодексу України з урахуванням критеріїв, які визначені у розділі ХІІІ «Плата за землю».

Так, згідно ст.ст. 269,270 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі (яким в даному випадку виступає позивач). Об'єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, як визначено у пп.288.1 ст. 288 Податкового кодексу України, є договір оренди такої земельної ділянки.

Законом України «Про оренду землі» статтею 1 визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13,18,15 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Однією із істотних умов договору оренди землі між орендодавцем та орендарем є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату .

Згідно ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

За приписами п.288.4 ст. 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.13-14) та з пояснень сторін, позивачем сплачується орендна плата за земельні ділянки, розташованої по вул. Соснова,29 в м. Охтирка, пров. Таборний,8 в м. Охтирка та пров. Друкарському, 9 в м. Охтирка у відповідності до умов укладених договорів в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки. Однак, суд не може прийняти до уваги доводи позивача з приводу того, що орендна плата сплачується в порядку та розмірі, передбачених договором оренди, оскільки відповідно до пп. 288.5.1 п.288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Тобто, з 01 січня 2011 р. мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, становить 3% від їх грошової оцінки. Тому вказані доводи позивача не приймаються судом до уваги.

Додатково, як на підставу для скасування податкового повідомлення-рішення в частині збільшення грошового зобов'язання з орендної плати по земельним ділянкам, що розташовані по пров. Таборний,8 (а.с.71-76) та по пров. Друкарський,9 в м. Охтирка (а.с.76-78), позивач посилається на норми Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», відповідно ч.6 ст.3 якого було установлено, що до 1 січня 2013 року: договори оренди земельних ділянок державної та комунальної власності, на яких здійснюється будівництво багатоквартирних житлових будинків (у тому числі із вбудовано-прибудованими приміщеннями соціального призначення) та на яких виконуються будівельно-монтажні роботи, укладені до набрання чинності цим Законом, підлягають поновленню на ті самі строки і на тих самих умовах, що були передбачені цими договорами у порядку, встановленому законом.

Дійсно як вбачається з поданих позивачем доказів (а.с.133-150) та договорів оренди (а.с. 71-73,76-78), підприємством позивача було орендовано вказані земельні ділянки для будівництва та обслуговування багатоповерхових будинків та протягом 2011р. здійснювало будівельно-монтажні роботи на земельних ділянках по пров. Таборний,8 та по пров. Друкарський,9 в м. Охтирка.

Однак, варто зазначити, що Закон України від 09.09.2010р. №2504, яким було внесено зміни до ст. 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» стосовно строку застосування особливості укладення договорів оренди земельних ділянок державної та комунальної власності, на яких здійснюється будівництво багатоквартирних житлових будинків (до 1 січня 2013р., набрав чинності з 01.10.2010р.

В той же час з 01.01.2011р. був введений в дію Податковий кодекс України в п.7.3 ст.7 якого зазначено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

При цьому закон, на який посилається позивач, з урахуванням зазначених приписів Податкового кодексу України, на переконання суду, не може розповсюджуватись на податкове законодавство, оскільки згідно його преамбули вказаний закон прийнято з метою стабілізації будівництва, підвищення платоспроможності населення, забезпечення реалізації житлових прав громадян, які потребують державної підтримки, стимулювання розвитку будівельної та суміжних галузей в умовах світової фінансової кризи та спрямований на подолання кризових явищ у будівельній галузі та регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з будівництвом житла.

Враховуючи, що вказаний закон з урахуванням відповідних змін, на які посилається позивач, не визначав положення щодо порушення податкового законодавства, був прийнятий до набрання чинності Податковим кодексом України, вказані доводи позивача також, не можуть бути прийняті до уваги.

Крім того, на спростовування зазначеної позиції позивача, а також доводів щодо правомірного, на його думку, визначення орендної плати в розмірі 1% по земельній ділянці по вул. Соснова,29, пров. Таборний,8 та по пров. Друкарський,9 в м. Охтирка, як зазначено умовами договорів, варто відмітити, що дійсно розмір орендної плати за землю є умовою договору оренди, однак, орендна плата є формою плати за землю, яка є загальнодержавним податком, справляння (в обов'язковому порядку) плати за який є сферою регулювання податкового законодавства, а тому умови та підстави для зменшення розміру податку повинні бути визначені саме на законодавчому рівні, в даному випадку в Податковому кодексі України.

Відносини оподаткування не можуть регулюватися на засадах угоди між учасниками, та не передбачають укладання договорів стосовно виконання податкового обов'язку. Сплата обов'язкових платежів, до яких віднесено і плату за землю (ст. 9 Податкового кодексу України) не може залежати від умов договору. Принципові засади такого регулювання містяться в статті 67 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що такі відносини регулюються виключно засобами владних приписів з боку держави і не можуть допускати засоби диспозитивності, а орендна плата відноситься до податкового зобов'язання. Отже, приймаючи до уваги те, що збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не у зв'язку з волевиявленням сторін договору, а у зв'язку зі зміною ставки податку відповідно до закону, то необхідність сплати такої форми "плати за землю", як орендна плата у новому розмірі виникла у позивача незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою сторін договору оренди землі.

Також як на підставу для скасування податкового повідомлення-рішення, позивач посилається на невірне обрахування податковим органом орендної плати, яка визначалась під час перевірки за новою нормативною грошовою оцінкою земельних ділянок, в розмірі 94,73грн. за 1кв.м. Зазначає (а.с.123), що від розміру грошової оцінки землі залежить розмір орендної плати, а дані зміни необхідно вносити до початку нового бюджетного року на що вказується у п. 4.1.9 ст.4 Податкового кодексу України, відповідно до якого стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року. А в п. 12.3.4 ст.12 вказаного кодексу зазначено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. Також посилається на те, що рішення Охтирської міської ради, яким затверджено нова нормативна грошова оцінка землі в розмірі 94,73грн. за 1кв.м, було скасовано постановою суду. А тому вважає, що розмір орендної плати їхнім підприємством було обраховано у відповідності до нормативно-грошової оцінки, яка діяла до прийняття рішення Охтирської міської ради про затвердження нормативно-грошової оцінки в розмірі вже 94,73грн.за1кв.м

Однак, вказані доводи позивача судом також не приймають до уваги, виходячи з наступного

Відповідно до ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; а також площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Так, як вбачається з матеріалів справи (а.с.119) Охтирською міською радою було прийнято рішення №892-МР «Про нормативну грошову оцінку земель м. Охтирки», яким в п.1 було затверджено грошову оцінку в розмірі 94,73грн. за 1кв.м. станом на 01.01.2008р.

25.12.2009р. (а.с.49) рішенням № 905-МР Охтирської міської ради від 25.12.2009 року «Про внесення змін до рішення Охтирської міської ради від 24.11.2009 року № 892-МР «Про нормативну грошову оцінку земель м. Охтирка» було внесено зміни до рішення Охтирської міської ради від 24.11.2009 року № 892-МР «Про нормативну грошову оцінку земель м. Охтирка» та затверджено його в новій редакції з базовою вартістю нормативної грошової оцінки в розмірі 94,73 грн. за 1 кв.м. станом на 01 січня 2008 року. Рішенням було вирішено, затверджені матеріали грошової оцінки землі м. Охтирка ввести в дію з 01 січня 2011 року. В пункті 3 та 4 вказаного рішення № 905-МР було визначено, що нарахування та сплату плати за землю орендарями та власниками земельних ділянок здійснювати відповідно до нормативної грошової оцінки земель міста, яка вводиться в дію з 01 січня 2011 року, а Охтирській міжрайонній державній податковій інспекції забезпечити здійснення контролю за нарахуванням та справлянням плати за землю орендарями та власниками земельних ділянок відповідно до нормативної грошової оцінки земель міста, яка вводиться в дію з 01 січня 2011 року.

Посилання позивача на порушення порядку опублікування вказаного рішення Охтирською міською радою, судом не приймаються до уваги, оскільки відповідно до ч.5 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію. В даному випадку рішення №905-МР Охтирської міської ради від 25.12.2009 року, як встановлено судом, було розміщено на офіційному сайті Охтирської міської ради 18.05.2010р. (а.с.118), та враховуючи, що в ньому було зазначено більш пізній строк набрання чинності з 01.01.2011р., нормативна грошова оцінка в розмірі за1кв.м 94,73грн., була введена в дію саме з 01.01.2011р.

Варто також відмітити, що станом на час подачі декларації вказане рішення було чинне, однак, позивачем при обчисленні орендної плати його положення не були враховані. Дане рішення надійшло до Охтирської МДПІ 12.01.2010р. за вх.номером 13 (а.с.49) та опубліковане в одному з друкованих засобів масової інформації у місцевій газеті „Лідер" 02.02.2011 року (а.с.50).

Пізніше Охтирська міська рада прийняла рішення №191-МР «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Охтирка» від 30.06.2011року, яким також затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста з базовою вартістю 94,73грн. за 1 кв.м. станом на 01 січня 2008 року (а.с.51). В ньому в пункті 2 було зазначено, що затверджені матеріали грошової оцінки землі м. Охтирка ввести в дію з дати публікації в одному з друкованих засобів місцевої сфери розповсюдження (а.с.51). Також в ньому відмічено, що рішення Охтирської міської ради № 905-МР Охтирської міської ради від 25.12.2009 року вважати таким, що втратило чинність після публікації рішення №191-МР в одному з друкованих засобів місцевої сфери розповсюдження (а.с.51).

Дане рішення опубліковано в одному з друкованих засобів масової інформації у місцевій газеті «Роксолана Максі» 08.07.2011 року (а.с.52) та надійшло до Охтирської МДПІ 05 липня 2011 року за вх. номером № 352 (а.с.51).

Дійсно, як зазначає, позивач пункт 2 вказаного рішення в частині введення його в дію постановою Охтирського міськрайонного суду від 23.12.2011р. було визнано незаконним (а.с.16). Однак, посилання ПП ВБП «Будвироби» на дану постанову, як на одну з підстав правомірності своєї позиції, є безпідставним, оскільки вказана постанова станом на момент розгляду справи не набрала законної сили, у зв'язку з її оскарженням в апеляційному порядку (а.с.151). Крім того даною постановою суду не було скасовано рішення Охтирської міської ради від 30.06.2011р. в частині затвердження нормативної грошової оцінки в розмірі 94,73грн. за 1кв.м.

Таким чином даний розмір нормативної грошової оцінки землі в сумі 94,73грн.за 1кв.м визначався з 01.01.2011р. рішенням №905-МР Охтирської міської ради від 25.12.2009 року, а з дня введення нормативної грошової оцінки, затвердженої рішенням Охтирської міської ради №191-МР від 30.06.2011 року - даним рішенням та не змінювався з 01.01.2011р. Тобто, з огляду на існування рішення від 25.12.2009 року №905-МР (яке не визнавалось незаконним), навіть скасування рішення №191-МР від 30.06.2011 року, не могло вплинути на розмір нормативної грошової оцінки 1кв.м -94,73грн.

Також варто відмітити, що на запити Охтирської МДПІ до управління Держкомзему в м. Охтирка, щодо надання довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки по ПП ВБП «Будвироби», були надані витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, діючої протягом 2011 року, згідно яких нормативна грошова оцінка землі становила в розмірі 94,73кв.м. (а.с.65,70,74,80).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач, виходячи з розміру нормативної грошової оцінки в сумі 94,73гр. при обрахуванні орендної плати діяв у відповідності до Податкового кодексу України, в межах повноважень, з метою з якою ці повноваження надані.

Посилання позивача на п.276.1 ст. 276 Податкового кодексу України та зазначення про те, що на орендованих земельних ділянках побудовано та здано в експлуатацію житло, квартири передані в комунальну власність, а підприємство обслуговує ці будинки без отримання прибутку, є безпідставним. Оскільки відповідно до вказаного п.276.1 ст. 276 Податкового кодексу України податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів), зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 3 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу тобто в розмірі 3 % від суми, що складає 1 % від нормативної грошової оцінки земель.

Тобто, як вбачається з даної норми особливості справляння земельного податку в даному випадку, встановлені на переконання суду, для земельних ділянок зайнятих житловим фондом, а не виділених для житлової забудови, оскільки відповідно до ст.4 Житлового кодексу , житловий фонд включає:жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд);-жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд);жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово- будівельних кооперативів);жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд);- квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення). До житлового фонду включаються також жилі будинки, що належать державно-колгоспним та іншим державно-кооперативним об'єднанням, підприємствам і організаціям. Відповідно до Основ житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік до цих будинків застосовуються правила, встановлені для громадського житлового фонду. До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Разом з тим, як вбачається з укладених договорів оренди земельних ділянок ПП ВБП «Будвироби» з Охтирською міською радою, в п.13 та п.14 визначено умови використання земельних ділянок та їх цільове призначення. Так, земельна ділянка площею 2,5612га, що знаходиться за адресою вул.Соснова 29 (а.с.61), передана в оренду для розміщення та обслуговування виробничої бази будівельного підприємства, а цільове призначення земельної ділянки - землі промисловості. Земельна ділянка, що знаходиться за адресою вул.Снайпера 3 площею 0,6859га передана в оренду для розміщення та обслуговування виробничої бази, цільове призначення земельної ділянки - землі промисловості. Земельні ділянки по пров.Таборному, 8 (0,2815га (а.с.71) та пров.Друкарському, 9 (0,2750га (а.с.76) передані в оренду для будівництва та обслуговування багатоповерхових будинків з цільовим призначенням - землі житлової забудови. А тому суд вважає доводи позивача з посиланням на п.276.1 ст. 276 Податкового кодексу України також безпідставним.

Що стосується санкцій, застосованих оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням (а.с.10), суд зазначає, що відповідно до пп.109.2 ст.109 Податкового кодексу України вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України. Згідно пп.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищення суми бюджетного. Відповідно до п.7 підрозділу 10 Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення. Враховуючи, що в судовому засіданні не був спростований факт вчинення позивачем порушення вимог Податкового кодексу України податковим органом правомірно було застосовані санкцій в розмірі 6742грн. 28коп. (а.с.11).

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 09.02.2012р. №0000051530 відповідає вимогам чинного законодавства, є обґрунтованим, прийняте з дотриманням вимог ст.19 Конституції України, Податкового кодексу України та ч.3 ст.2 КАС України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову приватного підприємства Виробничо-будівельне підприємство "Будвироби" до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.02.2012р. №0000051530 -відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) І.Г. Шевченко

З оригіналом згідно

Суддя І.Г. Шевченко

Повний текст постанови складено 11 червня 2012 року.