Ухвала

від 27.11.2008 по справі 14/56-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

14/56-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

27 листопада 2008 р.                                                                                   № 14/56-08  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого      Дунаєвської Н.Г.,

Суддів:Михайлюка М.В.,Мележик Н.І.

перевіривши касаційну скаргу

Приватного підприємства "Оліком"

на постанову

Житомирського апеляційного господарського суду від 07.10.2008 р.

у справі№ 14/56-08 господарського суду Вінницької області

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Автосервіс"

доПриватного підприємства "Оліком"

про стягнення 13911,56 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 07.10.2008 р. у справі № 14/56-08.

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати державного мита і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993 р. №7-93 (в редакції від 25.03.2005 р.), розміри ставок державного мита із касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами становлять - 50 відсотків ставки, що підлягає  сплаті у разі  подання   заяви, для  розгляду  спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, державне мито сплачується в таких розмірах: 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Скаржник зазначених вимог не виконав. Так, скаржник оскаржуючи судові рішення в повному обсязі повинен сплатити 69,56 грн. державного мита. Однак, із доданого до касаційної скарги платіжного доручення № 377 від 09.10.2008 р. вбачається, що скаржник сплатив тільки 35 грн.

Окрім того,  згідно ч.1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито".

Згідно з положеннями  п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 № 15 при перерахуванні мита з рахунку платника подається останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Зазначена вимога скаржником не дотримана, оскільки на доданому до касаційної скарги платіжному дорученні № 377 від 09.10.2008 р. зазначений напис відсутній.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню. Після усунення зазначених недоліків скаржник має право повторно подати належно оформлену касаційну скаргу у порядку, встановленому розділом ХІІ1 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст.1113 ГПК України, суд       

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу з доданими до неї документами повернути скаржнику.

Головуючий, суддя                                                Н. Дунаєвська

Судді:М.Михайлюк

Н. Мележик