Постанова

від 06.06.2012 по справі 2а-3228/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2012 р. № 2а-3228/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Гойна Ю.А.,

за участю:

представника позивача Шнира О.Б.,

представника відповідача Дорош А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Ваги АКСІС Україна»до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасувати податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ваги АКСІС Україна»(надал -ТзОВ «Ваги Аксіс Україна»звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Сихівському районі м.Львова, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003372321 від 23.12.2011р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 41650 грн., де 53000 грн. основний платіж та 13250 грн. штрафні санкції та просить стягнути судові витрати.

Суд відповідно до ухвали від 14.05.2012 року в порядку статті 55 КАС України допустив заміну відповідача Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова його правонаступником -Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкове повідомлення-рішення №0003372321 від 23.12.2011р. підлягає скасуванню, оскільки на підтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та ТзОВ «Промспец Консалтинг»при перевірці надано усі необхідні документи, а саме Договір про надання послуг, Акти виконаних робіт, Договір купівлі-продажу, накладні та податкові накладні, а також докази здійснення перевезення купленого товару: Договір транспортного експедирування, акти виконаних робіт, рахунки, заявки на перевезення вантажу, які стосуються співпраці з ТзОВ «Промспец Консалтинг»та додані до матеріалів справи. Факт проведення вказаним товариством розрахунків за поставлені товари спростовують висновок відповідача та доводять факт здійснення фінансово-господарської діяльності між позивачем та ТзОВ «Промспец Консалтинг».

Відповідач подав до суду заперечення на позов, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Свої заперечення обґрунтовує тим, нікчемністю правочину між позивачем та контрагентом, оскільки як вбачається з акту про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Промспец Консалтинг»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.08.2011р. -31.08.2011р. №112/23-03-05 від 21.10.2011р., в якому встановлено, що в ТОВ «Промспец Консалтинг»відсутній факт реального вчинення господарських операцій за серпень місяць 2011р., так як у вказаного товариства відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції: 1) відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме: відсутній кваліфікований персонал; незначний штат працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в т.ч. за спеціальною освітою; наявність в штаті тільки керівних посад; 2) відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів; 3) платник не знаходиться за місцезнаходженням (фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку) при відсутності укладених договорів оренди інших приміщень.

Як наслідок, вказує відповідач, перевіркою встановлено порушення ТзОВ «Ваги АКСІС Україна»пп.14.1.181 ст.14, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.201.4 - п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 53 000 грн., в.т.ч. за серпень 2011 року на суму 53 000 грн. Вимоги позивача вважає безпідставними та просить відмовити в задоволені позову.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Додатково пояснив, що позивач здійснював господарську діяльність з ТзОВ «Промспец Консалтинг»в серпні 2011р. і в даний період вказане товариство подавало податкову звітність, перебувало на обліку в ДПІ та на час здійснення господарської діяльності було зареєстроване як платники ПДВ з видачею відповідного свідоцтва. Вважає позовні вимоги обґрунтованими, дії відповідача незаконними та просить позов задоволити.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву та поясненнях у справі. Додатково пояснив, що проведеним дослідженням фінансово-господарської діяльності контрагента позивача встановлено неможливість виконання відповідного договору, укладеного з позивачем, що, в свою чергу, свідчить про укладення договору без мети настання реальних наслідків. Позивачем, натомість, не подано суду достатніх та належних доказів на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом. У зв'язку з викладеним вище, просить суд відмовити позивачеві у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

В період з 25.11.2011 року по 01.12.2011 року відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка ТзОВ «Ваги АКСІС Україна» з питань достовірності нарахування ПДВ за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р., за результатами якої складено Акт перевірки від 08.12.2011р. №4627/23-2/31588854. На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення -рішення №0003372321 від 23.12.2011р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 41650 грн., де 53000 грн. основний платіж та 13250 грн. штрафні санкції.

Відповідачем у вказаному акті перевірки від 08.12.2011р. встановлено, що в порушення пп.14.1.181 ст.14, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.201.4 - п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ ТзОВ «Ваги АКСІС Україна»позивачем занижено податок на додану вартість в сумі 53 000 грн., в.т.ч. за серпень 2011 року на суму 53 000 грн.

Вказані висновки ґрунтуються на тому, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Промспец Консалтинг», код ЄДРПОУ 37091549, за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р. встановлено його завищення в сумі 53 000 грн., в результаті отримання товару та послуг від ТОВ «Промспец Консалтинг», за нікчемним правочином.

Під час перевірки ТзОВ «Ваги АКСІС Україна»не надано товарно-транспортних накладних про підтвердження отримання товарів від ТОВ «Промспец Консалтинг».

В доведення нікчемності правочинів між ТзОВ «Ваги АКСІС Україна»та ТОВ «Промспец Консалтинг», відповідач посилається на Акт про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Промспец Консалтинг»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.08.2011р. -31.08.2011р. №112/23-03-05 від 21.10.2011р., в якому зроблено висновки, що в ТОВ «Промспец Консалтинг»відсутній факт реального вчинення господарських операцій за серпень місяць 2011р., оскільки у вказаного товариства відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції.

Як наслідок, відповідач прийшов до висновку, що вартість придбаних ТзОВ «Ваги АКСІС Україна»товарів та послуг, віднесених до складу податкового кредиту по ТОВ «Промспец Консалтинг», вважаються не підтвердженими за серпень 2011р. Тобто, в результаті виконання сторонами нікчемних угод не може виникати право на податковий кредит по податку на додану вартість у ТзОВ «Ваги АКСІС Україна». При цьому, відповідач посилається на порушення вимог п.1,5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст. 216, ст.228 ЦК України.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями - рішенням позивачем 30.12.2011р. подано скаргу в ДПА у Львівській області, яка Рішенням про результати розгляду первинної скарги №2582/10/10-2005/230 від 28.02.2012р. залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення -рішення без змін.

Вказані рішення ТзОВ «Ваги АКСІС Україна»07.03.2012р. оскаржило до ДПС України. Рішенням ДПС України №5812/6/10-2115 від 02.04.2012р. залишено без змін Рішення ДПС у Львівській області та оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

У зв'язку з цим, позивач вирішив звернутися до суду.

Суд при вирішенні спору виходить з наступного.

Між позивачем та ТОВ «Промспец Консалтинг» 01.09.2010р. укладено Договір купівлі-продажу №0901 з Додатковою угодою від 20.12.2010р., згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупця (позивача) товар -комплектуючі до вагового обладнання, а покупець зобов'язується прийняти і своєчасно оплатити цей товар на умовах даного договору (п.1.1.).

На виконання умов Договору купівлі-продажу №0901 від 01.09.2010р. позивач прийняв від ТОВ «Промспец Консалтинг»товар згідно Видаткових накладних №ВД-0001218 від 01.08.2011р., №ВД-0001243 від 08.08.2011р., №ВД-0001299 від 12.08.2011р. та №ВД-0001328 від 23.08.2011р. і на отриманий товар позивачу виписані відповідні податкові накладні №47 від 01.08.2011р., №148 від 08.08.2011р., №211 від 12.08.2011р. та №303 від 23.08.2011р.

Позивачем здійснено оплату ТОВ «Промспец Консалтинг»за придбаний товар згідно Платіжних доручень №1414 від 31.08.2011р., №1427 від 05.09.2011р. та №1458 від 08.09.2011р., що також доводиться Довідкою про взаєморозрахунки господарських операцій між позивачем та ТОВ «Промспец Консалтинг»за серпень 2011р.

Для транспортування придбаного позивачем в ТОВ «Промспец Консалтинг»товару згідно Договору купівлі-продажу №0901 від 01.09.2010р., позивач використав послуги перевізника -ФОП ОСОБА_5 згідно укладеного Договору транспортного експедирування №085 від 08.12.2010р.

На виконання Договору транспортного експедирування №085 від 08.12.2010р. позивачем надано перевізнику Заявки на перевезення вантажу від 01.08.2011р. та від 22.08.2011р., після виконання яких сторонами підписано Акти виконаних робіт від 02.08.2011р. та від 25.08.2011р. на підставі вказаних актів виконаних робіт позивачу виставлено Рахунки №0208/11 від 02.08.2011р. та №02508/11 від 25.08.2011р., які оплачені позивачем згідно Платіжних доручень №2036 та №2037 від 29.11.2011р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи доведено факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Промспец Консалтинг», доведено факт придбання товару, його транспортування до позивача та здійснення оплати, як за отриманий товар, так і за надані послуги по транспортуванню вказаного товару, який виходячи з назв товарних позицій видаткових накладних, призначений для виготовлення ваг, а, отже, необхідний позивачу в господарській діяльності, оскільки одним із основних видів діяльності, який позивач здійснював - це виробництво (без ремонту) ваговимірювального обладнання, що встановлено та не заперечується відповідачем на стор.3 Акту перевірки від 08.12.2011р. №4627/23-2/31588854.

Судом також встановлено, що 03.09.2010р. між позивачем та ТОВ «Промспец Консалтинг»укладено Договір на надання послуг №0903 з Додатковою угодою від 20.12.2010р., згідно з яким виконавець зобов'язується по завданню замовника (позивача) надати послуги, вказані в п.1.2. даного договору, а замовник зобов'язується оплатити ці послуги. Згідно п.1.2. вказаного Договору виконавець зобов'язується надати наступні послуги: 1) допомога в оформленні договорів; 2) Консультації про порядок проходження сертифікації ваговимірювальної техніки; 3)Консультації по використанню програмного забезпечення; 4) Маркетингові послуги; 5) Розробка макетів інформаційних буклетів; 6) Підбір і підготовка інформаційних матеріалів для проведення виставок; 7) Допомога в організації проведення виставок.

На виконання Договору на надання послуг №0903 від 03.09.2010р. сторонами узгоджено договірну ціну у відповідних Протоколах узгодження договірної ціни, позивачем надано Завдання на надання послуг по вказаному договору від 01.08.2011р. та Завдання на виконання маркетингових послуг від 04.08.2011р., після чого в доведення факту наданих послуг сторонами підписано Акти здачі-приймання виконаних послуг по договору №0903 від 03.09.2010р.. які складено 18.08.2011р. і 22.08.2011р. та позивачу надано Податкові накладні на надані послуги №260 від 18.08.2012р. та №294 від 22.08.2011р.

Факт здійснення взаєморозрахунків за надані послуги між позивачем та ТОВ «Промспец Консалтинг»доводиться платіжними дорученнями №1456 та №1457 від 08.09.2011р., а також довідкою про взаєморозрахунки господарських операцій між позивачем та ТОВ «Промспец Консалтинг»за серпень 2011р.

Судом встановлено, що факт надання позивачу послуг згідно з Договором на надання послуг №0903 від 03.09.2010р. доводиться наданими позивачем письмовими консультаціями, технічною документацією та матеріалами господарської справи №5015/4501/11, яка розглядалась Господарським судом Львівської області в серпні 2011р., що доводить отримання юридичних послуг від ТзОВ «Промспец Консалтинг»та наданим позивачем Звітом по вивченню ринку вагового обладнання, що роздрукований з електронного носія для дослідження його судом і, який доводить факт виконання маркетингових послуг по дослідженню вагового обладнання.

Із встановлених вище обставин суд робить висновок, що представлені позивачем докази в повній мірі підтверджують обставину щодо здійснення поставки позивачу товару та надання послуг, а відповідні первинні документи є тими документами, на підставі яких ведеться податковий та бухгалтерський облік згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

Порядок і особливості нарахування ПДВ на час здійснення зазначених вище господарських операцій регулювались Податковим кодексом України з відповідними змінами та доповненнями. Пунктом 14.1.181. Податкового кодексу України (надалі ПК України) передбачено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.201.6. ПК України). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. (п.201.8. ПК України) Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. (п.201.10. ПК України) Обов'язкові реквізити податкової накладної передбачені п.201.1. ПК України.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість в період здійснення господарської діяльності з ТОВ «Промспец Консалтинг»та позивачу видано ДПІ у Сихівському районі м.Львова Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 16.08.2001р. №17839605, чого не заперечує відповідач, та що вказано на сторінці 2 Акту перевірки від 08.12.2011р. №4627/23-2/31588854. Судом також встановлено, що в період здійснення господарської діяльності з позивачем також зареєстроване, як платник податку на додану вартість ТОВ «Промспец Консалтинг»і такому видано Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 03.08.2010р. №100295733, що вказано у виданих податкових накладних, не заперечується відповідачем та вказано на стор.10 Акту перевірки від 08.12.2011р. №4627/23-2/31588854 та встановлено Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011р. в справі №2-а-14157/11/2070, що набрала законної сили.

Необхідною умовою для віднесення платником податку до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість за результатами проведених господарських операцій є наявність податкової накладної, оформленої у відповідності до вимог чинного законодавства.

Судом досліджено надані позивачем Договір купівлі-продажу №0901 від 01.09.2010р., Видаткові накладні №ВД-0001218 від 01.08.2011р., №ВД-0001243 від 08.08.2011р., №ВД-0001299 від 12.08.2011р. та №ВД-0001328 від 23.08.2011р., Податкові накладні №47 від 01.08.2011р., №148 від 08.08.2011р., №211 від 12.08.2011р. та №303 від 23.08.2011р., Договір на надання послуг №0903 від 03.09.2010р., Протоколи узгодження договірної ціни, Завдання на надання послуг по вказаному договору від 01.08.2011р. та Завдання на виконання маркетингових послуг від 04.08.2011р., Акти здачі-приймання виконаних послуг по договору №0903 від 03.09.2010р., які складено 18.08.2011р. і 22.08.2011р., Податкові накладні на надані послуги №260 від 18.08.2012р. та №294 від 22.08.2011р. та встановлено, що вказані вище податкові накладні надавались відповідачу для перевірки і відповідають вимогам Податкового кодексу України.

З урахуванням наведеного, суд не вбачає в діях позивача порушень норм пп.14.1.181 ст.14, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.201.4 - п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, а тому нарахування позивачу податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій суд вважає протиправним.

Суд дійшов висновку, що подані позивачем до перевірки та досліджені судом документи свідчать, що вказаний вище товар був реалізований позивачу. Судом встановлено факт отримання позивачем послуг від ТОВ «Промспец Консалтинг», яке на момент здійснення господарської діяльності з позивачем не мало ознак фіктивності.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про порушення вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 p. №99 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 12 червня 1996 р. за №293/1318 щодо відсутності у ТОВ «Промспец Консалтинг»від позивача довіреностей на одержання товару, який зазначений у видаткових накладних, оскільки довіреність на одержання цінностей не являється первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції і не відноситься до розрахункових, платіжних і інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку згідно Податкового кодексу України, вказана довіреність на одержання цінностей є документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства певну кількість цінностей.

Матеріалами справи (видатковими накладними та актом перевірки від 08.12.2011р. №4627/23-2/31588854 ) встановлено та не оспорюється відповідачем, що товар згідно з видатковими накладними від імені позивача отримував директор та від імені ТОВ «Промспец Консалтинг»передавав також директор, які, водночас, були і засновниками вказаних підприємств та, які в силу своєї посади, уповноважені діяти від імені товариства без довіреності, що відповідає вимогам ч.2 та 5 ст.65 Господарського кодексу України. Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріальні цінності згідно з видатковими накладними від імені ТОВ «Промспец Консалтинг»передала уповноважена особа та від імені позивача отримала також уповноважена особа і товариства схвалили такі дії, оплативши поставлений товар та прийнявши відповідну оплату.

Доводи відповідача щодо ненадання позивачем підтверджуючих документів, а саме: договорів (з додатками), накладних, актів виконаних робіт, податкових накладних, документів, що підтверджують транспортування товару, інші підтверджуючі документи, які стосуються співпраці з ТОВ «Промспец Консалтинг», спростовується тим, що в Акті перевірки від 08.12.2011р. №4627/23-2/31588854 (стор. 5, 6 та 7 ) при проведенні перевірки позивача, досліджувались договори та первинні документи і здійснено їх докладний опис.

Заперечуючи реальність виконання Договору купівлі-продажу №0901 від 01.09.2010р., та Договору на надання послуг №0903 від 03.09.2010р., відповідач посилався на відсутність у позивача документів, які б підтверджували транспортування товарно-матеріальних цінностей. Вказані доводи відповідача спростовуються наданими позивачем суду Договором транспортного експедирування №085 від 08.12.2010р., Заявками на перевезення вантажу від 01.08.2011р. та від 22.08.2011р., Актами виконаних робіт від 02.08.2011р. та від 25.08.2011р., Рахунками №0208/11 від 02.08.2011р. та №02508/11 від 25.08.2011р. та Платіжними дорученнями №2036 та №2037 від 29.11.2011р.

Доводи відповідача про нікчемність укладених між позивачем та ТОВ «Промспец Консалтинг»договорів через відсутність за юридичною адресою, відсутність в останнього технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів, як доказ неможливості самостійно здійснювати фінансово-господарську діяльність, спростовується тим, що суб'єктам господарювання не заборонено залучати до здійснення фінансово-господарської діяльності інші підприємства чи підприємців та третіх осіб на договірних засадах без їх прийняття на роботу, орендувати майно та транспортні засоби.

Судом встановлено, що ТОВ «Промспец Консалтинг»подавало податкову звітність в період здійснення господарської діяльності з позивачем, що доводиться Податковою декларацією з ПДВ ТзОВ «Промспец Консалтинг»за серпень 2011р., Розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за серпень 2011р., Реєстром отриманих та виданих податкових накладних за серпень 2011р., Витягом з розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за серпень 2011р. ТзОВ «Промспец Консалтинг»., Витягом з реєстру отриманих та виданих податкових накладних ТзОВ «Промспец Консалтинг»за серпень 2011р.

Судом встановлено, що ТОВ «Промспец Консалтинг»орендувало складські приміщення площею 221,5м.кв. в ПП «Бласт»згідно з Договором оренди складських приміщень від 01.09.2010р. та підтвердило відомості про юридичну особу в Державного реєстратора згідно з Описом документів від 11.11.2011р. і реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу Ф.6 від 11.11.2011р. Згідно з Актом перевірки від 08.12.2011р. №4627/23-2/31588854 (стор.11) чисельність працюючих в ТОВ «Промспец Консалтинг» становить 2 особи і за цивільно-правовими договорами -10 осіб.

Реальність виконання договорів ТОВ «Промспец Консалтинг»на час господарських відносин з позивачем в серпні 2011р. доводиться тим, що позивач розраховувався за поставлені товари, а контрагент, в свою чергу, декларував протягом вказаного періоду обсяги продажу та придбання товарів, що встановлено в процесі проведеної відповідачем перевірки, а саме в Акті перевірки від 08.12.2011р. №4627/23-2/31588854 (стор.11).

На час укладення та виконання договорів контрагент позивача ТОВ «Промспец Консалтинг»мав всі необхідні для здійснення господарських операцій підтверджуючі документи та обсяг відповідних повноважень, а, тому вимоги щодо умов укладання та виконання угоди жодною із сторін, в розумінні ст.203 Цивільного кодексу України, порушені не були.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст.204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). До оспорюваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст.234 ЦК України). Доказів (рішень судів) про визнання вказаних вище договорів недійсними відповідачем суду не представлено.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст.228 ЦК України міститься обов'язкова ознака -специфічна мета -порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника -фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст.228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставши можуть бути доведені лише обвинувальним вироком суду. Наявність умислу позивача чи ТОВ «Промспец Консалтинг»відповідачем не доведена та доказів суду не надано.

Статтею 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків; допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Отже, необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладання з метою, що завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Відповідачем не було надано жодних доказів, які б підтверджували те, що укладення договорів, на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Промспец Консалтинг»не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків.

На момент укладання договорів, на яких ґрунтуються взаємовідносини позивача та ТОВ «Промспец Консалтинг», а також під час здійснення господарських операцій, підприємство-контрагент позивача було зареєстроване в ЄДРПОУ та в податкових органах, як платник податків, що доводиться самим Актом перевірки від 08.12.2011р. №4627/23-2/31588854 (стор.10).

В Акті перевірки від 08.12.2011р. №4627/23-2/31588854 відповідачем не наведено жодної з ознак фіктивної діяльності суб'єкта господарювання - ТОВ «Промспец Консалтинг», які вказані в ст.55-1 Господарського кодексу України. У випадку наявності таких ознак згідно вказаної статті ГК України, наведене є лише підставою для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними та наведене не тягне за собою визнання нікчемними усіх договорів з такими суб'єктами господарювання.

Також, суд зазначає, що згідно ст.61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому ймовірне порушення контрагентами позивача податкового законодавства не може впливати на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, а отже, й для застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України).

Суд також звертає увагу і на те, що платник податків, який через покладений на нього законами обов'язок щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. Також, слід враховувати і те, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне за собою відповідну відповідальність та інші негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків права на віднесення відповідних витрат до валових та сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені умови щодо нього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Крім того, на думку суду, платник податку не повинен нести відповідальність за невиконання постачальником його зобов'язань зі спати податку і в результаті чого сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. Такі вимоги стають надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Ця позиція суду узгоджується із постановою Верховного Суду України від 31.01.2011р. та рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Булвес»АД проти Болгарії»від 22.01.2009р. ( заява №3991/03).

Зважаючи на те, що судом не встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства в межах цього спору, то застосування до нього штрафних санкцій є протиправним.

З огляду на наведене вище, податкове повідомлення -рішення №0003372321 від 23.12.2011р. є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

У відповідності до вимог ст.94 КАС України судовий збір у розмірі 530 грн. 00 коп. слід присудити на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова №0003372321 від 23.12.2011р.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваги АКСІС Україна» судовий збір у розмірі 530 грн. 00 коп. з Державного бюджету України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 11 червня 2012 року.

Суддя Гулик А.Г.