Постанова

від 15.05.2012 по справі 2а-951/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2012 р. № 2а-951/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд

в складі: головуючої cудді -Потабенко В.А.

за участю секретаря судового засідання -Гойни Є.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, згідно довіреності,

від відповідача: ОСОБА_2, згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Міст-Тенти" (надалі - ПП "Міст-Тенти") до Державної податкової інспекції в Залізничному районі м. Львова (надалі -ДПІ в Залізничному районі м. Львова) про визнання нечинним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

ПП "Міст-Тенти" звернулося до суду з адміністративним позовом до ДПІ в Залізничному районі м. Львова, в якому просить суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.01.2012 року № 0000102302/2220, що прийняте за наслідками виїзної позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2011 року, оформленої актом № 54/23-2/33196105 від 13.01.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту ДПІ в Залізничному районі м. Львова, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності ПП "Міст-Тенти". Позивач зазначає, що включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту відповідно до податкових накладних, отриманих від ПП "ОПТ-БЕСТ" та ТзОВ "Мембрана Плюс", цілком обґрунтовано нормами чинного на момент здійснення господарської операції законодавства. Підставою для формування податкового кредиту є податкові накладні, видані у відповідності до вимог чинного законодавства, первинні бухгалтерські документи, які підтверджують суми податкового кредиту, оформлені належним чином, а операції, по яких сформовано податковий кредит, пов'язані з власною господарською діяльністю позивача. Сама по собі несплата податків продавцем послуг в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового зобов'язання покупцем. Відповідно, ПП "Міст-Тенти" жодним чином не порушувало норм податкового законодавства. Просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, пояснила, що інших документів, ніж ті, що долучені до матеріалів справи, суду на підтвердження своїх вимог представити не може в зв'язку з їх відсутністю. Додатково зазначила про те, що в подальшому придбані позивачем товари було використано для виготовлення палаток для ТзОВ "Шляхове будівництво "Альтком".

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, наведених у письмових запереченнях від 19.03.2012 року, суть яких зводиться до наступного. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні бухгалтерські документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. В процесі проведення перевірки встановлено, що контрагент ПП "Міст-Тенти" (вид діяльності -виробництво готових текстильних виробів, крім одягу, а саме: пошиття тентів) - ПП "ОПТ-БЕСТ" (вид діяльності -неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами) -не знаходиться за податковою адресою, не має основних засобів та виробничих потужностей, у нього відсутні складські приміщення, транспортні засоби, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств. По контрагенту ТзОВ "Мембрана Плюс" не підтверджено транспортування ТМЦ позивачу, дане підприємство також не має основних засобів та виробничих потужностей, відсутні складські приміщення та транспортні засоби, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємств. З урахуванням наведеного укладені з позивачем правочини є нікчемними. Зазначене підтверджено актами проведеної ДПІ в Вишгородському районі Київської області перевірки по ПП "ОПТ-БЕСТ" та проведеної ДПІ в Голосіївському районі м. Києва перевірки по ТзОВ "Мембрана Плюс". Отже, позивачем перераховувались кошти на контрагентів без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об 'єкту оподаткування, несплати податків. Звідси, формування податкового кредиту за рахунок ПДВ, сплаченого в складі вартості товарів, є безпідставним, незважаючи на наявність податкових накладних, які за формальними ознаками відповідають вимогам чинного законодавства. З урахуванням наведеного у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Позивач - ПП "Міст-Тенти", код ЄДРПОУ 33196105, відповідно до наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, було зареєстровано 01.10.2004 року виконкомом Львівської міської ради та з 11.02.2011 року адресою реєстрації має: 79493, Львівська обл., м. Львів, смт. Рудне, вул. В. Великого, б. 3 Б. Основним видом діяльності є 17.40.0 - виробництво готових текстильних виробів, крім одягу, а саме, пошиття тентів (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців по ПП "Міст-Тенти", довідка з ЄДРПОУ АА № 499516) .

30.11.2011 року заступником начальника ВРКС СВ ПМ ДПА у Кіровоградській області майором податкової міліції Омельченком Ю.С. винесено постанову про призначення позапланової документальної перевірки з питань дотримання податкового законодавства підприємством ПП "Міст-Тенти" по взаємовідносинах з ПП "ОПТ-БЕСТ" за період з жовтня 2010 року по вересень 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 28.12.2010 року по 05.01.2011 року ДПІ в Залізничному районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Міст-Тенти" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 13.01.2012 року № 54/23-2/33196105.

Вказаною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, ст.ст. 216, 228 Цивільного кодексу України від 16.0.12003 року № 435/-IV, п.п. 7.2.3, п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, з наступними змінами та доповненнями, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями, у зв'язку з чим завищено податковий кредит по придбанню товарів від ПП "ОПТ-БЕСТ", ТзОВ "Мембрана Плюс" всього на суму 77545,85 грн., в тому числі: в 4-му кварталі 2010 року - на суму 23170,85 грн., в 2-му кварталі 2011 року - на суму 54375,00 грн., та, відповідно, занижено податок на додану вартість на суму 77545,85 грн., в тому числі: в 4-му кварталі 2010 року - на суму 23170,85 грн., в 2-му кварталі 2011 року - на суму 54375,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки ДПІ в Залізничному районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.01.2012 року № 0000102302/2220, яким позивачу визначено (збільшено) податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 83339,57 грн., у тому числі за основним платежем -77545,85 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -5793,72 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення позивачем в адміністративному порядку не оскаржувалося.

Судом встановлено, що ПП "Міст-Тенти" включило до складу податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за 4 квартал 2010 року, 2 квартал 2011 року податок на додану вартість в сумі 54375,00 грн., сплачений в складі вартості придбаних у ПП "ОПТ-БЕСТ", ТзОВ "Мембрана Плюс" товарно-матеріальних цінностей.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2010 року ПП "Міст-Тенти" (покупець) уклало з ПП "ОПТ-БЕСТ" (постачальник) договір № 01/11-10 поставки товару -меблевої тканини ПВХ (надалі - Договір № 01/11-10).

Так, відповідно до п. 1.2 Договору № 01/11-10, предметом такого є поставка меблевої тканини ПВХ в кількості 5000 м 3 за ціною 41,00 грн./м 3 (в тому числі ПДВ) на загальну суму 205000,00 грн. (в тому числі ПДВ 34166,66 грн.).

Відповідно до п.п.6.1, 7.1 Договору № 01/11-10, продукція постачається на умовах EXW (франо-склад постачальника). Пунктом 3.1 Договору визначено, що якість товару відповідає ДСТУ, що вказується у сертифікаті якості, який надається до товару.

Відповідно до ст. 638 Цивільного Кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зі змісту наданих суду документів не можливо встановити, про які істотні умови поставки товарів сторони дійшли згоди, а саме: не зрозуміло, який саме товар постачається, його вид, якість, номенклатура, специфікація, за якою адресою здійснюється поставка, за чий рахунок, не вказано місце передачі товару тощо.

На підтвердження виконання вищевказаного договору між контрагентами, ПП "Міст-Тенти" подало видаткову накладну № 0000005-1 від 14.12.2010 року на поставку меблевої тканини ПВХ на суму 105493,00 грн. ( в т.ч. 17582,17 грн. ПДВ) та відповідну їй податкову накладну № 6 від 14.12.2010 року.

Крім того, ПП "Міст-Тенти" перераховано на розрахунковий рахунок ПП "ОПТ-БЕСТ" грошові кошти, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень № 216 від 14.12.2010 року на суму 105493,00 грн., № 70 від 22.04.2011 року на суму 54900,00 грн., № 98 від 20.05.2011 року на суму 67500,00 грн., № 117 від 29.06.2011 року на суму 69750,00 грн., № 18 від 29.06.2011 року на суму 83700,00 грн., № 119 від 29.06.2011 року на суму 50400,00 грн. (призначення платежу -оплата за тентову тканину згідно договору № 01/11-10 від 01.12.2010 року).

Суд вважає за необхідне звернути увагу, що зі змісту наданих платіжних доручень вбачається, що оплата була проведена в розмірі більшому, ніж фактично придбано товару (загальна сума Договору № 01/11-10 -205000,00 грн., податкова накладна виписана на суму 105493,00 грн., фактично оплачено -431743,00 грн.).

Крім того, 18.04.2011 року ПП "Міст-Тенти" (покупець) укладено з ПП "ОПТ-БЕСТ" (постачальник) договір № 18/04 поставки товару -тентової тканини (надалі -Договір № 18/04). загальна сума угоди складає 117000,00 грн. за 3000 кв. м. тканини (тобто 39 грн. за кв. м.).

Відповідно до п.п. 6.1, 7.1 Договору № 18/04, продукція постачається на умовах EXW (франко-склад постачальника). Пунктом 3.1 Договору 18/04 визначено, що якість товару відповідає ДСТУ, що зазначається у технічній документації, яка надається до товару.

На виконання Договору № 18/04 сторонами було укладено додаткову угоду № 1 від 18.05.2011 року, відповідно до п. 1.1 якої, загальний обсяг поставки товару складає 20000,00 м., загальна сума товару - 1000000,00 грн. (тобто 50 грн. за кв. м.).

Як вже зазначалось вище, відповідно до ст. 638 Цивільного Кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Однак, ПП "Міст-Тенти" та ПП "ОПТ-БЕСТ" при укладенні Договору № 18/04 та додаткової до нього угоди № 1 не погодили всі істотні умови поставки тентової тканини, а саме: його вид, якість, номенклатура, специфікація, за якою адресою здійснюється поставка, за чий рахунок, не вказано місце передачі товару тощо.

На підтвердження виконання вищевказаного договору між контрагентами, ПП "Міст-Тенти" подало видаткову накладну № РН-0000113 від 22.04.2011 року на поставку тентової тканини на суму 54900,00 грн. (в т.ч. 9150,00 грн. ПДВ) та відповідну податкову накладну № 16 від 22.04.2011 року; видаткову накладну № РН-000261 від 29.06.2011 року на поставку тентової тканини на суму 203850,00 грн. (в т.ч. 33975,00 грн. ПДВ) та відповідну податкову накладну № 260 від 29.06.2011 року; видаткову накладну № РН-0000182 від 20.05.2011 року на поставку тентової тканини на суму 67500,00 грн. (в т.ч. 11250,00 грн. ПДВ) та відповідну податкову накладну № 182 від 20.05.2011 року.

Доказів оплати товару згідно даного договору позивачем суду надано не було.

Рівно як не було надано і інших первинних документів на придбання ТМЦ в ПП "ОПТ-БЕСТ". Суду також не представлено сертифікатів якості або технічної документації, що мали бути доданими до товару відповідно до п. 3.1 укладених між контрагентами договорів.

Крім того, зі слів представника позивача, між ПП "Міст-Тенти" та ТзОВ "Мембрана Плюс" було укладено усний договір, згідно з яким ТзОВ "Мембрана Плюс" 30.12.2010 року поставило в адресу ПП "Міст-Тенти" ТМЦ -скоби, ремні, кільця, крюки для виготовлення тентових палаток -відповідно до рахунку-фактури № МП-0002105 від 29.12.2010 року.

На підтвердження виконання вищевказаного договору між контрагентами, ПП "Міст-Тенти" подало видаткову накладну № МП-0000030 від 17.01.2011 року на поставку ремня, наконечника тросу, кільця, скоб, гаку загалом на суму 29432,60 грн. (в т.ч. 4905,43 грн. ПДВ) та відповідну податкову накладну № 1875 від 30.12.2010 року. Крім того, ПП "Міст-Тенти" перераховано на розрахунковий рахунок ТзОВ "Мембрана Плюс" грошові кошти, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 230 від 30.12.2010 року на суму 29432,60 грн. (призначення платежу - оплата за ремінь, наконечники тросу, кільця, скоби, гаки згідно рахунку-фактури № МП-0002105 від 29.12.2010 року, в т.ч. ПДВ 4905,43 грн.).

З пояснень представника позивача в судовому засіданні неможливо встановити, про які істотні умови договору сторони дійшли згоди. Так, з урахуванням адреси постачальника ТзОВ "Мембрана-Плюс" (м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, б. 120 корп. 1) не відомо, чиїм транспортом та за чий рахунок здійснювалась поставка ТМЦ, не визначено всіх властивостей товару, не обумовлено якість товару, що мав поставлятись позивачу, не відомо, в який спосіб формувалась ціна тощо.

Інших первинних документів на придбання ТМЦ в ТзОВ "Мембрана Плюс" представником позивача на вимогу суду подано не було.

Суд зазначає, що необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704.

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 даного Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

В статті 2 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Щодо періоду до 01.01.2011 року

Відповідно до п.1.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Зі змісту Закону України «Про податок на додану вартість»випливає, що право на податковий кредит, в тому числі на відшкодування податку, виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

Крім того, згідно з п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а)порядковий номер податкової накладної;

б)дату виписування податкової накладної;

в)повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на долану вартість;

г)податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д)місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е)опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж)ціну поставки без врахування податку;

з)ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и)загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону у разі коли платник придбаває товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.

У відповідності до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Щодо періоду після 01.01.2011 року

Податковий кредит у відповідності до п.14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.180.1 ст. 180 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

- особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

- особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України є дата здійснення першої з наступних подій:

а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

б) дата отримання податкової накладної.

У відповідності до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п.201.6 Податкового кодексу України).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України передбачено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті ПДВ - відсутність податкової накладної.

Згідно наведеного, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, видана постачальником товарів (послуг), яка оформляється з дотриманням вимог, встановлених Порядком заповнення податкової накладної, затв. наказ Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165 та Порядком заповнення податкової накладної, затв. наказом Державної податкової адміністрації України 21.12.2010 року № 969, (що були чинними на момент взаємовідносин між ПП "Міст-Тенти" та ПП "ОПТ-БЕСТ" та ТзОВ "Мембрана Плюс", надалі -Порядок № 165, Порядок № 969). Зокрема, у п. 18 Порядку № 165 та у п. 16 Порядку № 969 зазначено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), і скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

За наслідками розгляду справи суд вважає, що представлених ПП "Міст-Тенти" первинних документів не достатньо для того, що б зробити висновок про реальність операцій з ПП "ОПТ-БЕСТ" та з ТзОВ "Мембрана Плюс".

Відтак, беручи до уваги положення Закону України «Про податок на додану вартість»та Податкового кодексу України (у відповідних періодах), у позивача виключається можливість формування податкового кредиту із вищевказаних операцій.

А наявність лише отриманої податкової накладної без фактичного здійснення господарської операції (оприбуткування товару, його оплата (в тому числі ПДВ), використання у господарській діяльності тощо) не може бути підставою для включення визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Судом не беруться до уваги покликання представника позивача на укладений ПП "Міст-Тенти" з ТзОВ "Шляхове будівництво "АЛЬТКОМ" договір купівлі-продажу тентових палаток, як на підставу використання в подальшому тентової та меблевої тканини, а також фурнітури, отриманих від ПП "ОПТ-БЕСТ" та ТзОВ "Мембрана Плюс", оскільки такий доводить лише факт купівлі-продажу тентових наметів, але ніяк не факт реальності операцій між ПП "Міст-Тенти" з ПП "ОПТ-БЕСТ" та з ТзОВ "Мембрана Плюс".

Слід зазначити, що договір №2 між ПП "Міст-Тенти" та ТзОВ "Шляхове будівництво "АЛЬТКОМ" був укладений 12.10.2010 року, тобто ще до укладення договорів на поставку матеріалів від ПП "ОПТ-БЕСТ" та ТзОВ "Мембрана Плюс".

Суд при вирішенні справи враховано, що відповідно до довідки ДПІ в Голосіївському районі м. Києва від 07.04.2011 року № 344/3/23-20-33691017 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТзОВ "Мембрана Плюс" (код ЄДРПОУ 33691017) з питань правильності нарахування ПДВ за грудень 2010 року", в ТзОВ "Мембрана Плюс" відсутні складські приміщення, виробничі потужності, трудові ресурси. Також, в матеріалах справи наявна копія акта ДПІ в Вишгородському районі Київської області № 2462/23-1/36832340 від 08.11.2011 року "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства «ОПТ-БЕСТ» (код за ЄРДПОУ 36832340) з питання правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з фермерським господарством «Рубас»(код ЄДРПОУ 34596475) за період з 01.10.10 по 30.09.11 року", відповідно до висновків якого, у ПП «ОПТ-БЕСТ»також відсутні наявні складські приміщення, автомобільний чи інший транспорт, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Судом не береться до уваги пояснення директора ПП "Міст-Тенти", відповідно до якого перевезення товару від ПП "ОПТ-БЕСТ" 14.12.2010 року, 22.04.2011 року, 20.05.2011 року, 29.06.2011 року та від ТзОВ "Мембрана Плюс" 30.12.2010 року здійснювано на підставі видаткових накладних з допомогою фірми-перевізника "Нова пошта", оскільки позивачем не надано в якості доказів своїх тверджень відповідних товаро-транспортних накладних даного перевізника.

Тобто, реальності поставок товару від ПП "ОПТ-БЕСТ" та від ТзОВ "Мембрана Плюс" до ПП "Міст-Тенти" судом не встановлено.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного, суд погоджується з висновками податкового органу про те, що ПП "Міст-Тенти" було допущено порушення п.п. 7.2.3, п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 201.4 п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено податок на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "ОПТ-БЕСТ" та з ТзОВ "Мембрана Плюс" на загальну суму 77545,85 грн., в тому числі: в 4-му кварталі 2010 року в сумі 23170,85 грн., в 2-му кварталі 2011 року в сумі 54375,00 грн., оскільки в судовому засіданні не було підтверджено реальності господарських операцій з ПП "ОПТ-БЕСТ" та з ТзОВ "Мембрана Плюс".

Звідси, вірним є нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Отже, прийняте відповідачем спірне податкове повідомлення-рішення від 25.01.2012 року № 0000102302/2220 є правомірними.

Відтак, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

у задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 20.05.2012 року.

Суддя Потабенко В.А.