Постанова

від 07.06.2012 по справі 2а-5371/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2а-5371/12/2670   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 Вн. № 1/77 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И (в порядку письмового провадження) м. Київ 07 червня 2012 року              13:50                         № 2а-5371/12/2670 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона Інвест" до  Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про  визнання дій протиправними, зобов'язання прийняти податкову декларацію, ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Крона Інвест" (далі - позивач, ТОВ "Крона Інвест") звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва (далі - відповідач, ДПІ у Деснянському р-ні м. Києва) про визнання дій щодо неприйняття податкової декларації позивача з податку на додану вартість за серпень місяць 2011 року протиправними та зобов'язання прийняти податкову декларацію позивача з податку на додану вартість за серпень місяць 2011 року з дня подання. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.04.2012 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-5371/12/2670. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.04.2012 р. закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 2а-5371/12/2670 та призначено справу до судового розгляду. В судове засідання 21.05.2012 р. прибув представник позивача. Представник відповідача в судове засідання 21.05.2012 р. не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи положення ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 21.05.2012 р. суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.   Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, - ВСТАНОВИВ: ТОВ "Крона Інвест" зареєстроване Деснянською районною в м. Києві державною адміністрацією 18.06.2008 р. Ідентифікаційний код 35975139. Позивач зареєстрований платником ПДВ від 12.05.2011 р. (свідоцтво платника ПДВ № 100336551). 20 вересня 2011 року позивач засобом електронного зв'язку в електронній формі до відповідача намагався надіслати податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2011 року (далі - декларація) разом з додатком 1 “Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1)”, додатком 5 “Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)” та реєстром виданих та отриманих податкових накладних. Позивач зазначив, що посадовою особою ДПІ у Дарницькому р-ні м. Києва у жовтні 2011 року в усній формі було повідомлено позивача про отримання податковим органом лише додатків Д1, Д5 та Реєстру, при цьому загальну форму декларації ДПІ у Деснянському р-ні м. Києва не отримувала. Враховуючи наведене, позивач вважає дії ДПІ у Деснянському р-ні м. Києва по невизнанню декларації позивача протиправними. Разом з тим, оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); Податкового кодексу України (далі –ПК України); Закону України від 22.05.2003 № 851-IV "Про електронні документи та електронний документообіг"; Закону України від 22.05.2003 № 852-IV "Про електронний цифровий підпис"; постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. N 680 "Про затвердження Порядку засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу"; постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 р. N 1452 "Про затвердження Порядку застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності"; Інструкції з підготовки і подання податкових документів засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 р. N 233, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 р. за N 320/15011 (далі –Інструкція). Згідно п. 49.8 ст. 49  ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов, встановлених статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис"; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/ блокований). Пунктом 5 розділу ІІІ Інструкції встановлено, що платник податків отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи; отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді; ознайомившись з редакцією договору, заповнює необхідні реквізити, у тому числі вписує свою електронну адресу, підписує та скріплює печаткою два примірники договору (для фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності за наявності печатки); надає до органу ДПС за місцем реєстрації підписані та скріплені печаткою два примірники договору та посилені сертифікати відкритих ключів на електронному носії; після підписання договору в органі ДПС за місцем реєстрації отримує один примірник договору. Згідно п. 7 розділу ІІІ Інструкції при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку платник податків та органи ДПС повинні додержуватися такого порядку: - платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення. Після підготовки платником податків податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються ЕЦП посадових осіб платника податків у такому порядку: першим - ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим - ЕЦП керівника, третім - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків. За відсутності у платника податків посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податків накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП керівника, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків; - після накладання ЕЦП платник податків здійснює шифрування податкового документа в електронному вигляді та направляє його до органів ДПС через телекомунікаційні канали зв'язку. Другий примірник податкового документа в електронному вигляді зберігається у платника податків; - після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідністі електронного документа затвердженому формату (стандарту); - перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним; - підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Відповідно до п. 1 розділу І Інструкції квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (далі - друга квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС. Судом встановлено, що між позивачем та податковим органом було укладено примірний договір про визнання електронних документів № 2846 від 30.06.2011 р. Так, пунктом 1.2 розділу 3 Договору № 2846 від 30.06.2011 р. передбачено, що платник податків зобов'язаний для накладання ЕЦП на податкові документи в електронному вигляді при їх передачі до органу ДПС використовувати особистий ключ, відповідно якому посилений сертифікат відкритого ключа надано Платником податків до органу ДПС разом із цим Договором. Пунктом 1.4 розділу 3 Договору № 2846 від 30.06.2011 р. встановлено, що платник податків зобов'язаний вести архів надісланих до органу ДПС файлів податкових документів із накладеними на них ЕЦП Платника податків та отриманих електронних квитанцій з ЕЦП органу ДПС. Зберігати даний архів протягом строку, передбаченого законодавством для зберігання податкової звітності на паперових носіях. Разом з тим, згідно п. 2.1 розділу 3 Договору № 2846 від 30.06.2011 р. платник податків має право повторно передавати податкові документи в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку у разі неотримання першої квитанції від органу ДПС або при надходженні другої квитанції про неприйняття податкових документів в електронному вигляді. Відповідно до п. 3 розділу 4 Договору № 2846 від 30.06.2011 р. орган ДПС не несе відповідальності за порушення обміну інформацією, що виникло внаслідок несправності будь-яких засобів телекомунікаційного зв'язку, відключення та перебоїв у мережах живлення, несправності апаратних засобів Платника податків. Виходячи з аналізу вищевказаних норм закону, суд звертає увагу, що кінцевим підтвердженням прийняття декларації з ПДВ за серпень 2011 року є наявність квитанції № 2 від ДПІ у Деснянському р-ні м. Києва із зазначеним реєстраційним номером та датою отримання у відповідному податковому періоді. Враховуючи, що засобами телекомунікаційного зв'язку ТОВ “Крона Інвест” не підтверджено факту прийняття податкової декларації з ПДВ за серпень 2011 року, суд не вбачає порушення права позивача з боку податкового органу, оскільки у позивача відсутні належні докази подання декларації у встановленому порядку. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади мають діяти в межах повноважень і в спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням  повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Крона Інвест" не підлягають задоволенню. Керуючись ст.ст. 2, 9, 69-72, 86, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - П О С Т А Н О В И В: 1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Крона Інвест" залишити без задоволення. 2. Судові витрати стягненню з позивача не підлягають. Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.    Суддя                                                                                                Н.В. Клочкова