Постанова

від 11.06.2012 по справі 2а-6150/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2а-6150/12/2670   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ  11 червня 2012 року                               № 2а-6150/12/2670 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Кармазіна О.А. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Літньої Людини та Реабілітації" до  Київської регіональної митниці про  визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.03.2012 № 51 та № 52 ВСТАНОВИВ: До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ Літньої Людини та Реабілітації»з позовом до Київської регіональної митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.03.2012: -          № 51, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем «Мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності»у розмірі 13 506,63 грн. за основним платежем та 3376,66 грн. за штрафними санкціями; -          № 52, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності»у розмірі 29 714,58 грн. за основним платежем та 37143,23 грн. за штрафними санкціями. Позивач в обґрунтування позову зазначає, що з 2006 року здійснює діяльність по ввезенню та продажу товарів для потреб осіб похилого віку та товарів для реабілітації. Спірні відносини стосуються імпорту у 2009 –2010 роках товару - «палиці-милиці»за кодом УКТ ЗЕД 9021 10 10 00, які належать до ортопедичних пристроїв, що, як зазначає позивач, підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрації товарів медичного призначення, виданим Державною службою лікарських засобів і виробів медичного призначення та експертним висновком Київської ТПП. При цьому, як додає позивач, до реєстрації вказаних пристроїв, вони проходили клінічні випробування в Інституті травматології та ортопедії. Саме за цим кодом товари були задекларовані, оформлено ВМД та надалі товари випущені митницею у вільний обіг із застосуванням ставки ввізного мита у розмірі 0% та з преференціями по сплаті ПДВ. Під час митного оформлення, як зазначає позивач, митний орган не мав будь-яких претензій щодо визначення коду товарів. Проте згодом, а саме у 2012 році, відповідачем проведено перевірку, відповідно до якої митниця встановила, що зазначений вище товар повинен був декларуватися за кодом УКТЗЕД 6602 00 00 00, оскільки зазначені пристрої являють собою палиці, які не можна вважати милицями (відсутня опора під пахва або під лікоть), а отже не можуть розглядатися в товарній позиції 9021 УКТЗЕД, за яким класифікуються пристрої ортопедичні. Позивач вважає зазначені висновки помилковими з огляду на наведені вище докази реєстрації імпортованих пристроїв, як ортопедичних пристроїв. Позивач, з посиланням на правову позицію Верховного Суду України також зазначає, що прийнявши ВМД, митний орган відніс товар до певного коду та пропустив товар на митну територію України, а отже в подальшому не має права для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань. Відповідач проти позову заперечує, вважає спірні рішення законними та обґрунтованими з підстав, викладених в акті перевірки та запереченнях, у зв'язку з чим просить у задоволенні відмовити. У судовому засіданні 05.06.2012 р. сторонами заявлено про розгляд справи у письмовому провадженні. Виходячи з положень ч. 4 ст. 122 КАС України судом ухвалено розглядати справу в письмовому провадженні. Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного. Київською регіональною митницею 20.02.2012 року проведено невиїзну документальну перевірку дотримання позивачем законодавства з питань митної справи. За результатами перевірки складено акт перевірки №н/6/12/100000000/34182067 від 20.12.2012 р. (далі –Акт перевірки). Як зазначено в Акті перевірки, вона проведена на підставі ст. 69 МК України, постанови КМ України від 02.02.2011 р. № 71. Перевірка проведена щодо дотримання позивачем вимог законодавства з питань митної справи при декларуванні товарів за кодом УКТ ЗЕД 9021 10 10 00 за ВМД від 24.04.2009 р. № 100000007/2009/107886 (товарна позиція –1), від 23.09.2009 р. № 100000007/2009/122279 (товарна позиція –1), від 22.01.2010 р. № 100000016/2010/606647 (товарна позиція –4). В Акті перевірки зазначено, що позивач проводив декларування товару –палиці спеціально сконструйовані для інвалідів і людей літнього віку за кодом УКТ ЗЕД 9021 10 10 00. На товар, який класифікується у підкатегорії УКТ ЗЕД 9021 10 10 Законом України «Про Митний тариф України»встановлено ставка ввізного мита 0%. Перевірка, як зазначено в Акті перевірки, проводилась в напрямку правильності декларування кодів товарів згідно з УКТЗЕД на підставі заявлених відомостей гр. 31 ВМД та наявної інформації із каталогу виробника, в якому містились зображення із зазначенням конструкційних особливостей товарів. За результатами перевірки встановлено, що товари, які мають артикули GCW7930L, GCW79206L, GCW7920L, GCW7939L, GCW7929L, GCW79306L, GCW792L являють собою палиці, спеціально сконструйовані для інвалідів і людей літнього віку. Як надалі зазначено в Акті перевірки, відповідно до вимог УКТЗЕД в товарній позиції 9021 класифікуються «пристрої ортопедичні, включаючи хірургічні пояси, бандажі та милиці…». Милиці, як зазначено в Акті перевірки, це пристосування для підтримки ваги тіла пацієнта в стоячому положенні та при ходьбі. Вони можуть бути опорою під пахва або опорою під лікоть (тростина-милиця). Товари зазначених вище артикулів, як зазначається в Акті перевірки, являють собою палиці, які за конструкцією не можна вважати милицями (відсутня опора під пахва або під лікоть), а отже не можуть розглядатися в товарній позиції 9021 УКТЗЕД. В товарній позиції УКТЗЕД 6602, як зазначає відповідач,  класифікуються «палиці, палиці-сидіння, батоги, хлисти та подібні вироби», зокрема, палиці, спеціально сконструйовані для інвалідів і людей літнього віку. Враховуючи викладене, митниця прийшла до висновку, що товари зазначених артикулів повинні класифікуватися за кодом УКТЗЕД 6602 00 00 00, щодо якого встановлено ставку ввізного мита 10 % митної вартості. Окрім того, митниця зазначає в Акті перевірки, що згідно з п/п. 5.1.7. Закону України «Про податок на додану вартість»звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України зареєстрованих та допущених до застосування в Україні виробів медичного призначення за переліком, що щорічно визначається КМ України. Постановою КМ України від 17.12.2003 р. № 1949, затверджено перелік звільнених від обкладання ПДВ виробів медичного призначення. Відповідно до цієї постанови, товари, що класифікуються за кодом 9021 10 10 00 мають опис «Пристрої ортопедичні»та звільняються від обкладання ПДВ. Проте, позиція 6602 00 00 00 згідно УКТЗЕД, не зазначена у вказаному переліку і, як зазначено в Акті перевірки, ПДВ має сплачуватись у порядку встановленому Законом України «Про податок на додану вартість». Таким чином, як зазначено в Акті перевірки, через невірне декларування позивачем кодів зазначених товарів, були порушені вимоги щодо класифікації товарів, що призвело до порушення Закону України «Про Митний тариф України»та Закону України «Про податок на додану вартість». Вказані порушення призвели до несплати податкових зобов'язань, як зазначено в Акті перевірки, по сплаті мита –13506,63 грн., по сплаті ПДВ –29714,58 грн. За результатами перевірки прийнято оскаржувані рішення, які за результатами процедури досудового оскарження залишені без змін. Вирішуючи з урахуванням наведеного спір по суті, суд виходить з наступного. Відповідно до правової позиції Верховного Суду України (далі –ВСУ), яка викладена у постановах від 16 січня 2012 року № 21-267а11 (номер рішення в ЄДРСР 21839974), від 23 січня 2012 року по справі № 21-272а11 (номер рішення в ЄДРСР 21438495), від 21 лютого 2012 року по справі № 21-813во10 (номер рішення в ЄДСР 22204842), які прийняті за результатами розгляду заяв про перегляд судових рішень з мотивів неоднакового застосування норм матеріального права та які в силу ст. 2442 КАС України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України, за змістом статті 313 Митного кодексу України (далі - МК) класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, є виключною компетенцією митних органів. Таким чином, митний орган зобов'язаний перевірити правильність класифікацію товару, а відповідно і визначає суму мита, збору, податку на додану вартість до сплати. Як також зазначається ВСУ у вищезгаданих постановах, незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи. Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує (стаття 69 МК). Аналіз зазначених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України (наприклад, внаслідок змови імпортера та посадових осіб митниці). Із змісту наказу про проведення перевірки від 03.02.2012 р. та акту перевірки таких обставин судом не встановлено. У взаємозв'язку з наведеним, слід додати, що відповідно ст. 17 Закону України "Про єдиний митний тариф" від 05.02.92 р. за N 2097-XII мито нараховується митним органом України відповідно до цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації. Відповідно до пункту 2.4 статті 2, підпункту "б" пункту 10.1 статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість" при справлянні податку на додану вартість з осіб, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є митний орган. Як вбачається в даному випадку з матеріалів справи, під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауваження до ВМД, поданих позивачем, були відсутні. Відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених ВМД, в тому числі і правильність коду товару. Своїм правом на відмову у митному оформленні товару, у зв'язку з виявленими невідповідностями (якщо вони мали місце) митниця не скористалася. При цьому, під час розгляду справи не встановлено обставин, які б свідчили, що митний орган був обмежений у реалізації своїх функцій, в отриманні інформації, необхідної для митного оформлення (під час оформлення ВМД), як і не встановлено обставин, які б свідчили, що позивач перешкоджав митному органу в реалізації його повноважень або не виконував вимог митного органу щодо надання додаткових документів під час митного оформлення. Виходячи з аналізу наведених вище правових норм у сукупності, у разі якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України, що має місце у даному випадку, то в подальшому вони не мають правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товару, на чому наголошується у вищезгаданих постановах Верховного Суду України. Відповідно до ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку, що відповідачем в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України не доведено законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень. Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,- П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Літньої Людини та Реабілітації»(код з ЄДР 34182067; адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 29) задовольнити. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Київської регіональної митниці від 13.03.2012 № 51 та № 52. Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.                      Суддя                                                                                      О.А. Кармазін