Постанова

від 13.06.2012 по справі 2а-4098/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 червня 2012 року 10:11 № 2а-4098/12/2670

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюрекон»

до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва

про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000922320, № 0000912320, № 0000902320 від 22 вересня 2011 року

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар с/з Юзина О.В.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3 (довіреність № 16 від 24.05.2012 р.)

від відповідача : ОСОБА_4 (довіреність № 11/9/10 від 03.03.2012 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 13.06.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Ньюрекон»звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000922320, № 0000912320, № 0000902320 від 22 вересня 2011 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2012 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження у справі № 2a-4098/12/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 13.06.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримав та в судових дебатах просив суд:

- скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва № 0000922320, № 0000912320, № 0000902320 від 22 вересня 2011 року;

- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 146 грн.

- визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача послався на те, що при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР у редакції Закону України від 22.05.1997 № 283-ВР, зі змінами та доповненнями щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 428 495,00 грн., п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, щодо завищення показників, задекларованих у рядку 10.1 колонки Б декларацій «Товари придбані з ПДВ для операцій, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою»за період з 01.10.2010 р. до 31.03.2011 р. на суму ПДВ 287 665,00 грн., та щодо завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту на суму 55 131,00 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкові повідомлення-рішення, винесені за наслідками даного Акта, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач позов не визнав, просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, та зазначив, що при проведенні документальної позапланової перевірки ТОВ «Ньюрекон»з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ПП «Олми»(код ЄДРПОУ 36567336), ПП «Оптоком»(код ЄДРПОУ 37371313), ПП «Оптрейд»(код ЄДРПОУ 37371287) за період з 01.10.2010 року по 31.03.2011 року, контролюючим органом було встановлено порушення позивачем вимог п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР у редакції Закону України від 22.05.1997 № 283-ВР, зі змінами та доповненнями, внаслідок чого було занижено податок на прибуток на загальну суму 428 495,00 грн., п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, щодо завищення показників, задекларованих у рядку 10.1 колонки Б декларацій «Товари придбані з ПДВ для операцій, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою»за період з 01.10.2010 р. до 31.03.2011 р. на суму ПДВ 287 665,00 грн., внаслідок чого також було завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту на суму 55 131,00 грн.

На думку відповідача, правочини між позивачем та контрагентами ПП «Олми», ПП «Оптоком»та ПП «Оптрейд», що мали місце в перевіряємому періоді, - були укладені без наміру настання правових наслідків (безтоварні операції), з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, що призвело до втрат дохідної частини Державного бюджету, а отже такі правочини суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок та спрямовані на заволодіння майном держави.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

З 19.08.2011 року по 26.08.2011 року старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Григор'євою Є.К. на підставі направлення № 1782 від 19.08.2011 року та наказу № 1861 від 19.08.2011 року, було проведено документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюрекон» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ПП «Олми»(код ЄДРПОУ 36567336), ПП «Оптоком»(код ЄДРПОУ 37371313), ПП «Оптрейд»(код ЄДРПОУ 37371287) за період з 01.10.2010 року по 31.03.2011 року.

За наслідками зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки № 316/23-205/35442256 від 02.09.2011 року, в якому встановлені порушення позивачем вимог п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР у редакції Закону України від 22.05.1997 № 283-ВР, зі змінами та доповненнями щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 428 495,00 грн., п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, щодо завищення показників, задекларованих у рядку 10.1 колонки Б декларацій «Товари придбані з ПДВ для операцій, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою»за період з 01.10.2010 р. до 31.03.2011 р. на суму ПДВ 287 665,00 грн., та щодо завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту на суму 55 131,00 грн.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового та іншого законодавства, відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 22.09.2011 р.:

- № 0000922320, яким визначено ТОВ «Ньюрекон»суму завищеного від'ємного значення по податку на додану вартість у розмірі 55 131, 00 грн;

- № 0000912320, яким донараховано ТОВ «Ньюрекон»суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі основного платежу 287 665, 00 грн. та суму штрафних санкцій у розмірі 2,00 грн.;

- № 0000902320, яким донараховано ТОВ «Ньюрекон»суму податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі основного платежу 428 495,00 грн. та суму штрафних санкцій у розмірі 64 302,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.2 Порядку оформлення результатів невиїзних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 (із змінами та доповненнями, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), статистичної та іншої звітності, даних обліку, ведення якого передбачено законом, первинних документів, які використовуються в обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно п.п.6, 7 зазначеного Порядку, за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до ст.75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, висновки контролюючого органу про порушення позивачем зазначених норм податкового та іншого законодавства ґрунтуються на тому, що правочини між позивачем та контрагентами ПП «Олми», ПП «Оптоком»та ПП «Оптрейд», що мали місце в перевіряємому періоді, - були укладені без наміру настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, що призвело до втрат дохідної частини Державного бюджету, а отже такі правочини суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок та спрямовані на заволодіння майном держави, а відповідно, не підлягають включенню до складу валових витрат витрати, пов'язані з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, і також суми ПДВ за такими (нікчемними) правочинами не можуть бути включені до складу податкового кредиту.

Так, в ході перевірки встановлено, що між ПП «Олми»(Підрядник), в особі директора Жолдак Олени Миколаївни, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та ТОВ «Ньюрекон», в особі директора Бистрова Костянтина Івановича, що діє на підставі Статуту, з іншої сторони, було укладено Договір підряду від 04.03.2010 р. № 2010/03-04.

Предмет договору:

1.1. На умовах даного Договору Підрядник зобов'язується на свій ризик виконати за завданням Замовника з використанням своїх матеріалів та устаткування, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи.

1.2. Характеристика робіт: фарбування торців плити OSB волого-захисною прозорою мастикою (фарбою).

На виконання умов договору ПП «Олми»виписано Акти здачі-прийняття робіт. Оплата проведена згідно наступних банківських виписок:

- від 17.01.2011 р. на суму 90 000,00 грн.;

- від 18.01.2011 р. на суму 290 000,00 грн.;

- від 18.01.2011 р. на суму 60 000,00 грн.;

- від 19.01.2011 р. на суму 179 692,00 грн.;

- від 20.01.2011 р. на суму 210 000,00 грн.

Таким чином, до складу валових витрат ТОВ «Ньюрекон»було включено витрати на придбання товарів та послуг у ПП «Олми»на загальну суму 691 410,00 грн., в тому числі по періодах:

- IV квартал 2010 р. - 691 410,00 грн.

Як видно з наявних матеріалів справи, станом на час складання Акта перевірки, стан платника ПП «Олми»- 9 «Направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням».

Також, згідно наявних матеріалів справи, свідоцтво платника ПДВ від 13.08.2009 року № 100240209 було анульовано 09.03.2011 р., на підставі Акту обстеження місцезнаходження юридичної особи ГВПМ ДПІ у Оболонському районі м. Києва № 1738/26-05 від 03.03.2011 р. та довідки про не встановлення місцезнаходження платника податків № 1616/26-05 від 04.03.2011 р.

Крім того, перевіркою ПП «Олми», контролюючим органом було встановлено порушення кримінальної справи слідчим відділом податкової міліції ДПІ у Оболонському районі м. Києва за статтею 205 КК України (фіктивне підприємництво).

Також, згідно наданих відповідачем документів, в ДПІ у Оболонському районі м. Києва відсутня інформація щодо наявності основних фондів та трудових ресурсів у ПП «Олми», оскільки відповідна звітність з даного приводу контрагентом позивача не подавалася.

Так, ПП «Олми»до ДПІ у Оболонському районі м. Києва з моменту реєстрації не подавалися декларації з податку на прибуток підприємства . Податковий розрахунок комунального податку до ДПІ у Оболонському районі м. Києва з моменту реєстрації подано один раз за III квартал 2009 р., згідно якого на підприємстві не обліковується працівників.

Як було встановлено вище, правовідносини позивача із вказаним контрагентом ПП «Олми»стосувалися виконання останнім робіт по фарбуванню торців плити OSB волого-захисною прозорою мастикою (фарбою), на загальну суму 691 410,00 грн., що відповідно до властивостей та вартості -є доволі трудомісткими , та відповідно передбачають наявність в підприємства відповідних трудових ресурсів (малярів), транспорту, виробничих та складських приміщень, наявність чого не була доведена позивачем в судовому засіданні, а отже такий контрагент фактично не мав фізичної та матеріальної можливості виконувати для позивача зазначений перелік послуг власними силами.

Доказів, щодо укладення ПП «Олми»субпідрядних договорів з метою виконання договору ТОВ «Ньюрекон», відносно здійснення робіт по фарбуванню торців плити OSB волого-захисною прозорою мастикою (фарбою) на загальну суму 691 410,00 грн., що відповідно передбачали необхідність наявності достатніх трудових ресурсів, транспорту, виробничих та складських приміщень для здійснення такої діяльності -позивачем до суду надано також не було.

Також, позивачем ні до перевірки ні до матеріалів справи не було надано доказів використання у власній господарській діяльності робіт отриманих від зазначеного контрагента, відповідно до чого в суду є підстави вважати, що реальне та фактичне виконання зазначених операцій не відбулося, а тому відповідні суми не можуть бути включені до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість.

Крім того, як також вбачається з наявних матеріалів справи, перевіркою контрагента позивача ПП «Олми», контролюючим органом було встановлено не додержання даним підприємством під час здійснення його господарської діяльності, вимог ч.1, 5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, ст.228, ст.234 Цивільного кодексу України, відповідно до чого правочини, укладені ПП «Олми»із контрагентами, не були спрямовані на реальне настання правових наслідків (безтоварні операції), а отже є недійсними, внаслідок чого не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість, а відповідно і не виникає підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат та податкового кредиту.

Також, перевіркою встановлено, що ПП «Оптрейд», в особі директора Скиби Євгенії Вадимівни, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та ТОВ «Ньюрекон», в особі директора Бистрова Костянтина Івановича, що діє на підставі Статуту, з іншої сторони, було укладено Договір зберігання від 01.10.2010 р. № 10-12-01.

Предмет договору: «В порядку та на умовах, визначених цим Договором, за актом передачі, який є невід'ємною частиною цього Договору, Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на зберігання протягом строку цього Договору плити OSB, кількість, загальна вартість яких зазначається в актах прийому-передачі.

Зберігання за цим Договором є платним. Вартість послуг зберігання та додаткових послуг вказується у Додатку № 1 до Договору, що є його невід'ємною частиною.

На виконання умов цього Договору сторонами були підписані відповідні Акти здачі-прийняття робіт

Оплата за Договором була проведена згідно наступних банківських виписок:

- від 14.01.2011 р. на суму 20 000,00 грн.;

- від 14.01.2011 р. на суму 50 000,00 грн.;

- від 14.01.2011 р. на суму 80 480,00 грн.;

- від 03.02.2011 р. на суму 50 000,00 грн.;

- від 07.02.2011 р. на суму 47 128,00 грн.

Станом на 31.03.2011 р. кредиторська заборгованість ТОВ «Ньюрекон»становить 180 576,00 грн.

По вказаних правовідносинах, до складу валових витрат ТОВ «Ньюрекон»у IV кварталі 2010 р. та у І кварталі 2011 р. було включено витрати на придбання послуг у ПП «Оптрейд»на загальну суму 356 820,00 грн., в т.ч.:

- у IV кварталі 2010 р. - 125 400,00 грн.;

- у І кварталі 2011 р. - 231 420,00 грн.

Як видно з наявних матеріалів справи, за результатами обстеження юридичної адреси ПП «Оптрейд»встановлено його відсутність за юридичною адресою, про що складено довідку про не встановлення місцезнаходження платника податків № 1617/26-05 від 04.03.2011 року, складено акт відсутності за місцезнаходженням від 04.03.2011 року за № 1757.

На даний час ПП «Оптрейд»має стан платника 9 «Направлено повідомлення про відсутність за юридичною адресою».

Також, згідно наявних матеріалів справи, свідоцтво платника ПДВ від 16.11.2010 року № 100310262 було анульовано 07.04.2011 р., на підставі Акту обстеження місцезнаходження юридичної особи ГВПМ ДПІ у Оболонському районі м. Києва № 1757 від 04.03.2011 р. та довідки про не встановлення місцезнаходження платника податків № 1617/26-05 від 04.03.2011 р.

Крім того, перевіркою ПП «Оптрейд», контролюючим органом було встановлено порушення кримінальної справи слідчим відділом податкової міліції ДПІ у Оболонському районі м. Києва за статтею 205 КК України (фіктивне підприємництво).

Також, згідно наданих відповідачем документів, в ДПІ у Оболонському районі м. Києва відсутня інформація щодо наявності основних фондів та трудових ресурсів у ПП «Оптрейд», оскільки відповідна звітність з даного приводу контрагентом позивача не подавалася.

Так, підприємством 09.01.2011 року було подано податковий розрахунок комунального податку за IV квартал 2010 року, згідно якого на підприємстві обліковується 0 працівників.

Як було встановлено вище, правовідносини позивача із вказаним контрагентом ПП «Оптрейд»стосувалися послуг зі зберігання плити OSB, на загальну суму 356 820,00 грн., що відповідно до властивостей та вартості -є також доволі трудомісткими , та відповідно передбачають наявність в підприємства відповідних трудових ресурсів (вантажників, водіїв, сторожів), транспорту, складських приміщень, наявність чого не була доведена позивачем в судовому засіданні, а отже такий контрагент фактично не мав фізичної та матеріальної можливості виконувати для позивача зазначений перелік послуг власними силами.

Доказів, щодо укладення ПП «Оптрейд»субпідрядних договорів з метою виконання договору ТОВ «Ньюрекон», відносно надання послуг зі зберігання плити OSB, на загальну суму 356 820,00 грн., що відповідно передбачали необхідність наявності достатніх трудових ресурсів, транспорту та складських приміщень для здійснення такої діяльності -позивачем до суду надано також не було.

Також, позивачем ні до перевірки ні до матеріалів справи не було надано доказів використання у власній господарській діяльності послуг отриманих від зазначеного контрагента, відповідно до чого в суду є підстави вважати, що реальне та фактичне виконання зазначених операцій не відбулося, а тому відповідні суми не можуть бути включені до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість.

Крім того, як також вбачається з наявних матеріалів справи, перевіркою контрагента позивача ПП «Оптрейд», контролюючим органом було встановлено не додержання даним підприємством під час здійснення його господарської діяльності, вимог ч.1, 5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, ст.228, ст.234 Цивільного кодексу України, відповідно до чого правочини, укладені ПП «Оптрейд»із контрагентами, не були спрямовані на реальне настання правових наслідків (безтоварні операції), а отже є недійсними, внаслідок чого не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість, а відповідно і не виникає підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат та податкового кредиту.

Також, перевіркою встановлено, що ПП «Оптоком»в особі директора Русанової Тетяни Валеріївни, що діє на підставі Статуту, з одного боку, та ТОВ «Ньюрекон», в особі директора Бистрова Костянтина Івановича, який діє на підставі Статуту, з іншої сторони, було укладено Договір транспортного експедирування від 01.10.2010 р. №12-10/01.

Предмет договору: «В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Експедитор бере на себе зобов'язання за плату і за рахунок Клієнта виконати послуги, пов'язані з перевезенням плит OSB, а саме: організовувати перевезення вантажів найманих автомобільним транспортом; укладати від імені Клієнта договори з транспортними організаціями; оформлювати товаротранспортні документи на вантаж, що відправляється; здійснювати розрахунки з транспортними організаціями за надані ними послуги; оформлювати отримання вантажу, що перебуває, приймати товар за кількістю; а також додаткові послуги: перевірки кількості і стану вантажу під час його перевезення, навантаження та розвантаження вантажу, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення.

Так, не виконання умов зазначеного Договору, ПП «Оптоком»виписано наступні Акти здачі-прийняття робіт:

- від 11.01.2011 року на суму 60 000,00 грн.;

- від 12.01.2011 року на суму 30 000,00 грн.;

- від 13.01.2011 року на суму 130 000,00 грн.;

- від 14.01.2011 року на суму 34 400,00 грн.;

- від 26.01.2011 року на суму 34 000,00 грн.;

- від 26.01.2011 року на суму 26 000,00 грн.;

- від 02.02.2011 року на суму 39 000,00 грн.;

- від 25.02.2011 року на суму 112 000,00 грн.;

- від 15.03.2011 року на суму 50 000,09 грн.;

- від 30.03.2011 року на суму 43 000,00 грн.

Станом на 31.03.2011 р. кредиторська заборгованість ТОВ «Ньюрекон»становить 240 500,00 грн.

По вказаних правовідносинах, до складу валових витрат ТОВ «Ньюрекон»у IV кварталі 2010 р. та у І кварталі 2011 р. було включено витрати на придбання послуг у ПП «Оптоком»на загальну суму 665 750,00 грн., в т.ч.:

- у IV кварталі 2010 р. - 212 000,00 грн.;

- у І кварталі 2011 р. - 453 750,00 грн.

Як видно з наявних матеріалів справи, за результатами обстеження юридичної адреси ПП «Оптоком»встановлено його відсутність за юридичною адресою, про що складено довідку про не встановлення місцезнаходження платника податків № 1615/26-05 від 04.03.2011 року, складено акт відсутності за місцезнаходженням від 04.03.2011 року за № 1736.

На даний час ПП «Оптоком»має стан платника 9 «Направлено повідомлення про відсутність за юридичною адресою».

Також, згідно наявних матеріалів справи, свідоцтво платника ПДВ від 16.11.2010 року № 100310251 було анульовано 07.04.2011 р., на підставі Акту обстеження місцезнаходження юридичної особи ГВПМ ДПІ у Оболонському районі м. Києва № 1736 від 04.03.2011 р. та довідки про не встановлення місцезнаходження платника податків № 1615/26-05 від 04.03.2011 р.

Крім того, перевіркою ПП «Оптоком», контролюючим органом було встановлено порушення кримінальної справи слідчим відділом податкової міліції ДПІ у Оболонському районі м. Києва за статтею 205 КК України (фіктивне підприємництво).

Також, згідно наданих відповідачем документів, в ДПІ у Оболонському районі м. Києва відсутня інформація щодо наявності основних фондів та трудових ресурсів у ПП «Оптоком», оскільки відповідна звітність з даного приводу контрагентом позивача не подавалася.

Наявна у справі інформація свідчить про відсутність в ПП «Оптоком»основних фондів (додаток К 1 до податкового органу не подавався) та відсутність трудових ресурсів -0 осіб за 2010 рік.

Як було встановлено вище, правовідносини позивача із вказаним контрагентом ПП «Оптоком»стосувалися послуг, пов'язаних з перевезенням плит OSB, а саме: організацією перевезення вантажів найманих автомобільним транспортом; укладення від імені Клієнта договорів з транспортними організаціями; оформлення товаротранспортних документів на вантаж, що відправляється; здійснення розрахунків з транспортними організаціями за надані ними послуги; оформлення отримання вантажу, що перебуває, прийняття товару за кількістю; а також додаткових послуг: перевірки кількості і стану вантажу під час його перевезення, навантаження та розвантаження вантажу, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення.

Загальна вартість таких послуг становила 665 750,00 грн.

Зважаючи на таке, відповідно до властивостей таких послуг та їх вартості -вони є доволі трудомісткими , та відповідно передбачають наявність в підприємства відповідних трудових ресурсів (вантажників, водіїв, інше), вантажного транспорту, складських приміщень, наявність чого не була доведена позивачем в судовому засіданні, а отже такий контрагент фактично не мав фізичної та матеріальної можливості виконувати для позивача зазначений перелік послуг власними силами.

Доказів, щодо укладення ПП «Оптоком»субпідрядних договорів з метою виконання договору ТОВ «Ньюрекон», відносно надання послуг пов'язаних з перевезенням плит OSB (та інших супровідних до перевезення послуг), на загальну суму 665 750,00 грн., що відповідно передбачали необхідність наявності достатніх трудових ресурсів, вантажного транспорту для перевезення габаритних вантажів та складських приміщень для здійснення такої діяльності -позивачем до суду надано також не було.

Також, позивачем ні до перевірки ні до матеріалів справи не було надано доказів використання у власній господарській діяльності послуг отриманих від зазначеного контрагента, відповідно до чого в суду є підстави вважати, що реальне та фактичне виконання зазначених операцій не відбулося, а тому відповідні суми не можуть бути включені до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість.

Крім того, як також вбачається з наявних матеріалів справи, перевіркою контрагента позивача ПП «Оптоком», контролюючим органом було встановлено не додержання даним підприємством під час здійснення його господарської діяльності, вимог ч.1, 5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, ст.228, ст.234 Цивільного кодексу України, відповідно до чого правочини, укладені ПП «Оптоком»із контрагентами, не були спрямовані на реальне настання правових наслідків (безтоварні операції), а отже є недійсними, внаслідок чого не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість, а відповідно і не виникає підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат та податкового кредиту.

Щодо наданих позивачем на підтвердження транспортування товару (плит OSB) контрагентом ПП «Оптоком», товарно-транспортних накладних, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.06.1999 р. № 996-ХІV із змінами та доповненнями, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції».

Типова форма товарно-транспортної накладної N1-ТН затверджена наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29.12.1995 р. № 488/346.

Як вбачається з наданих позивачем до матеріалів справи документів, на всіх товарно-транспортних накладних N1-ТН не міститься підписів експедитора - працівників ПП «Оптоком»та відомостей у графах 15-47, що не дають змогу ідентифікувати осіб, відповідальних за здійснення господарської операції щодо навантаження, розвантаження, часу прибуття, вибуття, простою, відстані перевезення та ін.

За таких обставин, зазначені вище товарно-транспортні накладні N1-ТН в контексті ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.06.1999 р. № 996-XIV та вимог ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть виконувати функцію належних та допустимих доказів надання послуг ПП «Оптоком»щодо експедитування вантажів.

Також, в якості доказів використання у своїй господарській діяльності товарів (плит OSB), позивач надав договори та видаткові накладні, що мають підтверджувати факти передачі товарів.

Проте, як вбачається з наявних матеріалів справи, у видаткових накладних № РН-0000070 від 03.02.2011р., № РН-0000041 від 24.01.2011 р., № РН-0000035 від 21.01.2011 р. відсутні підписи осіб, які нібито отримували товари.

Окрім того, відповідно до п. 4.1 угод, укладених позивачем з покупцями товарів встановлено, що поставка товарів здійснюється продавцем (тобто позивачем) в місце доставки, зазначене у замовленні.

При цьому, жодних доказів транспортування товарів до місць доставки позивачем своїм покупцям (які згідно реквізитів угод знаходяться по всіх регіонах України) на підтвердження своєї правової позиції -надано не було.

Також, позивачем не було надано доказів виписування рахунків-фактур (окрім від 28.03.2011 р. № СФ-0000187), зазначених в усіх видаткових накладних, так само як і не було надано довіреностей на осіб, які безпосередньо розписувались за отримання товару від імені підприємств-покупців.

Згідно п.2.4, п.2.16 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. № 168/704, визначено, що:

- первинні документи для надання ним юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити і бути підписані посадовою особою, відповідальною за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа;

- забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання , зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну та фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру підприємства, установи для прийняття рішення.

Отже, як вбачається з наявних матеріалів справи, зокрема документів, що підтверджують повну відсутність в контрагентів позивача ПП «Олми», ПП «Оптоком»та ПП «Оптрейд»будь-яких основних фондів (складських приміщень, вантажного транспорту), а також трудових ресурсів; незнаходження таких підприємств за адресами їх юридичної реєстрації; скасування свідоцтв ПДВ протягом незначного терміну після взаємовідносин із позивачем; встановлення перевіркою таких контрагентів порушення ними при укладені правочинів вимог ч.1, 5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, ст.228, ст.234 Цивільного кодексу України, - наслідком діяльності таких контрагентів позивача ПП «Олми», ПП «Оптоком»та ПП «Оптрейд»є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів, шляхом укладення безтоварних угод в паперовому вигляді без мети настання реальних наслідків.

Таким чином, відповідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону.

Отже, при перевірці контрагентів позивача, контролюючим органом було зроблено висновок, що правочини, укладені ПП «Олми», ПП «Оптоком»та ПП «Оптрейд»з контрагентами порушують публічний порядок, суперечить інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб.

Відповідно до положень п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, п.18 «Порядку заповнення податкової накладної»від 30.05.1997 р. № 165, зареєстрованого в Мін'юсті України 23.06.1997 р. за № 233/2037, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, законодавством передбачена необхідність обов'язкового підтвердження суб'єктами господарювання товарності (фактичності) здійснених операцій, суми ПДВ за якими включаються до складу податкового кредиту. Однак позивачем, як видно із матеріалів справи, не було допустимими доказами доведену суду такої товарності (фактичності) операцій із контрагентами ПП «Олми», ПП «Оптоком»та ПП «Оптрейд».

Також, відповідно до п.1.32 статті 1 Закону України від 28.12.94 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(зі змінами та доповненнями), господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п. 5.1 статті 5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(зі змінами та доповненнями), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»зі змінами та доповненнями, не включаються до валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Положення статі 17 Господарського кодексу України передбачає, що система оподаткування в Україні, податки і збори встановлюються виключно законами України. Система оподаткування будується за принципами економічної доцільності, соціальної справедливості, поєднання інтересів суспільства, держави, територіальних громад, суб'єктів господарювання та громадян. Система оподаткування в Україні повинна передбачати граничні розміри податків і зборів, які можуть справлятись з суб'єктів господарювання. При цьому податки та інші обов'язкові платежі, що відповідно до закону включаються до ціни товарів (робіт, послуг) або відносяться на їх собівартість, сплачуються суб'єктами господарювання незалежно від результатів їх господарської діяльності.

Виходячи з вищенаведеного, ПП «Олми», ПП «Оптоком»та ПП «Оптрейд»здійснювали діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених норм законодавства вбачається, що якщо фактичного здійснення господарської операції не відбулося (не доведено товарність такої операції), то відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть при наявності формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, господарські операції між позивачем та ПП «Олми», ПП «Оптоком», ПП «Оптрейд»об'єктивно призвели до порушення інтересів держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до пп. 19 п.1 ст.2 «Бюджетного кодексу України»від 21.06.2001 р. доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надходженнями згідно з п.2 ст. 9 вищезазначеного Кодексу визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, згідно з ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-12 від 25.06.1991 р., під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня, здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування та Конституції України, оскільки протиправні дії позивача руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість, а відповідно і не виникає підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат.

Також, згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної оглядовому листі від 06.07.2009 р. № 982/13/13-09 та доведеної до адміністративних судів України з метою інформування і врахування під час розгляду справ за участю органів державної податкової служби, - правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Як було зазначено вище, та підтверджується наявними матеріалами справи, позивачем не було надано суду допустимих доказів щодо наявності в контрагентів ПП «Олми», ПП «Оптоком»та ПП «Оптрейд»фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарських операцій, як-то кваліфікованого персоналу, транспортних вантажних засобів (причепів, напівпричепів), складських приміщень тощо.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки, а саме те, що зазначені правовідносини позивача із контрагентами ПП «Олми», ПП «Оптоком»та ПП «Оптрейд мали виключно паперовий характер, а отже не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу -позивачем до суду надано не було.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, натомість позивач не надав суду обґрунтованих пояснень та допустимих доказів в їх підтвердження, щодо протиправності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, зважаючи на що, суд дійшов висновку, про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 15.06.2012 р.