Ухвала

від 05.12.2012 по справі 2а-4098/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4098/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"05" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді -Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюрекон»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 червня 2012 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюрекон»до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 червня 2012 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюрекон»відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов у повному обсязі. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені усі обставини справи, що привело до винесення необґрунтованого рішення.

У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки сторін суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби було проведено документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюрекон»з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ПП «Олми»(код ЄДРПОУ 36567336), ПП «Оптоком»(код ЄДРПОУ 37371313), ПП «Оптрейд»(код ЄДРПОУ 37371287) за період з 01.10.2010 року по 31.03.2011 року.

За наслідками зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки № 316/23-205/35442256 від 02.09.2011 року, в якому встановлені порушення позивачем вимог п.1.32 ст. 1 , п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 , п.п.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР у редакції Закону України від 22.05.1997 № 283-ВР , зі змінами та доповненнями щодо заниження податку на прибуток на загальну суму 428 495,00 грн., п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, щодо завищення показників, задекларованих у рядку 10.1 колонки Б декларацій «Товари придбані з ПДВ для операцій, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою»за період з 01.10.2010 р. до 31.03.2011 р. на суму ПДВ 287 665,00 грн., та щодо завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту на суму 55 131,00 грн.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового та іншого законодавства, відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 22.09.2011 р.:

- № 0000922320, яким визначено ТОВ «Ньюрекон»суму завищеного від'ємного значення по податку на додану вартість у розмірі 55 131, 00 грн.;

- № 0000912320, яким донараховано ТОВ «Ньюрекон»суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі основного платежу 287 665, 00 грн. та суму штрафних санкцій у розмірі 2,00 грн.;

- № 0000902320, яким донараховано ТОВ «Ньюрекон»суму податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі основного платежу 428 495,00 грн. та суму штрафних санкцій у розмірі 64 302,00 грн.

Судом першої інстанції було встановлено та підтверджується матеріалами справи, що зокрема документами, які підтверджують повну відсутність в контрагентів позивача ПП «Олми», ПП «Оптоком»та ПП «Оптрейд»будь-яких основних фондів (складських приміщень, вантажного транспорту), а також трудових ресурсів; незнаходження таких підприємств за адресами їх юридичної реєстрації; скасування свідоцтв ПДВ протягом незначного терміну після взаємовідносин із позивачем; встановлення перевіркою таких контрагентів порушення ними при укладені правочинів вимог ч.1, 5 ст. 203 , п.1, п.2 ст. 215 , ст. 228 , ст. 234 Цивільного кодексу України , - наслідком діяльності таких контрагентів позивача ПП «Олми», ПП «Оптоком»та ПП «Оптрейд»є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів, шляхом укладення безтоварних угод в паперовому вигляді без мети настання реальних наслідків.

Відповідно до частини 1, 5 ст. 203 , п. 1, 2 ст. 215 , ст. 228 Цивільного кодексу України , правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону.

Отже, при перевірці контрагентів позивача, контролюючим органом було зроблено висновок, що правочини, укладені ПП «Олми», ПП «Оптоком»та ПП «Оптрейд»з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб.

Відповідно до положень п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями, п.18 «Порядку заповнення податкової накладної»від 30.05.1997 р. № 165, зареєстрованого в Мін'юсті України 23.06.1997 р. за № 233/2037, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями .

Таким чином, законодавством передбачена необхідність обов'язкового підтвердження суб'єктами господарювання товарності (фактичності) здійснених операцій, суми ПДВ за якими включаються до складу податкового кредиту. Однак позивачем, як видно із матеріалів справи, не було допустимими доказами доведену суду такої товарності (фактичності) операцій із контрагентами ПП «Олми», ПП «Оптоком»та ПП «Оптрейд».

Також, відповідно до п.1.32 статті 1 Закону України від 28.12.94 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями), господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п. 5.1 статті 5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями, не включаються до валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Положення статі 17 Господарського кодексу України передбачає, що система оподаткування в Україні, податки і збори встановлюються виключно законами України. Система оподаткування будується за принципами економічної доцільності, соціальної справедливості, поєднання інтересів суспільства, держави, територіальних громад, суб'єктів господарювання та громадян. Система оподаткування в Україні повинна передбачати граничні розміри податків і зборів, які можуть справлятись з суб'єктів господарювання. При цьому податки та інші обов'язкові платежі, що відповідно до закону включаються до ціни товарів (робіт, послуг) або відносяться на їх собівартість, сплачуються суб'єктами господарювання незалежно від результатів їх господарської діяльності.

Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що ПП «Олми», ПП «Оптоком»та ПП «Оптрейд»здійснювали діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України , не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями , іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу .

З наведених норм законодавства вбачається, що якщо фактичного здійснення господарської операції не відбулося (не доведено товарність такої операції), то відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть при наявності формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність висновків відповідача, викладених в Акті перевірки, а саме те, що зазначені правовідносини позивача із контрагентами ПП «Олми», ПП «Оптоком»та ПП «Оптрейд»мали виключно паперовий характер, а отже не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а тому відповідачем було правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки.

Таким чином, враховуючи зазначене вище, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.

Підстав для задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюрекон»-залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 червня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.