Постанова

від 23.05.2012 по справі 5011-16/88-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2012 № 5011-16/88-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Чорногуза М.Г

Суліма В.В.

при секретарі судового засідання - Зайцевій А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю

від відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4 - за довіреністю, Клименко І.Г. - директор

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МК-Партнер» на рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2012р.

по справі № 5011-16/88-2012 (суддя - Ярмак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінево Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МК-Партнер»

про стягнення 496 997,53 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сінево Україна» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МК-Партнер» про стягнення за договором підряду №1-05/2011 від 12.05.2011р. грошових коштів у сумі 496 997,53 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.03.2012р. у справі №5011-16/88-2012 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «МК-Партнер» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінево Україна» 496 997,53 грн. заборгованості та 9939,95 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «МК-Партнер» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2012р. по справі № 5011-16/88-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Одночасно Товариство з обмеженою відповідальністю «МК-Партнер» подало заяву, в якій просить поновити строк на подання апеляційної скарги.

Скаржник вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2012р. прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

На підставі апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «МК-Партнер» на рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2012 року, згідно ст. ст. 53, 93, 98 ГПК України, Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 13.04.2012р. відновлено строк подання апеляційної скарги та порушено апеляційне провадження.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінево Україна» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2012 року у справі № 5011-16/88-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

На підставі розпорядження Секретаря палати від 22.05.2012р. розгляд справи здійснено судовою колегією у складі: головуючий по справі - суддя Корсакова Г.В., судді Чорногуз М.Г., Сулім В.В.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 травня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінево Україна» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МК-Партнер» (підрядник) був укладений договір підряду № 1-05/2011, відповідно до якого замовник доручив, а підрядник прийняв на себе виконання робіт по монтажу вентильованого фасаду будинку № 46 по проспекту Палладіна в м. Києві.

Відповідно до п.2.1 договору, вартість робіт визначається згідно договірної ціни, яка є невід'ємною частиною договору, і становить 709 464, 80 грн.

Згідно п.2.2 договору, вартість обладнання, витратних матеріалів та розрахунок вартості ремонтних робіт зазначаються в договірній ціні, що є невід'ємною частиною договору. (Додаток № 1).

Відповідно до п.3.1 договору підрядник зобов'язався виконати роботи в строк з 01 червня 2011р. до 30 липня 2011р.

Розділом 4 сторони погодили порядок здійснення розрахунків та платежів по договору:

- замовник здійснює попередню оплату на придбання частини від загального обсягу необхідних матеріалів у розмірі 233000,00 грн. до 18 травня 2011 р. (п.4.1),

- остаточний розрахунок за матеріали замовник здійснює на протязі 3-х банківських днів з моменту їх доставки на будівельний майданчик (п.4.2),

- замовник здійснює проміжні платежі за виконані роботи щомісячно в межах строку виконання робіт, зазначеного в п. 3.1 договору, на підставі актів виконаних робіт, наданих підрядником та підписаних уповноваженими представниками сторін, на протязі 10-ти банківських днів з дати підписання.

Відповідно до п.4.3 договору, акт виконаних робіт складає підрядник і передає для підписання замовнику у строк не пізніше 25-го числа звітного місяця. Замовник розглядає акт виконаних робіт на протязі трьох днів, підписує його та повертає підряднику. Остаточний розрахунок з підрядником за виконані роботи здійснюється по закінченню усіх зобов'язань в термін до 10 днів після підписання всіх актів виконаних робіт (п.4.4 договору.)

Пунктом 5.1 договору визначено обов'язок замовника своєчасно приймати й оплачувати якісно виконані роботи.

Відповідно до п.5.2 договору, підрядник зобов'язаний виконати всі роботи якісно, у повному обсязі, у строк і в порядку, передбаченому договором та вимогами діючого законодавства.

За умовами пункту 6.1 договору замовник зобов'язується до початку робіт передати підряднику погоджену проектно-кошторисну документацію, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Підрядник зобов'язується виконати роботи у відповідності з проектно-кошторисною документацією, будівельними нормами і правилами (п.8.1 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, 18.05.2011р. платіжним дорученням № 916 від 18.05.2011р. позивач здійснив попередню оплату по договору № 1-05/2011 на суму 233000,00 грн.

08.06.2011р. платіжним дорученням №312 від 08.06.2011р. позивач оплатив виставлений відповідачем на оплату матеріалів рахунок-фактуру №СФ -0000041 від 01.06.2011р. на суму 217 296, 00 грн.

Всього позивачем було сплачено 450296 грн. (233000,00 грн. + 217 296, 00 грн.).

Крім того, у період з липня по серпень 2011р. позивачем було перераховано відповідачу 222 966, 59 грн., а саме:

- по рахунку-фактурі №СФ-0000051 від 25.06.2011р. платіжним дорученням №1840 від 08.07.2011р. на суму 106 800,00 грн.,

- по рахунку-фактурі №СФ-0000028-04 від 25.07.2011р. платіжним дорученням №1481 від 10.08.2011р. на суму 42020,00 грн.,

- по рахунку-фактурі №СФ-0108 від 02.08.2011р. платіжним дорученням №1622 від 18.08.2011р. на суму 22 346,59 грн.,

- по рахунку-фактурі № СФ-22/08 від 22.08.2011р. платіжним дорученням №1771 від 25.08.2011р. на суму 51 800,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем згідно договору були виконані, а позивачем прийняті роботи на суму 439 496,00 грн., що підтверджується актом приймання виконаних робіт № 1-22-08 від 22.08.2011р., який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

09.09.2011р. сторони за договором дійшли згоди та уклали Додаткову угоду №2 до договору, згідно п.1 якої внесли зміни до п.1.3. договору та продовжили строк виконання робіт до 20.09.2011р. Крім того, пунктом 2 Додаткової угоди № 2 внесли зміни до п.12.4 договору, виклавши його в редакції: При затримці з вини підрядника строків виконання робіт та/або здавання об'єкту в експлуатацію, він сплачує замовнику штраф у розмірі 2 % відсотки від договірної ціни робіт, зазначеної в п. 2.1 договору, за кожен день такої затримки. Якщо підрядник затримує виконання робіт та/або здавання об'єкту в експлуатацію більш, ніж на 10 днів від дати, вказаної в п. 3.1. договору, замовник залишає за собою право зарахувати суму, яка становить різницю між сумою, вказаною у п. 2.1. договору та платежами, здійсненими відповідно до п. 4.1, 4.2, 4.3 договору, як відшкодування збитків, що були нанесені замовнику внаслідок прострочення виконання зобов'язань підрядником.

Як вказує позивач роботи згідно договору на суму додаткової оплати в розмірі 222 966,59 грн. у строк до 20.09.2011р. відповідачем виконані не були, а тому останній безпідставно отримав суму додаткової оплати та зобов'язаний відповідно до п.2 Додаткової угоди № 2 сплатити позивачу різницю у сумі 269 968, 80 грн., згідно наступного розрахунку: 709 464, 80 грн. (ціна договору) - 439 496, 00 грн. (вартість виконаних робіт, сплачених по акту виконаних робіт № 1-22-08 від 22.08.2011р.) = 269 968, 80 грн., яка включає в себе додаткову оплату (222 966,59 грн.) та відшкодування збитків ( 47 002,20 грн.). Крім того, позивачем згідно п.2. додаткової угоди нараховано 227 028, 73 грн. штрафу за порушення підрядником строків виконання робіт згідно наступного розрахунку: 709 464,80 грн. (ціна договору) * 2%* 16 днів прострочення (з 21.09.2011р. по 06.10.2011р.) = 227 028,73 грн. Всього позивач просить стягнути з відповідача 496 997,53 грн.

Задовольняючи позовні вимоги повністю місцевий господарський суд виходив з їх обґрунтованості.

Проте, судова колегія з таким висновком суду не погоджується та виходить з наступного.

Відповідно до ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію , якщо цей обов'язок не покладається на підрядника , прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно ст. 318 ГК України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Умовами п.3.1. договору в редакції додаткової угоди № 2 визначено строк виконання робіт з 01 червня 2011р. по 20 вересня 2011р.

Згідно ч.2,3 ст. 883 ЦК України за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі. Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну.

Пунктом 2 додаткової угоди № 2 передбачено, що при затримці з вини підрядника строків виконання робіт та/або здавання об'єкту в експлуатацію, він сплачує замовнику штраф у розмірі 2 % відсотки від договірної ціни робіт, зазначеної в п. 2.1 договору, за кожен день такої затримки.

Згідно ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи за умовами пункту 6.1 договору замовник зобов'язався до початку робіт передати підряднику погоджену проектно-кошторисну документацію, що є невід'ємною частиною цього Договору.

В свою чергу, відповідно до п.8.1. договору, підрядник зобов'язався виконати роботи у відповідності з проектно-кошторисною документацією, будівельними нормами і правилами.

Відповідач стверджує, що позивач, в порушення умов п.6.1. договору, не надав підряднику проектно-кошторисну документацію по договору, що унеможливило подальше виконання підрядних робіт.

Позивач вказаних тверджень відповідача не спростував.

В матеріалах справи відсутні та позивачем не надані докази передачі відповідачу проектно-кошторисної документації, як того вимагає п.6.1. договору.

Статтею 613 ЦК України встановлено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Відповідно до п. 3 ст. 320 ГК України підрядник має право не братися за роботу, а розпочату роботу зупинити у разі порушення замовником своїх зобов'язань за договором, внаслідок якого початок або продовження робіт підрядником виявляються неможливими чи значно ускладненими.

Як вбачається з листа №11-02/01 від 02.11.2011р. відповідач повідомляв позивача про зупинення розпочатих робіт із - за ускладнення та неможливості їх проведення у зв'язку з ненаданням замовником погодженої проектно-кошторисної документації.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що позивачем не доведено порушення відповідачем строків виконання робіт з вини відповідача, а відтак позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій в розмірі 227 028,73 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з відповідача 227 028,73 грн. штрафу підлягає скасуванню.

Як встановлено вище ТОВ «Сінево Україна» згідно договору здійснено оплату коштів відповідачу на суму 450 296,00 грн. та на суму 222 966,59 грн.; відповідачем були виконані роботи на суму 439 496,00 грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт № 1-22-08 від 22.08.2011р.

Докази виконання відповідачем робіт на всю суму перерахованих коштів та прийняття їх позивачем в матеріалах справи відсутні.

Посилання відповідача на відсутність оплати замовником фактично виконаних робіт та вартості матеріалів на суму 106254,80 грн. за актом виконаних робіт № 2-20-09 від 20.09.2011р. правомірно не прийняті судом першої інстанції до уваги, оскільки доказів передачі позивачу на підписання акту № 2-20-09, відповідачем суду не надано.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем та прийняття позивачем робіт на суму сплачених позивачем коштів в розмірі 233766,59 грн. (450 296,00 грн. + 222 966,59 грн. - 439 496,00 грн.).

Оскільки строк виконання відповідачем робіт за договором сплинув та сторонами не продовжувався, грошові кошти в сумі 233766,59 грн. є безпідставно отриманими відповідачем.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Виходячи з викладеного, оскільки позивач просить стягнути з відповідача 222 966,59 грн. - сума додаткової оплати, на яку роботи виконані не були, то позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню в межах заявленої позивачем суми.

Щодо заявлених позивачем до стягнення збитків в розмірі 47 002,20 грн., колегія суддів зазначає наступне.

В силу ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За приписами ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22, ст. 611, ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України відшкодування збитків є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів. Відшкодування збитків як санкція може бути застосовано в усіх випадках порушення цивільно-правових зобов'язань, коли внаслідок такого порушення потерпіла сторона несе збитки.

Відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків (шкоди).

Наявність усіх цих елементів складу цивільного правопорушення є підставою для стягнення збитків. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Виходячи з цього, позивач повинен довести наявність збитків і неправомірну поведінку відповідача, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків, розмір відшкодування. В свою чергу, відповідач повинен доводити відсутність своєї вини.

З огляду на вищевикладені правові норми та встановлені обставини справи, судова колегія вважає, що позивачем недоведено неправомірну поведінку відповідача в затримці виконання робіт та наявність збитків, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 47 002,20 грн. збитків є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Таким чином, рішенння місцевого господарського суду в частині стягнення з відповідача 47 002,20 грн. підлягає скасуванню.

Відповідно до приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення від 01.03.2012р. прийняте господарським судом міста Києва з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає частковому скасуванню. Суд апеляційної інстанції приймає по справі рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МК-Партнер» на рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2012р. у справі № 5011-16/88-2012 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2012 року у справі № 5011-16/88-2012 скасувати частково.

3. Резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2012 року у справі № 5011-16/88-2012 викласти в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МК-Партнер» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського,28, код ЄДРПОУ 31086601) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінево Україна» (04214, м. Київ, вул. Північна,2/58А, код ЄДРПОУ 34709124) 222 966,59 грн. заборгованості та 4 459,32 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.»

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінево Україна» (04214, м. Київ, вул. Північна,2/58А, код ЄДРПОУ 34709124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МК-Партнер» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського,28, код ЄДРПОУ 31086601) 2 740,31 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 5011-16/88-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Корсакова Г.В.

Судді Чорногуз М.Г

Сулім В.В.