Ухвала

від 16.05.2012 по справі 2а-13553/11/0170/11

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-13553/11/0170/11

16.05.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Щепанської О.А.,

суддів Привалової А.В. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Міщенко М.М.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А.) від 07.02.2012 у справі № 2а-13553/11/0170/11

за позовом Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Васильєва, 16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Континент-Інвестбуд" (пров. Батуріна, 14, смт. Лівадія, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98655)

про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.02.2012 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.02.2012 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Сторони явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 16.05.2012 не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

На підставі та за правилами ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, встановила наступне.

Позивач - Державна податкова інспекція у м. Ялта Автономної Республіки Крим, звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Континент-Інвестбуд" про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Позов мотивовано тим, що відповідач не сплачує у встановлені законом строки податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив.

Судова колегія , обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010, 2011 роки, поданих відповідачем у порядку звітності, орендна плата згідно з договором оренди складає у 2010 році 448407,00 грн. (37367,25грн. щомісячно), у 2011 році 89692,80 грн. (7474,00грн. щомісячно) (а.с. 9,10).

Відповідачем до органу ДПІ надана уточнююча декларація орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік, відповідно до якої орендна плата згідно з договором оренди складає у 2010 році 81605,17 грн. (а.с.11).

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як вбачається із розрахунку ціни позову, у зв'язку із несплатою відповідачем у строки визначені законодавством зобов'язань з орендної плати за земельну ділянку за ним виникла заборгованість за період грудень 2010 року -серпень 2011 року у сумі 44350,65грн. (а.с.6), а саме за грудень 2010 року у сумі 37367,25 грн., за січень-серпень 2011 року по 7474,40 грн. щомісяця. Пеня за 2010 рік склала 321,26грн. та пеня за 2011 рік - 592,75 грн. З урахуванням часткової оплати у сумі 23159 грн., станом на момент подання позовної заяви за розрахунками позивача заборгованість склала 44350,65 грн.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п.59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.2 ст.59 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, органи державної податкової служби мають звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання платнику податкової вимоги на кожну суму податкового боргу.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що податковим органом на суму податкового боргу 44350,65грн. ТОВ «Континент - Інвестстрой»з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності податкова вимога не надсилалась, отже, у позивача не виникло права на стягнення такого податкового боргу у судовому порядку.

Щодо посилання податкового органу на те, що відповідачу надсилались податкові вимоги № 1/474 від 22.07.2010 на суму податкового боргу 67799,89 грн. та № 2/570 від 16.09.2010 року на суму податкового боргу 81853,48грн., а тому є достатньо підстав для стягнення податкового боргу з відповідача у судовому порядку згідно п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, суд зазначає наступне.

По-перше, вимоги № 1/474 від 22.07.2010 та № 2/570 від 16.09.2010 направлялися відповідачеві на підставі Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який припинив дію з 01.01.2011 та не регулює правовідносини, що виникли між сторонами у зв'язку зі сплатою нового податкового боргу, який утворився після 01.01.2011 та регулюється нормами Податкового кодексу України, якими передбачено обов'язкове направлення вимоги на кожну суму боргу з кожного виду податку.

По-друге, відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, на яку посилався відповідач, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до п.п. 14.1.152. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Стягнення податкового боргу шляхом звернення органу державної податкової служби до суду регулюється спеціальною нормою - п.95.2 ст.59 Податкового кодексу України, відповідно до якого стягнення коштів платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Отже, надіслання податкової вимоги платнику податку на кожну суму податкового боргу є обов'язковим для здійснення податковим органом його стягнення у судовому порядку.

Більш того, згідно п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України вбачається, що податкова вимога не надсилається платнику податку у випадку збільшення суми податкового боргу, якщо таке збільшення відбувається у межах того самого зобов'язання за тим самим періодом (наприклад, на суму пені або в порядку адміністративного оскарження).

Разом з тим, вимоги № 1/474 від 22.07.2010 на суму податкового боргу 67799,89грн. та № 2/570 від 16.09.2010 прийняті податковим органом стосовно податкового боргу, що виник до 01.01.2011.

Враховуючи, що предметом позову є стягнення податкового боргу ТОВ «Континент-Інвестбуд»із земельного податку за грудень 2010 року -серпень 2011 року, тобто за новий період, доводи податкового органу стосовно того, що відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України надіслання нової податкової вимоги, не вимагається, є безпідставними, а позовні вимоги є передчасними та задоволенню не підлягають.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.02.2012 у справі № 2а-13553/11/0170/11 - залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 травня 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська

Судді підпис А.В.Привалова

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська