Постанова

від 12.06.2012 по справі 2а-1670/2541/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/2541/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

при секретарі - Лазаренко У.І.,

за участю:

представників позивача - Кожаріна С.В., Гераськіної О.С.,

представника відповідача - Василевської Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "ПРОМСНАБ ПЛЮС" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

24 квітня 2012 року позивач ПП "ПРОМСНАБ ПЛЮС" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07 лютого 2012 року № 0002082301/271 та № 0001972301/272.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що відповідач протиправно ставить йому у вину заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 52279,00 грн. та з податку на прибуток у розмірі 143764,00 грн. Крім того, вважає висновки податкового органа, викладені в акті перевірки, необґрунтованими та такими, що спростовуються належним виконанням сторонами умов укладених договорів та оформленими відповідно до вимог чинного законодавства первинними бухгалтерськими документами. Разом із тим ПП "ПРОМСНАБ ПЛЮС" вказує, що діючим законодавством не передбачено обов'язку платника податків перевіряти на предмет наявності ознак фіктивності та сплати податкових зобов'язань своїх контрагентів.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні, дії Кременчуцької ОДПІ вважає правомірними, а спірні податкові повідомлення-рішення - такими, що відповідають чинному законодавству внаслідок того, що податковим органом встановлено порушення позивачем податкового законодавства, зокрема, віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту сум вартості придбаних ТМЦ у постачальника, який має ознаки фіктивності.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПП "ПРОМСНАБ ПЛЮС" 17 грудня 2009 року виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради зареєстровано як юридичну особу (ідентифікаційний код 36865182). Позивач перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ.

Відповідачем у період з 11 січня 2012 року по 17 січня 2012 року проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин з ФОП ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за період травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2010 року в зв'язку із наданням неповного пояснення та документального підтвердження на запит Кременчуцької ОДПІ.

За результатами перевірки 24 січня 2012 року складено акт № 371/23-308/36865182, в якому, зокрема, зафіксовано порушення позивачем підпунктів 4.1.1, 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток за ІІ-IV квартали 2010 року на суму 143764,00 грн., а також підпункту 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 та підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що стало наслідком заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з травня 2010 року по грудень 2010 року на суму 52279,00 грн.

На підставі акта перевірки від 24 січня 2012 року № 371/23-308/36865182 податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 07 лютого 2012 року № 0002082301/271, яким позивачу донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 52279,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 26139,50 грн. та № 0001972301/272, яким позивачу донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 143764,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 71882,00 грн.

Позивач донараховані податкові зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції не сплатив, а податкові повідомлення-рішення про їх застосування оскаржив в адміністративному порядку. За результатами процедури адміністративного узгодження податкових повідомлень-рішень від 07 лютого 2012 року № 0002082301/271 та № 0001972301/272 вищим контролюючим органом залишено скаргу ПП "ПРОМСНАБ ПЛЮС" без розгляду.

Позивач, вважаючи висновки податкового органа упередженими та такими, що не відповідають фактичним обставинам, не погоджуючись із правомірністю прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, звернувся до суду з вимогою про визнання їх протиправними та скасування.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням Кременчуцької ОДПІ від 07 лютого 2012 року № 0002082301/271 та № 0001972301/272, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що Позивачем укладено договір поставки продукції № 03 від 01 квітня 2010 року з ФОП ОСОБА_4 (том І а.с. 38).

Відповідно до укладеного договору Позивач оплатив товар згідно платіжних доручень № 18 від 12 травня 2010 року на суму 4000,00 грн., № 19 від 14 травня 2010 року на суму 1300,00 грн., № 20 від 18 травня 2010 року на суму 1553,92 грн., № 29 від 26 травня 2010 року на суму 3900,00 грн. та № 32 від 28 травня 2010 року на суму 3720,00 грн., № 2566 від 06 серпня 2010 року на суму 450000,00 грн., № 57 від 12 липня 2010 року на суму 2052,00 грн., № 58 від 13 липня 2010 року на суму 2870,20 грн., № 68 від 19 липня 2010 року на суму 3087,00 грн., № 70 від 20 липня 2010 року на суму 2070,00 грн., № 72 від 26 липня 2010 року на суму 1530,00 грн., № 87 від 12 серпня 2010 року на суму 7920,00 грн., № 107 від 25 серпня 2010 року на суму 4524,20 грн., № 112 від 27 серпня 2010 року на суму 7980,00 грн., № 124 від 16 вересня 2010 року на суму 1182,00 грн., № 125 від 17 вересня 2010 року на суму 4821,90 грн., № 126 від 17 вересня 2010 року на суму 2033,10 грн., № 128 від 20 вересня 2010 року на суму 9024,00 грн., № 130 від 22 вересня 2010 року на суму 13164,00 грн., № 132 від 24 вересня 2010 року на суму 3024,00 грн., № 136 від 28 вересня 2010 року на суму 13536,24 грн., № 146 від 01 жовтня 2010 року на суму 15036,00 грн., № 159 від 08 жовтня 2010 року на суму 9504,00 грн., № 161 від 11 жовтня 2010 року на суму 3015,00 грн., № 164 від 18 жовтня 2010 року на суму 1503,00 грн., № 165 від 18 жовтня 2010 року на суму 3504,36 грн., № 168 від 19 жовтня 2010 року на суму 4692,00 грн., № 179 від 21 жовтня 2010 року на суму 3417,00 грн., № 185 від 28 жовтня 2010 року на суму 1425,00 грн., № 188 від 04 листопада 2010 року на суму 7026,00 грн., № 192 від 05 листопада 2010 року на суму 10113,00 грн., № 196 від 08 листопада 2010 року на суму 15027,00 грн. та № 197 від 09 листопада 2010 року на суму 11661,30 грн., № 199 від 10 листопада 2010 року на суму 7050,00 грн., № 202 від 12 листопада 2010 року на суму 3870,78 грн., № 215 від 19 листопада 2010 року на суму 2016,00 гри., № 222 від 25 листопада 2010 року на суму 4425,00 грн., № 223 від 26 листопада 2010 року на суму 11013,30 грн., № 229 від 29 листопада 2010 року на суму 10122,00 грн., № 240 від 01 грудня 2010 року на суму 7062,00 грн., № 241 від 03 грудня 2010 року на суму 4869,00 грн., № 247 від 08 грудня 2010 року на суму 4017,00 грн. та № 249 від 09 грудня 2010 року на суму 15903,00 грн., № 255 від 14 грудня 2010 року на суму 8010,00 грн., № 257 від 16 грудня 2010 року на суму 4026,00 грн., № 271 від 20 грудня 2010 року на суму 2127,00 грн., № 274 від 27 грудня 2010 року на суму 10026,00 грн., № 279 від 28 грудня 2010 року на суму 3018,00 грн., № 280 від 29 грудня 2010 року на суму 15906,24 грн., № 302 від 11 січня 2011 року на суму 2514,00 грн. та № 303 від 12 січня 2011 року на суму 18475,00 грн. (копії зазначених документів наявні в матеріалах справи), а його контрагент ФОП ОСОБА_4 поставив визначений договором товар протягом травня - грудня 2010 року.

На виконання умов вищезазначеного договору ФОП ОСОБА_4 складено видаткові накладні : № 0000020 від 07 травня 2010 року, № 0000032 від 02 липня 2010 року, № 0000039 від 04 серпня 2010 року, № 0000049 від 20 вересня 2010 року, № 0000051 від 01 жовтня 2010 року, № 0000056 від 01 листопада 2010 року, № 0000062 від 01 грудня 2010 року.

На виконання вимог договору поставки продукції № 03 від 01 квітня 2010 року ФОП ОСОБА_4 виписано належним чином оформлені податкові накладні : від 07 травня 2010 року № 0000019 (том І а.с. 78), від 02 липня 2010 року № 0000031 (том І а.с. 108), від 04 серпня 2010 року № 0000038, від 17 вересня 2010 року № 0000048 (том І а.с. 156), від 01 жовтня 2010 року № 0000051 (том І а.с. 189), від 01 листопада 2010 року № 0000056 (том І а.с. 208а), від 01 грудня 2010 року № 0000062 (том ІІ а.с. 10).

Журналом реєстрації доручень (а.с. 78-82 т.2) підтверджено факт отримання позивачем товару за договором поставки продукції № 03 від 01 квітня 2010 року з ФОП ОСОБА_4

Факт реальності виконання договору поставки продукції № 03 від 01 квітня 2010 року підтверджується також товарно-транспортними накладними разом із номенклатурними додатками до них : від 07 травня 2010 року № 63905 (том І а.с. 79-80), від 02 липня 2010 року № 63908 (том І а.с. 109-110), від 04 серпня 2010 року № 63911 (том І а.с. 132-133), від 20 вересня 2010 року № 63915 (том І а.с. 159-160), від 01 жовтня 2010 року № 63918 (том І а.с. 190-191), від 01 листопада 2010 року № 63921 (том І а.с. 210-210а), від 01 грудня 2010 року № 63925 (том ІІ а.с. 11-12). Зазначеними документами підтверджується факт поставки визначеного договором від № 03 від 01 квітня 2010 року товару автомобілем Fiat ДНЗ НОМЕР_2.

Судом встановлено, що отримані за договором від № 03 від 01 квітня 2010 року електротовари використані Позивачем у власній господарській діяльності - для подальшої реалізації третім особам. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що придбаний у ФОП ОСОБА_4 товар в подальшому реалізовано позивачем наступним суб'єктам господарювання:

С(Ф)Г "Атланта", що підтверджується видатковими накладними № с-0000026 від 12 травня 2010 року, № с-0000045 від 31 травня 2010 року та № с-0000063 від 30 червня 2010 року, № с-0000102 від 31 серпня 2010 року, № с-117 від 26 жовтня 2010 року, с-0000162 від 30 листопада 2010 року, № с-0000184 від 21 грудня 2010 року та № с-00000017 від 21 січня 2011 року, № с-0000181 від 24 грудня 2010 року;

ТОВ "Декор Агро", що підтверджується видатковими накладними № с-0000031 від 17 травня 2010 року та № с-00000063 від 30 червня 2010 року, № с-0000068 від 16 березня 2011 року, № с-0000116 від 26 жовтня 2010 року, № с-0000165 від ЗО листопада 2010 року, № с-0000166 від 30 листопада 2010 року, № с-0000167 від 30 листопада 2010 року та № с-0000183 від 21 грудня 2010 року;

ТОВ "Промсистема", що підтверджується видатковими накладними № с-0000035 від 25 травня 2010 року, № с-0000061 від 09 червня 2010 року, № с-0000064 від 02 липня 2010 року, № с-0000087 від 13 серпня 2010 року, № с-0000106 від 17 вересня 2010 року та № с-0000113 від 29 вересня 2010 року, № с-0000127 від 21 жовтня 2010 року, № с-0000136 від 05 листопада 2010 року, № с-0000137 від 09 листопада 2010 року, № с-0000138 від 11 листопада 2010 року, № с-0000147 від 22 листопада 2010 року, № с-0000176 від 10 грудня 2010 року, № с-00000075 від 23 березня 2011 року та № ВН-092301 від 23 вересня 2011 року, № с-0000176 від 10 грудня 2010 року та № с-0000188 від 27 грудня 2010 року;

ТОВ "Апейон", що підтверджується видатковими накладними № с-0000030 від 17 травня 2010 року, № с-0000042 31 травня 2010 року, № с-0000043 від 31 травня 2010 року, № с-0000044 від 31 травня 2010 року та № ВН-111102 від 11 листопада 2011 року, № с-0000083 від 30 липня 2010 року, № с-0000094 від 27 серпня 2010 року та № с-0000096 від 27 серпня 2010 року, № с-0000104 від 30 вересня 2010 року та № с-00000105 від 30 вересня 2010 року, № с-0000118 від 21 жовтня 2010 року та № с-0000119 від 21 жовтня 2010 року, № с-0000163 від 30 листопада 2010 року, № с-00000083 від 10 березня 2011 року;

СТГО "Південна залізниця", що підтверджується видатковою накладною № с-0000025 від 07 травня 2010 року;

ЗАТ "Гірник", що підтверджується видатковими накладними № 0000024 від 01 червня 2010 року та № 0000053 від 09 червня 2010 року, № с-0000069 від 08 липня 2010 року, № с-0000082 від 29 липня 2010 року та № с-0000085 від 29 липня 2010 року, № с-0000093 від 27 серпня 2010 року, № с-0000126 від 12 жовтня 2010 року, накладними № с-0000139 від 12 листопада 2010 року та № с-0000140 від 12 листопада 2010 року;

ПП "Кременчук-Універсал", що підтверджується видатковою накладною № с-0000047 від 31 травня 2010 року;

ТОВ ТД "Кременчукнафтопродуктсервіс", що підтверджується видатковими накладними № с-0000033 від 19 травня 2010 року, № с-0000034 від 19 травня 2010 року, № с-0000036 від 25 травня 2010 року, № с-0000037 від 25 травня 2010 року та № с-0000048 від 30 травня 2010 року, № с-0000090 від 17 серпня 2010 року, № с-0000088 від 17 серпня 2010 року, № с-0000100 від 31 серпня 2010 року, № с-0000101 від 31 серпня 2010 року, № с-0000132 від 20 жовтня 2010 року та № с-0000144 від 11 листопада 2010 року, № с-0000112 від 30 вересня 2010 року, № с-0000131 від 20 жовтня 2010 року;

ТОВ "Добробит", що підтверджується видатковими накладними № с-0000076 від 20 липня 2010 року, № с-0000077 від 20 липня 2010 року, № с-0000078 від 20 липня 2010 року та № с-0000079 від 20 липня 2010 року, № с-0000089 від 17 серпня 2010 року та № с-0000097 від 31 серпня 2010 року, № с-0000179 від 21 грудня 2010 року;

ТОВ "Європейська медицина", що підтверджується видатковими накладними № с-0000066 від 14 липня 2010 року та № с-0000067 від 14 липня 2010 року, № с-0000153 від 29 листопада 2010 року;

ТОВ Торгівельний Будинок "Амстор", що підтверджується видатковими накладними № с-0000074 від 16 липня 2010 року, № с-0000122 від 12 жовтня 2010 року, № с-0000149 від 25 листопада 2010 року;

ТОВ "Кременчукнафтопродукт Груп", що підтверджується видатковими накладними № с-0000098 від 31 серпня 2010 року та № с-0000099 від 31 серпня 2010 року, № с-0000110 від 22 вересня 2010 року та № с-0000111 від 22 вересня 2010 року, № с-0000129 від 20 жовтня 2010 року та № с-0000130 від 20 жовтня 2010 року, № с-0000145 від 11 листопада 2010 року та № с-0000146 від 11 листопада 2010 року;

ТОВ "ЕКВІТА", що підтверджується видатковими накладними № с-0000156 від 30 листопада 2010 року, № с-0000155 від 30 листопада 2010 року, № с-0000157 від 30 листопада 2010 року, № с-0000158 від 30 листопада 2010 року, № с-0000159 від 30 листопада 2010 року, № с-0000160 від 30 листопада 2010 року, № с-0000161 від 30 листопада 2010 року, № с-0000192 від 28 грудня 2010 року, № с-0000193 від 28 грудня 2010 року та № с-0000198 від 30 грудня 2010 року, № с-0000189 від 28 грудня 2010 року, № с-0000190 від 28 грудня 2010 року, № с-0000191 від 28 грудня 2010 року, № с-0000193 від 28 грудня 2010 року, № с-0000197 від 30 грудня 2010 року та № с-0000199 від 30 грудня 2010 року;

ТОВ "Техснаб", що підтверджується видатковими накладними № с-0000114 від 17 вересня 2010 року, № с-0000115 від 20 вересня 2010 року та № с-0000121 від 29 вересня 2010

року, № с-0000143 від 01 жовтня 2010 року, № с-0000168 від 01 листопада 2010 року, № с-0000169 від 08 листопада 2010 року, № с-0000170 від 15 листопада 2010 року та № с-0000171 від 18 листопада 2010 року, № с-0000200 від 01 грудня 2010 року, № с-0000201 від 13 грудня 2010 року та № с-00182 від 20 грудня 2010 року;

ТОВ "Кременчуцький шкірзавод", що підтверджується видатковими накладними № с-0000109 від 21 вересня 2010 року та № с-0000177 від 24 грудня 2010 року, № с-0000123 від 12 жовтня 2010 року та № с-0000128 від 20 жовтня 2010 року, № с-0000137 від 09 листопада 2010 року та № с-0000177 від 24 грудня 2010 року, № с-0000177 від 24 грудня 2010 року;

ВАТ "Кременчуцький колісний завод" що підтверджується видатковими накладними № с-0000124 від 12 жовтня 2010 року, № с-0000133 від 29 жовтня 2010 року та № с-0000134 від 22 листопада 2010 року, № с-0000150 від 26 листопада 2010 року та № с-0000151 від 22 листопада 2010 року, № с-0000177 від 24 грудня 2010 року;

ФОП ОСОБА_5, підтверджується видатковою накладною № с-0000142 від 01 жовтня 2010 року, № с-0000172 від 01 листопада 2010 року;

СТГО БМЕУ-7, що підтверджується видатковою накладною № с-0000174 від 09 грудня 2010 року;

ТОВ "Зернопорт "Мишурин Ріг", що підтверджується видатковими накладними № с-0000186 від 24 грудня 2010 року, № с-0000194 від 30 грудня 2010 року та № с-0000195 від 30 грудня 2010 року;

ТОВ "Житлорембудсервіс", що підтверджується видатковою накладною № с-0000178 15 грудня 2010 року.

Первинна документація бухгалтерської та фінансової звітності, складена на виконання вищевказаного договору між позивачем та ФОП ОСОБА_4, що стала підставою для формування валових витрат ПП "ПРОМСНАБ ПЛЮС", оформлена належним чином, із акту перевірки випливає, що порушень при її оформленні відповідачем у ході проведення перевірки не виявлено.

Крім того, ФОП ОСОБА_4 на момент укладення договорів був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що не заперечувалось сторонами в судовому засіданні.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що реальність господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_4 підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, а саме: товарно-транспортними накладними, видатковими накладними, податковими накладними, договором, копією журналу реєстрації довіреностей, придбаний товар використано у господарській діяльності позивача, вищезазначені угоди виконані в повному обсязі, відповідно до умов договору, укладеного між позивачем та його контрагентом, сторони претензій та зауважень один до одного не мають, а отже, підстави для визнання правочинів між вказаними суб'єктами господарювання неправомірними - відсутні.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, з огляду на наведені законодавчі приписи підставою для зменшення платником об'єкта оподаткування (податкових зобов'язань) з податку на прибуток на суму вартості наданих товарів, а з податку на додану вартість - на суму цього податку, нараховану на вартість отриманих товарів, є факт реального постачання товарів та безпосередній зв'язок витрат на оплату цих товарів з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних (послуг) або ж призначення останніх для такого використання.

Судом встановлений та матеріалами справи підтверджений факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків з врахуванням якісних характеристик товарів, які однозначно свідчать про призначення придбаних товарів для використання в господарській діяльності платника податків та відповідають змісту цієї діяльності.

Доводи податкового органа щодо відсутності у ФОП ОСОБА_4 основних фондів та трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності, судом відхиляються, зазначаючи, що чинним законодавством не заборонено використовувати залучені трудові ресурси тощо.

Таким чином, з вищенаведених підстав судом відхиляються посилання податкового органу, щодо фіктивності угод між позивачем та ФОП ОСОБА_4 та як наслідок - твердження Кременчуцької ОДПІ щодо неправомірного віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту сум, підтверджених податковими накладними, отриманими від вказаного суб'єкта господарювання.

Посилання відповідача на той факт, що ФОП ОСОБА_4 належним чином та у строки, визначені чинним законодавством, не виконує своїх податкових зобов'язань, судом відхиляються з мотивів безпідставності та недоведеності. Суд вважає за необхідне зазначити, що чинним законодавством не передбачено обов'язку платника податків перевіряти свого контрагента на предмет добросовісного виконання останнім податкових зобов'язань, а сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем, при цьому суд зазначає наступне.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.1 статті 10 цього ж Закону платники податку несуть відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення податку до бюджету відповідно до законодавства України.

З огляду на наведені законодавчі приписи суд зазначає, що несплата ПДВ продавцем сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

Відповідно з ч.ч.1,2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподаткованої ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Аналізуючи вищевикладене, та враховуючи факт правомірного отримання позивачем податкових накладних від ФОП ОСОБА_4 на підтвердження підстав включення до складу валових витрат та податкового кредиту сум, передбачених цими документами, використання придбаного товару в господарській діяльності Позивача та беручи до уваги вимоги підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", суд погоджується із правомірністю формування Позивачем валових витрат та податкового кредиту за період з травня по грудень 2010 року.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятих ним спірних податкових повідомлень-рішень, внаслідок чого суд має всі підстави вважати, що відповідачем необґрунтовано донараховано Позивачеві податкові зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість, а також застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Відповідно до частин 2 - 3 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ від 07 лютого 2012 року № 0002082301/271 та № 0001972301/272 - обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Приватного підприємства "ПРОМСНАБ ПЛЮС" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 07 лютого 2012 року № 0002082301/271.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 07 лютого 2012 року № 0001972301/272.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "ПРОМСНАБ ПЛЮС" (39600, м. Кременчук, вул. Щорса, 72а, кв. 140, ЄДРПОУ 36865182, р/р 260082679 в КФ АБ "Полтава банк" МФО 331423) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2188 (дві тисячі сто вісімдесят вісім) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 18 червня 2012 року.

Суддя А.О. Чеснокова