Постанова

від 08.06.2012 по справі 2а-3455/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2а-3455/12/2670   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ  08 червня 2012 року                      № 2а-3455/12/2670 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С. при секретарі судового засідання Шмігелю Т.В., розглянувши адміністративну справу за позовомПриватного підприємства «Алексвіт» доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва провизнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.11.2011 № 15780/1506/0, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.11.2011 № 15780/1506/0, прийняте ДПІ у Шевченківському районі м. Києва. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі. Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову. На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 08.06.2012 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 12.06.2012, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне. 03.11.2011 за результатами камеральної перевірки ПП «Алексвіт»ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було складено Акт № 22/1506 (далі —Акт перевірки), яким, зокрема, встановлено порушення позивачем п. 3 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення»ПК України та, як наслідок, завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування в сумі 595021 грн. 22.11.2011 на підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 15780/1506/0, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 595021 грн. Як видно з Акту перевірки, підставою для висновку ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про порушення позивачем п. 3 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення»ПК України та, як наслідок, завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування в сумі 595021 грн., стало включення ПП «Алексвіт»до складу другого кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року, у сумі 595021 грн. В судовому засіданні на запитання суду, представником відповідача повідомлено, що виїзна документальна перевірка первинних документів, на підставі яких позивачем перенесено від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі 595021 грн. не проводилась, ДПІ у Шевченківському районі міста Києва не заперечуються показники декларацій попередніх, до 2 кварталу 2011 року, звітних періодів та правомірність формування показників цих декларацій, а також у відповідача не має претензій щодо їх оформлення. Судом встановлено, що згідно з декларацією з податку на прибуток позивача за 2 квартал 2011 року у складі витрат ним зазначено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у сумі 604292 грн., в тому числі 595021 грн. Відповідно до підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України (далі –Кодекс), розділ III цього Кодексу застосовується, зокрема, під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року. Порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодах з 01.04.2011 встановлений п. 150.1. ст. 150 ПК України: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Разом з тим, п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України встановлено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Відповідно до ст. 139 ПК України передбачені витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку, перелік яких є вичерпним та не містить поняття «від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року», а відтак безпідставним є висновок відповідача про те, що до складу першого та другого кварталів 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року. Крім того, листом від 10.11.2011 № 04-39/10-1160 за № 04-39/10-1160 Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики зазначає про те, що п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011, а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення. Під час розгляду справи відповідачем не наведено жодних доводів та обставин, які б на думку ДПІ у Шевченківському районі міста Києва вказували на протиправність формування показників декларацій, у т.ч. за 2 квартал 2011 року, з інших підстав, ніж зазначено в Акті перевірки. З аналізу зазначених норм видно, що позивач правомірно сформував склад об'єкта оподаткування за другий квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року, у сумі 595021 грн., неправомірність формування податкової вигоди не встановлена судом та не спростована під час розгляду справи відповідачем, а тому суд вважає безпідставним та необґрунтованим висновок Акту перевірки про порушення позивачем п. 3 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення»ПК України, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення від 22.11.2011 № 15780/1506/0 —безпідставним та неправомірним. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення. Дослідивши обставини справи, проаналізувавши зазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю. Водночас, зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений ч. 4 ст. 11 КАС України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права. Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.11.2011 № 15780/1506/0, прийнятого Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва. За таких умов, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України на його користь з Державного бюджету України. Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, — ПОСТАНОВИВ: 1.          Позов Приватного підприємства «Алексвіт»задовольнити повністю. 2.          Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.11.2011 № 15780/1506/0, прийняте Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва. 3.          Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 2146 грн. на користь Приватного підприємства «Алексвіт»(01034, м. Київ, вул. Володимирьска, 49-Б, код ЄДРПОУ 31985506) за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 26) за рахунок бюджетних асигнувань. Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Суддя                                                                                          К.С. Пащенко