Постанова

від 07.06.2012 по справі 2а-18484/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 червня 2012 року 09:52 № 2а-18484/11/2670

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «07 Продакшн» доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0008562312 від 28.11.2011 року. Суддя Смолій І.В.,

Секретар судового засідання Саратова О.В.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 -довіреність № б/н від 01.09.2011 ОСОБА_2 -довіреність № б/н від 15.08.2011 Від відповідачаОСОБА_3 -довіреність № 415/9/10-114 від 05.04.2012 На підставі ч. 3 ст. 160 КАСУ в судовому засіданні 07.06.2012 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0008562312 від 28.11.2011 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.12.11р. відкрито провадження у адміністративній справі та закінчено підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті на 29.12.11р.

У судовому засіданні 29.12.11р. судом оголошено перерву у зв'язку з необхідністю сторонам надати суду додаткові матеріали по справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.01.12р. зупинено провадження по справі № 2а-18484/11/2670 до отримання інформації від СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва по кримінальній справі № 71-00223, кримінальній справі № 49-3178, кримінальній справі № 1-1198/11.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.03.12р. поновлено провадження по справі № 2а-18484/11/2670 та призначено справу на 03.04.12р.

У судових засіданнях 03.04.12р., 24.04.12р., 15.05.12р., 31.05.12р. судом оголошувалась перерва у зв'язку з необхідністю сторонам надати суду додаткові матеріали по справі.

Представники позивача у судовому засіданні 07.06.12р. позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та додаткових поясненнях.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на обставини викладені в запереченні на позовну заяву, вважає що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «07 Продакшн»(надалі - позивач), зареєстроване як юридична особа Шевченківською районною державною адміністрацією міста Києва 15.08.2007р. (код ЄДРПОУ 35332749) та перебуває на обліку, як платник податків, у Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м. Києва (надалі -відповідач).

З 06.10.2011р. по 19.10.2011р. Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «07 Продакшн»щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати до державного бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «РМА-Груп»(код ЄДРПОУ 33493581), ТОВ «Сана Групп»(код ЄДРПОУ 37140915), ТОВ «Амброзисс»(код ЄДРПОУ 37480749) за період з 01.01.2008р. по 30.06.2011р.

За результатами перевірки Відповідачем було складено Акт № 1258/23-12/35332749 від 26.10.2011р. (далі -Акт перевірки), відповідно до якого встановлено порушення:

п.п. 7.4.5 п.7.4., п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 р.(із змінами та доповненнями), п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р. (із змінами та доповненнями) при визначенні суми ПДВ, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 168 897,81 грн., в тому числі по періодам:

- ТОВ «РМА-Груп»(код ЄДРПОУ 33493581): вересень 2010 року -76 947,80 грн.; жовтень 2010 року -30 366,00 грн.; листопад 2010 року -30 365,83 грн.; грудень 2010 року -29 218,18 грн.

- ТОВ «Сана Групп»(код ЄДРПОУ 37140915): січень 2011 року -2000,00 грн.

28.11.2011р. Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008562312 , яким Позивачу визначено податкове зобов'язання в розмірі 168 898,00 грн. за основним платежем та 41 725,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач не погоджується з таким рішенням податкового органу, вважає його безпідставним та необґрунтованим, у зв'язку з чим звернувся до суду про його скасування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про підставність позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

З наявних матеріалів справи, зокрема акту проведеної перевірки, а також пояснень представників сторін, судом встановлено, що на формування позивачем податкового кредиту вплинули взаємовідносини з ТОВ «РМА-Груп» (код ЄДРПОУ 33493581), ТОВ «Сана Групп»(код ЄДРПОУ 37140915).

В Акті перевірки Відповідач зазначає, що в провадженні СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва знаходиться кримінальна справа № 49-3178, порушена відносно ОСОБА_4 за скоєння злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України

Податковий орган в акті перевірки вказує, Позивачем безпідставно включено до податкового кредиту податок на додану вартість на суму 166 897,81 грн. за рахунок виписаних податкових накладних ТОВ «РМА-Груп»та на суму 2000,00 грн. за рахунок виписаних податкових накладних ТОВ «Сана Групп».

Судом встановлено, що фінансово - господарські взаємовідносини між Позивачем та ТОВ «РМА-Груп»здійснювались згідно договору № 08/02/2010-4 про надання послуг від 02.08.2010р. та додаткових угод до цього договору. За даним договором Позивачу було надано послуг на загальну суму 1 001 386,88 грн., в тому числі ПДВ 166 897,81 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами приймання-передачі послуг. ТОВ «РМА-Груп»виписало Позивачу податкові накладні на загальну суму 1 001 386,88 грн., в тому числі ПДВ 166 897,81 грн., що підтверджується Податковими накладними № 210 від 02.09.2010р., № 211 від 02.09.2010р., № 350 від 29.09.2010р., № 351 від 29.09.2010р., № 544 від 31.10.2010р., № 759 від 30.11.2010р., № 1044 від 20.12.2010р.

Фінансово - господарські взаємовідносини між Позивачем та ТОВ «Сана Групп»здійснювались згідно договору № 12/27/2010-2 про надання послуг від 27.12.2010р. та додаткової угоди до цього договору. За даним договором Позивачу було надано послуг на загальну суму 12 000,00 грн., в тому числі ПДВ 2000,00 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі послуг від 07.01.2011р. ТОВ «Сана Групп»виписало Позивачу податкові накладні на загальну суму 12 000,00 грн., в тому числі ПДВ 2000,00 грн., що підтверджується Податковою накладною № 20 від 07.01.2011р.

В свою чергу позивачем були здійснені безготівкові розрахунки ТОВ «РМА-Груп» та ТОВ «Сана Групп».

При цьому слід зауважити, що фактично податковим органом не заперечується наявність у позивача усієї первинної документації в підтвердження виконання умов усних правочинів, така була досліджена під час проведення перевірки, однак зроблено висновки, що правочині, укладені між позивачем та ТОВ «РМА-Груп», ТОВ «Сана Групп»є нікчемними та такими, що укладені без наміру створення правових наслідків.

Суд дослідивши усі фактичні обставини справи не може погодитись з такими висновками податкового органу виходячи з наступних міркувань.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача про нікчемність (недійсність) правочинів вчинених Позивачем та ТОВ «РМА-Груп», ТОВ «Сана Групп»з наступних підстав.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Оскільки укладені позивачем з ТОВ «РМА-Груп», ТОВ «Сана Групп»правочини є господарськими договорами, то при визнанні їх недійсними наслідки, що підлягають застосуванню передбачені у ст. 208 Господарського кодексу України. Зазначені в цій статті наслідки визнаного недійсним господарського зобов'язання є одним з видів адміністративно-господарських санкцій, що застосовуються до суб'єкта господарювання за вчинення господарських правопорушень. З огляду на це, при встановлені у визначеному законом порядку факту недійсності господарського договору до суб'єкта/суб'єктів господарювання, що його вчинили, має бути застосована адміністративно-господарська санкція, передбачена ст. 208 Господарського кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, встановивши під час проведення перевірки, що вчинені позивачами правочини з ТОВ «РМА-Груп», ТОВ «Сана Групп»мають ознаки фіктивного та/або нікчемного правочину, не вжив передбачених чинним законодавством заходів -не звернувся до суду про визнання таких правочинів недійсними (у разі його фіктивності) та не звернувся до суду про застосування наслідків нікчемного правочину.

Відповідачем не надано відповідних доказів нікчемності (недійсності) правочинів вчинених між Позивачем та ТОВ «РМА-Груп», ТОВ «Сана Групп».

Листом ВАСУ від 02.06.2011р. судам першої та апеляційної інстанції рекомендовано при встановленні правомірності формування даних податкового обліку та наявності ознак фіктивності чи нікчемності досліджувати товарність таких правочинів.

Судом на відміну від податкового органу з метою встановлення істини по справі та дотримання рекомендацій спеціалізованих судів вищих інстанцій досліджено товарність угоди та реальність настання її умов.

Суд вважає, що позивачем надано належним чином оформлені документи, які підтверджують факт реального виконання договорів, укладених з ТОВ «РМА-Груп», ТОВ «Сана Групп».

Крім того судом під час розгляду справи по суті в якості свідка було допитано заступника директора з виробництва ТОВ «07Продакшин»ОСОБА_5 який будучи попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів та за відмову давати покази передбачену ст.ст. 384,385 КК України пояснив, що укладенням договорів з ТОВ «РМА-Груп», ТОВ «Сана Групп»займався саме він. В судовому засіданні свідок пояснив що особисто зустрічався з директорами вказаних контрагентів, обговорював з ними умови таких договорів та передавав для підписання своєму керівнику.

Натомість відповідачем не доведено безтоварності правочинів позивача з ТОВ «РМА-Груп», ТОВ «Сана Групп».

Спеціальним законом, що визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету на час виникнення спірних правовідносин був Закон України «Про податок на додану вартість».

Вказаний Закон втратив чинність з 01.01.2011 року у зв'язку із вступом в дію Податкового кодексу України, однак положення даного Закону підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки він був чинним на момент здійснення розглядуваних господарських операцій з ТОВ «РМА-Груп».

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом приймання робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право складання податкових накладних надано виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

У відповідності до п. 6.2. Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України 30.05.1997 р. № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Згідно з абз. 1 п. 5 цього Порядку зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996 від 16.07.1999 р. первинний документ - документ, який містить відомості про господарську діяльність та підтверджує її здійснення, а згідно із ст.9 цього ж Закону забороняється приймати до виконання первинні документи по господарським операціям, що суперечать законодавчим та нормативним актам. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, а також повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів, які б свідчили про суперечність первинних документів, податкових накладних, отриманих позивачем від ТОВ «РМА-Груп».

З огляду на це, у позивача не було жодних правових підстав порушувати порядок ведення бухгалтерського обліку та не приймати до виконання податкові накладні від ТОВ ТОВ «РМА-Груп».

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку на податковий кредит виникає у відповідності з дати здійснення першої з подій: або дати списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону). А податкова накладна відповідно до підпункту 7.2.3. пункту 7.2. ст.7 Закону складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Правовий аналіз наведених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що суб'єкт господарювання може розраховувати на податковий кредит, якщо в нього є в наявності податкові накладні та вони виписані особами, які у встановленому порядку зареєстровані як платники податку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснював нараховування податкового кредиту з дати отримання ним податкової накладної, що цілком узгоджується з зазначеними вище вимогами Закону України «Про податок на додану вартість».

Зважаючи на викладене вище, ґрунтуючись на нормах чинного законодавства, в суду є підстави вважати, що позивачем було правомірно включено до сум податкового кредиту суми податку на додану вартість по господарським операціям з ТОВ «РМА-Груп»»в загальному розмірі 166 897,81 грн.

На час виникнення спірних правовідносин Позивача і ТОВ «Санна Групп»вступив в дію Податковий кодекс України, а тому слід застосовував його положення.

Згідно з п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

- дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу)

Згідно з приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Зважаючи на викладене вище, ґрунтуючись на нормах чинного законодавства, в суду є підстави вважати, що позивачем було правомірно включено до сум податкового кредиту суми податку на додану вартість по господарським операціям з ТОВ «Сана Групп»»в загальному розмірі 2 000,00 грн.

Таким чином суд приходить до висновку, що Позивачем правомірно включено до податкового кредиту податок на додану вартість на суму 166 897,81 грн. за рахунок виписаних податкових накладних ТОВ «РМА-Груп»та на суму 2000,00 грн. за рахунок виписаних податкових накладних ТОВ «Сана Групп».

Оскільки суд встановив відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, то накладення на позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 41 725,00 грн. є також протиправним.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення № 0008562312 від 28.11.2011 року

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0008562312 від 28.11.2011 року, прийняте Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва.

Постанова набуває законної сили в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В.Смолій