Постанова

від 18.04.2012 по справі 2а-3553/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 квітня 2012 року 16:45 № 2а-3553/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С., за участю представників: позивача -ОСОБА_1 (довіреність від 04.01.2012р. № 04-01/2012), відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 06.03.2012р. № 23/10-021), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДочірнього підприємства «Авто-Київ» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 15 листопада 2011 року № 0025401501, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Дочірнє підприємство «Авто-Київ»(далі -ДП «Авто-Київ», позивач) з позовами до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва (далі - ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 15 листопада 2011 року № 0025401501.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним у відповідності до приписів Податкового кодексу України та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що відповідно діяли у І-му та ІІ-му кварталах 2011 року, правомірно було задекларовано в податковій декларації з податку на прибуток за ІІ-ий квартал 2011 року до рядка 06.6 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07.7 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкту оподаткування за І-ий квартал 2011 року)»суму збитків в розмірі 689 557, 00 грн., що утворилася з попередніх 2009 -2010 роках. Крім того, позивач наголошував на тому, що реальність і правомірність формування ним суми збитків, які він декларував у минулих звітних періодах (а саме: 2009 -2010 роки), підтверджується складеними у відповідності до вимог чинного законодавства України первинними документами, а тому спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував. В обґрунтування своєї позиції посилається на те, що висновки податкового органу в акті камеральної перевірки від 27.10.2011р. № 151-121/61 ґрунтуються на положеннях податкового законодавства, є законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення не має. Зокрема, ДПІ дослівно трактуючи п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, зазначає, що п. 150.1 ст. 150 цього Кодексу не передбачає включення у ІІ-му кварталі 2011 року тієї частки від'ємного значення об'єкту оподаткування, яке перейшло до складу від'ємного значення І-го кварталу 2011 року з 2010 року.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 18 квітня 2012 року заперечував проти позовних вимог, надав суду письмові заперечення та просив відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва була проведена камеральна перевірка податкової звітності ДП «Авто-Київ»з податку на прибуток за ІІ-ий квартал 2011 року, за результатами якої складено Акт № 15-121/61 від 27 жовтня 2011 року.

Перевіркою встановлено, ДП «Авто-Київ»до податкової інспекції була подана податкова декларація з податку на прибуток підприємства за ІІ-ий квартал 2011 року (вх. № 214970 від 09.08.2011р.), в якій задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі 1 044 135, 00 грн. (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік в сумі 455 275, 00 грн.). Посилаючись на п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, перевіряючий зробив висновок про те, що вказана сума в розмірі 1 044 135, 00 грн. не підлягає відображенню в складі декларації за ІІ-ий квартал 2011 року, оскільки сформована за рахунок збитків, що утворились станом на 01 січня 2011 року, в результатів чого підприємством завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування на суму 455 275, 00 грн.

Не погоджуючись з висновками Акта камеральної перевірки позивач подав до канцелярії ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва письмові заперечення на висновки вказаного Акта перевірки з обґрунтуванням своєї позиції (вих. № 07/11-01 від 07.11.2011р.).

Відповідач своїм листом від 14.11.2011р. № 22378/10/15-132 «Про розгляд заперечення до акту»залишив висновки зазначеного Акта камеральної перевірки без змін.

15 листопада 2011 ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва на підставі вказаного вище Акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0025401501 (форми «П»), яким згідно з п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 та згідно з п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у зв'язку з встановленням порушення підприємством п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, зменшено позивачу суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 455 275, 00 грн. за ІІ-ий квартал 2011 року.

Згідно рішень ДПА у м. Києві від 03.02.2012р. № 88/10/12-114 та ДПС України від 29.02.2012р. № 3596/6/10-2415 за результатами розгляду первинної та повторної скарг ДП «Авто-Київ»спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги підприємства -без задоволення.

В ході судового розгляду було встановлено, що причиною для зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток в розмірі 455 275, 00 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням стало невизнання податковим органом із посиланням на п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України та з п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України права позивача на включення до складу ІІ-го кварталу 2011 року суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, що увійшло до складу І-го кварталу 2011 року з 2010 року, а лише від'ємного значення об'єкта оподаткування, отриманого за результати здійснення господарської діяльності за І-ий квартал 2011 року.

Згідно даних рядку 08 «Об'єкт оподаткування…»Декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік (звітна) позивачем задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування на суму 360 256, 00 грн., з яких: 336 502, 00 грн. становить від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за 2010 рік, а 23 754, 00 грн. - збитки попереднього звітного періоду: 2009 року у розмірі 20 % від суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року (включені у відповідності до норм п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції Закону України від 20.05.2010р. № 2275-VІ).

При складанні декларації з податку на прибуток за І-ий квартал 2011 року в рядку 04.9 Декларації «від'ємне значення об'єкта оподаткування попередніх періодів»було зазначено суму в розмірі 455 275, 00 грн., в т.ч. 336 502, 00 грн. - від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік та 118 773, 00 грн. - від'ємне значення об'єкта оподаткування 2009 року, а саме 80 % від суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року (включено у відповідності до норм п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції Закону України від 20.05.2010 р. № 2275-VІ).

Будь-яких заперечень або доказів на спростування фактів реальності сум збитків понесених позивачем у 2009 -2010 роках, та в подальшому включених ним до рядку 08 «Об'єкт оподаткування»декларації з податку на прибуток підприємства за І-ий та ІІ-ий квартали 2011 в розмірі 455 275, 00 грн. зі знаком «-», відповідач не надав.

Натомість Актом відповідача від 12.05.2010р. № 69/23-50/32312646 «Про результати планової виїзної перевірки Дочірнього підприємства «Авто-Київ»(код за ЄДРПОУ 32312646) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.12.2009р.»встановлено, що за перевіряємий період підприємство задекларувало від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток («-») в сумі 118 773, 00 грн. Перевіркою повноти визначення валових витрат і валових доходів, а також самого податку на прибуток підприємством, за період з 01.01.2008р. по 31.12.2009р. не встановлено їх заниження або завищення (стор. 3, 5, 9 -10 цього Акта перевірки).

Відповідно до пояснень позивача валові витрати за 2010 рік складаються з витрат (рядки 04.1, 04.3, 04.4, 04.6, 04.10, 04.12., 04.13 Декларації з податку на прибуток за 2010 р.), понесених у зв'язку з здійснення ним господарської діяльності, а саме: витрати на закупку матеріалів -3 987 838, 00 грн.; витрати на закупку товарів -28 197 127, 00 грн.; вартість послуг придбаних для перепродажу -8 210 995, 00 грн.; послуги з перевезення товару -47 291, 00 грн.; витрати на проведення передпродажної підготовки товарів -24 443, 00 грн.; комунальні витрати -215 779, 00 грн.; послуги з охорони -81 884, 00 грн.; послуги зв'язку -14 108, 00 грн.; інформаційно-консультаційні послуги -240 920, 00 грн.; послуги розрахунково-касового обслуговування -223 485, 00 грн.; відсотки за користування кредитом -859 639, 00 грн.; витрати на оплату праці - 2 187 435, 00 грн.; витрати на страхування - 763 509, 00 грн.; комунальний податок -1 191, 00 грн.; витрати на поліпшення основних фондів - 18 558, 00 грн.; страхування - 39 740, 00 грн.; витрати на відрядження -4 289, 00 грн.; сплата державного мита та інших обов'язкових платежів -4 219, 00 грн.; витрати на рекламу -179 173, 00 грн.; інші витрати -4 790, 00 грн. На підтвердження реальності понесення перелічених вище витрат позивач надав до суду наступні копії первинних документів за 2010 рік: оборотно-сальдової відомості по рахунку «Валові витрати»за 2010 рік, видаткових накладних, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), актів виконаних робіт, актів прийманні-передавання товарної продукції, замовлень-нарядів. За результатами дослідження наданих документів, суд встановив, що такі документи складені з дотриманням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р. № 996-ХІV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин).

При вирішення спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі по тексту -ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п 150.1. ст. 150 розділу ІІІ ПК України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У п. 1 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України зазначено, що Розділ III ПК України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Інше цим підрозділом не встановлено - це означає, що до 1 квітня 2011 року формування витрат у 2011 році регламентувалось п. 6.1. ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (в редакції, яка діяла до втрати чинності Законом частково з 01 квітня 2011 року) (далі -Закон № 334/94-ВР), яким було передбачено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

В абзаці другому п. 6.1. ст. 6 Закону № 334/94-ВР зазначено, що у 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 ст. 22 цього Закону.

Відповідно до ст. 3 Закону № 334/94-ВР, який, як встановлено вище, діяв у І-му кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 ст. 4 Закону про оподаткування підприємств на: суму валових витрат платника податку, визначених ст. 5 Закону про оподаткування підприємств; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст.ст. 8 і 9 Закону про оподаткування підприємств.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Абзац другий п. 22.4. ст. 22 Закону № 334/94-ВР передбачав, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка згідно з абзацом першим відповідного п. 22.4. Закону № 334/94-ВР не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 Закону № 334/94-ВР, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Це означає, що у І-му кварталі 2011 року дія п. 6.1. ст. 6 Закону № 334/94-ВР не мала жодних обмежень.

При співставленні ст. 6 Закону № 334/94-ВР та ст. 150 розділу ІІІ ПК України можна чітко прослідкувати послідовність підходу законотворців щодо продовження ідей ст. 6 Закону № 334/94-ВР у ст. 150 розділу ІІІ ПК України з єдиним лише обмеженням -абзац другий п. 150.1. ст. 150 розділу ІІІ ПК України передбачає, що від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей абзацу першого цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.

Таким чином, пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України передбачає, що п. 150.1 ст. 150 розділу ІІІ ПК України застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Позивач за І-ий квартал 2011 року звітував по податку на прибуток підприємств шляхом подання декларації за формою, затвердженою наказом ДПА України від 29.03.2003р. № 143. Рядок 04.9 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року»цієї Декларації з податку на прибуток підприємства становить 455 275, 00 грн., а показник рядка 08 «Від'ємний об'єкт оподаткування»становить 689 557, 00 грн. зі знаком «-», що відповідає показникам рядків 06.6 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І-ий квартал 2011 року)» Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ-ий квартал 2011 року, які відповідач отримав 09 серпня 2011 року. В примітці до рядка 06.6 цих Декларацій вказано, що дані до них включаються відповідно до ст. 150 розділу ІІІ ПК України. Ці декларації складені відповідно до чинних на момент їх складення вимог, закріплених Наказом ДПА України від 28.02.2011р. № 114. Рядок 07 «Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності…»Декларації за ІІ-ий квартал 2011 року становить від'ємні 1 044 135, 00 грн. Відповідач погодився зі змістом вказаної декларації за І-ий квартал 2011 року та не висував жодних претензій щодо її заповнення -це означає, що відповідач визнає правильність її заповнення, а значить визнає включення до від'ємного об'єкту оподаткування від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового 2010 року у І-му кварталі 2011 року. Відповідач не оспорює зміст рядка 08ТП «Об'єкт оподаткування від діяльності, що підлягає патентуванню»відповідної Декларації за ІІ-ий квартал 2011 року. Це означає, що значення рядка 06.6 Податкових декларацій не підлягає жодним коригуванням на підставі абзацу другого п. 150.1 ст. 150 розділу ІІІ ПК України.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що розуміння відповідачем умов п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України, що спирається на версію дослівного тлумачення цього положення ПК України відповідачем, є помилковим. Пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України не містить жодних вказівок на те, що необхідно для цілей відповідного податкового звітування за ІІ-ий квартал 2011 року виключити з показників від'ємного значення об'єкта оподаткування за І-ий кварталу 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (2010 рік).

В контексті вищезазначеної послідовності законотворців щодо змісту ст. 6 Закону № 334/94-ВР та ст. 150 Розділу ІІІ ПК України відповідне обмеження від'ємного значення об'єкта оподаткування за І-ий квартал 2011 року для цілей відповідного податкового звітування за ІІ-ий квартал 2011 року мало б бути прямо закріплене у п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України або іншому положенні ПК України. У своєму розумінні цієї норми ПК України відповідач безпідставно звужує її зміст. Цим прямо порушується, зокрема принцип презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, закріплений в підпункті 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України.

Стаття 139 ПК України закріплює вичерпний перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку. Дана стаття не містить такої категорії як «від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу звітного року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу такого звітного року з попереднього року».

Відповідач крім відповідного дослівного трактування п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України та вищевказаного посилання на Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного Банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої ст. 58 Конституції України від 09.02.1999 №1-рп/99 не навів інших суттєвих аргументів своєї правоти.

Пунктом 37.1. ст. 37 ПК України передбачено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються ПК України, або законами з питань митної справи.

При цьому, Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного Банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої ст. 58 Конституції України від 09.02.1999 №1-рп/99 підтверджує принцип права, згідно якого закон не має зворотної дії у часі. Дане рішення лише підтверджує правильність позиції Позивача -не може правове положення, яке набуло чинності після 1 квітня 2011 року регулювати склад від'ємного значення, вже отриманого платником податку за перший квартал 2011 року до 1 квітня 2011 року.

Отже, позивач діяв у відповідності з вимогами чинного законодавства при декларуванні від'ємного значення об'єкта оподаткування за ІІ-ий квартал 2011 року та заповненні податкової декларації за цей період.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі та на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення з урахуванням того, що саме цей спосіб захисту застосовується відносно актів індивідуальної дії.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Дочірнього підприємства «Авто-Київ» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 15 листопада 2011 року № 0025401501.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова